Browsing by Author "Tsapiv, A. O."

Now showing 1 - 16 of 16

LINGUO-CONCEPTUAL SPACE OF THE FAIRY IN J. M. BARRIE’S FAIRY TALES (CASE STUDY OF THE FAIRY TALES PETER PAN IN KENSINGTON GARDENS, PETER PAN AND WENDY)
(2016) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
MODELS OF NARRATION IN LITERARY TEXSTS FOR CHILDREN (CASE STUDY OF NORMAN LINDSAY’S FAIRY TALE “THE MAGIC PUDDING”)
(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.; Цапив, А. А.
The research focuses on reconstruction of the model of narration “Merry-go-round” in Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding” and revealing lexical, grammatical, semiotic means of its actualization in the text. It is believed that narration refers to the concrete and directly visible way in which a story is told, comprising word choice, sentence length and narrating agent. The model of narration is realized as a cognitive and linguistic construal which we represent as an abstract schema. The model of narration “Merry-go-round” is inbuilt into the narrative structure of the text. The semantics of the name of the model taken from different thesaurus sources: etymological, synonymous and definitional correlates with the name of the game and enables us to reveal typical features of the word and main characteristics of the game itself: it is something pleasant and funny for children, it moves round, has circular movements. Circular fast movements of merry-go-round correlate to the description of its movements in narrative situations in the fairy tale i.e. the repetition of adventures of main characters. On lexico-grammatical level circular movement is actualized via motion verbs. Text illustrations of the fairy tale serve as semiotic means of realization funny circular movements. It is claimed that such narrative structure of the text subconsciously activates in a child’s mind his/her knowledge, memories, emotions connected with the play Merry-go-round and as a result makes a child get interested in a fairy tale and keeps him/her engaged in the development of the plot. Статтю присвячено реконструюванню моделі нарації «Merry-go-round» («Карусель») у казці Нормана Ліндсі «Чарівний пудинг» та виявленню лексичних, граматичних і семіотичних засобів її реалізації у художньому тексті. У дослідженні нарацію розуміємо як конкретний спосіб повістування історії, який охоплює лексичні, синтаксичні, наративні (наратор та нарататор) особливості художнього тексту. Модель нарації витлумачено як лінгвокогнітивний конструкт, який ми представляємо у вигляді абстрактної схеми. Модель нарації «Merry-go-round» є вписаною у наративну структуру художнього тексту. Семантика імені моделі нарації співвідноситься з іменем гри. Етимологічних розвідки та вивчення семантики у тлумачних та синонімічних словниках уможливлюють виявлення найтиповіших ознак та характеристик імені моделі та самої гри. «Merrygo- round» - це приємна та смішна дитяча гра-розвага, із швидким обертом по кому. Семантика циклічного руху реалізована у наративних ситуаціях – пригоди головних персонажів повторюються по колу. На лексичному та граматичному рівнях семантика рух відбита у дієсловах із значенням руху. На семіотичному рівні семантики руху втілена в ілюстраціях, які візуально нагадують оберт по колу. Така наративна структура художнього тексту підсвідомо активує в уяві дитини її знання, спогади, емоції, пов’язані із грою-розвагою merry-go-round, що збуджує дитячу допитливість і сприяє її зацікавленості у розвитку сюжету казки. Статья посвящена реконструкции и описанию модели наррации «Merry-goround » («Карусель») в сказке Нормана Линдси «Волшебный пудинг» и выявлению лексических, грамматических и семиотических особенностей ее реализации в тексте. В исследовании наррацию понимаем как конкретный способ повествования истории. Наррация предполагает особый выбор лексических, грамматических и семиотических средств, использованных в художественном тексте. Модель наррации понимаем как лингвокогнитивный конструкт, который представляем в виде абстрактной схемы. Модель наррации «Merry-go-round» («Карусель») вписана в нарративную структуру художественного текста. Семантика имени модели наррации соотносится с именем игры. Изучение семантики в этимологических, толковых и синонимических словарях позволяет выяснить типичные признаки и характеристики имени модели, а также самой игры в целом. «Merry-go-round» («Карусель») – это приятное и забавное развлечение- игра с быстрым движением по кругу. Семантика цикличного движения реализована в нарративных ситуациях – приключения главных персонажей повторяются по кругу. На лексическом и грамматическом уровнях семантика движения актуализируется в глаголах движения. На семиотическом уровне семантика движения актуализирована в иллюстрациях, которые визуально напоминают движения по кругу. Такая нарративная структура художественного текста активирует в подсознании ребенка его знания, воспоминания, эмоции, связанные с развлечением-игрой merry-go-round, что стимулирует ребенка проявлять любознательность и заинтересованность в развитии сюжета сказки.
NARRATIVE MODELLING OF AMERICAN AND AUSTRALIAN FAIRY NARRATIVES FOR CHILDREN IN A CULTURAL PERSPECTIVE
(2019) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
NARRATIVE ORGANIZATION OF LITERARY TEXTS FOR CHILDREN: COMMUNICATIVE AND PRAGMATIC ASPECTS
(2018) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
THE FOLK IMAGE OF THE FAIRY IN IRISH POETRY
(2016) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.
The research focuses on revealing peculiarities, functions on symbolic meaning of folk images in Irish poetry. The investigation conveys the evolution of the image of the fairy: from a scaring banshee into a magic fairy. It is claimed that folk images in Irish poetry are closely connected with pagan believes, superstitions of peasantry and the desire of authors to reconnect to Irish past, ethnic specifics and mentality. Статья посвящена исследованию особенностей, символических значений и функций фольклорных образов в ирландских поэтических текстах. Прослеживается эволюция образа феи: от устрашающей банши – до магического и волшебного существа. Фольклорные образы являются созданием и предрассудками языческих крестьян. Фольклорные образы в поэтическом тексте служат способом воссоздания специфики менталитета, этнокультурных традиций и истории Ирландии.
АРХЕТИПНІ ОБРАЗИ В АНГЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ (НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ ДЖОНА РАСКІНА «КОРОЛЬ ЗОЛОТОЇ РІКИ»)
(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено вивченню наративної реалізації архетипних образів Душі та Старця в казці Джона Раскіна «Король Золотої ріки». З’ясовано, що архетипні образи трансформуються в архетипні сюжети, архетипні мотиви та персонажів і вбудовуються у наративну структуру художнього тексту. Статья посвящена изучению нарративной реализации архетипических образов Души и Старца в сказке Джона Раскина «Король Золотой реки». Установлено, что архетипические образы трансформируются в архетипические сюжеты, архетипические мотивы, персонажей и встраиваются в нарративную структуру художественного текста. The research focuses on narrative realization of the archetypical images of the Soul and the Old man in English fairy tale “The King of the Golden river” written by John Ruskin. It has been proved that the archetypical images transform into archetypical plots, archetypical motifs and fiction characters which are inbuilt into the narrative structure of the fairy tale.
КОНСТРУЮВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАРАТИВІВ (КОМІКСІВ) (НА МАТЕРІАЛІ ГРАФІЧНИХ ТЕКСТІВ ЦИКЛУ FABLES )
(2020) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
У статті йдеться про основні принципи конструювання графічних наративів (коміксів), що постають сучасним жанром секвентивного типу мистецтва. Історія у коміксах конструюється поєднанням спеціальних панелей, що мають вербальний та невербальний план вираження. Мова графічних наративів має свою специфіку, оскільки оперує певним набором конвенціоналізованих знаків і символів для вираження мовлення персонажів (мовні хмаринки), їх емоції (система знаків еманата), думок (індикатори думок), оформлення мовлення наратора історії. The article focuses on revealing basic techniques of narrative construing of graphic narratives. It is assumed that special semiotic signs, both symbolic and indexical (speech bubbles, thought baloons), as well as special comic language emanata, create a unique multimodal narrative. Sequential panels, arranged in a lineal line, model a story with the help of verbal and nonverbal means. Special attention is paid to visual and cinematic methods of creating point of view of the focalizer of the narrative.
МЕТОДОЛОГІЯ ПОЕТИКО-НАРАТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ КАЗКОВИХ ЕТНОНАРАТИВІВ (НА МАТЕРІАЛІ АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ)
(2019) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
У статті запропоновано розроблену авторкою методологію поетико-наратологічного аналізу казкових етнонаративів для дітей. Витлумачено поняття казкового етнонаративу та продемонстровано поетапний аналіз казкового етнонаративу «Снаглпот і Кадлпай» австралійської авторки Мей Гіббс. Поетико-наратологічний метод аналізування спрямовано на виявлення способів побудови особливого типу етнонаративу, виокремлення головних прийомів нарації, реконструкцію моделі нарації та з’ясування етнокультурної специфіки австралійського етнонаративу для дітей. The articles aims at demonstration the algorithm of the methodology of poetic-narratological analysis of Australian fairy ethnonarratives for children. The notion of fairy ethnonarrative has been defined. The key elements of a fairy ethnonarrative – ethnocharacters, ethnochronotope, model of narration have been revealed. It is assumed that verbal and visual ways of narration create a multimodal fairy ethnonarrative space. The suggested methodology enables to find out narratological and ethnocultural specificity of fairy ethnonarratives for children.
МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇХ НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ : ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
(2018) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено дослідженню міфопоетики австралійських літературних казок шляхом виявлення лінгвокультурологічних особливостей, опредметнених у їх наративній структурі. Матеріалом дослідження слугували казки австралійської письменниці Мей Гіббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». Статья посвящена исследованию мифопоэтики австралийских литературных сказок посредством выявления лингвокультурологических особенностей, актуализированных в их нарративной структуре. Материалом исследования послужили сказки австралийский писательницы Мэй Гиббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». the article is focused on the research of the mythopoetics of the Australian literary fairy tales via revealing their linguistic and cultural specifics embodied in their narrative structure. Case study of the research are the fairy tales of Australian writer May Gibbs “The complete adventure of Snugglepot and Cuddlepie”
НАРАТАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ КАЗОК БРИТАНСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ (НА ОСНОВІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ Р. ДАЛА)
(2023) Цапів, А. О.; Андрєєва, М. А.; Tsapiv, A. O.; Andrieieva, M. A.
Наукову розвідку присвячено виявленню характерних рис взаємодії наратора та читача-дитини у художніх текстах для дітей відомого британського письменника Р. Дала. Відповідно, нами поставлено завдання з’ясувати особливості відображення нарататора у художніх текстах для дітей Р. Дала, окреслити взаємозв’язок найменування казок з ключовими елементами сюжету та визначити роль антропоморфних анімалістичних персонажів у наративах Р. Дала. У казках автора елементи реального переплітаються з елементами магічного та фантастичного. Між окремими художніми текстами існують інтертекстуальні зв’язки двох видів: події казок можуть відбуватися в одній художній реальності, або ж події однієї казки можуть бути вигаданими для персонажів іншої. Казкам Р. Дала характерні експліцитні звертання до нарататора. Наратор неодноразово привертає увагу своїх читачів-дітей до особливо важливих елементів сюжету та намагається збільшити їхній рівень довіри до нього як до оповідача, використовуючи займенник you в тексті. У більшості назв наративів Р. Дала вживається ім’я головного героя-дитини. У статті з’ясовано взаємозв’язок між вживанням повної або лагідної форм імені в найменуванні з ключовими елементами сюжетної лінії. Однією із проаналізованих у статті робіт є збірка казок “Revolting Rhymes”(Dahl, 2016i), у якій автор у віршованій формі переосмислює відомі англійськомовні казки. Читачам необхідно мати наперед знання типових казкових сюжетів, щоб відрізнити їх від новітньої інтерпретації письменника. Поруч із головними героями у художніх текстах Р. Дала традиційно зустрічаємо анімалістичних персонажів. Звірі супроводжують героїв-дітей у їхніх пригодах та подорожах, підтримують їх на шляху до успіху та захищають від небезпек. У казках “Fantastic Mr. Fox” та “The Enormous Crocodile” тварини виступають головними героями, що є нетиповим для наративів автора. Усі антропоморфних звірів та комах можна віднести до чоловічої або жіночої статі, відповідно до особових займенників he/she, якими їх позначено у тексті, та приставок Mr/Ms/Mrs перед їхніми іменами. The research focuses on the characteristics of the interaction between the narrator and the child reader in R. Dahl’s fiction texts for children. A brief analytical analysis considering the peculiarities of the narratee’s reflection, the relationship between the titles of fairy tales and the key elements of the plot, the role of anthropomorphic animalistic characters in R. Dahl’s narratives has been foregrounded. In the author’s fairy tales, elements of the real, the magical and the fantastic are intertwined. Two types of intertextual connections between the fictional texts can be traced: the events of fairy tales can take place in one fictional reality, or the events of one fairy tale can be fictionalized for the characters of another. Explicit addressing the narratee by using pronoun you is peculiar for the fiction texts of the author. This way, he draws the readers’ attention to important elements of the plot and increases their level of trust in him. The name of the child protagonist is used in most of the titles of R. Dahl’s narratives. The article examines the relationship between the usage of the names and the key elements of the storyline. The author poetically reinterprets well-known English-language fairy tales in the book “Revolting Rhymes” (Dahl, 2016i). Readers need to have a prior knowledge of typical fairy tale plots to distinguish them from the writer’s interpretation. Children meet animalistic characters in Roald Dahl’s fiction. Animals accompany the protagonists in their adventures, support them on their way to success and protect them from dangers. Animals act as main heroes in the tales “Fantastic Mr. Fox” and “The Enormous Crocodile”. All anthropomorphic animals and insects can be classified as male or female, according to the personal pronouns he/she used in the text and the prefixes Mr/Ms/Mrs before their names.
НАРАТИВ «ДОГОРИ ДРИГОМ» У КАЗЦІ КЕТРІН ХЕЛЛЕР «БІЛОСНІЖКА : НЕВІДОМА ІСТОРІЯ»
(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено виявленню особливостей наративу «догори дригом» у авторській інтерпретації Кетрін Хеллер казки «Білосніжка: невідома історія». Фольклорні казки адаптуються і перетворюються з усного тексту у наративний, зафіксований письмово, відтворений крізь призму світогляду автора. Адаптація казок через копіювання забезпечує збереження їх оригінальної форми, гіпотексту. У креативному переказуванні наявні зміни у сюжеті, композиції, персонажах казки. У такий спосіб казки віддзеркалюють культурні цінності нової епохи їх створення. Такою тенденцією відзначаються казки XX століття, що набули літературної реінтерпретації, анімаційної адаптації, дігітального форматування. Прикладами слугують казки «догори дригом», у яких відомі сюжети подано із незвичайного ракурсу. На початку XX століття у Німеччині з’являється термін анти-казка, засновники якого заперечують казковість текстів із сумним фіналом. Іноді чарівні добрі казки також мають окремі елементи анти-казок, оскільки у них зустрічаються анти-герої. Деякі казки «догори дригом» проявляють антиказковість саме через сюжет, як, наприклад, казка про Білосніжку, що розповідається від імені антигероїні – жорстокої мачухи (“Snow White: the untold story”). Наративний текст тлумачиться як певна структура, що характеризується смисловою, комунікативною та семантичною завершеністю, її елементами постають наратор, наратарор, подія, або історія, що є основою сюжету та модель нарації. У наративі «догори дригом» наратором стає антагоніст класичної казки, яку слідом за Монікою Флудернік розуміємо як «базовий» наратив. Знання, що має читач про класичний сюжет казки про Білосніжку є необхідними для розуміння наративу «догори дригом», що є свого роду альтернативною історією подій у баченні негативного персонажа «базового» наративу. Антагоніст «базового» наративу є наратором нової казки, наративу «догори дригом» і створює повістування крізь призму свого власного сприйняття. Наратив «догори дригом» накладається на «базовий» наратив і створює у свідомості читача два модуси. Кожна ключова подія історії має дві інтерпретації. The term “anti-fairy tale” appeared in Germany at the beginning of the 20th century. It designated fairy tales which had a tragic rather than happy end. Some elements of “anti-fairy tales” can be observed in modern reinterpretations of well-known folk fairy tales. Negative characters which become main characters, twisted plot and composition structure can signal about the status of a fairy tale as an “upside down” fairy tale. Modern paradigm of narrative theory is the paradigm of cognitive narrative, which focuses on mental processes of creation literary texts, creative activity of the author and cognitive competence of the reader to comprehend the text. To understand an “upside down” narrative text a reader must know the plot of the classical fairy tale. We consider classical fairy tale with a well-known plot to be a “natural” narrative (in terms of Monika Fludernik) which enables to impose “upside down” narrative on the “basic” narrative. Such cognitive operation enables a reader to comprehend a new narrative, compare a well-known story with its new interpretation. The main criteria of “upside down” fairy tale is a special narrator, as a rule an anti-hero of a classical fairy tale, who appears to be the main character and a narrator in an “upside down” narrative text. The narrator of the untold story of Snow White is her stepmother. Her story-telling is emotional, subjective and it gives an access to the consciousness of the main character (Alan Palmer) (who is a narrator). Such fictional mind tells the story from his point of view acquits himself and suggests a reader to believe in a different story and her innocence.
НАРАТИВНА МОДЕЛЬ «MERRY-GO-ROUND» У КАЗЦІ НОРМАНА ЛІНДСІ «ЧАРІВНИЙ ПУДИНГ»
(2017) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
У статті реконструйовано та описано наративну модель «Merry-goround » у казці Нормана Ліндсі “Чарівний пудінг”. З’ясовано, що наративна модель формує загальну наративну організацію твору та уможливлює реалізацію інтенції автора. Наративна модель актуалізується на граматичному, семантичному та семіотичному рівнях тексту. В статье реконструирована и описана нарративная модель «Merry-go-round» в сказке Нормана Линдси “Волшебный пуддинг”. Установлено, что нарративная модель формирует общую нарративную организацию произведения и позволяет реализовать интенцию автора. Нарративная модель реализуется на грамматическом, семантическом и семиотическом уровнях текста. The article aims at reconstruction and description of the narrative model “Merry-go-round” in the Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding”. It has been revealed that the narrative model constructs the narrative organization of the whole fairy tale. The narrative model actualizes on the grammatical, semantic and semiotic text levels. The composition of the text is viewed as linguistic and cognitive construal that integrates compositional plot structure, compositional meaning structure, linguistic and stylistic means of their actualization in the text. Different configurations of the narrative models of fairy space are determined by the genre of the literary text and types of fairy images. The narrative structure of fairy tales is viewed as a specific configuration, built on the analogical mapping to children’s games. Thus, the narrative structure of the fairy tale “The Magic pudding” has the configuration “Merry-go-round” . The narrative organization of each fairy tale is built according to the narrative model that corresponds to a children game. The model is a logical construction which recreates characteristics and essence of a real object. Games for children tend to be funny, attract their attention, and enrich their imagination. In a child’s mind the thought about a certain game activates certain scenario, definite associations which make a child be interested and active. The events which are funny and repeat one after another like in a circle, the plot which conveys such scenes, activates the knowledge of a child about the game Merry-go-round and the child becomes interested in the plot and in the fairy characters.
НАРАТИВНІ ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ У ХУДОЖНІХ ТВОРАХ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ КОРОТКИХ ОПОВІДАНЬ ЕНІД БЛАЙТОН “АМЕЛІЯ ДЖЕЙН”)
(2016) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
Статтю присвячено виявленню мовно-стилістичних засобів створення наративного прийому дидактичної гри у коротких оповіданнях для дітей Енід Блайтон. Наративний прийом, як спосіб організації повістування, включає низку операцій, спрямованих на розгортання сюжету. Виявлено засоби створення ефекту занурення у події, заклику до роздумів та втілення семантичної опозиції добро – зло у ігровій ситуації, в якій перебувають персонажі. Статья посвящена выявлению речевых и стилистических приемов создания нарративного приема дидактической игры в коротких рассказах для детей Энид Блайтон. Нарративный прием, как способ организации повествования, включает ряд операция, которые способствуют разворачиванию сюжета. Выявлены способы создания эффекта погружения в происходящее, призыва к размышлениям и воплощения семантической оппозиции добро – зло в игровой ситуации, в которой находятся персонажи. The article focusus on narrative methods of didactic game in Enid Bryton’s short stories. Narrative method is assumed to be the way of construing the story-telling, it includes a number of operations, which enable to develop the plot. The means of making the effect of deeping into events, call for thinking and the realization of semantic opposition good-evil in a game situations are revealed.
ПОЕТИКА НАРАТИВУ АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ
(2020) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Херсонський державний університет МОН України. – Херсон, 2020; Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна МОН України. – Харків, 2020. Дисертацію присвячено дослідженню поетики наративу англійських, американських та австралійських художніх текстів для дітей XIX–XXI століття у лінгвокогнітивному, лінгвокультурологічному та мультимодальному аспектах, що уможливило визначення типових моделей конструювання художніх наративів кожної лінгвокультури та виявлення головних наративних прийомів творення поетики різних типів наративів. У роботі побудовано домінантні для кожної лінгвокультури моделі нарації: для англійської – модель нарації Квест, для американської – моделі нарації Пазл та Криве дзеркало, для австралійської – модель нарації Карусель. Удослідженні випрацьовано таксономію типів художніх наративів для дітей за двома критеріями – профілюючим семіотичним модусом, реалізованим для маніфестації художнього наративу: візуально-вербальні, графічно-вербальні, вербально-графічні, вербально-візуальні, вербальні художні наративи; домінантною моделлю нарації: етнонаратив (модель нарації Карусель), пригодницький наратив (модель нарації Квест), феміністичний наратив (модель нарації Криве дзеркало), пазловий наратив (модель нарації Пазл), наратив «догори дригом» (модель нарації Криве дзеркало), адинатоновий наратив(модель нарації Криве дзеркало). Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Херсонский государственный университет МОН Украины. – Херсон, 2020; Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина МОН Украины. – Харьков, 2020. Диссертация посвящена исследованию поэтики нарратива английских, американских и австралийских художественных текстов для детей XIX–XXI столетия в лингвокогнитивном, лингвокультурологическом и мультимодальном аспектах, что позволило определить типичные модели конструирования художественных нарративов каждой лингвокультуры и выявить доминантные приемы создания поэтики разных типов нарративов для детей. В работе построены доминантные для каждой лингвокультуры модели наррации: для английской – модель наррации Квест, для американской – модели наррации Пазл и Кривое зеркало, для австралийской – модель наррации Карусель. В диссертации разработана таксономия типов художественных нарративов для детей за двумя критериями – за профилирующим семиотическим модусом, реализованным для манифестации художественного нарратива: визуально-вербальный, графически-вербальный, вербально-графический, вербально-визуальный, вербальный художественный нарративы; за доминантной моделью наррации: этнонарратив (модель наррации Карусель), приключенческий нарратив (модель наррации Квест), феминистический нарратив (модель наррации Кривое зеркало), пазловый нарратив (модель наррации Пазл), нарратив «вверх тормашками» (модель наррации Кривое зеркало), адинатоновый нарратив (модель наррации Кривое зеркало). Thesis for a Doctoral Degree in Philology: Speciality 10.02.04 – Germanic Languages. – Kherson State University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kherson, 2020; V. N. Karazin Kharkiv National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Kharkiv, 2020. This dissertation focuses on the research of the poetics of narrative of the 19-21st centuries’ Anglophone literary texts for children, embracing folk and literary fairy tales, short stories, picture books (short stories and fairy tales), graphic short stories, comics, graphic pastiсhe. The paper assumes that narrative is a complex twodimensional construal unfolding in two basic components, i.e. narrative itself and narration. Narrative is a story about the events built syntagmatically or paradigmatically. Narration refers to a process of constructing events via verbal and/or nonverbal mode. Additionally, narration is the process of creating a fictional world with human or anthropomorphic characters existing in fictional time and space and performing goal-directed actions. Poetics of narrative is concerned with the narrative’s ingenuity to plot and genre transformations, ability to be transferred via different media channels, multimodal construing by means of verbal and nonverbal modes. On the one hand, poetics of narrative is a special linguistic and cognitive construction of literary narratives for children as stories. The latter evolve according to a certain game model of narration, which reveals its linguistic, cultural, and multimodal specificity. On the other hand, poetics of narrative of literary texts for children possesses an aesthetic-ethic impact on a child-reader. Narrative text activates narrative immersion for child-readers and evokes their interest for reading. The paper establishes a new field of narratological research, i.e. poetological narratology. Its facets comprise linguistic poetics and narratology. One of its main tasks is to reveal properties and functions of stylistically marked speech units and narrative methods in construing a special fictional world. In other words, a fictional story built up of a chain of events. This story produces an aesthetic effect on a childreader. Stylistically marked speech units and narrative methods serve as the means of realization of such aesthetic effect. A wide range of verbal and nonverbal means participating in a narrative text construing prove a multimodal nature of the narrative. The research determines a wide range of nonverbal means of creating poetics of narrative of literary texts for children: page layout, type, colour, slope, intensiveness and size of the print type, graphic marks of different types, pictures (portraits, details, setting), visual salience, visual means of creating point of view of the focalizer, graphic construing of the narrative polyphony (different focalizers and narrators). Verbal creating point of view of the focalizer includes lexical, syntactical, stylistic markers (simple syntactic constructions, lexical word units with the semantics of queerness and surprise, gastronomic metaphors and similes, narrative description of the focalizer’s state of mind). In graphic-verbal and verbal-graphic narratives for children focalizer’s point of view is realized via special type of the print, which imitates a child’s handwriting (narrative griffonage), inserting speech bubbles and thought balloons, different color palette. This paper pinpoints taxonomy of the types of narratives based on the two criteria. Considering a dominant semiotic mode the paper differentiates: visualverbal, graphic-verbal, verbal-visual, verbal-graphic and verbal narratives. Proceeding from the model of narration, we distinguish: fairy ethnonarrative (model of narration Merry-go-round), adventure narrative (model of narration Quest), feminist narrative, adynatonous narrative, “upside down” narratives (model of narration Distorting mirror), jigsaw puzzle narrative (model of narration Gigsaw Puzzle). Game modelling of literary texts for children serves as the mechanism for activating a child-reader’s narrative immersion, absorbs them into the fiction world as it appeals to the similarity with typical games a child plays in the playground or an advertising center.
ТАКСОНОМІЯ АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ЕТНОНАРАТИВІВ ДЛЯ ДІТЕЙ У КОНТЕКСТІ ПОЕТИКИ НАРАТИВУ
(2023) Цапів, А. О.; Ставенко, О. В.; Tsapiv, A. O.; Stavenko, O. V.
Статтю присвячено класифікації австралійських художніх текстів для дітей жанрів літературної казки та короткого оповідання у контексті поетологічної наратології й висвітленню особливостей наративного конструювання виокремлених типів наративів. Австралійські художні тексти для дітей, створені в межах австралійської етнокультури та домінантною характеристикою яких є експліцитно або імпліцитно втілені в елементах наративного конструювання етнокультурні смисли, кваліфіковано як австралійські художні етно- наративи для дітей. Історії художніх етнонаративів для дітей складаються із низки наративних епізодів, поєднаних за допомогою наративних прийомів, що описують події, які трапляються із етнокультурно маркованим персонажем й розгортаються у межах етнокультурно забарвленого хронотопу. Мета статті полягає в обґрунтуванні класифікації австралійських художніх етнонаративів для дітей відповідно до таких критеріїв: сюжет історії, аранжування наративних епізодів, тип наратора й фокалізатора, персонажні образи та хронотоп. У статті представлено результати наратологічно-культурологічного аналізування наративного конструювання австралійських художніх етнонаративів для дітей з опертям на здобутки сучасної наратології, лінгвокультурології, та філологічних досліджень художніх текстів для дітей. Виявлено засоби втілення етнокуль- турної специфіки в наративному конструюванні художніх етнонаративів для дітей та висвітлено наративні особливості й етнокультурне підґрунтя чотирьох виявлених типів наративів: етіологічного, дидактичного, ініціаційного й пригодницького. Етіологічні художні етнонаративи для дітей витлумачено як історії про виникнення в результаті метаморфози тих чи тих об’єктів дійсності. Дидактичні наративи – це історії про випадок із життя, або вчинок персонажа, що сконструйовані у такий спосіб, аби навчити читацьку аудиторію певних моральних цінностей. Ініціаційні історії оповідають про дорослішання персонажа, що розгортається в пошуці ним чогось бажаного і цінного та здобуття цього у фіналі. Пригодницькі наративи є історіями про захопливі, проте ризикові пригоди етнокультурно маркованого статичного персонажа, що ілюструють зразки правильної й неправильної поведінки. Особливості наративного конструювання чотирьох типів художніх етнонаративів для дітей продемонстровано на прикладах відомих творів різних періодів розвитку австралійської літератури. The article focuses on the classification of Australian literary texts for children, literary fairy tales and short stories in the context of poetic narratology and the peculiarities of the narrative construing of different narrative types. Australian literary texts for children are qualified as Australian literary ethnonarratives for children created within the framework of Australian ethnoculture, the dominant characteristic of which is explicit or implicit ethnocultural meanings embodied in their elements. Stories of literary ethnonarratives for children consist of a series of narrative episodes connected by means of narrative techniques and describing events that happened to an ethnoculturally marked character and unfold within an ethnoculturally marked chronotope. The aim of the paper is to substantiate the classification of Australian literary ethnonarratives for children according to the story plot, narrative episode arrangement, type of narrator and focalizer, characters, and chronotope. The article presents the results of a narratological and cultural analysis of Australian literary ethnonarratives for children based on the achievements of modern narratology and linguistic and cultural studies of literary texts for children. We reveal the means of embodying ethnocultural specificity in the narrative building and highlight the main narrative and ethnic and cultural peculiarities of the four identified narrative types: etiological, didactic, initiation, and adventure. Etiological narratives include stories about the emergence of some objects of reality due to metamorphosis. Didactic narratives are stories about a case that happened to a character or their actions aiming to teach the readers some moral values. Initiation narratives are stories about the main character growing up and searching for something desirable and valuable. Adventure stories narrate exciting but risky adventures of an ethnoculturally marked static character that illustrate correct and incorrect behaviour patterns. The peculiarities of the narrative building of narrative types are demonstrated in the case study of famous and popular Australian ethnonarratives for children.
ІГРОВІ НАРАТИВНІ МОДЕЛІ В КОРОТКИХ ОПОВІДАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАНЬ РУТ ПАРК «ДИВАКУВАТИЙ ВОМБАТ»)
(2017) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.
У статті реконструйовано та описано ігрову наративну модель «Криве дзеркало» у коротких оповіданнях для дітей «Дивакуватий Вомбат». З’ясовано, що наративна модель актуалізується на граматичному, синтаксичному, семантичному рівнях тексту та формує наративну організацію всього художнього твору. В статье реконструировано и описано игровую нарративную модель «Кривое зеркало» в коротких рассказах для детей «Странный Вомбат». Установлено, что нарративная модель актуализируется на грамматическом, синтаксическом, семантическом уровнях текста и формирует нарративную организацию всего художественного произведения. The article aims at reconstruction and description of the narrative play model “Distorting mirror” in Ruth Park’s short stories “The Muddleheaded Wombat”. It has been proved that narrative model is actualized on the grammatical, syntactic and semantic text levels, as well it models the whole narrative organization of the text.