Педагогічний факультет

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРИЗОВИХ УМОВАХ
(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Бальоха, А. С.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Balokha, A. S.
Побудова освітнього процесу з використанням інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища є однією із провідних ідей сучасної дидактики, що виникла у результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України, та переходу більшості закладів освіти у дистанційний формат. Однак досвід, окреслений в статті, доводить, що така модель має більш ніж десятирічний досвід, не є новою, і зберігає актуальність як предмет сучасних пошуків та досліджень. Еволюція інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища в ЗВО сприяє розвитку зв’язків навчання з життям, особливо в умовах формування ринкових відносин, коли потрібно застосовувати великий комплекс інформації й знань – важливого показника майбутнього фахівця. Сучасні зміни в освіті на законодавчій базі та потреба її безпекового забезпечення, потребують від учасників освітнього процесу ЗВО свідомого «прийняття», переосмислення та готовності повністю трансформуватись у цифровому середовищі, сприяти реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти у будь-яких умовах. Таке завдання вже має вирішення на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, досвід яких вивчається і відображено у функціонуванні системи освітніх ресурсів вебмультимедіа з різних освітніх компонент. А сьогодні ця система повною мірою забезпечує освітній процес на факультеті, задоволь- няючи потреби здобувачів вищої освіти та закладу в цілому. Визначено, що не менш важливим фактором побудови освітнього процесу на базі інформаційно- комунікаційних технологій є можливість доступу здобувачів до постійно обновлюваної навчальної інформації в зручний час, наявність дружелюбного інтерфейсу, гнучкого та зручного сервісу, а також «неемоційність» навчаль- ного середовища, що дозволяє працювати з одним і тим самим матеріалом необмежену кількість раз і необхідний час. Building an educational process using an information and communication pedagogical environment is one of the leading ideas of modern didactics, which appeared because of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and the transition of most educational institutions to a distance format. However, the experience outlined in the article proves that this model has more than ten years of experience, is not new, and remains relevant as a subject of modern research and research. The evolution of the information and communication pedagogical environment in higher education institutions contributes to the development of connections between learning and life, especially in the conditions of the formation of market relations, when it is necessary to apply a large complex of information and knowledge - an important indicator of the future specialist. Modern changes in education on a legislative basis and the need for its security require participants in the educational process of higher education institutions to consciously "accept", rethink and be ready to completely transform in the digital environment, to contribute to the realization of the individual educational trajectory of the student of higher education in any conditions. Such a task has already been solved at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, whose experience is studied and reflected in the functioning of the system of web multimedia educational resources from various educational components. And today this system fully ensures the educational process at the faculty, meeting the needs of students and the institution. It was determined that an equally important factor in the construction of an educational process based on information and communication technologies is the ability of applicants to access constantly updated educational information at a convenient time, the availability of a friendly interface, flexible and convenient service, as well as the "non-emotional" educational environment that allows working with the same material an unlimited number of times and the required time.
ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ В.СУХОМЛИНСЬКОГО НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2018) Бальоха, А. С.; Borisenko, N. M.; Balokha, A. S.; Борисенко, Н. М.
У статті розглядається значення педагогічної спадщини видатного педагога В. Сухомлинського в контексті Нової української школи. Досліджено значення основних методів навчальної роботи, на яких наполягав видатний педагог: навчання в зелених класах, складання книжок-картинок про природу, подорожі у природу, проведення уроків мислення, використання і розв’язування задач із живого задачника, навчання у кімнаті казки, острів чудес, куточок краси, використання в духовному житті пісні, книжки, проведення свят матері, троянд, польових квітів, праця в Саду Матері, написання дітьми оповідань, казок. Аналізуються різнобічні природничі інтереси педагога, серед яких виокремлювались екскурсії в природу, уроки під голубим небом, складання та аналіз казок про предмети та явища довкілля. Адже найголовнішим завданням, якому підпорядковані всі інші, вчений вважав розвиток у дитини здатності до рефлексії, вміння критично оцінювати свою поведінку з урахуванням можливих наслідків для інших людей і для себе. Авторами пропонується застосовування під час такої роботи різноманітних пізнавальних завдань, а саме: завдання на сортування, завдання на порівняння у формі зіставлення і протиставлення, завдання на використання аналогії як засобу перенесення способу дії, завдання на класифікацію предметів і явищ навколишнього світу, завдання на доведення, завдання на виділення головного, складання текстів фантастичного (казкового) характеру, складання загадок і метафор за змістом тексту. Педагогічна спадщина В. Сухомлинського дає можливість сучасному вчителю реалізувати завдання сучасної освіти не перевантажуючи учня. У статті розкривається методичний підхід до роботи з творами педагога в освітньому процесі початкової школи, завдання якої, полягає в тому, щоб підготувати здобувача освіти до успішної життєдіяльності й самореалізації в умовах суспільства, яке дуже динамічно змінюється, підготовити учнів до життя навіть в умовах невизначеного майбутнього. The article considers the value of V. Sukhomlynsky’s pedagogical literature in the context of the New Ukrainian School. The prominent teacher insisted on basic educational methods. They are studying in green classes, drafting books-pictures about nature, trips in nature, conducting thoughtful lessons, usage the tasks from the living book of problems, studies in fairy-tale room, island of wonders, corner of beauty, use, in spiritual life of song, book, lead through of holidays of mother, roses, field flowers, labour in Garden of Mother, writing stories, fairy-tales with the children. Teacher’s natural interests were scalene: excursions in nature, lessons under blue sky, drafting and analysis of fairy-tales, objects and phenomena of environment. The most important scientist counted the task which all other are inferior to develop for a child. It provides the capacity for a reflection, ability to estimate critically the action that is possible within the consequences for other people and on one’s own. Various cognitive tasks during such work can be suggested to apply, namely they are the tasks on sorting, on form comparison and contrasting, on the use of analogy, on classification of objects and phenomena of outward things, on leading to, on the selection of main, drafting of texts of fantastic (fairy-tale) character, drafting of riddles and metaphors, on maintenance to text. The pedagogical literature of V. Sukhomlynsky’s gives an abstract possibility a modern teacher to realize the task of modern education, not overloading a student. The methodical approach to use the teacher’s works in primary school education is revealed. It’s main task is to prepare the applicant for education to make a successful life and self-realization in a rapidly changing society, to prepare for life even with an uncertain future.
ЗАСОБИ ТРИСУБ’ЄКТНОЇ ДИДАКТИКИ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2019) Бальоха, А. С.; Balokha, A. S.
В умовах реформування та євроінтеграції заклади вищої освіти зацікавлені в якісній підготовці своїх випускників, у створенні інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, що забезпечує вирішення освітніх, навчальнодослідних та інших завдань на рівні сучасних вимог, а також у здійсненні системного впровадження інформаційних технологій у всі види й форми організації освітнього процесу. Модернізація початкової освіти в Україні: затвердження нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти та нових програм, розроблення, експертиза та затвердження нових підручників для початкової школи, закономірно викликала зміни, пов’язані з підвищенням якості підготовки майбутніх учителів початкової школи на педагогічних факультетах до ефективної реалізації освітніх потреб суспільства. Зокрема, актуальності набуває природознавча компетентність майбутнього вчителя початкової школи, який зможе на високому рівні формувати природничу компетентність молодших школярів. Вищевказані умови ставлять перед ЗВО потребу в переході освітньої системи від суб’єкт-субʼєктних відносин (викладач - студент рівноправні учасники навчання) до трисубʼєктної дидактики (викладач – студент – інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище). Тому на базі педагогічного факультету Херсонського державного університету розроблено вебсайт «Web-мультимедіа енциклопедія з дисциплін природничого циклу», яка сприяє більш ефективному формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи. У статті розглядаються педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування у молодших школярів предметної природознавчої компетентності. Розкрито структуру електронного продукту, можливості та перспективи використання вебсайту у професійній підготовці здобувачів освіти, що впливає на розвиток професійних та особистісних якостей студентів, забезпечує результативність освітньо-виховного процесу закладу вищої освіти у формуванні їхньої природознавчої компетентності. In the context of reform and European integration, the universities are interested in the qualitative training of their graduates, of producing information and communication pedagogical spere that deals with educational, training and research and other tasks at the level of modern requirements, and also in the implementation of information technology to all kinds and forms of organization of educational process. The modernization of elementary education in Ukraine includes the adoption of a new version of the State standard of general elementary education and new programs, development, evaluation and adoption of new textbooks for elementary schools. These factors have changed with improving the quality of training the future elementary school teachers of pedagogical faculties. In particular, the future natural competence of the future elementary school teacher, who will be able to form a high level of natural competence of schoolchilren, becomes relevant. Therefore there is a need for transferring the educational system from subject-subject relations (teacher and student are equal training participants) to three - subject didactics (teacher - student - information and communication pedagogical spere). That is why the web-site "Multimedia Encyclopedia of Natural Sciences" was developed at the Kherson State University Pedagogical Faculty. The article deals with the pedagogical conditions of training of future primary school teachers for the formation of subject natural competence of scoolchilren. The structure of electronic product, opportunities and outlook for using the website in the professional training of the students is revealed.
ПРИРОДОЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ОСВІТИ
(2014) Бальоха, А. С.; Балёха, А. С.; Balokha, A. S.
У статті розглядаються особливості підготовки майбутнього вчителя початкових класів до навчання школярів природознавства. Розкривається проблема формування природознавчої компетентності студентів. Досліджується відповідність підготовки майбутнього вчителя вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти. Визначається зміст природознавчих компетенцій за результатами теоретичного аналізу досліджень вчених-методистів. В статье рассматриваются особенности подготовки будущего учителя начальных классов к обучению школьников естествознанию. Раскрывается проблема формирования естественнонаучной компетентности студентов. Исследуется соответствие подготовки будущего учителя требованиям Государственного стандарта начального образования. Определяется содержание естественнонаучных компетенций по результатам теоретического анализа исследований ученых-методистов. The article deals with peculiarities of Primary School Teacher teaching students to science. It reveals the problem of forming natural science competency of students. Conformance with the preparation of future teacher requirements of the standard primary education. Determine the content of natural science competencies based on the results of the theoretical analysis of research scientists and practitioners.
ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
(2014) Бальоха, А. С.; Балёха, А. С.; Balokha, A. S.
У статті розкрито проблему формування природознавчої компетентності майбутніх учителів початкової школи. Визначено суть та обґрунтовано зміст природознавчих компетенцій на основі теоретичного аналізу досліджень вчених-методистів. В статье раскрыто проблему формирования природоведческой компетентности будущих учителей начальной школы. Определена суть и обосновано содержание природоведческих компетенций на основе теоретического анализа исследований ученых-методистов.The article deals with the problem of forming a natural history of future teachers of elementary school. Are defined and justified content naturalists competence on the basis of theoretical analysis of research scientists and practitioners.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
(2021) Бальоха, А. С.; Balokha, A. S.
Стаття стосується сучасної проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів через призму дослідження педагогічного досвіду та спадщини українського та російського педагога, видатного класика педагогічної науки, автора наукових праць і підручників для початкової школи Костянтина Дмитровича Ушинського. Освітні реформи, зокрема Нова українська школа, актуалізують питання генерації нового покоління вчителів початкових класів, які будуть здатні не лише до реалізації суспільних запитів і вимог, а й формуватимуть інтелектуальний потенціал нації. Розв’язання цих завдань буде ефективним лише зі зміною освітнього процесу в закладах вищої освіти, однак нова система освіти має наслідувати принципи, розроблені науковцями-класиками. Мета статті полягає у ретроспективному дослідженні педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, його наукових поглядів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, основних принципів та ідей. За вченням К. Д. Ушинського, базовим у розвитку особистості школяра є вивчення основ науки, що розкриває перед дитиною закони природи та суспільства і певним чином впливає на розум і душу. Видані підручники для початкової школи були орієнтовані на розвиток у дітей мислення і виховання моральних якостей: любові до рідної природи і свого краю, до людей, котрі їх оточують, гуманності, доброти, працьовитості. Основним засобом у підготовці підростаючого покоління учений вважав природу, адже природні явища рано починають збуджувати розум дитини. Спостереження й вивчення рідної природи сприяє розвитку почуття патріотизму, а також естетичному вихованню. Ці ідеї актуальні у контексті реалізації природничої освітньої галузі Нової української школи, тому важливим є питання впровадження інтерактивних методів роботи зі здобувачами вищої освіти, які сприятимуть розширенню природничих знань, розвитку критичного мислення та формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. У статті розкривається практичний досвід складання пізнавальних завдань природничого змісту здобувачами вищої освіти. The article deals with the modern problem of training future primary school teachers through the prism of research of pedagogical experience and heritage of Ukrainian and Russian pedagogue, outstanding classic of pedagogical science, author of scientific works and textbooks for primary school Konstantin Ushynskyi. Educational reforms, in particular the New Ukrainian School, raise the issue of generation of primary school teachers who will not only be able to meet public demands and requirements, but will also create the nation’s intellectual potential. Solving these problems will be effective only with a change in the educational process in the universities. However, the new education system must follow the principles developed by classical scholars. The purpose of the article is a retrospective study of the pedagogical heritage of Ushynskyi, his scientific views on the training of future primary school teachers, basic principles and ideas. According to K. Ushynskyi, the basic in the development of the student’s personality is the study of the basics of science, which reveals to the child the laws of nature and society and in some way affects their mind and soul. Published textbooks for primary school, were focused on the development of children’s thinking and education of moral qualities: love for nature and their land, to the people around them, humanity, kindness, diligence. The scientist thought that the main approach in the preparation of the younger generation is nature, because natural phenomena early begin to excite the mind of the child. Observation and study of native nature contributes to the development of patriotism and also aesthetic education. These ideas are relevant in the implementation of the natural education of the New Ukrainian School. Therefore, it is important to introduce interactive methods of working with students, which will contribute to the expansion of natural knowledge, the development of critical thinking and the formation of the future primary school teachers’ natural science competence. The article reveals the practical experience of compiling cognitive tasks of natural content by applicants for higher education.
СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩЕ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
(2020) Бальоха, А. С.; Balokha, A. S.
Сучасна парадигма освіти створює нову траєкторію підготовки майбутніх учителів початкових класів. Крім того, епідеміологічна ситуація в країні та світі, пов’язана з поширенням коронавірусної інфекції, вимагає створення безпечних умов організації освітнього процесу або переходу на дистанційне навчання. Тому постає питання не лише якості підготовки здобувачів освіти, а й створення відповідних умов, які б забезпечували освітні запити студентів при будь-яких умовах, впливали на їх мотивацію до опанування дисциплін природничого циклу у процесі формування природознавчої компетентності майбутніх фахівців. В межах нашого наукового дослідження ми розглядаємо природознавчу компетентність майбутніх учителів початкових класів та умови її формування в закладі вищої освіти. Інформатизація суспільства, яка набула імперативного характеру, модернізація системи професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів актуалізували питання інформаційно-ресурсного забезпечення процесу становлення педагога в освітньому середовищі професійної підготовки та нового науково-методологічного підходу до організації освітнього процесу. Майбутній фахівець повинен вміти орієнтуватися в потоці інформації, самостійно поповнювати свої знання, працювати з електронними ресурсами, шукати і знаходити необхідну інформацію, використовуючи для цього найрізноманітніші джерела, проявляти творчий підхід до розв’язання суспільних завдань. Цього можна досягти шляхом переходу освітньої системи педагогічного закладу вищої освіти від традиційних суб’єктно-суб’єктних відносин до трисуб’єктних, які передбачають введення в традиційну суб’єктносуб’єктну модель третього суб’єкта – інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище. Нова система відносин «викладач – студент – інформаційнокомунікаційне педагогічне середовище» ґрунтується на активності та рівності визначених компонентів навчального процесу. В статті розкриваються особливості навчально-методичного електронного ресурсу, спрямованого на формування природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. The modern paradigm of education creates a new course of future primary school teachers’ training. In addition, the epidemiological situation in Ukraine and around the world, associated with the spread of coronavirus infection and requires the safe conditions for the organization of the educational process or adopting E-learning. The question arose, however, not only of applicants’ training educational quality, but also the creation of appropriate conditions that provide students educational needs under any circumstances and influence their motivation to master the scientific courses in the process of the formation of natural science competence of future professionals. As part of our research, we consider the future primary school teachers’ natural science competence and the conditions of its formation in higher education. Computerization of society has acquired the necessary character. Modernization of the system of future primary school teachers’ professional training have actualized the issue of informational and resource management process of becoming an education specialist of professional training in the educational environment and development of a new scientific and methodological approach to the educational process. The future specialist should be able to focus on the flow of information, to expand knowledge, work with electronic resources, to seek and find the necessary information using a variety of sources, be creative in solving social problems. These tasks can be achieved by the transition of the educational system of higher education from the traditional subject-subject relations to the three-subject relations, which provide for the implementation the information and communication pedagogical environment (third subject) into the traditional subject-subject model. The new system of relations "teacher - student - information and communication pedagogical environment" is based on the activity and equality of certain components of the educational process. The article deals with the features of educational and methodical E-learning aimed at developing the natural science competence of future primary school teachers.