Педагогічний факультет

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    LOGISTICS OF EDUCATIONAL BUSINESS PROCESSES UNDER MARTIAL LAW: DIGITAL SOLUTIONS
    (2025) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н.; Волянюк, А. С.
    Abstract. Martial law, which has been ongoing in Ukraine since 2022, has presented higher education institutions with new challenges related to the need to ensure the continuity of the educational process, adapt to changes, and integrate digital solutions. This article is dedicated to the analysis of digital solutions applied in the logistics of educational business processes of higher education institutions in Ukraine under martial law, using the example of Kherson State University. The purpose of the study is to analyze the digital solutions for the logistics of educational business processes, their organization, adaptation, and effective functioning in higher education institutions of Ukraine under martial law. Special attention is paid to identifying key digital tools that contributed to maintaining the quality of education and supporting the academic community in crisis conditions. The article examines the specific features of the educational process in a relocated higher education institution during the full-scale war, in particular, identifies effective communication and feedback channels, as well as the role of digital platforms for the educational process in wartime. The research methodology includes the analysis of scientific sources and publications dedicated to the digital transformation of education, a historical review of the experience of Kherson State University in the period 2022-2024, monitoring of digital platforms and their impact on the organization of the educational process, analysis of adaptation strategies of higher education institutions in crisis conditions, and the study of the impact of digital technologies on the quality of education and the mental health of higher education students. The results of the study show that under of martial law, digital solutions have become a key factor in ensuring the continuity and quality of the educational process. Kherson State University has successfully adapted to the new challenges, using distance learning platforms, video conferences, electronic journals, and other digital tools. Effective communication and feedback channels, as well as psychological support for participants in the educational process, have played an important role. The article shows that the digitalization of educational business processes in wartime not only provides technical support but also contributes to the creation of a resilient and adaptive educational environment. The experience of Kherson State University can be useful for other higher education institutions facing similar challenges. Воєнний стан, який триває в Україні з 2022 року, поставив перед закладами вищої освіти нові виклики, пов’язані з потребою забезпечення безперервності освітнього процесу, адаптації до змін та інтеграції цифрових рішень. Стаття присвячена аналізу цифрових рішень, що застосовуються в логістиці освітніх бізнес-процесів закладів вищої освіти України в умовах воєнного стану на прикладі Херсонського державного університету. Метою дослідження є аналітика цифрових рішень логістики освітніх бізнес-процесів, їхньої організації, адаптації та ефективного функціонування у закладах вищої освіти України за умов воєнного стану. Особлива увага приділяється визначенню ключових цифрових інструментів, що сприяли збереженню якості освіти та підтримці академічної спільноти у кризових умовах. У статті розглядаються особливості освітнього процесу в релокованому закладі вищої освіти під час повномасштабної війни, зокрема, визначаються ефективні канали комунікації та зворотного зв’язку, а також роль цифрових платформ для освітнього процесу в умовах війни. Методологія дослідження включає аналіз наукових джерел та публікацій, присвячених цифровій трансформації освіти, історичний огляд досвіду Херсонського державного університету в період 2022- 2024 років, моніторинг цифрових платформ та їхнього впливу на організацію освітнього процесу, аналіз адаптаційних стратегій закладів вищої освіти у кризових умовах, а також вивчення впливу цифрових технологій на якість навчання та психічне здоров’я здобувачів вищої освіти. Результати дослідження показують, що в умовах воєнного стану цифрові рішення стали ключовим чинником для забезпечення безперервності та якості освітнього процесу. Херсонський державний університет успішно адаптувався до нових викликів, використовуючи платформи дистанційного навчання, відеоконференції, електронні журнали та інші цифрові інструменти. Важливу роль відіграли ефективні канали комунікації та зворотного зв’язку, а також психологічна підтримка учасників освітнього процесу. Стаття показує, що цифровізація освітніх бізнес-процесів у воєнний час не лише забезпечує технічну підтримку, але й сприяє створенню стійкого та адаптивного освітнього середовища. Досвід Херсонського державного університету може бути корисним для інших закладів вищої освіти, які стикаються з подібними викликами.
  • Item
    РОЗВИТОК СТАЛОЇ МОТИВАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
    (2021) Волянюк, А. С.; Volyaniuk, A.
    У статті розглянуто проблеми реалізації дистанційного та змішаного форматів навчання, труднощі підвищення сталої мотивації у здобувачів освіти, шляхи вирішення цих проблем та труднощів. Визначено мотиви, що спонукають вчитися в таких умовах дорослих здобувачів: самостверджувальні, матеріальні, соціальні, внутрішні, мотиви підстрахування та дозвіллєві. Акцентовано, що мотивація є джерелом та чинником, який спонукає до навчальної діяльності та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх педагогів. Труднощі реалізації дистанційного формату об`єднано у 4 групи: особистісні труднощі (початкова невисока внутрішня мотивація здобувача, звичка до жорсткого контролю з боку викладача, слабка самоорганізація здобувачів освіти, відсутність емоційно-психологічного контакту з колегами по навчанню, невисока відповідальність, відсутність відчуття приналежності до групи в здобувачів освіти), організаційні проблеми (нечітка організація курсу, проблеми з доступом до певних навчальних ресурсів), професійні (недостатній професійний рівень як в області володіння комп'ютером, так і в подачі матеріалу без адаптації до дистанційного формату), технічні (нестійкий доступ в Інтернет, відсутність необхідного технічного або програмного забезпечення). Увагу приділено таким стратегічно важливим компонентам, як увага, впевненість, задоволеність. В статті проаналізовані засоби впливу на кожен компонент в умовах змішаного навчання. Застосування матеріалів, описаних в статті, буде сприяти підтримці і підвищенню мотивації навчання в змішаній та дистанційній формі, допоможе мінімізувати зазначені вище ризики труднощі та проблеми. Наведено конкретні приклади засобів та інструментів: під час реалізації освітнього процесу в умовах змішаного навчання ефективним є чітко визначений зворотний зв`язок, створення «ситуації успіху», формулювання цілей всього курсу і окремих модулів, рефлексія досвіду дистанційного навчання за допомогою заповнення спеціально розроблених анкет і виконання завдань рефлексивного характеру. Інструментарій можна розширити за допомогою додаткових функцій вже відомих платформ та засобів – сесійні зали та керування екраном на платформі ZOOM для онлайн-конференцій, google-форми для тестування здобувачів з обраної теми з подальшим збиранням відповідей та їх аналізом, застосунки та сервіси Learningapps, Mentimeter, онлайн дошки AWWapp та ін. / The article considers the problems of implementation of distance and blended learning formats, the difficulties of increasing the constant motivation of students, ways to solve these problems and difficulties. The motives that motivate adult learners to study in the following conditions are determined: self-affirming, material, social, internal, insurance and leisure motives. It is emphasized that motivation is a source and a factor that motivates educational activities and increases the level of professional competence of future teachers. Difficulties in implementing the distance format are grouped into 4 groups: personal difficulties (initial low internal motivation of the applicant, the habit of strict control by the teacher, weak self-organization of students, lack of emotional and psychological contact with colleagues, low responsibility, lack of sense of belonging to groups of students), organizational problems (unclear organization of the course, problems with access to certain educational resources), professional (insufficient professional level in both computer skills and in the submission of material without adaptation to distance format), technical (unstable Internet access, lack of necessary hardware or software). Attention is paid to such strategically important components as attention, confidence, satisfaction. The article analyzes the means of influencing each component in the context of blended learning. The use of the materials described in the article will help to support and increase the motivation of learning in a blended and distance form, will help minimize the above risks, difficulties and problems. Specific examples of tools and instruments are given: during the implementation of the educational process in the context of blended learning is clearly defined feedback, creating a "success situation", formulating the goals of the whole course and individual modules, reflection of distance learning experience by filling out specially designed questionnaires and performing tasks of a reflexive nature. The toolkit can be expanded with additional features of already known platforms and tools – session halls and screen management on the ZOOM platform for online conferences, google forms for testing applicants on the selected topic with subsequent collection and analysis, applications and services Learningapps, Mentimeter, online boards AWWapp, etc.
  • Item
    РОЗВИТОК СТАЛОЇ МОТИВАЦІЇ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
    (2021) Волянюк, А. С.; Volyaniuk, А. S.
    У статтірозглянуто проблеми реалізації дистанційного та змішаного форматів навчання, труднощі підвищення сталої мотивації у здобувачів освіти, шляхи вирішення цих проблем та труднощів. Визначено мотиви, що спонукають вчитися в таких умовах дорослих здобувачів: самостверджувальні, матеріальні, соціальні, внутрішні, мотиви підстрахування та дозвіллєві. Акцентовано, що мотивація є джерелом та чинником, який спонукає до навчальної діяльності та підвищення рівня професійної компетентності майбутніх педагогів. Труднощі реалізації дистанційного формату об`єднано у 4 групи: особистісні труднощі (початкова невисока внутрішня мотивація здобувача, звичка до жорсткого контролю з боку викладача, слабка самоорганізація здобувачів освіти, відсутність емоційно-психологічного контакту з колегами по навчанню, невисока відповідальність, відсутність відчуття приналежності до групи в здобувачів освіти), організаційні проблеми (нечітка організація курсу, проблеми з доступом до певних навчальних ресурсів), професійні (недостатній професійний рівень як в області володіння комп'ютером, так і в подачі матеріалу без адаптації до дистанційного формату), технічні (нестійкий доступ в Інтернет, відсутність необхідного технічного або програмного забезпечення). Увагу приділено таким стратегічно важливим компонентам, як увага, впевненість, задоволеність. В статті проаналізовані засоби впливу на кожен компонент в умовах змішаного навчання. Застосування матеріалів, описаних в статті, буде сприяти підтримці і підвищенню мотивації навчання в змішаній та дистанційній формі, допоможе мінімізувати зазначені вище ризики труднощі та проблеми. Наведено конкретні приклади засобів та інструментів: під час реалізації освітнього процесу в умовах змішаного навчання ефективним є чітко визначений зворотний зв`язок, створення «ситуації успіху», формулювання цілей всього курсу і окремих модулів, рефлексія досвіду дистанційного навчання за допомогою заповнення спеціально розроблених анкет і виконання завдань рефлексивного характеру. Інструментарій можна розширити за допомогою додаткових функцій вже відомих платформ та засобів –сесійні зали та керування екраном на платформі ZOOM для онлайн-конференцій, google-форми для тестування здобувачів з обраної теми з подальшим збиранням відповідей та їх аналізом, застосунки та сервіси Learningapps, Mentimeter, онлайн дошки AWWapp та ін. The article considers the problems of implementation of distance and blended learning formats, the difficulties of increasing the constant motivation of students, ways to solve these problems and difficulties. The motives that motivate adult learners to study in the following conditions are determined: self-affirming, material, social, internal, insurance and leisure motives. It is emphasized that motivation is a source and a factor that motivates educational activities and increases the level of professional competence of future teachers. Difficulties in implementing the distance format are grouped into 4 groups: personal difficulties (initial low internal motivation of the applicant, the habit of strict control by the teacher, weak self-organization of students, lack of emotional and psychological contact with colleagues, low responsibility, lack of sense of belonging to groups of students), organizational problems (unclear organization of the course, problems with access to certain educational resources),professional (insufficient professional level in both computer skills and in the submission of material without adaptation to distance format), technical (unstable Internet access, lack of necessary hardware or software). Attention is paid to such strategically important components as attention, confidence, satisfaction. The article analyzes the means of influencing each component in the context of blended learning. The use of the materials described in the article will help to support and increase the motivation of learning in a blended and distance form, will help minimize the above risks, difficulties and problems. Specific examples of tools and instruments are given: during the implementation of the educational process in the context of blended learningis clearly defined feedback, creating a "success situation", formulating the goals of the whole course and individual modules, reflection of distance learning experience by filling out specially designed questionnaires and performing tasks of a reflexive nature. The toolkit can be expanded with additional features of already known platforms and tools–session halls and screen management on the ZOOM platform for online conferences, google forms for testing applicants on the selected topic with subsequent collection and analysis, applications and services Learningapps, Mentimeter, online boards AWWapp, etc.