Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
4 results
Search Results
Item СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2025) Волянюк, А. С.; Volianiuk, А. С.У статті досліджується вплив сучасних цифрових інструментів на мотивацію здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей до здійснення наукових досліджень. У контексті цифровізації освіти та трансформації традиційних освітніх підходів розкривається актуальність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано демотивуючі чинники, що ускладнюють здобувачам вищої освіти процес здійснення наукової діяльності та написання наукових робіт, серед яких найпоширенішими є труднощі з пошуком та опрацюванням наукової інформації, оформленням тексту та списків використаних джерел за вимогами академічного письма, створенням візуалізацій результатів, перекладом іноземних джерел та вибором актуальної теми. У дослідженні, проведеному протягом 2023-2024 років на базі Херсонського державного університету, взяли участь 159 респондентів (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) спеціальностей «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» та «Спеціальна освіта». На основі опитування було виокремлено три основні групи цифрових інструментів, які сприяють науковій активності студентів: інструменти для пошуку літератури та управління бібліографією; інструменти для генерації ідей, структуризації досліджень і роботи з текстом; інструменти для візуалізації результатів дослідження. Отримані результати засвідчили зростання рівня інтересу до наукової діяльності серед респондентів, підвищення впевненості у дослідницьких навичках, рівня готовності брати участь у наукових заходах, а також – зменшення рівня труднощів, які знижують мотивацію до наукової діяльності (демотивуючих чинників). Стаття висвітлює не лише потенціал цифрових технологій, а й методичні засади їх впровадження з метою підвищення мотивації до наукової діяльності в цілому. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів, наукових керівників, розробників освітніх програм і всіх, хто зацікавлений в ефективному поєднанні цифрових інструментів та педагогічної науки. Результати дослідження підтвердили, що використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності наукової роботи, усуненню основних бар'єрів та формуванню дослідницької компетентності майбутніх педагогів, що позитивно впливає на мотивацію до наукових досліджень. The article explores the impact of modern digital tools on the motivation of higher education students in pedagogical fields to engage in scientific research. In the context of the digitalization of education and the transformation of traditional educational approaches, the relevance of integrating information and communication technologies into the process of preparing future educators is revealed. The study analyzes demotivating factors that complicate the research activities and scientific writing process for higher education students. The most common barriers include difficulties with searching and processing scientific information, formatting text and bibliographies according to academic writing standards, creating visualizations of results, translating foreign sources, and choosing relevant topics. The study, conducted during 2023–2024 at Kherson State University, involved 159 participants (bachelor’s and master’s students) from the fields of “Preschool Education,” “Primary Education,” and “Special Education.” Based on the survey, three main groups of digital tools that contribute to students' scientific activity were identified: tools for literature search and bibliographic management; tools for idea generation, research structuring, and text processing; and tools for visualizing research results. The results of the study showed an increased interest in scientific activity among the respondents, enhanced confidence in research skills, greater readiness to participate in scientific events, and a reduction in difficulties that demotivate students from engaging in research activities. The article highlights not only the potential of digital technologies but also the methodological foundations for their implementation to increase motivation for scientific work. The study’s findings may be useful for educators, academic supervisors, curriculum developers, and anyone interested in effectively combining digital tools and pedagogical science. The results confirm that the use of digital technologies contributes to the efficiency of scientific work, the removal of key barriers, and the development of research competence in future educators, positively impacting their motivation to engage in scientific research.Item МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЇ ТА ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ(2024) Волянюк, А. С.; Volianiuk, A.В статті висвітлено перспективи впливу участі у міжнародній діяльності, зокрема міжнародної академічної мобільності, для здобувачів вищої освіти – майбутніх педагогів. Визначено можливості, які надає студентам міжнародна співпраця, а також – її вплив на розвиток мотивації та особистісного потенціалу майбутніх педагогів. Акцентовано на особливостях міжнародних зв’язків університетів під час війни. The article highlights the perspectives of the influence of participation in international activities, in particular international academic mobility, for students of higher education – future teachers. The opportunities offered to students by international cooperation, as well as its influence on the development of motivation and personal potential of future teachers, are determined. Emphasis is placed on the peculiarities of international relations of universities during the warItem МОТИВАЦІЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ(2022) Петухова, Л. Є.; Волянюк, А. С.; Petuhova, L.; Volianiuk, A.У статті розглянуто вплив процесів глобалізації та євроінтеграції на підготовку майбутніх педагогів як конкурентоспроможних фахівців з урахуванням умов воєнного стану та дистанційного навчання. Охарактеризовано механізми євроінтеграційних процесів в освіті, тенденції реформування української системи освіти відповідно до вимог Європейського Союзу, європейських цінностей та принципів, ґрунтовно розглянуто наукову літературу з цього питання. Визначено, яким чином розвиток людського капіталу відповідно до європейських цінностей та стандартів сприяє якісним змінам в системі освіти усіх рівнів. Охарактеризовано роль процесу євроінтеграції у формуванні сучасного простору для зростання та освіченості педагогів, критерії та принципи трансформування українських закладів вищої освіти до загальноєвропейських вимог, що позитивно впливає на конкурентоспроможність майбутніх педагогів, здатних адаптуватись до складних умов сьогодення та вмотивованих до саморозвитку. Визначено основні види міжнародної співпраці здобувачів, зокрема охарактеризовано роль академічної мобільності як ключової вимоги інтеграційних процесів українських закладів вищої освіти в міжнародний освітній простір, що відкриває можливості для професійного та особистісного розвитку майбутнього педагога, набуття досвіду та розширення світогляду, обміну культурними та науковими здобутками. Висвітлено результати дослідження мотиваційної сфери майбутніх педагогів до здійснення міжнародної діяльності в контексті євроінтеграційних процесів: потреби здобувачів спеціальностей 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта та 016 Спеціальна освіта Херсонського державного університету щодо міжнародної співпраці, їх інтереси, мотиви залученості до міжнародної співпраці, а також причини низького рівня активності. Проаналізовано зміни ставлення здобувачів до міжнародної діяльності за час воєнного стану. ompetitive specialists taking into account the conditions of martial law and distance learning. The mechanisms of European integration processes in education, the trends of reforming the Ukrainian education system in accordance with the requirements of the European Union, European values and principles are characterized, and the scientific literature on this issue is reasonably covered. It has been determined how the development of human capital in accordance with European values and standards successfully leads to qualitative changes in the education system at all levels. The process of European integration in the formation of a modern space for the growth and education of teachers, criteria and principles of transformation of Ukrainian higher education institutions to European requirements is characterized, which positively affects the competitiveness of future teachers who are able to adapt to the complex conditions of today and are motivated to self-development. The main types of international cooperation of the awardees are defined, in particular, the role of academic mobility is characterized as a key requirement of the integration processes of Ukrainian higher education institutions into the international educational space, which opens up opportunities for the professional and personal development of the future teacher, gaining experience and broadening one’s outlook, exchanging cultural and scientific achievements. The results of the study of the motivational sphere of future teachers to carry out international activities in the context of European integration processes are highlighted: the needs of applicants of specialties 012 Preschool Education, 013 Primary Education and 016 Special Education of Kherson State University regarding international cooperation, their interests, motives of interest in international cooperation, as well as the reasons for low activity level. Changes in the attitude of the acquirers to international activities during martial law were analyzed.Item МОТИВАЦIЯ ЯК ФАКТОР ПIДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ УСПIШНОСТI МОЛОДШИХ ШКОЛЯРIВ(2020) Волянюк, А. С.; Volianiuk, A.У статті здійснено аналіз наукових досліджень щодо сутності мотивації навчальної діяльності, визначення пріоритетних мотивів, оптимальної структури мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку, джерел мотивації, стійкості навчальної мотивації. Детально розглянуто мотивацію як фактор впливу на ефективність навчання, успішність освітнього процесу. Проаналізовано вектор педагогічного впливу щодо підвищення навчальної успішності молодших школярів. Розглянуто структуру мотивації – складної, неоднорідної, багаторівневої системи, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, норми, цінності тощо. Розглянуто навчальну діяльність як провідну діяльність молодшого шкільного віку. Визначено мету початкової ланки шкільного навчання, особливості молодшого шкільного віку для формування навчальної мотивації учнів, провідні мотиви. Молодший шкільний вік має великі ресурси формування шкільної мотивації учнів. Важливо формувати в дітей молодшого шкільного віку такі якості особистості, які необхідні для життя в нових умовах відкритого суспільства: відповідальності, ініціативності, самостійності, що можливо тільки за наявності високого рівня шкільної мотивації. На основі аналізу методичної літератури та власного практичного досвіду сформульовано рекомендації щодо підвищення навчальної мотивації дітей молодшого шкільного віку відповідно до етапів організації й проведення уроку (підготовчий етап, основний та етап закріплення знань і вмінь), у позаурочній діяльності. Передумовою ефективності освітнього процесу є розвиток спонукальної сфери, яка потребує цілеспрямованого педагогічного впливу. Загальний шлях формування навчальної мотивації полягає в тому, щоб сприяти перетворенню широких спонукань учнів у зрілу мотиваційну сферу зі стійкою структурою й домінуванням окремих мотивів. Доведено, що мотивація є фактором підвищення навчальної успішності молодших школярів. Мотивація є обов’язковим компонентом будь-якої діяльності, зокрема й навчальної. Від спрямованості та рівня сформованості навчальної мотивації залежить успішність навчальної діяльності / In the article analyzed scientific research on the nature of motivation of educational activity, the determination of priority motives, the optimal structure of the motivational sphere of pupils of primary school age; sources of motivation, stability of educational motivation. Motivation is considered in detail as a factor influencing the effectiveness of learning, the success of the educational process. The vector of pedagogical influence on improving the academic performance of pupils of primary school is analyzed. The structure of motivation is considered – a complex, heterogeneous, multilevel system that includes needs, motives, interests, ideals, aspirations, attitudes, emotions, norms, values, etc. The educational activity is considered as the leading activity of the younger school age. The purpose of elementary school education, the features of the younger school age for the formation of students' educational motivation, the leading motives are determined. The younger school age has great resources in shaping pupils' school motivation. It is important to develop in the younger school age such qualities of personality that are necessary for life in the new conditions of an open society: responsibility, initiative, independence, which is possible only in the presence of high level of school motivation. On the basis of the analysis of methodical literature and own practical experience, recommendations for raising the educational motivation of young school children according to the stages of organizing and conducting the lesson (preparatory stage, basic and the stage of consolidating knowledge and skills), in extracurricular activities were formulated. The prerequisite for the effectiveness of the educational process is the development of an incentive sphere that needs focused pedagogical influence. A common way of forming educational motivation is to help transform the broad motivation of students into a mature motivational sphere with a stable structure and dominance of individual motives. It is proved that motivation is a factor in improving the academic performance of younger students. Motivation is a must-have component of any activity, including training. Successful learning activity depends on the orientation and the level of educational motivation.