Педагогічний факультет

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108

Browse

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
    (2022) Фоміна, І. С.
    Програма дисципліни «Педагогічна психологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта. Предметом вивчення навчальної дисципліни є теоретичні засади педагогічної психології, категоріального апарату наукової галузі, основних проблем навчання, виховання, педагогічної діяльності. Міжпредметні зв’язки: опановуючи зазначений перелік знань, умінь і навичок, студенти мають актуалізувати знання з курсів: «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Психодіагностика», «Психологічний супровід дитинства», «Дитяча психологія». Педагогічна психологія має тісний зв'язок із віковою та соціальною психологією, разом з якими вона створює психологічну основу педагогіки та конкретних методик. Отже, педагогічна психологія розвивається як галузь і фундаментальної і прикладної психології. Педагогічна психологія є галуззю прикладного психологічного знання, зосередженого на пізнанні і використанні психологічного та особистісного потенціалу учня, поданого у процесі навчання, виховання, оволодівання соціальним досвідом. Основою її є психологічні закономірності і механізми освітнього процесу. Педагогічна психологія вивчає закономірності психічної діяльності людини у процесі розвитку і саморозвитку, виховання і самовиховання, навчання і самоосвіти. Педагогічна психологія базується на принципах загальної психології і загальної педагогіки, з якими вона як спеціальна галузь психологічних знань має багато спільного, але відрізняється особливим предметом дослідження. Мета та завдання навчальної дисципліни Мета курсу: формування у студентів знань про становлення підростаючої особистості в умовах організованих і неорганізованих чинників соціальної впливу. Педагогічна психологія є сферою вивчення взаємозв'язків між вихованням, навчанням і розвитком підростаючого покоління. Завдання курсу: – теоретичні: сформувати у студентів теоретичні основи наукового розуміння освітнього процесу; розкрити зміст навчання і виховання, проблему співвідношення навчання, виховання і розвитку; проаналізувати механізми навчальних і виховних технологій. – практичні: сформувати у студентів прикладні уміння щодо застосування знань з педагогічної психології в практиці педагогічної діяльності, допомоги майбутнім педагогам у реалізації особистісних та професійних якостей у педагогічній діяльност
  • Item
    ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ
    (2022) Фоміна, І. С.
    В епоху постійних цифрових та інформаційних змін, в стрімкому розвиткові диджиталізації вербальне спілкування та пізнання людиною людини в офлайн мережі стає великою цінністю та актуальною потребою. Змінюються часи, але людина, як і була залишається соціальною істотою, яка прагне спілкуватися не через екран монітору, а взаємодіяти з іншими людьми у безпосередньому контакті. Оволодіння студентами знаннями з психології спілкування – є необхідною умовою розвитку професійної майстерності будь-якого профілю чи спеціальності, а також важливим актором особистісного становлення, реалізації творчих та професійних вмінь, навичок і знань. Вміння встановлювати контакт і ефективний діалог між людьми – цінний скарб для кожного професіонала своєї справи. У сучасній Україні постає актуальна проблема – невміння спілкуватися і налагоджувати стосунки між людьми особливо серед молодих юнаків, які більшу частину свого вільного часу витрачають на роботу в Інтернет-просторі, в онлайн-режимі. І часто наші емоції, враження, вислови, оцінки замінюють «смайли» і «емодзі» у такому дистанційному спілкуванні. Адже в онлайн-режимі набагато простіше це робити. Але в соціумі завжди буде місце для ефективного спілкування, ділових зустрічей, ефективних діалогів, презентацій і круглих столів. Така форма робота вимагає від студентів знання психології людини, а саме теоретичних основ процесу спілкування, моделей спілкування, особливостей вербальної та невербальної комунікації, правил і технік ефективного спілкування. Поняття конфлікту та способів його розв’язання, принципів формування першого враження про людину. Програму вивчення навчальної дисципліни «Психологія спілкування» розроблена в рамках дисципліни за вибором студента. Предметом вивчення навчальної дисципліни виступає аналіз психологічних механізмів спілкування і вироблення практичних рекомендацій з оптимального здійснення комунікативної діяльності на всіх рівнях.
  • Item
    ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ ЯК КАТЕГОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
    (2017) Фоміна, І. С.
    У статті розкрито значення поняття «художній образ» в психології. Розглянуті основні психологічні характеристики сприймання художнього образу. Визначено зміст психічного образу як автономне утворення свідомості.
  • Item
    ВПЛИВ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
    (2021) Фоміна, І. С.; Лось, О. М.
    У статті описано вплив сучасної сім’ї як чинник формування психологічного здоров’я дитини молодшого шкільного віку в освіт- ньому просторі. Впливу сімейної системи на формування психологічного здоров’я як базису розвитку особистості дитини, її успішності в освіт- ньому процесі та міжособистісній комунікації в рамках шкільного середовища відведено центральне місце. Це зумовлено тим фак- том, що виховання є однією з основних функ- цій освіти й інституту сім’ї. Представлено вплив стилів сімейного вихо- вання на тривожність школяра як один з аспектів психологічного здоров’я. Наявність тривожності, невпевненості в даних сферах шкільного життя дитини відбивається на її психологічному здоров’ї, яке передусім перед- бачає гармонійний розвиток особистості. Розглянуто основні способи формування психологічного здоров’я в рамках освітнього процесу, а також виявлені й проаналізовані способи взаємодії вчителя та сім’ї з даної проблеми. Для діагностики стилю сімей- ного виховання нами використано опиту- вальник «Аналіз сімейного виховання» (АСВ) Е.Г. Ейдеміллера, В.В. Юстицкиса, який дозво- ляє вивчити провідні стилі виховання, вста- новити причини даного стилю виховання, визначити місце дитини в системі сімейних відносин. Для діагностики рівня шкільної тривожності була використана методика Р. Філіпса, яка призначена для виявлення рівня і характеру шкільної тривожності. Спостереження за роботою педагога з батьками дозволило нам зробити висно- вок, що за період дослідження психолого-пе- дагогічна робота щодо батьків переважно акцентувалася на проведенні батьківських зборів, а також індивідуальних зустрічей із батьками. Оскільки критеріями оцінки психологічного здоров’я дитини у класі є її успішність, мотивація до навчання, часто заняття мають роз’яснювальний характер і зводяться до оцінки успішності, розгляду можливих причин неуспішності. The article describes the influence of the modern family as a factor in shaping the psychological health of a child of primary school age in the educational space. The influence of the family system on the formation of psychological health as a basis for the development of the child’s personality, its success in the educational process and interpersonal communication within the school environment is given a central place. This is due to the fact that education is one of the main functions of education and the institution of the family. The influence of family upbringing styles on schoolchildren’s anxiety as one of the aspects of psychological health is presented. The presence of anxiety, uncertainty in these areas of school life of the child affects his psychological health, which implies, first of all, the harmonious development of personality. The basic ways of formation of psychological health within the limits of educational process are considered, and also ways of interaction of the teacher and a family on the given problem are revealed and analyzed. To diagnose the style of family upbringing, we used the questionnaire “Analysis of family upbringing” (AFU) E.G. Eidemiller, V.V. Justitskis, which allows us to study the leading styles of upbringing, to establish what causes this style of upbringing and determine the place of the child in family relations. To diagnose the level of school anxiety, the method of R. Phillips was used, which is designed to identify the level and nature of school anxiety. Observing the work of the teacher with parents, allowed us to conclude that during the study period, psychological and pedagogical work on parents was mainly focused on holding parent meetings, as well as individual meetings with parents. Since the criteria for assessing the psychological health of the child in the classroom is his success, motivation to learn, often classes are explanatory and are reduced to assessing success, consideration of possible causes of failure.
  • Item
    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
    (2021) Фоміна, І. С.; Лось, О. М.
    У статті розглянуто супровід як основу професійної діяльності шкільних психологів, який орієнтований на створення умов розвитку емпатії кожної дитини в ситуаціях шкільної взаємодії.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ ПРОГРАМ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА ТА ДРУГОГО (МАГІСТЕРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ 012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА, 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА, 016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА
    (2021) Цюпак, І. М.; Фоміна, І. С.; Горлова, А. В.; Анісімова, О. Е.; Маценко, Т. М.; Казаннікова, О. В.; Саган, О. В.; Раєвська, І. М.; Яковлева, С. Д.; Семашкіна, Г. М.; Кабельникова, Н. В.
    У збірнику представлені авторські програми освітніх компонент для забезпечення й реалізації освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта та другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта, 016 Спеціальна освіта. Вказані у авторських програмах програмні компетентності та результати навчання узято з відповідних освітніх програм та відповідають меті формування особистості конкурентоспроможного фахівця, здатного розв’язувати складні нестандартні професійні завдання і проблеми інноваційного та дослідницького характеру в галузі дошкільної, початкової та спеціальної освіти, забезпечити освітній процес в сучасних умовах закладу освіти, адаптуватися до трансформаційних змін в освітній галузі, здійснювати інтеграцію в європейський освітній простір. На основі авторських програм викладачами педагогічного факультету розроблено робочі програми, силабуси та електронні освітні ресурси для освітніх компонент.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЗНАЧЕНИЕ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ВОСПРИЯТИЯ ДЛЯ РАЗВИТИЯ ЭСТЕТИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ ЛИЧНОСТИ
    (2017) Фомина, И. С.; Фоміна, І. С.
    W artykule rozwiązana kwestia artystycznego postrzegania jako istotny aspekt rozwoju estetycznego świadomości, osobowości, a także problem художетсвенного percepcji jako metody utrzymania twórczej aktywności. Przedstawiono główne состовляющие artystycznego postrzegania: emocjonalność, plastyczność myślenia, kreatywność. Badane wskaźniki percepcji artystycznej obrazu studentów nauk humanistycznych i kreatywnych specjalności, ujawnione różnice w tworzeniu i odbiorze sztuki obrazu studentami. The article explores the issue of artistic perception as an important aspect of the development of aesthetic consciousness and the problem of art perception as a method of maintenance of creative activity. Are the basic ingredients of artistic perception: emotion, plasticity, thinking, creativity. We studied the parameters of perception of the artistic image students of Humanities and creative arts, revealed differences in the creation and perception of the artistic image students.
  • Item
    ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИССЛЕДОВАНИЯ ВОСПРИЯТИЯ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБРАЗА СТУДЕНТАМИ ГУМАНИТАРНЫХ И ТВОРЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
    (2014) Фоміна, І. С.
    Статья посвящена проблеме восприятия художественного образа на основе элемента реальности и способности человека превращать данный элемент в единицу образа. Одним из ресурсов получения творческого заряда для личности и поддержания ее духовности служит чувственное восприятие, в котором проявляется внутренний мир человека, скрытые эмоции и переживания. Сформулирована задача исследования, которая состоит в теоретическом обосновании и экспериментальной проверке закономерностей создания художественного образа из элемента его возможной структуры студентами гуманитарных и творческих специальностей. Объектом исследования обозначены структура и свойства художественного образа. Выделены основные критерии оценки восприятия художественного образа, а именно: тематика, неограниченность, особенности действий с контуром, незавершенность. The article is reveal the research of the human ability to transform the element of reality on unit. One of resources receipt of creative charge perceptible perception, the inner world of man, hidden emotions and experiencing, shows up in that, serves as for personality and maintenance of her spirituality. A research task that consists of theoretical ground and experimental verification of conformities to law of creation of image from the element of his possible structure the students of humanitarian and creative specialities is set forth. Research object mark structure and properties of image. The basic criteria of estimation of perception of image are distinguished, namely: subjects, unlimit nature, features of actions with a contour, uncompleteness.