Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
3 results
Search Results
Item КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ(2021) Чепурна, С. П.; Chepurna, S. P.У статті розглянуто основні аспекти практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи у вітчизняних та закордонних закладах вищої освіти. Проаналізовано оновлені стандарти вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта, в яких визначено вимоги до професійної підготовки здобувачів вищої освіти та окреслено перелік необхідних компетентностей, якими повинен володіти майбутній педагог. Акцентовано увагу на актуальності та важливості питання практичної підготовки у сучасних закладах вищої освіти. Визначено, що з погляду часової організації педагогічна практика може бути неперервною або інтенсивною (блочною), і розкрито характерологічні особливості цих видів педагогічної практики. Прикладами неперервної практичної підготовки є США та Велика Британія, інтенсивної – Німеччина. У статті схарактеризовано закордонний та вітчизняний досвід організації педагогічної практики та окрес- лено основні її види для здобувачів вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта, здійснено їх порівняльний аналіз. Принципи проходження педагогічної практики в Україні розглянуто на прикладі Херсонського державно- го університету. Висвітлено специфіку організації та проведення педагогічної практики у закордонних закладах вищої освіти, зокрема Німеччині та Фінляндії, оскільки освітня система цих країн протягом багатьох років являється однією з найуспішніших у Європі та світі. Визначено, що європейський досвід професійної та практичної підготовки майбутніх учителів початкової шко- ли відображає сучасні освітні вимоги, які полягають у формуванні компетентного та висококваліфікованого про- фесіонала, який здатен реагувати на виклики суспільства та орієнтуватися у швидкоплинному потоці інформації. Вивчення прогресивних ідей, досвіду означених країн щодо практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи є важливим для впровадження найкращого європейського досвіду в освітній процес українських закладів вищої освіти. The article considers on the main aspects of practice-oriented training of future primary school teachers in domestic and foreign higher education institutions. The updated standards of higher education in the specialty 013 Primary Education are analyzed, which define the requirements for professional training of applicants for higher education and outline the list of necessary competencies that a future teacher must have. Emphasis is placed on the relevance and importance of practical training in modern higher education institutions. It is determined that from the point of view of temporal organization pedagogical practice can be continuous or intensive (block) and the characterological features of these types of pedagogical practice are revealed. Examples of continuous practical training are the United States and Great Britain, intensive is Germany. The article characterizes the foreign and domestic experience of the organization and the main types of pedagogical practice of applicants for higher education in the specialty 013 Primary education, their comparative analysis. The principles of pedagogical practice in Ukraine are considered by the example of Kherson State University. The specifics of organizing and conducting pedagogical practice in foreign higher education institutions, in particular in Germany and Finland, are highlighted, as the educational system of these countries has been one of the most successful in Europe and the world for many years. It is determined that the European experience of professional and practical training of future primary school teachers reflects on modern educational requirements, which are to form a competent and highly qualified future professional who is able to respond to societal challenges and navigate the rapid flow of information. The study of progressive ideas, the experience of these countries in practice-oriented training of future primary school teachers is important for the implementation of the best European experience in the educational process of Ukrainian higher education institutions.Item ДІАГНОСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ(2020) Чепурна, С. П.; Chepurna, S. P.Сьогодні актуальним питанням педагогічної науки є формування висококваліфікованого спеціаліста, який в достатній мірі володіє професійними компетентностями та вміє творчо і креативно застосовувати здобуті знання в закладі вищої освіти в процесі майбутньої професійної діяльності. Тому, одним з пріоритетних завдань вузів України є підвищення практичної підготовки студентів, яка реалізується під час педагогічних практик. Педагогічна практика – обов’язкова практична складова освітнього процесу університетів, яка забезпечує взаємозв’язок теорії та практики, оскільки під час професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи відбувається інтеграція теоретичних знань та практичних навичок і умінь студентів, що є провідним на шляху оволодіння професійною компетентністю. Враховуючи вищесказане, у статті нами розглянуто особливості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Проаналізовано сучасний стан практичної підготовки майбутніх педагогів у провідних вузах України. З метою визначення сучасного стану практичної підготовки здобувачів вищої освіти за педагогічними спеціаль- ностями здійснено характеристику нормативних документів, які регламентують роботу педагогічних факультетів (освітньо-професійні програми та навчальні плани галузі знань 01 Освіта спеціальності 013 Початкова освіта). У статті визначено види педагогічних практик провідних вузів України. Уточнено особливості організації та проведення педагогічної практики. Охарактеризовано інформаційно-комунікаційне забезпечення педагогічної практики, яке сприяє організації професійної самопідготовки студентів педагогічних спеціальностей в процесі практичної діяльності. Здійснено співвідношення погодинного навантаження аудиторних занять та самостійної роботи студентів в порівнянні з педагогічною практикою. Окреслено перспективи розвитку педагогічної практики у зв’язку з реформуванням вищої освіти України. To date, the pressing issue of pedagogical science is the formation of a highly qualified specialist, who sufficiently possesses professional competencies and is able to creatively to apply the knowledge gained in higher education in the process of future professional activity. Therefore, one of the priorities of Ukrainian universities is to increase the practical training of students, which is realized during of pedagogical practices. Pedagogical practice is a mandatory practical component of the educational process of universities, which provides a correlation of theory and practice, since the professional activity of the future elementary school teacher integrates the theoretical knowledge and practical skills of students, which is a leading profession along the way. Referring to the above, the article discusses the peculiarities of professional training of the future elementary school teacher. The current state of practical training of future teachers in the leading universities of Ukraine is analyzed. In order to determine the current state of practical training of higher education applicants in pedagogical specialties, a description of the normative documents regulating the work of pedagogical faculties (educational and vocational programs and curricula of area of expertise 01 Specialty 013 Primary education) was carried out. The article identifies the types of pedagogical practices of leading universities of Ukraine. The peculiarities of organization and conducting of pedagogical practice are specified. The information and communication support of pedagogical practice that facilitates the organization of professional self-training of students of pedagogical specialties in the process of practical activity is characterized. The correlation between the hourly load of the classroom and the independent work of students in comparison with pedagogical practiceis done. The perspectives of the development of pedagogical practice in connection with the reform of higher education of Ukraine are outlined.Item СИЛАБУС ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ(2020) Чепурна, С. П.; Chepurna, S. P.Сучасна вища освіта спрямована на підготовку висококваліфікованих, конкурентоздатних спеціалістів, які володіють професійними компетентностями, вміють трансформувати отримані знання на майбутню професійну діяльність, орієнтовані на самостійне опанування знаннями, які необхідні для професійного зростання та здійснення професійної діяльності. Вказані завдання, які постають перед вищою освітою, вимагають такої організації процесу підготовки майбутніх фахівців, процесу навчання, яка поряд з формуванням системи знань, компетенцій, впливає на формування в студентів умінь самостійно здобувати нові знання, застосовувати їх для розв’язання проблем у майбутній професійній діяльності. Актуалізується проблема визначення підходів до оптимізації самостійної роботи студентів, посилення її ролі, розроблення засобів та інструментарію, форм і методів навчання, що забезпечують органічне включення самостійної роботи в процес освоєння змісту практичної підготовки. Це визначає необхідність зміни підходів до навчально-методичного й організаційно-методичного забезпечення навчального процесу. Одним з таких підходів є розроблення силабусу як методичної основи організації самостійної роботи студентів, що забезпечує становлення студента як повноцінного суб’єкта навчання за допомогою можливості самостійно користуватися програмними матеріалами, що дає змогу формувати мотивацію навчання, підвищувати якість освіти. У статті проаналізовано різні погляди науковців щодо визначення поняття «силабус». Охарактеризовано силабус як програму самостійної роботи студентів у процесі педагогічної практики. Визначено функції силабусу. Аналіз психолого-педагогічної літератури виділеної проблематики дав змогу розробити структуру силабусу як програми самостійної роботи студентів з педагогічної практики. В статті наведено приклади технологічних карток силабусу з виробничої практики студентів-бакалаврів. Modern higher education is aimed at training highly qualified, competitive professionals who have professional competences and are able to transform their knowledge into future professional activity, oriented towards self-mastering the knowledge that is necessary for professional growth and pursuit of professional activity. To above tasks that face higher education require such organization of the process of training future specialists, a learning process that, along with the formation of the system of knowledge, competencies, influences the formation of students’ ability to independently acquire new knowledge, to apply them to solve problems related to the future professional activity. In connection with the above, the problem of defining approaches to optimizing students’ independent work, strengthening its role, developing tools and instrumentality, forms and methods of teaching that ensure the organic inclusion of independent work in the process of mastering the content of practical training is actualized. This determines the need to change approaches to educational and methodological and organizational and methodological support of the educational process. One such approach is the development of a syllabus as a methodological basis for organizing students’ independent work, which ensures the student’s becoming a full-fledged subject of learning by using the opportunity to use program materials independently, which allows to form the motivation of learning, to improve the quality of education. The article analyzes different approaches of scientists in defining the concept of “syllabus”. The syllabus is described as a program of independent work of students in the process of pedagogical practice. The functions that the syllabus should perform are determined. The analysis of the psychological and pedagogical literature of the selected issues allowed to develop the structure of the syllabus as a program of independent work of students in pedagogical practice. Examples of technological cards of production practice of undergraduate students are given in the article.