Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
5 results
Search Results
Item ТЕХНОЛОГІЯ РОБОТИ З НАУКОВИМ ТЕКСТОМ ЗА МАГІСТЕРСЬКИМИ ПРОГРАМАМИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ(2017) Федяєва, В. Л.; Fedyaeva, V. L.; Федяева, В. Л.У статті наголошено, що процес підготовки нової генерації керівників навчальних закладів потребує зростання наукової складової в їх підготовці, акцентуванню уваги на науково-навчальній та науково-дослідницькій діяльності. Підкреслено, що науково-дослідна робота магістрів спрямована на розвиток у майбутніх спеціалістів і науковців нахилів до пошукової, дослідницької діяльності, а також формування умінь і навичок застосування дослідницьких методів для розв’язання практичних питань навчання, виховання, професійної підготовки. Значну увагу у публікації приділено вимогам до написання наукового тексту, а саме: текст має зберігати глибину і ясність ідей, точність формулювань, послідовність викладу; підкреслено важливість ущільнення змісту тексту; тема і зміст тексту має бути продуманим і логічно завершеним; робота над науковим текстом повинна мати етапність та обмежений обсяг викладу; наукова робота є завершеною тільки у друкованому вигляді і повинна відповідати вимогам до оформлення наукового тексту. В статье отмечается, что процесс подготовки нового поколения руководителей учебных заведений требует роста научной составляющей в их подготовке, акцентированию внимания на научно-учебной и научноисследовательской деятельности. Подчеркнуто, что научноисследовательская работа магистров направлена на развитие у будущих специалистов и ученых наклонностей к поисковой, исследовательской деятельности, а также формирование умений и навыков применения исследовательских методов для решения практических вопросов обучения, воспитания, профессиональной подготовки. Значительное внимание в публикации уделено требованиям к написанию научного текста, а именно: текст должен сохранять глубину и ясность идей, точность формулировок, последовательность изложения; подчеркнута важность уплотнения содержания текста; тема и содержание текста должно быть продуманными и логически завершенными; работа над научным текстом должна быть поэтапной и ограниченной в объеме изложения; научная работа является завершенной только в печатном виде и должна соответствовать требованиям к оформлению научного текста. The article emphasizes that the process of preparation of a new generation of managers of educational institutions requires an increase in the scientific component in their preparation, with emphasis on teaching and research activities, which should become the leading in the organization of the modern educational process. It is emphasized that the research work of masters is aimed at developing future specialists and scientists inclinations to search and research activity, to creative solution of educational and educational tasks in educational institutions, as well as formation of abilities and skills of application of research methods for solving practical problems, issues of training, education, professional training. Much attention in the publication is given to the requirements for writing a scientific text, namely: the text must preserve the depth and clarity of ideas, the accuracy of the wording, the sequence of presentation; stressed the importance of consolidating the content of the text; the subject and content of the text must be thought out and logically completed; work on the scientific text should have a stage and a limited amount of presentation; scientific work is completed only in printed form and must meet the requirements for the design of the scientific text.Item КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ ЯК МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В РОДИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2020) Пентилюк, М. І.; Федяєва, В. Л.; Pentiluk, М. І.; Fedyaeva, V. L.The article presents the results of scientific work on the theoretical basis of education of the linguistic personality in the family in the multicultural environment of Ukraine. Attention is focused on the conceptual principles of education of the child as a linguistic personality in the family environment; it is proved that the family itself lays the main foundations of the formation of the linguistic personality. Historically, the family, family education, the education of the linguistic personality united and unites scholars of various scientific fields: psychology, pedagogy, linguistics, social psychology, psycholinguistics, and others. The essence of the concept of "linguistic personality" is revealed in the context of the theory of speech activity and its constructs: language, native language, communication, types of speech activity. A generalized theoretical analysis of the concepts, works of scientists on this problem made it possible to emphasize the fact that such work in the family, with the family of all educational institutions contributes to the successful physical, mental, moral, spiritual, linguistic, intellectual development of the child and, in general, is the basis of the country's state-building processes, the affirmation of the national idea and identity. The article substantiates the ways of formation of the linguistic personality in the family; content components of speech personality (personal, culturological, value); the role of the native (mother) language in this process; functions of speech (communication, thinking, accumulation and preservation of knowledge, emotional, identification and other functions). The scientific search made it possible to distinguish the leading forms of work of the family, preschool educational institutions and schools in the formation of the linguistic personality: the formation of a child's ability to listen, speak, read, write; combine various activities: cognitive, work, play, educational, artistic, visual, speech-game; to create conditions for productive communicative speech activity of children. This work is pedagogically and scientifically, methodically secured and contributes to the development of intelligence, the culture of speech and the high general culture of the individual, which is an indicator of morality, spirituality and culture in general. У статті представлено результати наукової роботи з теоретичних основ виховання мовної особистості в сім’ї у полікультурному середовищі України. Увага зосереджена на концептуальних засадах виховання дитини як мовної особистості в родинному середовищі, доведено, що саме в сім’ї, закладаються основи формування мовної особистості. Історично сім’я, сімейне виховання, виховання мовної особистості об’єднували і об’єднують вчених-дослідників різних наукових галузей: психології, педагогіки, лінгводидактики, соціальної психології, психолінгвістики та ін. Розкрито сутність поняття «мовна особистість» у контексті теорії мовленнєвої діяльності та її конструкти: мова, рідна мова, спілкування, види мовленнєвої діяльності. Узагальнений теоретичний аналіз понять, праць учених над цією проблемою дав можливість закцентувати увагу на тому, що така робота в сім’ї, з сім’єю всіх виховних інституцій сприяє успішному фізичному, психічному, моральному, духовному, мовному, інтелектуальному розвитку дитини і взагалі є основою державотвірних процесів країни, утвердженням національної ідеї та ідентичності. У статті обґрунтовано шляхи формування мовної особистості в сім’ї; змістові компоненти мовленнєвої особистості (особистісний, 24 культурологічний, ціннісний); роль рідної (материнської) мови у цьому процесі; функції мови (спілкування, мислення, нагромадження й збереження знань; емотивна, ідентифікаційна та інші функції) . Науковий пошук дав можливість виокремити провідні форми роботи сім’ї, дошкільних навчальних закладів і школи у становленні мовної особистості: формування в дитини уміння слухати, говорити, читати, писати; поєднувати різні види діяльності: пізнавальну, трудову, ігрову, навчальну, художню, образотворчу, мовленнєво-ігрову; створювати умови для продуктивної комунікативно мовленнєвої діяльності дітей. Така робота є організаційно-педагогічно, науково-методично забезпеченою і сприяє розвитку інтелекту, культури мовлення і високої загальної культури особистості, що є показником моральності, духовності і культури взагалі. В статье представлены результаты научной работы, которые раскрывают теоретические основы воспитания языковой личности в семье в поликультурной среде Украины. Внимание сосредоточено на концептуальных основах воспитания ребенка как языковой личности в семейной среде, доказано, что именно в семье закладываются основы формирования языковой личности. Исторически семья, семейное воспитание, воспитание языковой личности объединяли и объединяют ученых-исследователей различных научных отраслей: психологии, педагогики, лингводидактики, социальной психологии, психолингвистики и др. Раскрыта сущность понятия «языковая личность» в контексте теории речевой деятельности и ее конструкты: язык, родной язык, общение, виды речевой деятельности. Обобщенный теоретический анализ понятий, трудов ученых по этой проблеме позволил акцентировать внимание на том, что такая работа в семье, с семьей всех воспитательных институтов способствует успешному физическому, психическому, нравственному, духовному, языковому, интеллектуальному развитию ребенка и вообще есть основой государственно-образующих процессов страны, утверждением национальной идеи и идентичности. В статье обоснованы пути формирования языковой личности в семье; содержательные компоненты речевой личности (личностный, культурологический, ценностный); роль родного (материнского) языка в этом процессе; функции языка (общение, мышление, накопление и сохранение знаний; эмотивная, идентификационная и другие функции). Научный поиск дал возможность выделить ведущие формы работы семьи, дошкольных учебных заведений и школы в становлении языковой личности: формирование у ребенка умений слушать, говорить, читать, писать; сочетать различные виды деятельности: познавательную, трудовую, игровую, учебную, художественную, изобразительную, речевую; создавать условия для продуктивной коммуникативной речевой деятельности детей Такая работа является организационно-педагогически и научнометодически обеспеченной и способствует развитию интеллекта, культуры речи и высокой общей культуры личности, которая является показателем нравственности, духовности и культуры вообще.Item НАУКОВА СПАДЩИНА ФРІДРІХА ФРЕБЕЛЯ (1782 – 1852) У СУЧАСНОМУ ПРОЧИТАННІ СІМЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ(2019) Федяєва, В. Л.; Fedyaeva, V. L.У статті обґрунтовано актуальність теоретичних ідей німецького вченого Ф. Фребеля в умовах сьогодення української системи дошкільної освіти та підготовки фахівців для цієї ланки освіти. Акцентовано увагу на необхідності та важливості використання його спадщини в сімейній педагогіці. Увага зосереджена на концептуальних засадах спадщини Ф. Фребеля щодо ролі батьків у формуванні особистості в родинному середовищі. Доведено, що вчений надавав питанням формування і розвитку дитини в сім’ї виключне значення. У пропонованій статті увага акцентується на положенні, що історично і в умовах сьогодення сім’я, сімейне виховання, педагогічна просвіта батьків об’єднували і об’єднують вчених різних країн та періодів розвитку дошкільної освіти. Основний меседж публікації – сучасні освітні завдання виконати неможливо без переосмислення педагогічного досвіду минулого, який збагачує сучасну педагогіку новими фактами, технологіями, концепціями і що на особливу увагу в цьому контексті заслуговує Концепція дошкільної освіти Ф. Фребеля яка включала: мету і завдання функціонування дитячого садка – на основі ігрової діяльності через навчальні ігри і використання дидактичного матеріалу («природніх дарів») наповнити освітній процес корисними пізнавальними вправами, формами роботи задля повноцінного розвитку дитини, становленню її як особистості. У статті обґрунтовано шляхи втілення педагогічних ідей, положень, концепцію дошкільної освіти Ф. Фребеля у сучасну практику. Розкрито важливість розуміння його вчення і використання крізь призму історичної ретроспективи. Науковий пошук дав можливість виокремити провідні напрями роботи в різних типах освітніх закладів: дошкільних, початковій школі, системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для дошкільної ланки освіти. При цьому ми наголошуємо, що в цій системі провідне місце посідає сімейна педагогіка. The article substantiates the relevance of the theoretical ideas of the German scientist F.Frebel in the current conditions of the Ukrainian system of preschool education and training of specialists for this level of education. The emphasis is on the necessity and importance of using his legacy in family pedagogy. Attention is focused on the conceptual principles of F. Frebel's heritage on the role of parents in the formation of a person in a family environment. It is proved that the scientist gave the issue of the formation and development of a child in the family of exceptional importance. The article focuses on the issue that the family, family education, pedagogical education of parents, historically and in the present conditions, united and unites scientists of different countries and periods of development of preschool education. The main message of the publication is that modern educational tasks can not be accomplished without rethinking the pedagogical experience of the past, which enriches modern pedagogy with new facts, technologies and concepts, and that the concept of preschool education by F. Frebel deserves the special attention in this context, which included: the purpose and tasks of the functioning of kindergarten - on the basis of gaming activities through educational games and the use of didactic material ("natural gifts") to fill the educational process with useful cognitive exercises, forms of work for the full development of the child, the formation of he or she as a person. The article substantiates the ways of the implementation of pedagogical ideas, provisions, and the concept of F. Frebel's preschool education into modern practice. The importance of understanding his teaching and usage through the prism of historical retrospective is revealed. The scientific search made it possible to highlight the main directions of work in different types of educational institutions: preschool, elementary school, system of training and retraining of teaching staff for preschool education. At the same time, we emphasize that in this system the leading place belongs to the family pedagogy.Item КРОС-КУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД В ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ(2019) Федяєва, В. Л.; Fedyaeva, V. L.У статті обґрунтовано методологію історико-педагогічного дослідження з використання крос-культурного підходу. Акцентовано увагу на необхідності і важливості виховання дітей та молоді в Україні на засадах полі культурності, національної спрямованості освіти, невіддільності освіти від національного ґрунту. Доведено, що кросткультурність – соціокультурний взаємовплив, перетин спільного і відмінного в історії розвитку вітчизняної і світової системи навчання та виховання дітей. У публікації наголошується на тому, що в науковому аспекті кроскультурність розглядається як методологічна основа розвитку гуманітарних наук, активно розвивається крос-культурна філософія, психологія, педагогіка. The article substantiates the methodology of historical and pedagogical research on the use of cross-cultural approach. The emphasis is placed on the necessity and importance of bringing up children and young people in Ukraine on the principles of the field of policultural, the national orientation of education, and the inalienability of education from the national soil. It is proved that crosscultural - sociocultural interactions is the crossing of the common and different in the history of development of the domestic and world system of education and upbringing of children. The publication emphasizes that in the scientific aspect cross-culturalism is considered as the methodological basis of the development of the humanities, it actively develops cross-cultural philosophy, psychology, pedagogy. In the scientific literature, the "cross" has a common semantic component (element) - "intersection": cross, crossing, and, in general, after the English explanatory dictionary - it is the involvement of a common and different of the two or more countries. It is also stated that the methodology of such researches is characterized by such concepts as "cross-cultural comparison", "cross-cultural research", "cross-cultural approach", "cross-cultural linguistics, psychology". In the course of work substantiated content of these concepts in the context of historical and pedagogical research, systematized scientific approaches in such researches (systematic, axiological, synergetic, autobiographical, regional, sociological). Further work requires methodological substantiation of such approaches as culturological and sociocultural.The article substantiates that the methodology of cross-cultural research cannot be intuitive, but includes a series of sequential actions, corresponding content and states of conduct. It is proved that the crosscultural approach is based on the data of other scientific fields, in particular ethnography. As an example, works on the methodology of cross-cultural studies by M. Mead, F. Ares, and D. Murdoch are given, the theoretical foundations of this approach are supported by the material on the "Regional picture of human relationships" (1937) and the "Standard cross-cultural sample" (1969) (USA). It is emphasized the importance and the possibility of using materials on ethnography in historical and pedagogical research in the present conditions.Item БАТЬКИ І НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ШЛЯХИ ПАРТНЕРСТВА(2018) Федяєва, В. Л.; Fedyaeva, V. L.