Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
556 results
Search Results
Item ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ(2019) Цюпак, І. М.; Tsiupak, I. N.Автором здійснено аналіз наукових досліджень щодо формування фахової майстерності вчителів-філологів в контексті освіти протягом життя в Україні. З’ясовано, що модернізація торкається всіх ланок освіти, без уваги не залишено безперервну освіту, пріоритетним чинником якої є об’єднання людства на основі ціннісних і цільових орієнтирів. Безперервність в освіті постає, як ідея навчання, принцип і якість освітнього процесу, певна умова становлення людини. Лінгводидактична проблема розкрита у дослідженнях науковців в різних напрямах: навчання мови у дошкільному закладі, підготовка дітей до навчання грамоти, мовленнєва підготовка дітей до школи, навчання мови в середніх освітніх закладах та інші. Розвиток системи освіти на всіх рівнях, мовна політика, зміни у правописі сучасної української мови, інновації у вивченні й навчанні мов, поява актуальності у вивченні іноземних мов тощо, вимагає вдосконалення фахової майстерності та постійного навчання вчителів філологічних дисциплін. Етап розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого й одночасно на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики. Тенденціями модернізації підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін в Україні з урахуванням трансформацій педагогічного процесу та запитів суспільства є: удосконалення навчальних планів і програм підвищення кваліфікації; підвищення інформа ційного забезпечення; транснаціональний характер міжнародної мобільності вчителів, викладачів і студентів; міжкультурна спрямованість курсів освіти протягом життя у зв’язку з потребами зростаючої особистості.Item АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ(2019) Цюпак, І. М.; Tsyupak I. M.У статті автором здійснено аналіз наукових досліджень щодо підвищення кваліфікації вчителів у системі неперервної освіти України. Зазначено потребу дослідження теорії й практики підвищення кваліфікації вчителів на різних етапах становлення української державності. В умовах модернізації освіти України посилюється інтерес до історичного аспекту суспільного зростання, динаміки явищ виховання, навчання, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації вихователів, учителів та педагогів, оскільки це виступає впливовим чинником соціального прогресу. Набуває ваги потреба дослідження проблем підвищення кваліфікації учителів в окремих регіонах, історико-педагогічних трансформацій освітніх систем. Аналіз науково-педагогічної, історико-педагогічної літератури та вивчення досліджень з окремих питань підвищення кваліфікації вчителів засвідчив, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність проблеми. Класифікація наукових досліджень з історії розвитку, становлення та модернізації освіти розкриє можливості для ґрунтовного дослідження специфіки функціонування й організації педагогічного процесу, їхнього впливу на становлення освіти та впровадження позитивного педагогічного досвіду в практику сучасних закладів освіти. Проаналізувавши головні аспекти педагогічних досліджень в галузі підвищення кваліфікації вчителів, можна зазначити, що означена проблема є актуальною в сучасних умовах розвитку неперервної освіти та сприятиме формуванню інноваційного дослідницького простору, а також спрямована на підвищення рівня освіченості та удосконалення наукового мислення й рівня роботи педагогічних дослідників. Історико-педагогічні дослідження в межах певної географічної території мають найбільшу цінність, тому що розкривають динаміку підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в історичній ретроспективі, умови удосконалення професійно-особистісних якостей та специфіку організації процесу підвищення кваліфікації вчителів-предметників, зміст, напрями, особливості управління тощо. The author analyzes scientific researches on teacher training in the system of continuous education of Ukraine. The need to study the theory and practice of teacher training at different stages of becoming Ukrainian state is outlined. In the context of the modernization of Ukraine’s education, interest in the historical aspect of social growth, the dynamics of the phenomena of upbringing, education, training, retraining and professional development of educators, teachers and pedagogues is increasing, as it is a powerful factor in social progress. The need to study the problems of teacher training in particular regions, the historical and pedagogical transformations of educational systems is gaining weight. The analysis of scientific-pedagogical, historical-pedagogical literature and the study of studies on specific issues of teacher training showed that modern scholars identify and to some extent reveal the essence of the problem. Classification of scientific research on the history of development, formation and modernization of education will open opportunities for a thorough study of the specifics of the functioning and organization of the pedagogical process, their impact on the formation of education and the introduction of positive pedagogical experience in the practice of modern educational institutions. Analyzing the main aspects of pedagogical research in the field of teacher training, it can be noted that this problem is relevant in the current conditions of development of lifelong education and will contribute to the formation of innovative research space, as well as aimed at improving the level of education and improvement of scientific thinking and pedagogical work. Historical and pedagogical researches within a certain geographical area are of the greatest value because they reveal the dynamics of professional development of pedagogical personnel in historical retrospect, conditions of improvement of professional and personal qualities and the specifics of the process of professional development of subject-teachers, content, management, etcItem ОСВІТНІЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА(2019) Писларь, О. О.Item ОСОБЛИВОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР» В УМОВАХ РОЗБУДОВИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ(2018) Борисенко, Н. М.; Сидоренко, Н. І.Item ЛЮДИНА І СВІТ З МЕТОДИКОЮ НАВЧАННЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА(2016) Борисенко, Н. М.Item ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ ЯК КАТЕГОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ(2017) Фоміна, І. С.У статті розкрито значення поняття «художній образ» в психології. Розглянуті основні психологічні характеристики сприймання художнього образу. Визначено зміст психічного образу як автономне утворення свідомості.Item ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ЗДАТНОСТІ ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ(2019) Анісімова, О. Е.; Anisimova, O. E.Розкрито значення формування здатності до партнерської взаємодії в процесі фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Окреслено суперечності, що актуалізують вищезазначену проблему. Розроблено критеріальний апарат, в якому враховано інтегровану природу феномену готовності майбутнього вихователя ЗДО до партнерської взаємодії у професійній діяльності: когнітивний критерій, мотиваційно-ціннісний,особистіснокомунікативний, діяльнісний та рефлексивний. Детальніше розглянули показники особистісно-комунікативного та діяльнісного критеріїв. З метою з’ясування стану проблеми було проведено дослідження, що охоплювало вибірку студентів спеціальності «Дошкільна освіта» педагогічного факультету Херсонського державного університету на різних етапах навчання. Нами було використано методики для діагностування рівня сформованості емпатійності, асертивності, інтернальності, комунікативних та організаційних здібностей. Дослідження дає підстави зробити висновок про зниження рівня емпатійності від 1 до 3 курсу. На 4 курсі цей показник дещо підвищується, але не досягає рівня 1-2 курсу. Рівень сформованості інтернальності на 1-2 курсах у здобувачів освіти свідчить, що вони усвідомлюють власну відповідальність за прийняття рішень, готові до сміливих дій. Проте, на 3 курсі ці показники різко знижуються. Здобувачі освіти продемонстрували переважно середні та низькі показники асертивності протягом усіх 4 років навчання. Отже, дана якість не є розвиненою, її рівень не збільшується залежно від курсу навчання. Це дає підстави вважати, що позитивна динаміка щодо рівня сформованості асертивності відсутня. У здобувачів освіти усіх курсів переважають середній та низький показники організаторських та комунікативних здібностей, майже відсутні позитивні зміни щодо сформованості цих професійно значущих якостей. Отже, виникає потреба у розробці системи роботи з формування у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. The article describes the importance of forming the capacity for partnership in the process of professional training of future preschool educators. The contradictions that actualize the above problem are outlined. A criterion apparatus has been developed, which takes into account the integrated nature of the phenomenon of the future caregiver of readiness of the preschool education for partnership in professional activity: cognitive criterion, motivational-value, personality-communicative, activity and reflexive. Indicators of personal-communicative and activity criteria were considered in more detail. In order to find out the state of the problem, a study was conducted covering a sample of students of the specialty "Preschool Education" of the Pedagogical Faculty of Kherson State University at different stages of study. We have used techniques to diagnose the level of empathy, assertiveness, internality, communication and organizational skills. The study gives grounds to conclude that the level of empathy is reduced from 1 to 3 courses. In the 4th year this indicator increases slightly, but does not reach the level 1-2 of the course. The level of internship at 1-2 courses in education recipients indicates that they are aware of their responsibility for making decisions that are ready for courageous action. However, in the 3rd year these figures sharply decrease. Educators showed mostly medium and low assertiveness rates throughout their 4 years of study. Therefore, this quality is not developed, its level does not increase depending on the course of study. This suggests that there is no positive dynamics regarding the level of assertiveness. Educators of all courses are dominated by medium and low levels of organizational and communication skills, and there are almost no positive changes in the formation of these professionally significant qualities. Therefore, there is a need to develop a system of work for the formation in the future educators of preschool education of the qualities necessary for effective professional activity.Item ФРЕБЕЛЬПЕДАГОГІКА. ХРЕСТОМАТІЯ. ПРАКТИКУМ(2018) Петухова, Л. Є.; Анісімова, О. Е.Item ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ «ДАРИ ФРЕБЕЛЯ» У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2019) Петухова, Л. Є.; Анісімова, О. Е.Даний посібник є частиною методичного комплекту для вивчення «Фребельпедагогіки» після Практикуму та Хрестоматії. Він містить теоретичний матеріал методики використання дидактичних ігор «Дари Фребеля», психологічне обгрунтування їх використання в роботі з дітьми дошкільного віку. Розміщено зображення, характеристику та рекомендації щодо використання кожного з фребелівських дарів у сучасній інтерпретації. Запропонована інформація доповнена схемами та малюнками з книги Ф.Фребеля «Дитячий садок». Для практичного використання дидактичних матеріалів у роботі з дітьми дошкільного віку наведено відповідні конспекти занять. Читачі мають змогу ознайомитися із розробками німецьких педагогів у процесі використання різних форм роботи з дошкільниками. Даний посібник може стати помічником в опануванні методик, запропонованих Ф.Фребелем.