Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
3 results
Search Results
Item ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ВЕБМУЛЬТИМЕДІА: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ.(2025) Петухова, Л.; Анісімова, А.; Бальоха, А.Метою статті є комплексний аналіз можливостей інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті (на прикладі вебмультимедій) та їх оптимізації в умовах сучасних суспільних викликів. Методи. Дослідження поєднує теоретичний огляд наукових публікацій та досвіду щодо використання інформа- ційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти з емпіричним вивченням даного питання за допомогою тестування, анкетування та спостереження. Результати. Узагальнення наукових досліджень засвідчили, що в умовах вимушеного переходу освітнього процесу на дистан- ційну форму, інформаційно-комунікаційні технології набули нового значення в організації та наданні освітніх послуг, а структура та контент електронних курсів має враховувати потреби учасників та циф- рові трансформації. Результати опитування здобувачів вищої освіти щодо рівня задоволеності організа- цією освітнього процесу у дистанційному форматі виявили наступний розподіл: більшість респонден- тів (53%) продемонструвала високий рівень задоволеності, оцінивши організацію на 10 балів з 10-ти; 22% респондентів – оцінили на 9 балів, що також свідчить про позитивне сприйняття; 17% опитаних оцінила організацію освітнього процесу на 8 балів; менша кількість респондентів висловила помірне задоволення, оцінивши на 7 (6%) та 6 (2%) балів відповідно. Отримані дані засвідчили достатньо пози- тивну оцінку здобувачами вищої освіти вебмультимедій, які забезпечують освітній процес на педаго- гічному факультеті. Разом з тим, створили передумови для підвищення їх ефективності в умовах циф- рової еволюції. Висновки. У статті доведено педагогічну доцільність застосування електронних курсів на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, з урахуванням потреб та інтересів здобувачів для ефективної реалізації їх професійної траєкторії. The purpose of the article aims to conduct a comprehensive analysis of the potential of information and communication technologies in higher education, with a focus on web multimedia, and to explore their optimization in the context of contemporary societal challenges. Methods. The study combines a theoretical review of scholarly publications and practical experiences related to the use of information and communication technologies in the educational process of higher education institutions with empirical research through testing, surveys, and observations. Results. A synthesis of scientific studies has demonstrated that during the forced transition to distance learning, information and communication technologies have gained new importance in the organization and delivery of educational services. The structure and content of online courses must consider participants’ needs and digital transformations. The survey results on the satisfaction level of higher education students with the organization of the educational process in a distance format revealed the following distribution: the majority of respondents (53%) showed a high level of satisfaction, rating the organization 10 out of 10; 22% rated it 9, indicating a positive perception; 17% gave a score of 8; fewer respondents expressed moderate satisfaction, rating it 7 (6%) and 6 (2%), respectively. The obtained data confirm a generally positive evaluation by students of web multimedia that facilitate the educational process at the Faculty of Pedagogy. At the same time, they provide a foundation for improving their effectiveness in the era of digital evolution. Conclusions. The article proves the pedagogical feasibility of using electronic courses at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, taking into account the needs and interests of applicants for the effective implementation of their professional trajectory.Item ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2025) Волянюк, А.; Volianiuk, А.Стаття присвячена аналізу можливостей використання ШІ в методології та технологіях організації педагогічних досліджень, визначенню ефективних способів його інтеграції з метою підвищення результативності дослідницького процесу та узагальненню ризиків використання ШІ з метою їх мінімізації. Розглянуто сучасний стан дослідження цієї проблеми, наголошено на недостатній увазі до методологічного аспекту інтеграції ШІ у педагогічну науку, визначено ключові питання дослідження: використання ШІ здобувачами при написанні наукових робіт та організації досліджень, ефективні способи використання ШІ в педагогічних дослідженнях та запобігання надмірному/неправильному його використанню. Розглянуто роль викладача в інформаційну епоху та потенціал ШІ як потужного інструменту в наукових дослідженнях. У статті проаналізовано виклики, пов’язані з використанням ШІ в організації педагогічних досліджень, такі як якість даних, складність інтерпретації результатів, етичні питання та ризики порушення академічної доброчесності. Підкреслено необхідність експертної перевірки результатів, отриманих за допомогою ШІ, та дотримання нормативної бази, що регулює його використання. Описано досвід інтеграції ШІ в освітню компоненту «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на педагогічному факультеті Херсонського державного університету. Проведено опитування здобувачів щодо їхньої взаємодії з ШІ, виявлено проблеми, з якими вони стикаються під час взаємодії з ШІ, такі як некоректні запити, надмірне використання ШІ, відсутність діалогу з ШІ та ризики недотримання академічної доброчесності. На основі опитувань та практичних завдань встановлено, що найчастіше ШІ використовують на етапах формулювання тематики, пошуку інформації та редагування тексту; надано рекомендації ефективного використання ШІ у методології та технологіях організації педагогічних досліджень. У статті запропоновано принципи взаємодії з ШІ, такі як формування етичних норм, розвиток критичного мислення та використання ШІ як допоміжного інструменту. Систематизовано основні проблеми використання ШІ та способи їх мінімізації у таблиці, де розглянуто такі ризики, як академічна недоброчесність, плагіат, низька якість даних, етичні питання, відсутність критичного мислення, проблема «чорної скриньки», конфіденційність даних, спрощення дослідницького процесу та упередженість даних. Для кожного ризику запропоновано відповідні способи мінімізації. Також у статті представлено рекомендації щодо використання ШІ на різних етапах організації педагогічного дослідження, від формулювання теми до поширення результатів. Підкреслено, що ШІ може бути корисним інструментом на кожному етапі, підвищуючи ефективність роботи та допомагаючи уникати рутинних завдань. Наголошено на необхідності подальших наукових розвідок у цій сфері, розробці практичних рекомендацій та впровадженні міждисциплінарних підходів для формування дослідницьких компетентностей здобувачів педагогічних спеціальностей. The article is dedicated to analyzing the possibilities of using AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research, determining effective ways of its integration to improve the effectiveness of the research process, and summarizing the risks of using AI in order to minimize them. The current state of research on this problem is considered, emphasizing the lack of attention to the methodological aspect of AI integration into pedagogical science. Key research questions are defined: the use of AI by students in writing scientific papers and organizing research, effective ways of using AI in pedagogical research, and preventing excessive/incorrect use. The role of the teacher in the information age and the potential of AI as a powerful tool in scientific research are considered. The article analyzes the challenges associated with the use of AI in organizing pedagogical research, such as data quality, complexity of result interpretation, ethical issues, and risks of academic dishonesty. The necessity of expert verification of AI-generated results and adherence to the regulatory framework governing its use is emphasized. The experience of AI integration into the educational component «Methodology and Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measurements» at the Faculty of Pedagogy of Kherson State University is described. A survey of students regarding their interaction with AI was conducted, revealing problems they encounter during AI interaction, such as incorrect queries, excessive use of AI, lack of dialogue with AI, and risks of academic dishonesty. Based on surveys and practical tasks, it was established that AI is most often used at the stages of topic formulation, information retrieval, and text editing. Recommendations for the effective use of AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research are provided. The article proposes principles of interaction with AI, such as the formation of ethical norms, the development of critical thinking, and the use of AI as an auxiliary tool. The main problems of AI use and ways to minimize them are systematized in a table, which considers risks such as academic dishonesty, plagiarism, low data quality, ethical issues, lack of critical thinking, the «black box» problem, data confidentiality, simplification of the research process, and data bias. Corresponding minimization methods are proposed for each risk. The article also presents recommendations for using AI at various stages of organizing pedagogical research, from topic formulation to dissemination of results. It is emphasized that AI can be a useful tool at every stage, increasing work efficiency and helping to avoid routine tasks. The necessity of further research in this area, the development of practical recommendations, and the implementation of interdisciplinary approaches to develop research competencies of pedagogical specialties students are emphasized.Item ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРИЗОВИХ УМОВАХ(2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Бальоха, А. С.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Balokha, A. S.Побудова освітнього процесу з використанням інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища є однією із провідних ідей сучасної дидактики, що виникла у результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України, та переходу більшості закладів освіти у дистанційний формат. Однак досвід, окреслений в статті, доводить, що така модель має більш ніж десятирічний досвід, не є новою, і зберігає актуальність як предмет сучасних пошуків та досліджень. Еволюція інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища в ЗВО сприяє розвитку зв’язків навчання з життям, особливо в умовах формування ринкових відносин, коли потрібно застосовувати великий комплекс інформації й знань – важливого показника майбутнього фахівця. Сучасні зміни в освіті на законодавчій базі та потреба її безпекового забезпечення, потребують від учасників освітнього процесу ЗВО свідомого «прийняття», переосмислення та готовності повністю трансформуватись у цифровому середовищі, сприяти реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти у будь-яких умовах. Таке завдання вже має вирішення на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, досвід яких вивчається і відображено у функціонуванні системи освітніх ресурсів вебмультимедіа з різних освітніх компонент. А сьогодні ця система повною мірою забезпечує освітній процес на факультеті, задоволь- няючи потреби здобувачів вищої освіти та закладу в цілому. Визначено, що не менш важливим фактором побудови освітнього процесу на базі інформаційно- комунікаційних технологій є можливість доступу здобувачів до постійно обновлюваної навчальної інформації в зручний час, наявність дружелюбного інтерфейсу, гнучкого та зручного сервісу, а також «неемоційність» навчаль- ного середовища, що дозволяє працювати з одним і тим самим матеріалом необмежену кількість раз і необхідний час. Building an educational process using an information and communication pedagogical environment is one of the leading ideas of modern didactics, which appeared because of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and the transition of most educational institutions to a distance format. However, the experience outlined in the article proves that this model has more than ten years of experience, is not new, and remains relevant as a subject of modern research and research. The evolution of the information and communication pedagogical environment in higher education institutions contributes to the development of connections between learning and life, especially in the conditions of the formation of market relations, when it is necessary to apply a large complex of information and knowledge - an important indicator of the future specialist. Modern changes in education on a legislative basis and the need for its security require participants in the educational process of higher education institutions to consciously "accept", rethink and be ready to completely transform in the digital environment, to contribute to the realization of the individual educational trajectory of the student of higher education in any conditions. Such a task has already been solved at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, whose experience is studied and reflected in the functioning of the system of web multimedia educational resources from various educational components. And today this system fully ensures the educational process at the faculty, meeting the needs of students and the institution. It was determined that an equally important factor in the construction of an educational process based on information and communication technologies is the ability of applicants to access constantly updated educational information at a convenient time, the availability of a friendly interface, flexible and convenient service, as well as the "non-emotional" educational environment that allows working with the same material an unlimited number of times and the required time.