Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
9 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2025) Волянюк, А.; Volianiuk, А.Стаття присвячена аналізу можливостей використання ШІ в методології та технологіях організації педагогічних досліджень, визначенню ефективних способів його інтеграції з метою підвищення результативності дослідницького процесу та узагальненню ризиків використання ШІ з метою їх мінімізації. Розглянуто сучасний стан дослідження цієї проблеми, наголошено на недостатній увазі до методологічного аспекту інтеграції ШІ у педагогічну науку, визначено ключові питання дослідження: використання ШІ здобувачами при написанні наукових робіт та організації досліджень, ефективні способи використання ШІ в педагогічних дослідженнях та запобігання надмірному/неправильному його використанню. Розглянуто роль викладача в інформаційну епоху та потенціал ШІ як потужного інструменту в наукових дослідженнях. У статті проаналізовано виклики, пов’язані з використанням ШІ в організації педагогічних досліджень, такі як якість даних, складність інтерпретації результатів, етичні питання та ризики порушення академічної доброчесності. Підкреслено необхідність експертної перевірки результатів, отриманих за допомогою ШІ, та дотримання нормативної бази, що регулює його використання. Описано досвід інтеграції ШІ в освітню компоненту «Методологія та технологія організації педагогічних досліджень. Освітні вимірювання» на педагогічному факультеті Херсонського державного університету. Проведено опитування здобувачів щодо їхньої взаємодії з ШІ, виявлено проблеми, з якими вони стикаються під час взаємодії з ШІ, такі як некоректні запити, надмірне використання ШІ, відсутність діалогу з ШІ та ризики недотримання академічної доброчесності. На основі опитувань та практичних завдань встановлено, що найчастіше ШІ використовують на етапах формулювання тематики, пошуку інформації та редагування тексту; надано рекомендації ефективного використання ШІ у методології та технологіях організації педагогічних досліджень. У статті запропоновано принципи взаємодії з ШІ, такі як формування етичних норм, розвиток критичного мислення та використання ШІ як допоміжного інструменту. Систематизовано основні проблеми використання ШІ та способи їх мінімізації у таблиці, де розглянуто такі ризики, як академічна недоброчесність, плагіат, низька якість даних, етичні питання, відсутність критичного мислення, проблема «чорної скриньки», конфіденційність даних, спрощення дослідницького процесу та упередженість даних. Для кожного ризику запропоновано відповідні способи мінімізації. Також у статті представлено рекомендації щодо використання ШІ на різних етапах організації педагогічного дослідження, від формулювання теми до поширення результатів. Підкреслено, що ШІ може бути корисним інструментом на кожному етапі, підвищуючи ефективність роботи та допомагаючи уникати рутинних завдань. Наголошено на необхідності подальших наукових розвідок у цій сфері, розробці практичних рекомендацій та впровадженні міждисциплінарних підходів для формування дослідницьких компетентностей здобувачів педагогічних спеціальностей. The article is dedicated to analyzing the possibilities of using AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research, determining effective ways of its integration to improve the effectiveness of the research process, and summarizing the risks of using AI in order to minimize them. The current state of research on this problem is considered, emphasizing the lack of attention to the methodological aspect of AI integration into pedagogical science. Key research questions are defined: the use of AI by students in writing scientific papers and organizing research, effective ways of using AI in pedagogical research, and preventing excessive/incorrect use. The role of the teacher in the information age and the potential of AI as a powerful tool in scientific research are considered. The article analyzes the challenges associated with the use of AI in organizing pedagogical research, such as data quality, complexity of result interpretation, ethical issues, and risks of academic dishonesty. The necessity of expert verification of AI-generated results and adherence to the regulatory framework governing its use is emphasized. The experience of AI integration into the educational component «Methodology and Technology of Organizing Pedagogical Research. Educational Measurements» at the Faculty of Pedagogy of Kherson State University is described. A survey of students regarding their interaction with AI was conducted, revealing problems they encounter during AI interaction, such as incorrect queries, excessive use of AI, lack of dialogue with AI, and risks of academic dishonesty. Based on surveys and practical tasks, it was established that AI is most often used at the stages of topic formulation, information retrieval, and text editing. Recommendations for the effective use of AI in the methodology and technologies of organizing pedagogical research are provided. The article proposes principles of interaction with AI, such as the formation of ethical norms, the development of critical thinking, and the use of AI as an auxiliary tool. The main problems of AI use and ways to minimize them are systematized in a table, which considers risks such as academic dishonesty, plagiarism, low data quality, ethical issues, lack of critical thinking, the «black box» problem, data confidentiality, simplification of the research process, and data bias. Corresponding minimization methods are proposed for each risk. The article also presents recommendations for using AI at various stages of organizing pedagogical research, from topic formulation to dissemination of results. It is emphasized that AI can be a useful tool at every stage, increasing work efficiency and helping to avoid routine tasks. The necessity of further research in this area, the development of practical recommendations, and the implementation of interdisciplinary approaches to develop research competencies of pedagogical specialties students are emphasized.Item ТЕРМІНОСИСТЕМИ У МЕТОДОЛОГІЇ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ З ПРОБЛЕМИ «АВТОРСЬКА ШКОЛА»(2024) Сібаров, С. Д.; Sibarov, S. D.У статті представлена необхідність системного вивчення питання походження авторської школи в контексті соціокультурних, економічних та інтеграційних змін, що відбуваються в Україні. Доведено, що за останні десятиліття виникла потреба в уточненні загальних принципових підходів щодо визначення такого поняття, як «авторська школа». Дослідження показало необхідність розробки методів системного і цілісного аналізу тих процесів, які характерні для розвитку педагогічного вчення, тобто проблем, що виникають при тлумаченні тих чи інших визначень. The article reveals the need for a systematic study of the origin of the author's school in the context of socio-cultural, economic, and integration changes taking place in Ukraine. The study showed that in recent decades there has been a need to clarify the general principles of approach to the definition of such a concept as “author's school”. There was also the question of developing methods of systematic and holistic analysis of those processes that are characteristic of the development of pedagogical teaching, namely the problems that arise in the interpretation of certain definitions. The study of sources confirmed that the current stage of education development in Ukraine is characterized by an intensive search for new in the theory and practice of learning based on creativity. This is due to the fact that the general education system no longer meets the requirements of today in the post-industrial civilization, it cannot eliminate the contradiction between the focus on learning a significant amount of knowledge and the rapidly growing flow of new information, total unification, and standardization of the educational system. Education that requires new approaches, the organization of new author's schools. Thus, having built research as a system of clearly subordinated categories, concepts and provisions, we can, taking into account all the methodological problems of modern pedagogy, succeed and get the scientific novelty of the work of its scientific component (theory and practice). Analysis of the current situation regarding the formation of the terminological system of the concept of “author's school” showed that a clear categorical-conceptual apparatus makes it possible to clearly present the results of scientific research, use them appropriately, and justify their theoretical and practical significance.Item ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО В УМОВАХ ВІЙНИ(2022) Дюжикова, Т. М.; Бальоха, А. С.; Чепелюк, А. В.; Diuzhykova, Т. М.; Balokha, A. S; Chepelyuk, A. V.У статті розкриті особливості організації освітнього процесу у ЗВО за сучасних умов, спричинених війною. Визначено, що організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Організація освітнього процесу під час воєнного стану у ЗВО переважно передбачає дистанційне навчання. Виявлено, що організація дистанційного навчання залежить від багатьох факторів, таких як наявність матеріально-технічної бази, ергономічні можливості, соціально-психологічні аспекти, безпека для викладачів та студентів та деталі діяльності кожного ЗВО в умовах воєнного стану. Визначено, що керівник ЗВО повинен довести до відома, що створення безпечного середовища для здобувачів вищої освіти та всього персоналу ЗВО є його персональною відповідальністю. Основою організації освітнього процесу у ЗВО, зокрема і у ЗВО хімічного спрямування, у період воєнного стану в Україні є стратегія використання електронних дистанційних форм взаємодії студентів і викладачів. З’ясовано, що основними завданнями для адміністрації ЗВО є забезпечення безпеки та захисту здобувачів вищої освіти, викладачів і персоналу в надзвичайних ситуаціях і військових діях, а також створення ефективних курсів безперервної освіти. В умовах воєнного стану важливо структурувати освітній процес, щоб вирішувати ключові проблеми війни, такі як мобільність студентів, ненадійна мережа Інтернет, проблеми з використанням обладнання та технологій. Сьогодні у більшості ЗВО, зокрема і ЗВО хімічного спрямування, для організації освітнього процесу в умовах війни використовується дистанційна платформа Moodle. Поряд із цією платформою активно застосовується також система відеоконференцій Zoom. Особливістю платформи Moodle є те, що вона для всіх студентів і викладачів передбачає створення особистих кабінетів. Також активно використовується платформа Сlassroom. Обмін інформацію між викладачами та студантам активно проходить за допомогою електронних пошт, платформи Viber тощо. Встановлено, що сьогодні організація освітнього процесу у ЗВО зазвичай відбувається у дистанційному режимі, то важливим є залучення здобувачів вищої освіти до використання засобів рухової активності в період війни. The article reveals the peculiarities of the organization of the educational process in higher education institutions under modern conditions caused by the war. It was determined that the organization of the educational process depends on the security situation in each settlement. The organization of the educational process during martial law in higher education institutions mainly involves distance learning. It was found that the organization of distance learning depends on many factors, such as the availability of material and technical base, ergonomic capabilities, social and psychological aspects, safety for teachers and students, and details of the activities of each higher education institution under martial law. It was determined that the head of the higher education institution should make it known that the creation of a safe environment for students of higher education and the entire staff of the higher education institution is his personal responsibility. The basis of the organization of the educational process in higher education institutions, in particular in chemical higher education institutions, during the period of martial law in Ukraine is the strategy of using electronic remote forms of interaction between students and teachers. It was found that the main tasks for the administration of higher education institutions are to ensure the safety and protection of students of higher education, teachers and staff in emergency situations and military operations, as well as the creation of effective continuing education courses. Under martial law, it is important to structure the educational process to address key issues of war, such as student mobility, unreliable Internet, and equipment and technology issues. Today, most higher education institutions, including chemical higher education institutions, use the Moodle remote platform to organize the educational process in wartime conditions. Along with this platform, the Zoom video conferencing system is also actively used. A feature of the Moodle platform is that it provides for the creation of personal offices for all students and teachers. The Сlassroom platform is also actively used. The exchange of information between teachers and students takes place actively using e-mails, the Viber platform, etc. It has been established that today the organization of the educational process in higher education institutions usually takes place in a remote mode, so it is important to involve students of higher education in the use of means of motor activity during the war.Item СУЧАСНИЙ УРОК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В КОНТЕКСТІ АКСІОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ(2021) Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Grytsenko, I.; Denysenko, V.Цілісний педагогічний процес розвитку молодших школярів пов’язує системно-розвиваючий, естетичний та аксіологічний компоненти. Фундаментальним є аксіологічний або ціннісно-змістовий компонент, зміст якого полягає у спрямованості навчального процесу на формування в учнів системи ціннісних рієнтацій, що відповідають гуманістичній парадигмі освіти та адекватні потребам сьогодення. Метою статті є аналіз теоретичних аспектів сучасного уроку в початковій школі у контексті аксіологічного підходу. З’ясовано, що реалізація аксіологічного підходу передбачає виховання у молодших школярів позитивного ставлення до нових ідей і можливостей; толерантності до існування протилежних думок і уявлень; прагнення до самоосвіти впродовж життя; до оптимістичного сприйняття об’єктивної реальності. Акцентовано увагу, що для гармонійного розвитку учня необхідно, щоб партнерські взаємовідносини між усіма учасниками освітнього процесу були направлені на відкрите та щире спілкування, яке утверджує морально-етичні, соціальноправові та особистісно-орієнтовані цінності. Зазначено, що на практиці існує аксіологічне «ядро» кожної навчальної дисципліни, в якому загальнолюдські цінності пов’язані із предметним аспектом із урахуванням його місця в навчальному процесі. Обґрунтовано, що сучасний урок характеризується підвищеною мовною активністю учнів, а не вчителів. Виділено низку продуктивних завдань, які стимулюють пізнавальну діяльність учнів і фактично підтверджують їх в якості суб’єктів власної діяльності: формулювання питань за темою уроку; складання завдань на обрану тему; вибір завдань із низки запропонованих для практики розвитку навичок чи вмінь. З’ясовано, що начальний процес у початковій школі здійснюється завдяки спільній діяльності дітей і вчителів, що дає дитині досвід моральної поведінки в групі і самостійної інтелектуальної діяльності, безцінний досвід самовизначення, вибору і самореалізації. У цьому контексті сучасний урок розглядається як пошук нового змісту та способів його розуміння, самопізнання цього нового, його розуміння і практичне застосування. The integral pedagogical process of development of junior schoolchildren connects system-developing, aesthetic and axiological components. Fundamental is the axiological or value-content component, the content of which is the focus of the educational process on the formation of students' value orientations that meet the humanistic paradigm of education and adequate to the needs of today. The aim of the article is to analyze the theoretical aspects of the modern lesson in primary school in the context of the axiological approach. It was found that the implementation of the axiological approach involves the education of younger students a positive attitude to new ideas and opportunities; tolerance for the existence of opposing opinions and ideas; desire for lifelong self-education; to an optimistic perception of objective reality. Emphasis is placed on the fact that for the harmonious development of the student it is necessary that the partnership between all participants in the educational process be aimed at open and sincere communication, which affirms the moral and ethical, social and legal and personality-oriented values. It is noted that in practice there is an axiological «core» of each discipline, in which universal values are related to the subject aspect, taking into account its place in the educational process. It is substantiated that the modern lesson is characterized by increased language activity of students, not teachers. There are a number of productive tasks that stimulate the cognitive activity of students and actually confirm them as subjects of their own activities: formulation of questions on the topic of the lesson; drawing up tasks on the chosen topic; selection of tasks from a number of skills or abilities proposed for practice. It was found that the initial process in primary school is carried out through the joint activities of children and teachers, which gives the child the experience of moral behavior in a group and independent intellectual activity, invaluable experience of selfdetermination, choice and self-realization. In this context, the modern lesson is seen as a search for new content and ways to understand it, self-knowledge of this new, its understanding and practical application.Item РОЛЬ УКРАЇНОЗНАВЧОЇ СКЛАДОВОЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ(2021) Сидоренко, Н. І.; Борисенко, Н. М.; Sydorenko, N.; Borysenko, N.У новому XXI столітті, що характеризується глобальними змінами у всіх сферах життя, з новою гостротою постає проблема формування гуманістичної особистості, що володіє широким світоглядом, багатими почуттями, гнучким мисленням, здатної до емпатичних переживань, збереження та розвитку етнокультурної цивілізації в умовах глобалізації суспільства. Формування особистості майбутніх педагогів, зокрема в умовах полікультурного суспільства, передбачає вдосконалення освітньої парадигми з метою посилення навчально-виховної функції освіти. Національна ідентифікація майбутніх педагогів як ефективний спосіб дбайливого ставлення до історичної та культурної спадщини, збереження і підтримки етнічної й національнокультурної самобутності особливо зростає в умовах глобалізаційних процесів. Шлях формування національної ідентифікації майбутніх педагогів, як складний, полікомпонентний процес, передбачає розвиток всіх компонентів, і, зокрема, українознавчої складової. У запропонованій статті розглянуто характерні теоретико-методологічні аспекти формування українознавчої складової як невід’ємної компоненти формування національної ідентифікації майбутніх педагогів в умовах сучасного освітнього середовища. В процесі професійної підготовки майбутнього педагога значна увага має приділятись формуванню національної ідентифікації як представника свого етносу, зокрема за допомогою розвитку українознавчої складової в якості невід’ємної компоненти даного процесу. Національна ідентифікація майбутніх педагогів являє собою багатоаспектний та інтегративний феномен, сформований поєднанням соціальної та педагогічної сфер визначення професійної ідентичності певні ознаки якої (поведінка, діяльність, мислення, само сприйняття) свідчать про свідоме прийняття педагогічного покликання. Професійна компетентність майбутнього педагога розглядається як сукупність ціннісних установок необхідних для ефективної реалізації освітнього процесу завдяки власному професійному розвитку та сформованої національної ідентичності. In the new XXI century, characterized by global changes in all spheres of life, the problem of forming a humanistic personality with a broad outlook, rich feelings, flexible thinking, capable of empathic experiences, preservation and development of ethnocultural humanity in a globalizing society. The formation of the personality of future teachers, in particular in a multicultural society, involves improving the educational paradigm in order to strengthen the educational function of education. National identification of future teachers as an effective way of caring for historical and cultural heritage, preservation and maintenance of ethnic and national cultural identity is especially growing in the context of globalization. The process of forming the national identification of future teachers, as a complex, multi-component process, involves the development of all components, and, in particular, the Ukrainian component. The proposed article considers the characteristic theoretical and methodological aspects of the formation of the Ukrainian studies component as an integral component of the formation of national identification of future teachers in the modern educational environment. In the process of professional training of future teachers, considerable attention should be paid to the formation of national identity as a representative of their ethnic group, in particular through the development of Ukrainian studies as an integral component of this process. national identification of future teachers is a multifaceted and integrative phenomenon, formed by a combination of social and pedagogical spheres of professional identity, certain features of which (behavior, activities, thinking, self-perception) indicate a conscious acceptance of the pedagogical vocation. The professional competence of the future teacher is considered as a set of values necessary for the effective implementation of the educational process through their own professional development and established national identity.Item УСПІШНА ГРУПОВА ВЗАЄМОДІЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ЗАПОРУКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ(2021) Борисенко, Н. М.; Суханова, А.Дослідження впливу громадянської компетентності на формування групової взаємодії молодших школярів. Розглянуто пріорітетні форми та методи громадянського виховання в освітній діяльності вчителя початкової школи. Актуальність дослідження обумовлена побудовою демократичної держави і необхідністю створення нової системи громадянської освіти учнівської молоді, що базуватиметься на колективній взаємодії молодших школярів.Item ВПЛИВ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2021) Фоміна, І. С.; Лось, О. М.У статті описано вплив сучасної сім’ї як чинник формування психологічного здоров’я дитини молодшого шкільного віку в освіт- ньому просторі. Впливу сімейної системи на формування психологічного здоров’я як базису розвитку особистості дитини, її успішності в освіт- ньому процесі та міжособистісній комунікації в рамках шкільного середовища відведено центральне місце. Це зумовлено тим фак- том, що виховання є однією з основних функ- цій освіти й інституту сім’ї. Представлено вплив стилів сімейного вихо- вання на тривожність школяра як один з аспектів психологічного здоров’я. Наявність тривожності, невпевненості в даних сферах шкільного життя дитини відбивається на її психологічному здоров’ї, яке передусім перед- бачає гармонійний розвиток особистості. Розглянуто основні способи формування психологічного здоров’я в рамках освітнього процесу, а також виявлені й проаналізовані способи взаємодії вчителя та сім’ї з даної проблеми. Для діагностики стилю сімей- ного виховання нами використано опиту- вальник «Аналіз сімейного виховання» (АСВ) Е.Г. Ейдеміллера, В.В. Юстицкиса, який дозво- ляє вивчити провідні стилі виховання, вста- новити причини даного стилю виховання, визначити місце дитини в системі сімейних відносин. Для діагностики рівня шкільної тривожності була використана методика Р. Філіпса, яка призначена для виявлення рівня і характеру шкільної тривожності. Спостереження за роботою педагога з батьками дозволило нам зробити висно- вок, що за період дослідження психолого-пе- дагогічна робота щодо батьків переважно акцентувалася на проведенні батьківських зборів, а також індивідуальних зустрічей із батьками. Оскільки критеріями оцінки психологічного здоров’я дитини у класі є її успішність, мотивація до навчання, часто заняття мають роз’яснювальний характер і зводяться до оцінки успішності, розгляду можливих причин неуспішності. The article describes the influence of the modern family as a factor in shaping the psychological health of a child of primary school age in the educational space. The influence of the family system on the formation of psychological health as a basis for the development of the child’s personality, its success in the educational process and interpersonal communication within the school environment is given a central place. This is due to the fact that education is one of the main functions of education and the institution of the family. The influence of family upbringing styles on schoolchildren’s anxiety as one of the aspects of psychological health is presented. The presence of anxiety, uncertainty in these areas of school life of the child affects his psychological health, which implies, first of all, the harmonious development of personality. The basic ways of formation of psychological health within the limits of educational process are considered, and also ways of interaction of the teacher and a family on the given problem are revealed and analyzed. To diagnose the style of family upbringing, we used the questionnaire “Analysis of family upbringing” (AFU) E.G. Eidemiller, V.V. Justitskis, which allows us to study the leading styles of upbringing, to establish what causes this style of upbringing and determine the place of the child in family relations. To diagnose the level of school anxiety, the method of R. Phillips was used, which is designed to identify the level and nature of school anxiety. Observing the work of the teacher with parents, allowed us to conclude that during the study period, psychological and pedagogical work on parents was mainly focused on holding parent meetings, as well as individual meetings with parents. Since the criteria for assessing the psychological health of the child in the classroom is his success, motivation to learn, often classes are explanatory and are reduced to assessing success, consideration of possible causes of failure.Item СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ЛІНГВОДИДАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ(2018) Сугейко, Л. Г.; Нагрибельна, І. А.; Нагрибельная, И. А.; Nagrybelna, I. А.; Suheiko, L. G.У статті розглядаються питання організації самостійної роботи майбутніх учителів початкових класів із використанням технологій дистанційного навчання, проаналізовано та узагальнено науково-теоретичні джерела дистанційного навчання, визначено переваги й недоліки його застосування, розроблено фрагменти комплексу вправ та завдань для дистанційного навчання студентів – майбутніх учителів початкової школи з курсу «Методика навчання української мови», які розміщені у веб-системі «KSU Online» Херсонського державного університету. В статье рассматриваются вопросы организации самостоятельной работы будущих учителей начальных классов с использованием технологий дистанционного обучения, проанализированы и обобщены научно-теоретические источники дистанционного обучения, определены преимущества и недостатки его использования, разработаны фрагменты комплекса упражнений и заданий для дистанционного обучения студентов – будущих учителей начальних классов по курсу «Методика обучения украинскому языку», размещенные в веб-системе «KSU Online» Херсонского государственного университета. The article deals with the aspects of the organization of self-independent work of future primary school with the usage of distant training technologies, the scientific and theoretical resources are analyzed and generalized, the advantages and the lacks of its usage are defined, the abstracts of the exercises’ complexes and assignments are worked out for the distant training of students – the future teachers of primary classes on the course «Methods of the Ukrainian language training», which are placed in the web-system «KSU Online»of the Kherson State University.Item ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ(2015) Гриценко, И. В.; Grytsenko, І.; Гриценко, І. В.У статті сформульовані мета, завдання, зміст, етапи і умови ефективності процесу педагогічного забезпечення становлення духовно-моральної культури особистості студента. Організація цього процесу повинна здійснюватися з урахуванням специфіки ціннісних орієнтацій студентства, які обумовлені його віковими і соціокультурними особливостями. Доводиться необхідність інтеграції професійної підготовки фахівця, становлення його духовно-моральної особистісної культури і реальної життєдіяльності, що відповідає інноваційним освітнім тенденціям, обумовленим входженням України у світовий освітній простір. В статье сформулированы цель, задачи, содержание, этапы и условия эффективности процесса педагогического обеспечения становления духовно-нравственной культуры личности студента. Организация этого процесса должна осуществляться с учетом специфики ценностных ориентаций студенчества, которые обусловлены его возрастными и социокультурными особенностями. Раскрывается необходимость интеграции профессиональной подготовки специалиста, становление его духовно-нравственной личностной культуры и реальной жизнедеятельности, что соответствует инновационным образовательным тенденциям, обусловленным вхождением Украины в мировое образовательное пространство. The article defines the purpose, objectives, contents, stages and conditions to ensure the efficiency of the pedagogical formation of spiritual and moral culture of the individual student. The organization of this process should take into account the specifics of the value orientations of students, which are due to his age and socio-cultural features. It reveals the need for the integration of professional training, the development of his personal spiritual and moral culture and real life activity that corresponds to the innovative educational trends caused by the entry of Ukraine into the world educational space.