Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
3 results
Search Results
Item КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРАКТИКО-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ(2021) Чепурна, С. П.; Chepurna, S. P.У статті розглянуто основні аспекти практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи у вітчизняних та закордонних закладах вищої освіти. Проаналізовано оновлені стандарти вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта, в яких визначено вимоги до професійної підготовки здобувачів вищої освіти та окреслено перелік необхідних компетентностей, якими повинен володіти майбутній педагог. Акцентовано увагу на актуальності та важливості питання практичної підготовки у сучасних закладах вищої освіти. Визначено, що з погляду часової організації педагогічна практика може бути неперервною або інтенсивною (блочною), і розкрито характерологічні особливості цих видів педагогічної практики. Прикладами неперервної практичної підготовки є США та Велика Британія, інтенсивної – Німеччина. У статті схарактеризовано закордонний та вітчизняний досвід організації педагогічної практики та окрес- лено основні її види для здобувачів вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта, здійснено їх порівняльний аналіз. Принципи проходження педагогічної практики в Україні розглянуто на прикладі Херсонського державно- го університету. Висвітлено специфіку організації та проведення педагогічної практики у закордонних закладах вищої освіти, зокрема Німеччині та Фінляндії, оскільки освітня система цих країн протягом багатьох років являється однією з найуспішніших у Європі та світі. Визначено, що європейський досвід професійної та практичної підготовки майбутніх учителів початкової шко- ли відображає сучасні освітні вимоги, які полягають у формуванні компетентного та висококваліфікованого про- фесіонала, який здатен реагувати на виклики суспільства та орієнтуватися у швидкоплинному потоці інформації. Вивчення прогресивних ідей, досвіду означених країн щодо практико-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя початкової школи є важливим для впровадження найкращого європейського досвіду в освітній процес українських закладів вищої освіти. The article considers on the main aspects of practice-oriented training of future primary school teachers in domestic and foreign higher education institutions. The updated standards of higher education in the specialty 013 Primary Education are analyzed, which define the requirements for professional training of applicants for higher education and outline the list of necessary competencies that a future teacher must have. Emphasis is placed on the relevance and importance of practical training in modern higher education institutions. It is determined that from the point of view of temporal organization pedagogical practice can be continuous or intensive (block) and the characterological features of these types of pedagogical practice are revealed. Examples of continuous practical training are the United States and Great Britain, intensive is Germany. The article characterizes the foreign and domestic experience of the organization and the main types of pedagogical practice of applicants for higher education in the specialty 013 Primary education, their comparative analysis. The principles of pedagogical practice in Ukraine are considered by the example of Kherson State University. The specifics of organizing and conducting pedagogical practice in foreign higher education institutions, in particular in Germany and Finland, are highlighted, as the educational system of these countries has been one of the most successful in Europe and the world for many years. It is determined that the European experience of professional and practical training of future primary school teachers reflects on modern educational requirements, which are to form a competent and highly qualified future professional who is able to respond to societal challenges and navigate the rapid flow of information. The study of progressive ideas, the experience of these countries in practice-oriented training of future primary school teachers is important for the implementation of the best European experience in the educational process of Ukrainian higher education institutions.Item ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ В КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ(2019) Цюпак, І. М.; Tsiupak, I. N.Автором здійснено аналіз наукових досліджень щодо формування фахової майстерності вчителів-філологів в контексті освіти протягом життя в Україні. З’ясовано, що модернізація торкається всіх ланок освіти, без уваги не залишено безперервну освіту, пріоритетним чинником якої є об’єднання людства на основі ціннісних і цільових орієнтирів. Безперервність в освіті постає, як ідея навчання, принцип і якість освітнього процесу, певна умова становлення людини. Лінгводидактична проблема розкрита у дослідженнях науковців в різних напрямах: навчання мови у дошкільному закладі, підготовка дітей до навчання грамоти, мовленнєва підготовка дітей до школи, навчання мови в середніх освітніх закладах та інші. Розвиток системи освіти на всіх рівнях, мовна політика, зміни у правописі сучасної української мови, інновації у вивченні й навчанні мов, поява актуальності у вивченні іноземних мов тощо, вимагає вдосконалення фахової майстерності та постійного навчання вчителів філологічних дисциплін. Етап розвитку системи підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого й одночасно на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики. Тенденціями модернізації підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін в Україні з урахуванням трансформацій педагогічного процесу та запитів суспільства є: удосконалення навчальних планів і програм підвищення кваліфікації; підвищення інформа ційного забезпечення; транснаціональний характер міжнародної мобільності вчителів, викладачів і студентів; міжкультурна спрямованість курсів освіти протягом життя у зв’язку з потребами зростаючої особистості.Item АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ(2019) Цюпак, І. М.; Tsyupak I. M.У статті автором здійснено аналіз наукових досліджень щодо підвищення кваліфікації вчителів у системі неперервної освіти України. Зазначено потребу дослідження теорії й практики підвищення кваліфікації вчителів на різних етапах становлення української державності. В умовах модернізації освіти України посилюється інтерес до історичного аспекту суспільного зростання, динаміки явищ виховання, навчання, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації вихователів, учителів та педагогів, оскільки це виступає впливовим чинником соціального прогресу. Набуває ваги потреба дослідження проблем підвищення кваліфікації учителів в окремих регіонах, історико-педагогічних трансформацій освітніх систем. Аналіз науково-педагогічної, історико-педагогічної літератури та вивчення досліджень з окремих питань підвищення кваліфікації вчителів засвідчив, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність проблеми. Класифікація наукових досліджень з історії розвитку, становлення та модернізації освіти розкриє можливості для ґрунтовного дослідження специфіки функціонування й організації педагогічного процесу, їхнього впливу на становлення освіти та впровадження позитивного педагогічного досвіду в практику сучасних закладів освіти. Проаналізувавши головні аспекти педагогічних досліджень в галузі підвищення кваліфікації вчителів, можна зазначити, що означена проблема є актуальною в сучасних умовах розвитку неперервної освіти та сприятиме формуванню інноваційного дослідницького простору, а також спрямована на підвищення рівня освіченості та удосконалення наукового мислення й рівня роботи педагогічних дослідників. Історико-педагогічні дослідження в межах певної географічної території мають найбільшу цінність, тому що розкривають динаміку підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в історичній ретроспективі, умови удосконалення професійно-особистісних якостей та специфіку організації процесу підвищення кваліфікації вчителів-предметників, зміст, напрями, особливості управління тощо. The author analyzes scientific researches on teacher training in the system of continuous education of Ukraine. The need to study the theory and practice of teacher training at different stages of becoming Ukrainian state is outlined. In the context of the modernization of Ukraine’s education, interest in the historical aspect of social growth, the dynamics of the phenomena of upbringing, education, training, retraining and professional development of educators, teachers and pedagogues is increasing, as it is a powerful factor in social progress. The need to study the problems of teacher training in particular regions, the historical and pedagogical transformations of educational systems is gaining weight. The analysis of scientific-pedagogical, historical-pedagogical literature and the study of studies on specific issues of teacher training showed that modern scholars identify and to some extent reveal the essence of the problem. Classification of scientific research on the history of development, formation and modernization of education will open opportunities for a thorough study of the specifics of the functioning and organization of the pedagogical process, their impact on the formation of education and the introduction of positive pedagogical experience in the practice of modern educational institutions. Analyzing the main aspects of pedagogical research in the field of teacher training, it can be noted that this problem is relevant in the current conditions of development of lifelong education and will contribute to the formation of innovative research space, as well as aimed at improving the level of education and improvement of scientific thinking and pedagogical work. Historical and pedagogical researches within a certain geographical area are of the greatest value because they reveal the dynamics of professional development of pedagogical personnel in historical retrospect, conditions of improvement of professional and personal qualities and the specifics of the process of professional development of subject-teachers, content, management, etc