Педагогічний факультет
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/108
Browse
10 results
Search Results
Item ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ ВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ(2025) Дворська, А. О.; Кучай, Т. П.; Чичук, А. П.; Осередчук, О. А.; Горлова, А. В.; Dvorska, A. O.; Kuchai, T. P.; Chychuk, A. P.; Oseredchuk, O. A.; Horlova, A. V.У статті з’ясовано залежність іміджу сучасного фахівця соціономічних професій від педагогічної майстерності. Смислова інтерпретація педагогічної майстерності передбачає три значення: особистісне утворення; якісна характеристика педагогічної діяльності; соціально-педагогічне явище. Аналіз наукових джерел дозволив визначити педагогічну майстерність як інтегративну характеристику високої професійно-педагогічної підготовленості фахівця соціономічних професій, внутрішньо зумовлену високорозвиненими особистісними якостями. Розкрито шляхи удосконалення педагогічної майстерності педагога. Найвищим рівнем педагогічної діяльності є саме педагогічна майстерність, адже у ній виявляється творча активність учителя. Складовими педагогічної майстерності названо знання в галузі культури та її високий рівень, практичні уміння і навички, педагогічні здібності (за І. Зязюном). Головними критеріями педагогічної майстерності визначено діалоговий характер взаємин з учнями, продуктивність результатів спільної діяльності, оптимальність щодо вибору засобів навчання, творчий зміст діяльності, визначеність її спрямованості. Серед якісних показників педагогічної майстерності виділено глибоке знання предмета, високу культуру, досконале володіння методикою навчання, знання педагогіки, психології, технологій організації освітнього процесу. Важливими складовими елементами професійно-педагогічної майстерності є: педагогічна техніка, глибокі професійні знання, гуманістична спрямованість професійної діяльності, розвинені педагогічні здібності. Виділено основні провідні здібності, якими повинна володіти особистість для здійснення педагогічної діяльності: комунікативність; перцептивність; особистісний динамізм; організаторські здібності; емоційна лабільність; оптимістичне прогнозування; психологічна стійкість; креативність. Визначено сутність педагогічної майстерності, наведено фактори удосконалення даної інтегративної якості особистості. Подальшого дослідження потребує з’ясування умов професійного зростання, підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. The dependence of the image of a modern specialist of socionomic professions on pedagogical skill is clarified. The semantic interpretation of pedagogical skill implies three meanings: personal formation; qualitative characteristic of pedagogical activity; sociopedagogical phenomenon. Analysis of scientific sources allowed us to define pedagogical skill as an integrative characteristic of high professional and pedagogical preparedness of a specialist of socionomic professions, internally determined by highly developed personal qualities. Ways of improving the pedagogical skill of a teacher are revealed. The highest level of pedagogical activity is precisely pedagogical skill, because it manifests the creative activity of the teacher. The components of pedagogical skill are named knowledge in the field of culture and its high level, practical skills and abilities, pedagogical abilities (according to I. Zyazyun). The main criteria of pedagogical skill are defined as the dialogical nature of relationships with students, the productivity of joint activity results, optimality in the choice of teaching aids, creative content of activity, and the certainty of its direction. Among the qualitative indicators of pedagogical skill, deep knowledge of the subject, high culture, perfect mastery of teaching methods, knowledge of pedagogy, psychology, and technologies for organizing the educational process are highlighted. Important components of professional and pedagogical skill are: pedagogical technique, deep professional knowledge, humanistic orientation of professional activity, and developed pedagogical abilities. The main leading abilities that a person must possess to carry out pedagogical activity are highlighted: communicativeness; perceptiveness; personal dynamism; organizational abilities; emotional lability; optimistic forecasting; psychological stability; creativity. The essence of pedagogical skill is defined, and factors for improving this integrative quality of personality are given. Further research is needed to clarify the conditions for professional growth, increasing the level of pedagogical skills of teachers.Item АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ(2019) Цюпак, І. М.; Tsyupak I. M.У статті автором здійснено аналіз наукових досліджень щодо підвищення кваліфікації вчителів у системі неперервної освіти України. Зазначено потребу дослідження теорії й практики підвищення кваліфікації вчителів на різних етапах становлення української державності. В умовах модернізації освіти України посилюється інтерес до історичного аспекту суспільного зростання, динаміки явищ виховання, навчання, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації вихователів, учителів та педагогів, оскільки це виступає впливовим чинником соціального прогресу. Набуває ваги потреба дослідження проблем підвищення кваліфікації учителів в окремих регіонах, історико-педагогічних трансформацій освітніх систем. Аналіз науково-педагогічної, історико-педагогічної літератури та вивчення досліджень з окремих питань підвищення кваліфікації вчителів засвідчив, що сучасні науковці визначають і певною мірою розкривають сутність проблеми. Класифікація наукових досліджень з історії розвитку, становлення та модернізації освіти розкриє можливості для ґрунтовного дослідження специфіки функціонування й організації педагогічного процесу, їхнього впливу на становлення освіти та впровадження позитивного педагогічного досвіду в практику сучасних закладів освіти. Проаналізувавши головні аспекти педагогічних досліджень в галузі підвищення кваліфікації вчителів, можна зазначити, що означена проблема є актуальною в сучасних умовах розвитку неперервної освіти та сприятиме формуванню інноваційного дослідницького простору, а також спрямована на підвищення рівня освіченості та удосконалення наукового мислення й рівня роботи педагогічних дослідників. Історико-педагогічні дослідження в межах певної географічної території мають найбільшу цінність, тому що розкривають динаміку підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в історичній ретроспективі, умови удосконалення професійно-особистісних якостей та специфіку організації процесу підвищення кваліфікації вчителів-предметників, зміст, напрями, особливості управління тощо. The author analyzes scientific researches on teacher training in the system of continuous education of Ukraine. The need to study the theory and practice of teacher training at different stages of becoming Ukrainian state is outlined. In the context of the modernization of Ukraine’s education, interest in the historical aspect of social growth, the dynamics of the phenomena of upbringing, education, training, retraining and professional development of educators, teachers and pedagogues is increasing, as it is a powerful factor in social progress. The need to study the problems of teacher training in particular regions, the historical and pedagogical transformations of educational systems is gaining weight. The analysis of scientific-pedagogical, historical-pedagogical literature and the study of studies on specific issues of teacher training showed that modern scholars identify and to some extent reveal the essence of the problem. Classification of scientific research on the history of development, formation and modernization of education will open opportunities for a thorough study of the specifics of the functioning and organization of the pedagogical process, their impact on the formation of education and the introduction of positive pedagogical experience in the practice of modern educational institutions. Analyzing the main aspects of pedagogical research in the field of teacher training, it can be noted that this problem is relevant in the current conditions of development of lifelong education and will contribute to the formation of innovative research space, as well as aimed at improving the level of education and improvement of scientific thinking and pedagogical work. Historical and pedagogical researches within a certain geographical area are of the greatest value because they reveal the dynamics of professional development of pedagogical personnel in historical retrospect, conditions of improvement of professional and personal qualities and the specifics of the process of professional development of subject-teachers, content, management, etcItem В. О. СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ФУНКЦІЇ ВЧИТЕЛЯ(2009) Раєвська, І. М.; Раевская, И. Н.; Raevskaya, I. N.На основі аналізу творчої діяльності В.О.Сухомлинського в статті розглянуто формування дослідницької функції педагога, як органічну складову його професійної діяльності. На основе анализа творческой деятельности В.А.Сухомлинского в статье рассмотрено формирование исследовательской функции педагога, как органическую составляющую его профессиональной деятельности. On base of the analysis to creative activity V.A.SUHOMLINSKOGO in article is considered shaping to exploratory function of the teacher, as organic forming his(its) professional activity.Item Особливості розвитку дослідницьких умінь учителів початкових класів у сучасному середовищі післядипломної педагогічної освіти(2010) Раєвська, І. М.У статті визначено вимоги до освітнього середовища, яке має забезпечувати успішний розвиток дослідницьких умінь учителів початкових класів. In the article certainly requirements are to the educational environment which must provide successful development of research abilities of teachers of initial classes.Item СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ(2014) Гриценко, И. В.; Гриценко, І. В.В реальному педагогічному процесі мета є визначальним фактором, тим стрижнем, навколо якого педагог об'єднує всі педагогічні засоби у систему. Тому педагогічне цілепокладання виступає найважливішим компонентом професійної компетентності вчителя. У статті аналізуються різні підходи до визначення поняття педагогічного цілепокладання та його структури, постановки навчальних цілей, доводиться необхідіність сформованості вміння цілепокладання у вчителів та викладачів вищих навчальних закладів. В реальном педагогическом процессе цель является определяющим фактором, тем стержнем, вокруг которого педагог объединяет все педагогические средства в систему. Поэтому педагогическое целеполагание выступает важнейшим компонентом профессиональной компетентности учителя. В статье анализируются различные подходы к определению понятия педагогического целеполагания и его структуры, постановки учебных целей, обосновывается необходимость формирования умений целеполагания у преподавателей высших учебных заведений и учителей. In the real goal of the educational process is a determining factor in the pivot around which the teacher integrates all educational facilities in the system. Therefore, the pedagogical goal setting serves an essential component of professional competence of teachers. This article analyzes the various approaches to the definition of educational goal-setting and its structure, setting learning objectives, have neobhidinist formation of goal-setting skills of teachers and university professors .Item ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УМІНЬ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2014) Гриценко, И. В.; Борисенко, Н. М.; Gritsenko, I. V.; Borisenko, N. M.; Гриценко, І. В.Рівень розвитку людини і суспільства, їх конкурентоспроможність залежать від рівня розвитку освіти. Майбутні результати освіти зумовлені цілями, поставленими організаторами освітнього процесу. В даному контексті особливої уваги потребує категорія цілепокладання, що означає процес постановки цілей. У статті розглядаються особливості розвитку умінь цілепокладання у дошкільників як основи конкурентоспроможності особистості. Уровень развития человека и общества, их конкурентноспособность зависят от уровня развития образования. Будущие результаты образования обусловлены целями, поставленнями организаторами образовательного процесса. В данном контексте особого внимания требует категория целеполагания, означающая процесс постановки целей. В статье рассматриваются особенности развития умений целеполагания как основы конкурентоспособности личности. The level of human and social development, their competitiveness depends on the level of education. Future results due to the formation of the objectives set out by the organizers of the educational process. In this context, special attention should be paid category of goal-setting, meaning the process of setting goals. The article discusses the features of the development of skills of goal-setting as a basis for the competitiveness of the individual.Item СТАНОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У МІСТІ ХЕРСОНІ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ МАЙСТРІВ(2011) Цюпак, І. М.; Цюпак, И. Н.У статті розкрито особливості становлення дошкільного виховання у місті Херсоні на прикладі діяльності педагогічних майстрів. Описано внесок педагогів-вихователів у розвиток дошкільної освіти у місті Херсоні. Розкрито зміст персоналій “Д. Я. Фрейман”, “Є. Г. Розенблат”, “А. І. Лохновська”, поняття “педагог”. В статье раскрыто особенности становление дошкольного воспитания в городе Херсоне на примере деятельности педагогических мастеров. Описан вклад педагогов-воспитателей в развитие дошкольного образования в городе Херсоне. Раскрыто содержание персоналий "Д. Я. Фрейман", "Е. Г. Розенблат", "А. И. Лохновська", и понятие "педагог". In the article are pointed out the features of formation pre-school education in the city of Kherson on the example of teaching artists. The contribution of teachereducators in the development of preschool education in the city of Kherson is described. The terms of persons "D.Y. Freiman, " "E.G. Rosenblatt", "A.I. Lohnovska", and phenomenon "teacher" are disclosure.Item СТАНОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ У МІСТІ ХЕРСОНІ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ МАЙСТРІВ(2016) Цюпак, І. М.; Цюпак, И. Н.; Tsyupak, I. М.У статті розкрито особливості становлення дошкільного виховання у місті Херсоні на прикладі діяльності педагогічних майстрів. Описано внесок педагогів-вихователів у розвиток дошкільної освіти у місті Херсоні. Розкрито зміст персоналій “Д. Я. Фрейман”, “Є. Г. Розенблат”, “А. І. Лохновська”, поняття “педагог”.Item СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ(2014) Гриценко, І. В.; Гриценко, И. В.; Gritsenko, I. V.В реальному педагогічному процесі мета є визначальним фактором, тим стрижнем, навколо якого педагог об'єднує всі педагогічні засоби у систему. У статті аналізуються різні підходи до визначення поняття педагогічного цілепокладання та його структури, постановки навчальних цілей, доводиться необхідіність сформованості вміння цілепокладання у вчителів та викладачів вищих навчальних закладів. В реальном педагогическом процессе цель является определяющим фактором, тем стержнем, вокруг которого педагог объединяет все педагогические средства в систему. В статье анализируются различные подходы к определению понятия педагогического целеполагания и его структуры, постановки учебных целей, обосновывается необходимость формирования умений целеполагания у преподавателей высших учебных заведений и учителей. In the real goal of the educational process is a determining factor in the pivot around which the teacher integrates all educational facilities in the system. This article analyzes the various approaches to the definition of educational goal-setting and its structure, setting learning objectives, have neobhidinist formation of goalsetting skills of teachers and university professors .Item ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УМІНЬ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ(2014) Борисенко, Н. М.; Гриценко, І. В.; Гриценко, И. В.; Borisenko, N. M.; Gritsenko, I. V.Рівень розвитку людини і суспільства, їх конкурентоспроможність залежать від рівня розвитку освіти. Майбутні результати освіти зумовлені цілями, поставленими організаторами освітнього процесу. В даному контексті особливої уваги потребує категорія цілепокладання, що означає процес постановки цілей. У статті розглядаються особливості розвитку умінь цілепокладання у дошкільників як основи конкурентоспроможності особистості.