Південний архів. Філологічні науки (Випуск 64-73, 89-93)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6776
Browse
50 results
Search Results
Item ПІВДЕННИЙ АРХІВ. ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ. ВИП. 93(2023) Ільїнська, Н. І.Item ТИПОЛОГІЯ ПИСЬМЕННИКІВ «КУЛЬТУРНОГО ПОГРАНИЧЧЯ»(2023) Ланова, В. В.; Lanova, V. V.Сучасний світ з його динамізмом та мобільністю впливає на картографію творчого простору, в межах якого особливе місце посідає покоління нових письменників «культурного пограниччя». Зберігаючи культурні коди, успадковані ними під час народження, вони продукують якісно новий тип творчості, який є більш відкритим стосовно зовнішніх чинників та максимально інклюзивним з точки зору світоглядних орієнтирів. Мета – описати парадигму видів письменників, творчим простором яких є культурне перехрестя, беручи до уваги низку чинників, серед яких інваріантними є приналежність авторів до постколоніального дискурсу, причини їхньої міграції, а також їхня мовна та культурна самоідентифікація. Методи. Використання культурно-історичного методу зумовлене необхідністю усвідомити закономірності становлення мультикультурної прози в контексті соціально-історичного розвитку. Порівняльно-типологічний метод застосовано з метою дослідження типології письменників «культурного пограниччя». Особлива увага в процесі дослідження мультикультурної прози приділяється постколоніальним та імагологічним студіям, теоретичний апарат яких використовується під час аналізу характеру творчості письменників «культурного пограниччя». Імагологічний метод уможливлює дослідження національних етнообразів, а також категорій своє/інше. Результати. У нашій роботі окреслено стратегії ідентифікації та типологізації видів письменників, які створюють тексти на перехресті різних, а інколи й діаметрально протилежних культурних та літературних традицій. За фактом приналежності до постколоніального дискурсу письменники «культурного пограниччя» поділяються на: 1) власне постколоніальних письменників, які фактично є вихідцями з колишніх імперіалістичних країн; 2) письменників з амбівалентною ідентичністю, мультикультурність творчості яких не пов’язана з розпадом колоніальних систем або їхніми наслідками. Своєю чергою за фокусом уваги до «своєї» або «чужої» культури постколоніальні письменники поділяються на дві групи – мультикультуральних та інтеркультуральних. Натомість, розподіл амбівалентних письменників на дві категорії – гібридних та транскультурних – пов’язаний з причинами їхньої міграції. Висновки. Дослідження творчості мультикультурних авторів є суттєвим викликом сучасності, адже в науковому дискурсі на сьогодні немає такої типології письменників «культурного пограниччя», яка б враховувала всі чинники, що впливають на природу творчості таких авторів. Розроблені нами критерії ідентифікації письменників «культурного пограниччя», а також типи міжкультурної взаємодії, репрезентовані в їхніх текстах, допоможуть у подальшому дослідженні творчості письменників, які розташовані на перехресті культурних та літературних традицій. The dynamic and mobile nature of the modern world has its influence on the cartography of the creative space, within which a special place is occupied by the generation of new writers of the “cultural borderline”. Keeping the cultural codes inherited at birth, they produce a qualitatively new type of creativity which is more open to external circumstances and highly inclusive in terms of ideological orientations. Purpose – to describe the paradigm of the types of writers whose creative space stands at the crossroads of different cultures. It is also worth mentioning that a number of factors, including the affiliation of authors to the post-colonial discourse, the background of their migration, and the writers’ linguistic and cultural selfidentification should be taken into account. Methods. The usage of the cultural-historical method is caused by the necessity to reveal the common factors of formation of multicultural prose in the context of social and historical development. The comparativetypological method is applied in order to study the typology of “cultural borderline” writers. In the process of studying multicultural prose special attention is paid to post-colonial and imagological studies, the theoretical apparatus of which is used while analysing the nature of the creativity of “cultural borderline” writers. The imagological method provides an opportunity to study the national ethno-images, as well as the categories of self/other. Results. The present paper outlines strategies for identification and typology of writers who create their texts at the crossroads of different, and sometimes diametrically-opposed, cultural and literary traditions. According to the fact of their belonging to the post-colonial discourse, the “cultural borderline” writers are divided into: 1) post-colonial writers who in fact come from former imperialist countries; 2) writers with an ambivalent identity, the multiculturalism of their creativity is not connected with the dissolution of colonial systems or its consequences. In turn, according to the focus of attention on one’s “self” or “alien” culture, postcolonial writers are divided into two groups – multicultural and intercultural ones. Meanwhile, the division of ambivalent writers into two categories – hybrid and transcultural ones – is related to the reasons for their migration. Conclusions. The study of creativity of multicultural authors poses challenges to researchers. The modern scientific discourse has witnessed a problem associated with the lack of comprehensive typology of “cultural borderline” writers that would take into account all the factors affecting the nature of their creativity. The criteria developed for the identification of “cultural borderline” writers, as well as the types of intercultural interaction that arise in their texts, will help in the further study of their works, created at the crossroads of cultural and literary traditions.Item МОДЕЛІ ОНОМАСТИЧНОГО КОНСТРУЮВАННЯ СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ(2023) Рибачківська, Л. Є.; Rybachkivska, L. E.Мета – сконструювати моделі творення відонімних похідних на чотирьох ступенях деривації в українській мові; охарактеризувати словотвірні значення, а також способи творення. Методи дослідження. Для реалізації мети розроблено новий основоцентричний підхід до вивчення словотвірних гнізд з вершинами-онімами в українській мові, використано такі методи та прийоми, як: описовий, структурний, словотвірний аналіз, метод словотвірного моделювання. Структурний метод, зокрема його методика за безпосередніми складниками, показав, що словотвірне гніздо є організованим комплексом спільнокореневих одиниць, в якому найпростішим утворенням є словотвірна пара, складнішим – словотвірний ланцюжок та словотвірна парадигма. Результати. Розроблено новий oсновoцентричний підхід до вивчення словотвірних гнізд з вершинами-онімами в українській мові. Змодельовано словотвірні гнізда і систематизовано похідні лексеми за ступенями деривації; представлено структуру словотвірного гнізда та виявлено способи творення дериватів з вершинами-онімами в українській мові; сконструйовано моделі творення онімних похідних на чотирьох ступенях деривації. Висновки. В українській мові було виділено найпродуктивніші моделі утворення дериватів від іменників з вершинами-oнімами на чотирьох ступенях деривації, а саме: [˽ ← ˽˄], [˽ ← ˽˄], [˽ ← ˽˄ ← ˽], [˽ ← ˽˄ ← ˽˄] та [˽ ← ˽˄ ← ˽ ← ˽˄]. Провідним способом творення дериватів в аналізованих словотвірних гніздах в українській мові є афіксальний, серед підспособів якого домінує суфіксальний, префіксальний та ще й префіксально-суфіксальний. Менш продуктивним способом є словоскладання (спосіб творення слів, який полягає у морфологічному з’єднанні двох або більше основ чи цілих слів або їх скорочень), інші способи словотворення відображено мінімально. Також більше тих словотвірних гнізд, похідні яких розташовані на двох ступенях деривації. Найбільшу кількість дериватів для всіх гнізд містить перший ступінь похідності за рахунок творення іменникових та прикметникових похідних. Purpose – to construct the models of formation of onims’ derivatives based on four degrees of derivation in the Ukrainian language, to analyze and describe the word-formation meanings and also their types of formation. Methods. To realize the goal, a new approach to the study of word-formation families with onymic vertices in the Ukrainian language has been developed, the following methods and techniques were used: descriptive, structural, word-formation analysis, word-formation modelling. The structural method, especially the method of Immediate and Ultimate Constituents, demonstrates that a world-formation family is an organized unit of derivatives with a common root, where the word-formation pair is the simplest formation, the wordformation chain and word-formation paradigm are more complicated. Results A new approach to the study of the models of word-formation families with onymic vertices in the Ukrainian Language has been developed in the article. The word-formation families have been modeled and the derivative lexemes have been systematized according to the degrees of derivation; the structure of word-formation families have been presented and the models of formation of onym derivatives based on four degrees of derivation have been constructed; the structure of word-formation families has been analyzed. Conclusions. In Ukrainian the most productive formation models of onyms derivatives based on four degrees of derivation were constructed; they are: [˽ ← ˽˄], [˽ ← ˽˄], [˽ ← ˽˄ ← ˽], [˽ ← ˽˄ ← ˽˄] and [˽ ← ˽˄ ← ˽ ← ˽˄]. In Ukrainian the leading method in formation of derivatives in analyzed wordformation families is affixation. The most productive types of affixation are prefixation, suffixation and prefixation-suffixation. The less productive type is word-composition (the formation of a new word by combining two or more stems, words or their abbreviations), the representation of other types of wordformation is minimal. The word-formation families, derivatives of which are on the first and on the second stages of derivation, predominate. The most numerous derivatives of all word-formation families are those of the first degree of derivation, as noun and adjective derivatives are formed.Item РОЛЬ СТРУКТУРАЛІЗМУ В КОНТЕКСТІ ЛІНГВІСТИЧНОГО ОСМИСЛЕННЯ(2023) Мельничук, О. Д.; Melnychuk, O. D.Структуралізм як метод пізнання узагальнює структурні методи з метою систематизації знання, його математизації та моделювання в межах загальної методології. Вивчення структуралізму розпочалося у Франції у результаті низки досліджень, що були здійснені у соціальних та гуманітарних науках у 1950-х – 1970-х рр. Структуралісти прагнули зрозуміти людську культуру та досвід у межах системи знаків, що керуються правилами утворення значення або цінностей у різних контекстах: лінгвістичному, соціальному, літературному та культурному. Лінгвістика як філологічна наука започатковує структурні методи у межах семіології, які згодом проникають у наратологію, теорію тексту та дискурсу з опертям на праці Ф. де Соссюра, К. Леві-Строса, М. Фуко та не втрачають своєї актуальності у сучасних лінгвістичних студіях. Мета статті – проаналізувати етапи розвитку структуралізму у лінгвістиці. Методи охоплюють такі загальнонаукові підходи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція та метод формалізації. Результати пов’язані з виокремленням трьох аспектів розвитку або осмислення структуралізму у лінгвістичній науці: як загального методу гуманітарних наук, значення як структурного феномену та семіологією Ф. де Соссюра у зв’язку з мовною діяльністю. Висновки. У підсумку здійсненого теоретичного аналізу було встановлено, що згідно з виокремленими аспектами структуралізму у лінгвістиці, його роль є визначальною не тільки у контексті структурної, а й когнітивної методології у лінгвістиці. Окрім того, структуралізм як загальний метод гуманітарних наук стає загальним принципом, що спонукає розвиток цієї філософської концепції у напрямі вивчення не тільки структур мови, а й мислення. Суто лінгвістичними рисами є те, що структуралізм досліджує функціювання основних одиниць та зв’язків у мові, які характеризують утворення лексичного значення через набір визначених правил і операцій у відносно замкненій та обов’язково структурованій системі. Перспективною є розробка теорій когнітивної лінгвістики, які не заперечують наявність семантичної або лексичної структури, а навпаки, тлумачать її у зв’язку зі свідомістю та психічною діяльністю людини. Structuralism as a method of getting knowledge generalizes structural methods aiming to systematize knowledge and model it within the general methodology. The study of structuralism began in France as a result of a series of studies carried out in the social sciences and humanities in the 1950s and 1970s. Structuralists sought to understand human culture and experience within a system of signs governed by rules to form the meaning or values in various contexts: linguistic, social, literary and cultural. Linguistics as a philological science initiates structural methods within the framework of semiology, which later penetrated into narratology, the theory of text and discourse based on the works of F. de Saussure, K. Lévi-Strauss, and M. Foucault and these methods do not lose their relevance in modern linguistic studies. The purpose of the article is to analyze the stages of development of structuralism in linguistics. Methods include general scientific approaches that include analysis, synthesis, induction, deduction, and formalization method. The results are related to the identification of three aspects of understanding structuralism in linguistics as a general method of the humanities, the meaning as a structural phenomenon, and F. de Saussure’s semiology in connection to linguistic activity. Conclusions. As the result of the theoretical analysis, it was established that according to the selected aspects of structuralism in linguistics, its role is decisive not only in the context of structural, but also cognitive methodology in linguistics. In addition, structuralism as a general method of humanities becomes a general principle that prompts the development of this philosophical concept in studying not only language structures, but also thinking process. Purely linguistic features of structuralism are that it investigates functioning of basic units and connections in language, which characterize formation of lexical meaning through a set of defined rules and operations in a relatively closed and necessarily structured system. It is promising to develop theories of cognitive linguistics that do not deny the existence of a semantic or lexical structure, but, on the contrary, it aims to interpret it in connection with the consciousness and mental activity of a person.Item АКСІОЛОГІЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І САМОІДЕНТИЧНІСТЬ У ПОЕЗІЯХ АНДРЕАСА ҐРИФІУСА(2023) Бітківська, Г. В.; Bitkivska, H. V.У 2023 р. в Україні вперше презентовано творчість Андреаса Ґрифіуса, одного з найвідоміших представників німецького бароко, окремою книжкою, у якій вміщено понад 100 поезій різних жанрів у перекладі українською мовою, що створює передумови для детальнішого дослідження його поетичного універсуму. Мета. У статті висвітлюється проблема аксіологічної ідентичності і самоідентичності в поезіях А. Ґрифіуса, що має створити нову перспективу для осягнення екзистенції поета і проєктується на можливість переосмислення його естетичного і етичного досвіду у сучасних соціокультурних реаліях. Методи дослідження формуються згідно з основними положеннями культурологічного літературознавства та дискурсивного аналізу. Крізь призму культурологічного літературознавства з’ясовується зв’язок між поетичними текстами й різними контекстами, зокрема в аспекті аксіології та ідентичності. Дискурсивний аналіз застосовується для дослідження складників конструювання аксіологічної ідентичності в поетичних текстах А. Ґрифіуса, з’ясування впливу історичних подій, культурних і мистецьких явищ, особистого досвіду автора на формування ціннісної парадигми та її реконструкції в дослідницькій рецепції. Результати. У статті узагальнюються аспекти літературознавчого студіювання знакового для творчості А. Ґрифіуса сонета «Сльози вітчизни» («Tränen des Vaterlandes»), висвітлюються особливості входження цього сонета і перекладів барокової поезії в український культурний простір, зауважується важливий внесок мистецтва бароко в ідентифікацію духовного життя Європи, створення спільної інтелектуальної й художньої культури для європейського континенту. Встановлено, що аксіологічна ідентичність у поезії А. Ґрифіуса конструюється шляхом вираження стійкості в час воєнних руйнувань і бід, імперативності духовних цінностей (вірність вірі, яка зазнає гонінь; уславлення професійних і моральних чеснот; викриття й засудження зовнішньої фальші і душевної ницості). Досить часто возвеличення духовного у творах А. Ґрифіуса поєднується із повчаннями, закликом до праведного життя. Висновки. У поезії А. Ґрифіуса органічно поєднуються типологічні риси бароко й ознаки індивідуального світобачення. Мотивний комплекс поетичних творів формується під впливом історичних подій, культурних і мистецьких явищ ХVII століття. Аксіологічна ідентичність репрезентована множиною християнських, громадянських, національних, етичних і естетичних цінностей. Самоідентичність поета конструюється на перетині катастрофізму буття в часи Тридцятилітньої війни, ціннісної парадигми протестантизму, особистого когнітивного й емоційного досвіду. In 2023, for the first time in Ukraine, the work of Andreas Gryphius, one of the most famous representatives of the German Baroque, was presented in a separate book, which contains more than 100 poems of various genres translated into Ukrainian, which creates the prerequisites for a more detailed study of his poetic universe. The purpose. The article highlights the problem of axiological identity and self-identity in the poems of A. Gryphius, which should create a new perspective for understanding the poet’s existence and projects the possibility of rethinking his aesthetic and ethical experience in modern social and cultural realias. Research methods are formed in accordance with the main provisions of cultural literary studies and discursive analysis. The connection between poetic texts and various contexts, in particular in the aspect of axiology and identity, is clarified through the prism of cultural literary studies. Discursive analysis is used to study the components of the construction of axiological identity in the poetic texts of A. Gryphius, to clarify the influence of historical events, cultural and artistic phenomena, the author’s personal experience on the formation of a value paradigm and its reconstruction in the research reception. The results. The article summarizes aspects of the literary study of the sonnet “Tears of the Fatherland” (“Tränen des Vaterlandes”), a landmark for the work of A. Gryphius, highlights the features of the entry of this sonnet and translations of baroque poetry into the Ukrainian cultural space, notes the important contribution of baroque art to the identification of the spiritual life of Europe, creation of common intellectual and artistic culture for the European continent. It is established that the axiological identity in the poetry of A. Gryphius is constructed through the expression of stability in the time of war destruction and troubles, the imperative of spiritual values (faithfulness to the faith that undergoes persecution; glorification of professional and moral virtues; exposure and condemnation of external falsity and mental baseness). The exaltation of the spiritual in the works of A. Gryphius is quite often combined with teachings and a call to a righteous life. Conclusions. In the poetry of A. Gryphius, the typological features of the Baroque and an individual worldview are organically combined. The motive complex of poetic works is formed under the influence of historical events, cultural and artistic phenomena of the 17th century. Axiological identity is represented by a set of Christian, civic, national, ethical and aesthetic values. The poet’s self-identity is constructed at the intersection of the catastrophism of life during the Thirty Years’ War, the value paradigm of Protestantism, and personal cognitive and emotional experience.Item УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКІ МІЖМОВНІ ОМОНІМИ З ВІДНОШЕННЯМ СЕМАНТИЧНОГО ВКЛЮЧЕННЯ(2023) Щербина, Д. В.; Shcherbyna, D. V.Мета цієї статті – дослідження семантичних особливостей українсько-білоруських міжмовних омонімів із відношенням семантичного включення. Методи: теоретичний метод (формулювання дефініції поняття «міжмовні омоніми»), компонентний аналіз (розщеплення значень слів на окремі семи залежно від диференційних ознак), зіставний метод у поєднанні з методами математичної теорії множин (добір, класифікація і систематизація фактичного матеріалу), структурно-семантичний метод (визначення різновиду семантичної трансформації міжмовних омонімів), описовий метод (опис семантичних особливостей дібраних українсько-білоруських омонімів. Результати. У ході дослідження з’ясовано, що українсько-білоруські міжмовні омоніми-дієслова з відношенням семантичного включення найчастіше називають різноманітні дії (фізичні та емоційні), рідше – стан чи перехід з одного стану в інший. Непохідна іменникова омонімічна лексика, охоплена семантичним включенням, описує здебільшого предмети, їхні складники, речовини та місця. Багатозначність іменників на позначення істот спричинена поєднанням в одному слові кількох сем або розвитком переносних значень. Іменники, твірні для дієслів чи похідні від них, називають переважно стан, наслідок дії, процес або предмет. Співвіднесені омонімічні прикметники, пов’язані семантичним включенням, головно окреслюють зовнішні та внутрішні характеристики. Прислівники, утворені від прикметників, зазвичай теж зберігають відношення семантичного включення й утворюють омонімічні пари. Висновки. Отже, проаналізувавши значеннєві особливості українсько-білоруських міжмовних омонімів, охоплених семантичним включенням, можемо констатувати, що воно виникає внаслідок асиметричного розвитку семантичної структури етимологічно споріднених слів і спостерігається в тих випадках, коли український моносемант відповідає білоруському полісемантові, білоруський моносемант відповідає українському полісемантові, зіставлені полісеманти різняться кількістю лексико-семантичних варіантів та переносних значень, а також коли одна з лексем має ширше значення або значення однієї з них видове, а другої – родове (за умови, що лексема з вужчим чи видовим значенням не має інших, притаманних тільки їй, сем). The purpose of this article is to study the semantic features of Ukrainian and Belarusian interlingual homonyms with the relation of semantic inclusion. Methods: theoretical method (definition of interlingual homonyms), component analysis (splitting of word meanings into separate semes, depending on differential features), contrastive method in combination with methods of mathematical set theory (selection, classification and systematization of factual material), structural-semantic method (determining of the type of semantic transformation of interlingual homonyms), descriptive method (description of the semantic features of selected Ukrainian and Belarusian homonyms. Results. In the course of the research, it was found out that Ukrainian and Belarusian interlingual verb homonyms with the relation of semantic inclusion most often denote various actions (physical, emotional), less often, they express a state or a transition from one state to another. Nonderivative noun homonyms, covered by semantic inclusion, describes mostly objects, their components, substances and places. The polysemy of nouns denoting beings is caused by the combination of several semes in one word or the development of figurative meanings. Nouns that form verbs or derive from them principally describe a state, a consequence of an action, a process or an object. Correlated homonymous adjectives connected by semantic inclusion mainly describe external and internal characteristics. Adverbs derived from adjectives usually also retain the relation of semantic inclusion and form homonymous pairs. Conclusions. Having analyzed the semantic features of Ukrainian and Belarusian interlingual homonyms characterized by semantic inclusion, we can state that it arises as a result of the asymmetric development of the semantic structure of etymologically related words and is observed in cases when either Ukrainian monosemantic word corresponds to Belarusian polysemantic one, or Belarusian monosemantic word corresponds to Ukrainian polysemantic one, so compared polysemantic words differ in number of lexical-semantic variants and figurative meanings, as well as when one of the lexemes has a broader meaning, or the meaning of one of them is specific and the meaning of the other is generic (provided that the lexeme with a narrower or specific meaning does not have others semes inherent only to it).Item ПСИХОАНАЛІТИЧНИЙ КОД ТРАВМИ ГЕРОЇНІ РОМАНУ С. ПРОЦЮКА «РУЙНУВАННЯ ЛЯЛЬКИ»(2023) Черниш, А. Є.; Chernysh, A. Y.Стаття присвячена аналізу психологічної травми героїні, репрезентованої у романі С. Процюка «Руйнування ляльки». Твір українського письменника розкриває важливі питання психологічного становлення й ідентичності особистості у пострадянський період, обтяженої соціальними та індивідуальними травмами. Художнє моделювання знаків психоаналізу (травма, трансмісія травм, проєкції травм, простір мовчання і нелюбові, деструктивні почуття й емоції, корпус навʼязливих думок тощо) дає змогу потрактовувати твір С. Процюка романом травми, що піддається продуктивному аналізу у психоаналітичному вимірі. Мета – визначити художні маркери психологічної деструкції і складники психотравми у героїні роману С. Процюка «Руйнування ляльки». Методи: шляхом аналізу тексту роману із застосуванням психоаналітичного методу зʼясовано специфіку художнього моделювання й особливості поетикального зображення травми як ключового ідентитента у психотипажі головної героїні, що позначається на формозмістовій єдності твору. Результати. Встановлено, що травма є результатом впливу багатьох факторів на процес психічного становлення й ідентичності Анни Сороченко. Ключовими деструктами психіки героїні роману визначено низку негативних впливів, зокрема несприятливі умови психоідентичності у радянський період, авторитарне батьківське виховання, атмосферу мовчання, травму нелюбові, шлюбний конфлікт, руйнування здорових моральних і сімейних цінностей, патологічне світосприйняття тощо. Чинниками психологічної травми героїні твору С. Процюка виступають дезорієнтація у світоставних імперативах, наслідки тиску тоталітарної ідеології, консервативне й авторитарне виховання, байдужість і прохолода у взаєминах із батьками, простір мовчання, брак батьківської любові й уваги, соціальна невлаштованість, тривожність і настороженість, апатичність. Деструктивні установки, крах здорових міжособистісних стосунків, викривлені фрейми поведінки, повсякчасні проєкції і переноси травми нелюбові посутньо травматизували героїню роману «Руйнування ляльки». Висновки. Відсутність позитивного прикладу здорових сімейних стосунків, стриманість батьків у спілкуванні між собою та з донькою, тиск Ляльки як комплексу деструктивних чинників, тривале психічне напруження, стан індиферентності спровокували появу психічної броні та агнозії у персонажа як вагомих чинників психологічної травматизації. Невроз, психічне напруження, необхідність стримування, самостишування і самоконтролю, настороженість призвели до психічного двоєдушшя героїні, гранично близького до психічної патології. Постійне психічне напруження, надмірна тривожність, невротичність негативно спроєктувалося на особистісну, психологічну, соціальну ідентичності Анни Сороченко. The article is devoted to the analysis of artistically realized trauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. The work of the Ukrainian writer fundamentally reveals important issues of psychological formation and identity of the individual in the post-Soviet period, burdened by social and individual traumas. Artistic modelling of the signs of psychoanalysis (trauma, trauma transmission, trauma projections, space of silence and unlove, destructive feelings and emotions, corpus of obsessive thoughts, etc.) makes it possible to interpret S. Protsyuk’s work as a novel of trauma, which is amenable to productive analysis in the psychoanalytic dimension. Objective – to identify artistic markers of psychological destruction and components of psychotrauma in the heroine of S. Protsyuk’s novel “Destruction of the Doll”. Methods: by analyzing the text of the novel using the psychoanalytic method, studies of trauma, the specifics of artistic modelling and the peculiarities of the poetic depiction of trauma as a key identifier in the psychotype of the main character, which affects the form-content unity of the work, were clarified. Results. A number of negative influences are identified as the key destroyers of the heroine’s psyche in the novel, including unfavourable conditions of psychoidentity in the Soviet period, authoritarian parenting, marital conflict, destruction of healthy moral and family values, pathological worldview, etc. Disorientation in worldly imperatives, the result of the pressure of totalitarian ideology, conservative and authoritarian upbringing, indifference and coolness in relations with parents, lack of parental love and attention, social disorientation, anxiety and wariness, apathy are the factors of psychological trauma of the heroine of S. Protsyuk’s work. Destructive attitudes, the collapse of healthy interpersonal relationships, distorted frames of behavior, constant projections and transfers of trauma to non-love traumatized the heroine of the novel “Destruction of the Doll”. Conclusions. The lack of a positive example of healthy family relationships, parents’ restraint in communicating with each other and with their daughter, the pressure of the Doll as a complex of destructive factors, long-term mental stress, a state of indifference provoked the appearance of mental armour and agnosia in the character as significant factors of psychological traumatization. Neurosis, mental tension, the need for restraint, self-restraint and self-control, vigilance led to the mental duality of the heroine, extremely close to mental pathology. Constant mental stress, excessive anxiety, and neuroticism had a negative impact on Anna Sorochenko’s personal, psychological, and social identity.Item СИНЕРГЕТИЧНІ ВИМІРИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РОМАНУ МАРТИ ХОЛЛ КЕЛЛІ «БУЗКОВІ ДІВЧАТА»(2023) Абабіна, Н. В.; Ababina, N. V.Мета. Метою статті є спроба синергетичного аналізу художнього твору про війну на матеріалі історичного роману Марти Холл Келлі «Бузкові дівчата» (2016 рік). У такому аспекті дослідження цього роману не проводилося. Методи. Дослідження базується на специфічних підходах і терміносистемах синергетики – це стрибкоподібні переходи, біфуркація та відбір, самоналаштування, які є основними механізмами самоорганізації. Результати. На основі міждисциплінарних досліджень, які приділяють увагу питанням соціальної самоорганізації під час глобальної напруги та протистояння, розглядають типи хаосу, його прояви в соціумі та реакцію на нього людини та суспільства загалом, вивчається, на якій стадії самоорганізації перебуває суспільство чи конкретна людина. Це сприяє виробленню стратегії поведінки. Різні типи самоорганізації героїнь являють собою відкриті, нелінійні структури, здатні до саморозвитку, самопроєктування, самореалізації. Кожна з них, залежно від раніше вироблених особистих принципів, по-різному пристосовується до середовища, у яке потрапляє, реагує на його вплив і має різний ступінь усвідомлення того, що відбувається. Значну роль у цьому відіграють як глибинно-психологічні механізми – емоції, переживання, спосіб життя, – так і культурно-історична визначеність. Інтенсивність такого переорієнтування завжди залежить від характеру середовища, у яке потрапляє система, та готовності до існування в ньому. Висновки. Послідовне дослідження адаптації людини до початку війни, трансформація її системи впродовж неї та в мирний час показує, що в разі взаємодії з хаосом людська система перебуває у критичному або надкритичному стані та спрямована на формування стійкої, стабільної, цілісної структури. Якою буде ця структура – демонструє динаміка змін ціннісної свідомості, що має коливальний характер, який регулюється традиційними моральними цінностями сім’ї, етносу. Синергетичні напрацювання дають можливість виробити новий погляд на характеристику якостей особистості, аналіз учинків, уміння переорієнтовуватися у складній ситуації. Водночас – вивчити умови, необхідні для досягнення гомеостазису, тобто стійкості та стабільності внутрішнього стану соціальної системи та середовища, у якому вона розвивається. Для літературознавства це новий спосіб аналізу твору.Item АКТУАЛІЗАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНОГО СЛЕНҐУ В МОВІ УКРАЇНСЬКИХ ВИДАНЬ(2023) Польовик, Д. В.; Polovyk, D. V.Мета. У статті будуть визначені особливості та розвиток комп’ютерного сленґу в сучасному світі. Метою розвідки є аналіз найуживаніших сленґізмів іншомовного походження, які зафіксовані в мові газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода», кирилицею, які використовуються в комп’ютерному середовищі, визначити їх значення та походження, а також розглянути особливості їх уживання в різних країнах і культурах. У результаті дослідження носії мови матимуть можливість отримати більш повне розуміння термінології, пов’язаної з комп’ютерами й інтернетом, збагатити свій словниковий запас у цій галузі. Методи. У роботі досліджується вживання комп’ютерних сленґізмів у мові українських видань. Для виявлення й аналізу таких сленґових висловів застосовуються різноманітні методи, а саме: методи текстово-інтерпретаційного аналізу, дискурсивного аналізу, статистичного аналізу та методи прагмалінгвістики. Результати. Основним здобутком комп’ютерних сленґізмів є створення спеціалізованої лексики, що дозволяє користувачам комп’ютерів швидко й ефективно комунікувати один з одним за допомогою скорочень, абревіатур та інших технічних термінів. Комп’ютерні сленґізми є важливою частиною мовлення в інтернеті та технологічних сферах, оскільки допомагають економити час і спрощувати процес комунікації. Вони відбивають швидкі зміни в технологічній сфері та відображають нові технології, пристрої та програми. Вони допомагають людям легше розуміти ці технології та спілкуватися, що сприяє розвитку технічного дискурсу й інновацій. Загалом компʼютерні сленґізми є важливим інструментом комунікації в цифровому світі, що дозволяє користувачам швидко й ефективно обговорювати технічні питання й інформацію, пов’язану з комп’ютерами й інтернетом. Актуальним є міркування про компʼютерні сленґізми в тому, що вони відображають еволюцію мови в епоху комп’ютеризації, відкривають нові можливості для спілкування в онлайн-середовищі. Уживання комп’ютерних сленґізмів забезпечує швидке й ефективне спілкування між людьми, які мають спільний досвід використання комп’ютерів та інтернету. Окрім того, компʼютерні сленґізми дозволяють ефективно виражати складні технічні терміни та поняття, які інакше було б важко передати звичайною мовою. Тому компʼютерні сленґізми можуть бути корисні як для професіоналів, так і для новачків у галузі комп’ютерної техніки й інформаційних технологій. Висновки. Зроблено вис- новки, що журналісти активно вживають у текстах українських газет «Газета по-українськи», «День», «Україна молода» сленґізми іншомовного походження, відтворені кирилицею. Дослідження показують, що використання комп’ютерної лексики в повсякденному мовленні стає все більш поширеним. Незважаючи на те, що такі слова можуть бути незрозумілими для деяких носіїв мови, вони дозво- ляють збільшити точність і швидкість передачі інформації у спілкуванні між фахівцями в цій галузі. Використання комп’ютерних технологій сприяє покращенню якості та швидкості перекладу, а також допомагає зберігати інформацію в електронному вигляді, забезпечує швидкий і зручний доступ до неї. Отже, комп’ютерні сленґізми мають свої переваги та недоліки, проте їх уживання дозволяє підвищити ефективність комунікації та збереження інформації в цифровому вигляді. Purpose. This article aims to identify the characteristics and development of computer slang in the modern world. The research objective is to analyze the most commonly used foreign language slang terms, recorded in the Ukrainian language newspapers “Po-ukrainski”, “Den”, “Ukraina Moloda”, written in Cyrillic script, which are used in the computer environment, determine their meaning and origin, as well as consider the peculiarities of their use in different countries and cultures. As a result of the article, readers will have the opportunity to obtain a more complete understanding of the terminology related to computers and the Internet, and enrich their vocabulary in this field. Methods. The study focuses on the use of computer slang in the language of Ukrainian publications. Various methods are employed to identify and analyze such slang expressions, including methods of textual interpretation analysis, discourse analysis, statistical analysis, and pragmalinguistic methods. Results. The main achievement of computer slang is the creation of specialized vocabulary that allows computer users to communicate quickly and efficiently with each other using abbreviations, acronyms, and other technical terms. Computer slang is an important part of speech in the internet and technology spheres because it helps to save time and simplify the communication process. Additionally, computer slang reflects rapid changes in the technology field and highlights new devices, programs, and technologies. They help people to better understand and communicate about these technologies, which in turn promotes the development of technical discourse and innovation. Overall, computer slang is an important communication tool in the digital world that allows users to communicate quickly and efficiently about technical issues and information related to computers and the internet. The consideration of computer slang is relevant because they reflect the evolution of language in the computerization era and open up new possibilities for communication in online environments. The use of computer slang ensures fast and effective communication between people who have shared experience in using computers and the internet. Moreover, computer slang allows for the effective expression of complex technical terms and concepts that would otherwise be difficult to convey in ordinary language. Therefore, computer slang can be useful for both professionals and newcomers in the field of computer technology and information technology. Conclusions. Journalists actively use slang words of foreign origin, reproduced in Cyrillic, in the texts of Ukrainian newspapers “The Newspaper in Ukrainian”, “The Day”, “The Ukraine is young”. Studies show that the use of computer vocabulary in everyday speech is becoming more widespread. Although such words may be incomprehensible to some people, they allow for greater accuracy and speed in transmitting information in communication between experts in this field. The use of computer technology contributes to improving the quality and speed of translation, as well as helping to store information in electronic form, providing quick and convenient access to it. Therefore, computer slang has its advantages and disadvantages, but its use allows for increased efficiency in communication and information storage in digital form.Item SPECIFICS OF MODERN BRITISH AND UKRAINIAN POLITICAL TEXTS TRANSLATION AND INTERPRETATION IN TERMS OF VIDEO GENRES(2023) Lutsenko, R. I.; Луценко, Р. І.Purpose. The purpose of the article is to identify and describe specifics of modern British and Ukrainian texts translation in terms of video genres. The object of the research is political texts, which include nationally-biased lexical units that convey ethnic and cultural information specific for British way of life and describes the political life of the UK. The subject of the research is the peculiarities of political texts translation and interpretation in terms of different video genres. Methods. The following research is conducted with the help of several methods: method of stylistic analysis, discourse analysis method, comparative method and pragmalinguistic method. The methodology of translation and interpretation research involves a set of procedures and techniques used to collect, analyse, and interpret data related to translation and interpretation of the text. The method of case study research is relevant for this research, since the author analyses particular cases of multimodal theory implementation in audiovisual material of various video genres. Case studies in translation and interpretation research can provide rich, detailed data that can help researchers gain a deeper understanding of the translation process, as well as the factors that influence translation quality. However, because case studies are focused on a specific individual or situation, they may not be generalisable to other translations or translators. As with any research method, it is important to carefully consider the research question and the appropriateness of using a case study approach before conducting the research. Results. This article is aimed at describing the characteristics of contemporary British and Ukrainian political texts in various video genres. Both British and Ukrainian political speeches tend to be formal and structured, with clear introductions and conclusions. However, while British politicians may use more humor and rhetorical means to engage their audience, Ukrainian politicians employ a more serious tone. Political issues play an important role in British society, so the style of political discourse is seen as a central factor in reflecting the visual: the linguistic nature of political communication, the production of political texts. It is attested that peculiarities of British political texts are specified in the article, such as the nature of multimodality. The concept of reconstructed reality inherent in these genres is achieved through modes of transmission such as revoicing, narration, and simultaneous interpretation. Conclusions. It is stated that the translation of political texts in British and Ukrainian media should consider cultural differences of both countries, avoiding typical cultural stereotypes, and ensure equivalency of translated lexical units. In British texts, there is usually a clear distinction between the reporting of facts and the opinions of journalists. This is reflected in the use of neutral language and the inclusion of quotes from various sources. Ukrainian media may be more biased, with journalists expressing their own opinions more freely. Мета. Метою статті є виявлення й опис специфіки перекладу сучасних британських і українських текстів у розрізі відеожанрів. Методи. Дослідження проводилося із залученням таких методів: методу стилістичного аналізу, методу дискурсивного аналізу, порівняльного методу та прагмалінгвістичного методу. Результати. Статтю присвячено опису особливостей сучасних британських і українських полі- тичних текстів у різних відеожанрах. Як британські, так і українські політичні промови мають тенденцію бути формальними та структурованими, із чіткими вступами та висновками, однак британські політики можуть використовувати більше гумору та риторичних засобів, щоб залучити свою аудиторію, тоді як українські політики використовують більш серйозний тон. Політичні перипетії відіграють важливу роль у британському суспільстві, тому стиль політичного дискурсу розглядається як центральна вісь дослі- дження. У статті описано особливості британських політичних текстів як мовний спосіб політичної кому- нікації, а також сутність мультимодальності у створенні політичних текстів. Поняття реконструйованої реальності, властиве цим жанрам, досягається за допомогою таких способів передачі, як озвучення, роз- повідь і синхронний переклад. Закадровий голос також використовується для передачі сенсу в аудіовізу- альних продуктах за допомогою перекладу; зокрема, виступи іноземних політиків та інтерв’ю. Висно- вки. Зазначається, що переклад політичних текстів у британських і українських медіа має враховувати культурні відмінності обох країн, уникаючи типових культурних стереотипів, а також забезпечувати екві- валентність перекладених лексичних одиниць. У британських текстах зазвичай існує чітке розмежування між представленням фактів і думкою журналістів. Це відображається у вживанні нейтральних лексичних одиниць і включенні цитат із різних джерел. Натомість українські засоби масової інформації можуть бути більш упередженими, журналісти вільніше висловлюють власні думки.