Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttp://10.30.1.5:4000/handle/123456789/248
Browse
43 results
Search Results
Item PROFESSIONAL RELEVANCE OF POTENTIAL LABOR EMIGRANTS(2022) Blynova, O.; Derevianko, S.; Ivanova, O.; Popovych, I. S.; Estay Sepulveda, J. G.; Блинова, О. Є.; Дерев’янко, С. М.; Іванова, О. В.; Попович, І. С.; Естай Сепулведа, Х. Г.The purpose is to examine professional relevance in the formation of migration policy in the dimensions of social geography and social-psychological determinants of emigrants’ behavior. We conducted empirical research involving people who applied for consultation to official institutions, agencies and economic entities dealing with search for job vacancies and employment of Ukrainian citizens abroad. Метою є визначення професійної затребуваності у формуванні міграційної політики у вимірах соціальної географії і соціально-психологічних детермінант поведінки емігрантів. Проведено емпіричне дослідження серед осіб, які зверталися за консультацією до офіційних установ та агенцій, суб’єктів господарської діяльності, які задіяні в пошуку трудових вакансій та здійснюють працевлаштування громадян України за рубежем. Застосовано психодіагностичні методики: опитувальник “Професійна затребуваність особистості” (О. Харитонова); “Опитувальник стилів ідентичності” M. Берзонські (адаптація О. Бєлінська і I. Бронін); “П’ятифакторний особистісний опитувальник” (адаптація Л. Бурлачук і Д. Ковальов). Результати. З’ясовано, що у потенційних трудових мігрантів, які звертаються до різних агенцій та організацій з метою отримання інформації про можливості працевлаштування за кордоном, спостерігається низький та нижче за середній рівень задоволеності професійною самореалізацією, своєю професійною затребуваністю, результатами власної професійної діяльності. Визначено відмінності між групою потенційних мігрантів та групою осіб, які працевлаштовані та не мають намірів для виїзду за кордон за параметрами: “задоволеність реалізацією професійного потенціалу” (р<.01); “належність до професійної спільноти” (р<.05); “переживання професійної затребуваності” (р < .05). Висновки. Виявлено, що у групі потенційних мігрантів переважає дифузний стиль ідентичності, рішення потенційних мігрантів стосовно важливих життєвих та професійних ситуацій залежать від випадкових чинників, що свідчить про нездатність тримати чіткий вектор професійного розвитку, бачити професійну мету та шляхи її послідовної реалізації. Встановлено наявність взаємозв’язків між переживанням професійної затребуваності та особистісними характеристиками потенційних мігрантів, а саме, з’ясовано, що високий рівень оцінки своєї професійної компетентності, професійного авторитету, задоволеності реалізацією професійного потенціалу зумовлюється відкритістю досвіду, комунікативністю, організованістю, високим рівнем самоконтролю поведінки.Item ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Олейник, Н. О.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.Item ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Мойсеєнко, В. В.; Олейник, Н. О.; Попович, І. С.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.Item СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ(2021) Блинова, О. Є.Item МИГРАЦИОННЫЕ УСТАНОВКИ: ПРОБЛЕМА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ САМОРЕАЛИЗАЦИИ ЛИЧНОСТИ(2021) Блинова, Е. Е.; Попович, И. С.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.В статье представлены результаты теоретического анализа и эмпирического исследования миграционных установок как проявления кризиса профессиональной идентичности. В структуре миграционной готовности выделены такие компоненты: когнитивный (информация об условиях и возможности трудоустройства за границей); эмоционально-оценочный (более позитивная оценка работы за границей); поведенческий (реальные действия, например, консультации, оформление документов для выезда на работу). Потенциальные мигранты, которые ориентируются на выезд за границу с целью трудоустройства, характеризуются наличием кризиса профессиональной идентичности, что побуждает к активным действиям по его преодолению. У статті представлені результати теоретичного аналізування та емпіричного дослідження міграційних установок як прояву кризи професійної ідентичності. У структурі міграційної готовності виділені такі компоненти: когнітивний (інформація про умови і можливості працевлаштування за кордоном); емоційно-оцінний (більш позитивна оцінка роботи за кордоном); поведінковий (реальні дії, наприклад, консультації, оформлення документів для виїзду на роботу). Потенційні мігранти, які орієнтуються на виїзд за кордон з метою працевлаштування, характеризуються наявністю кризи професійної ідентичності, що спонукає до активних дій щодо її подолання. The article presents the results of the theoretical analysis and empirical study of migration settings as the manifestation of the professional identity crisis. In the structure of migration readiness the following components have been distinguished: cognitive (the information about conditions and employment possibility abroad); emotional-evaluative (more positive assessment of work abroad); behavioral (real actions, for example, consultations, document preparation for departure to work). The potential migrants who are oriented for leaving abroad with the goal of employment are characterized by the presence of the professional identity crisis that encourages them to take active steps to overcome it.Item ДУХОВНЫЕ ФЕНОМЕНЫ НАЦИИ: НАЦИОНАЛЬНЫЙ ХАРАКТЕР(2021) Казибекова, В. Ф.; Блинова, Е. Е.; Казібекова, В. Ф.; Блинова, О. Є.В статье рассматривается становление понятия «национальный характер» в различных этнопсихологических и политико-психологических концепциях от античных времен до наших дней, а также его философско-психологическое содержание в современной психологии. Специальное внимание уделяется анализу черт национального характера украинского народа в научных работах представителей украинского зарубежья.Item ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.Item INTERPERSONAL RELATIONSHIP IN THE MODERN NUCLEAR FAMILY(2021) Krupnyk, G. А.; Blynova, O. Ye.; Крупник, Г. А.; Блинова, О. Є.The article describes the construction of an empirical study of the factors that influence of the development of the interpersonal relationships of the sibling in the nuclear family. The results of the questionnaire "Parent-Child Interaction" testify that more demanding, with a high level of responsibility and level of expectations, as well as controlling is the mother's behavior towards her second child.Item ОБДАРОВАНА ДИТИНА У СУЧАСНІЙ НУКЛЕАРНІЙ СІМ’Ї(2021) Крупник, Г. А.; Блинова, О. Є.У статті висвітлюються особливості проведення роботи з соціально-психологічного супроводу студентів Комунальному закладі «Херсонський фаховий коледж культури і мистецтв» Херсонської обласної ради, які мають художньо-естетичну обдарованість. Описуються вправи, що входять до складу корекційно-розвивальної роботи з метою подолання наслідків дезадаптації та підвищення самооцінки. Розкриваютьсязаходи, що рекомендовані батькам для впровадження у сімейному колі.Item A HISTORICAL DIMENSION OF THE RESEARCH ON SOCIAL EXPECTATIONS OF AN INDIVIDUAL(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nass Álvarez, J. L.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Насс Альварес, Х. Л.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.The purpose of the paper is to present theoretical-methodological critical analysis of social expectations of an individual in a historical dimension. It examines and outlines a historical component of trends in the research on social expectations in the world scientific literature and practice. The study determines and characterizes the following trends in the research on social expectations of an individual: philosophical, sociological, neurophysiological, psychological, social-psychological and the trend of construction of the future. It analyzes the current state of the development of social expectations of an individual in the context of the history of everyday life. The research reveals the essence and psychological content features of all the trends in the research. We come to the conclusion that a historical dimension of social expectations of an individual arranges the acquired knowledge about the trends in the research subject. El objetivo del artículo es realizar un análisis crítico, teórico y metodológico de las expectativas sociales de la persona en la dimensión histórica. Se estudió y se describió el componente histórico del estudio de las expectativas sociales en la literatura y en la práctica científicas mundiales. Se establecieron y se caracterizaron las direcciones siguientes de la investigación: filosófica, sociológica, neurofisiológica, psicológica, sociopsicológica y la de construcción del futuro. Se analizó el estado actual del desarrollo de las expectativas sociales de la persona en el contexto de historia cotidiana. Se revelaron la esencia y las características semánticas psicológicas de todas las direcciones de la investigación. Se concluyó que la dimensión histórica de las expectativas sociales ordena los conocimientos adquiridos sobre las direcciones del tema del estudio. Метою статті є теоретико-методологічне критичне аналізування соціальних очікувань людини в історичному вимірі. Вивчено і окреслено історичну складову напрямків дослідження соціальних очікувань у світовій науковій літературі і практиці. Встановлено та охарактеризовано такі напрямки дослідження соціальних очікувань особистості: філософський, соціологічний, нейрофізіологічний, психологічний, соціально-психологічний та напрямок конструювання майбутнього. Проаналізовано сучасний стан розвитку соціальних очікувань людини у контексті історії повсякденності. Розкрито сутність та психологічні змістові ознаки усіх напрямків дослідження. Зроблено висновок, що історичний вимір соціальних очікувань людини упорядковує отримані знання про напрямки предмету дослідження. Історичні аспекти, окреслені хронотопи становлення наукової проблеми у поєднанні з застосуванням порівняльного аналізування та синтезування, дедукції та індуктивного методу сприяють примноженню і збагаченню наукових знань. Історичний вимір дозволив створити теоретико-методологічну базу дослідження соціальних очікувань особистості. Окреслено напрямки подальших наукових пошуків у вигляді конструювання особистістю свого майбутнього у сучасному вимірі проблеми дослідження.