Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
2 results
Search Results
Item PHILOSOPHICAL ANTHROPOLOGY AS A SPACE FOR THE EVOLUTION OF BIOPOLITICAL KNOWLEDGE: FROM ANCIENT NATURAL PHILOSOPHY TO MODERN MICROBIOPOLITICS(2022) Костючков, С.; Карташова, І. І.; Kostiuchkov, S. K.; Kartashova, I. I.Дослідження спрямовано на обґрунтування філософської антропології як простору розвитку біополітики, котра постає відносно новим синтетичним науковим знанням про політичне в біологічному та біологічного в політичному, яке, втім, сягає корінням у добу античності. Здійснено аналіз біополітики в контексті сучасних глобальних викликів, зокрема – пандемії COVID 19, що дає підстави актуалізувати новий напрям біополітики – мікробіополітику. Теоретичний базис. Дослідження базується на розумінні ініціального, відносно біополітики, характеру філософської антропології. Якщо філософська антропологія шукає відповідь на питання – ким є Homo sapiens, враховуючи біосоціальну природу людини, то біополітика конкретизує питання у вигляді – ким є homo politicus у сучасному суспільно-політичному просторі з акцентом уваги на імперативі людиноцентристського підходу в соціально-гуманітарних науках. Дослідження базується на наукових працях фахівців у галузі філософської антропології та біополітики. Наукова новизна. Авторами обґрунтовано доцільність і актуальність розгляду філософської антропології як контекстуального простору еволюції біополітичного знання від натурфілософії епохи Античності до сучасної мікробіополітики. Висновки. Філософську антропологію розглянуто як особливий гносеологічний ландшафт, у якому формуються та розвиваються галузі наукового знання, так або інакше дотичні до філософської проблематики людини: це філософська психологія, соціальна антропологія, філософія медицини, гуманологія, філософія освіти, етика, а також біофілософія, біоетика, та, зокрема – біополітика. The study aims to substantiate philosophical anthropology as a space for the development of biopolitics, which is a relatively new synthetic scientific knowledge of the political in the biological and the biological in the political, which, however, has its roots in the era of antiquity. The analysis of biopolitics in the context of contemporary global challenges, in particular the COVID-19 pandemic, is carried out, which allows to actualize a new direction of biopolitics – microbiopolitics. Theoretical basis. The study is based on an understanding of the initial, in relation to biopolitics, the nature of philosophical anthropology. While philosophical anthropology seeks an answer to the question – who is Homo sapiens, given the biosocial nature of man, biopolitics specifies the question in the form – who is homo politicus in modern socio-political space with a focus on the imperative of a human-centred approach in the social sciences. The study is based on scientific works by specialists in philosophical anthropology and biopolitics. Originality. The authors substantiate the expediency and relevance of considering philosophical anthropology as a contextual space for the evolution of biopolitical knowledge from the natural philosophy of Antiquity to modern microbiopolitics. Conclusions. Philosophical anthropology is seen as a specific epistemological landscape in which fields of scientific knowledge are formed and developed that are in one way or another involved in the philosophical problems of man: philosophical psychology, social anthropology, philosophy of medicine, humanology, philosophy of education, ethics, as well as biophilosophy, bioethics, and, in particular, biopolitics.Item БІОПОЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ВЛАДНИХ СТРУКТУР НА МАСИ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.Мета дослідження полягає у висвітленні проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя; крім цього – в аналізі поняття маси і природи масових явищ у проблемній площині філософської антропології. Наукова новизна. Автором розкрито сутність прогресуючої контрадикції між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Показано, що опозиція «індивідуальне – групове» демонструє необхідність активного розгляду метаксичної природи людини як свого роду якісної характеристики, що проявляється в буттєвому просторі індивідуального та групового. Обґрунтовано, що біополітичний вплив / контроль владних політичних структур відносно маси виявляє себе в трансформації ціннісної ієрархії, модернізуючи, рекомбінуючи або девальвуючи традиційно усталені системи цінностей. Висновки. Без осмислення в площині філософської антропології історична роль мас виглядає суто характеристикою біосоціальних особливостей, які проявляються масою в цілому або індивідом, як функціональної одиниці маси, котра має ознаки трансферабельності. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме цих біологічних характеристик, включаючи й поведінкові прояви. Роль технологій впливу в кризові моменти функціонування системи може бути вельми значущою, в одному аспекті їх можна розглядати як технології антикризового управління, що сприяють гармонізації суспільства, деескалації соціальної напруги, а в іншому – потенціювати потужні деструктивні процеси, якщо соціальна система під загрозою дестабілізації та зростання рівня хаотизації, евентуальності та стохастичності. The purpose of the study is to highlight the problem of the impact of power structures on the masses, given that the nature of such impact in modern conditions has a clear biopolitical basis; in addition - in the analysis of the concept of mass and the nature of mass phenomena in the problematic context of philosophical anthropology. Scientific novelty: the author reveals the essence of a progressive contradiction between a man whose capabilities, as a representative species of Homo sapiens, are biologically limited, and a human community that sees no boundaries in its information and technological expansion. It is shown that the opposition "individual - group" demonstrates the need for active consideration of the metaxic nature of man as a kind of qualitative characteristic, manifested in the living space of the individual and group. It is substantiated that the biopolitical impact / control of the power political structures on the mass manifests itself in the transformation of the value hierarchy, modernizing, recombining or devaluing traditionally established value systems. It is concluded that, without thinking in the plane of philosophical anthropology, the historical role of the masses seems to be purely a characteristic of the biosocial features that manifest themselves in mass as a whole or in the individual, as a functional unit of mass that has signs of transferability. The influence of the political system on a person's biological characteristics can be adequately perceived and understood on the basis of scientific research on these biological characteristics, including behavioral manifestations.