Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttp://10.30.1.5:4000/handle/123456789/248

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 20
  • Item
    СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО
    (2024) Костючков, С. К.; Швець, Т. М.
    Навчально-методичний посібник містить систематизований огляд теоретичного підґрунтя соціального партнерства, його історичні витоки, розвиток і сучасне проблемне поле. Авторами проаналізовано поняття соціального партнерства, його форми та місце в системі суспільних відносин. Викладено принципи й умови реалізації соціального партнерства в умовах сьогодення. Розглянуто феномен соціального партнерства в смислових горизонтах соціальної філософії, обґрунтовано ключові аспекти взаємодії між державою, громадянським суспільством та індивідом у контексті соціального партнерства. Висвітлено вітчизняну специфіку реалізації соціального партнерства в умовах воєнного часу. Авторами навчально-методичного посібника проаналізовано міжнародні й вітчизняні правові норми щодо соціального партнерства. Навчально-методичний посбник рекомендовано здобувачам вищої освіти спеціальностей 231 Соціальна робота, 054 Соціологія, а також усім, хто цікавиться проблемами соціально-політичного життя суспільства. The teaching and methodological manual contains a systematic overview of the theoretical basis of social partnership, its historical origins, development and modern problem field. The authors analyze the concept of social partnership, its forms and place in the system of social relations. The principles and conditions for the implementation of social partnership in the present day are set out. The phenomenon of social partnership is considered in the semantic horizons of social philosophy, the key aspects of interaction between the state, civil society and the individual in the context of social partnership are substantiated. The domestic specifics of the implementation of social partnership in wartime are highlighted. The authors of the teaching and methodological manual analyze international and domestic legal norms regarding social partnership. The teaching and methodological manual is recommended for applicants for higher education in the specialties 231 Social Work, 054 Sociology, as well as for everyone who is interested in the problems of the socio-political life of society.
  • Item
    ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СОЦІАЛЬНОГО ІНЖИНІРИНГУ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СОЦІАЛЬНА РОБОТА»
    (2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.
    У статті обґрунтовано актуальність формування навичок соціального інжинірингу в процесі підготовки магістрів спеціальності «Соціальна робота» в контексті суспільного запиту на фахівців, здатних до проєктування соціально-політичної реальності. Досліджено роль освіти, яка в умовах сучасності розуміється не тільки як засіб пізнання та засвоєння оточуючого світу, але значно ширше – як невичерпне джерело генерування цивілізаційних сенсів духовного й фізичного буття. Показано роль ринку праці як індикатора якості підготовки фахівців, конкурентоспроможність яких залежить від здатності швидко адаптуватися до нових умов виробництва, наявності відповідного професійно-кваліфікаційного потенціалу і знань, що за сприятливих соціально-політичних і економічних умов надасть можливість ефективно інвестувати їх у розвиток інтелектуального капіталу суспільства. Виявлено вплив процесів глобалізації, демократизації та технологізації суспільства на актуалізацію принципово нових, адекватних викликам часу вимоги до підготовки фахівців рівня «магістр». Вказано на необхідність наукового обґрунтування інтелектуально-творчого модусу здобувача вищої освіти ступеня «магістр» і його особистісно-професійної суб’єктності як ключової умови подальшої успішної професійної діяльності. Встановлено, що в процесі підготовки магістрів спеціальності «Соціальна робота», відбиваються сучасні суспільні тенденції в побудові та функціонуванні систем професійної підготовки, зокрема – гуманізація, технологізація та інтернаціоналізація освіти. Наголошено на тому, що важливою складовою професійної підготовки магістрів спеціальності «Соціальна робота» в сучасних вітчизняних умовах постає формування навичок соціального інжинірингу, який в умовах вітчизняного сьогодення є невід’ємною складовою державотворчого дискурсу. Підкреслено: соціальний інжиніринг у контексті конструювання соціально-політичної реальності дає змогу спроєктувати технологію міждисциплінарного дослідження конкретного об’єкта з використанням процедури побудови його ідеальної моделі шляхом репрезентації якісних характеристик. Таким об’єктом може бути державна структура, інститут громадянського суспільства, осередок політичної партії, орган місцевого самоврядування тощо. Виокремлено ключові позиції зарубіжних і вітчизняних дослідників відносно соціального інжинірингу в його конструктивній конотації. The article substantiates the relevance of the formation of social engineering skills in the process of training masters in the «Social Work» specialty in the context of public demand for specialists capable of projecting socio-political reality. The role of education, which in modern conditions is understood not only as a means of learning and assimilation of the surrounding world, but much more widely – as an inexhaustible source of generation of civilizational meanings of spiritual and physical existence, is studied. The role of the labor market as an indicator of the quality of training of specialists is shown, the competitiveness of which depends on the ability to quickly adapt to new conditions of production, the availability of appropriate professional and qualification potential and knowledge, which, under favorable socio-political and economic conditions, will provide an opportunity to effectively invest them in the development of the intellectual capital of society. The impact of the processes of globalization, democratization, and technologization of society on the actualization of fundamentally new, adequate to the challenges of the times, requirements for the training of specialists at the «master’s» grade has been revealed. It is pointed out the need for scientific substantiation of the intellectual and creative modus operandi of a master's degree student and his personal and professional subjectivity as a key condition for further successful professional activity. It has been established that in the process of training masters in the «Social Work» specialty, modern social trends in the construction and functioning of professional training systems are reflected, in particular, humanization, technologization, and internationalization of education. It is emphasized that the formation of social engineering skills, which is an integral part of the state-building discourse in the current domestic conditions, is an important component of the professional training of masters in the «Social Work» specialty in modern domestic conditions. Emphasized: social engineering in the context of the construction of socio-political reality makes it possible to design the technology of interdisciplinary research of a specific object using the procedure of building its ideal model by representing qualitative characteristics. Such an object can be a state structure, a civil society institute, a branch of a political party, a local self-government structure, etc. Key positions of foreign and domestic researchers regarding social engineering in its constructive connotation are highlighted.
  • Item
    ТОТАЛІТАРНА ЛЮДИНА В УМОВАХ СУСПІЛЬНОГО РЕДУКЦІОНІЗМУ: СОЦІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
    (2022) Костючков, С. К.; Шапошникова, І. В.; Kostiuchkov, S.; Shaposhnikova, I.V.
    У статті представлено соціологічну інтерпретацію буття тоталітарної людини в умовах суспільного редукціонізму, характерного для тоталітарного суспільства. Зазначається, що сучасною соціологією переосмислюється зміст таких категорій як «суспільство», «справедливість», «прогрес» тощо; цим покладено початок новим підходам до аналізу політичних режимів, як одного з визначальних чинників дослідження структурної організації суспільного життя та соціальних трансформацій. Підкреслюється, що міждисциплінарні дослідження тоталітаризму є в умовах сучасності актуальними, оскільки застосування тоталітарних методів у процесі керування громадським життям подекуди мають місце в суспільствах і державах ХХІ століття. Актуалізується питання щодо аналізу проблематики тоталітарного суспільства, який у соціологічних теоріях має переважно епізодичний, ніж систематичний характер, причому дослідження вказаного феномену здійснюється здебільшого в контексті розгляду прогресивних моделей суспільного устрою, зокрема – демократії. В якості кваліфікаційної характеристики тоталітарних суспільств запропоновано застосувати поняття «суспільний редукціонізм». Акцентовано увагу на альтернативі тоталітарному суспільству – громадянському суспільстві, яке пропонується досліджувати міждисциплінарно – у філософсько-світоглядному, соціально-політичному та у культурно-історичному вимірах. Репресивна колективна відповідальність за результати функціонування тоталітарного суспільства знищила проблематику суспільної та особистої моралі, внаслідок чого почалися процеси руйнації відповідальної, мислячої, самостійної особистості та поступового знищення її як соціального феномена. Зроблено висновок про те, що загальним знаменником репресивного впливу тоталітарного суспільства на людину постає перетворення особистості в частинку маси, а також генерування безальтернативного соціального конформізму, підкорення та інтолерантності. Доведено, що становлення і розвиток тоталітарного суспільства є процесом мінімізації можливостей людини самореалізуватися в соціумі, оскільки тотальне одержавлення всіх сфер суспільного життя й домінування єдиної політичної партії робить людину абсолютно залежною від діючої влади. The article presents a sociological interpretation of the existence of a totalitarian man in the conditions of social reductionism, characteristic of a totalitarian society. It is noted that modern sociology rethinks the content of such categories as «society», «justice», «progress», etc.; this marked the beginning of new approaches to the analysis of political regimes, as one of the determining factors in the study of the structural organization of social life and social transformations. It is emphasized that interdisciplinary studies of totalitarianism are relevant in today’s world, as the use of totalitarian methods in the management of public life sometimes takes place in societies and countries of the XXI century. The issue of analysis of the problems of totalitarian society, which in sociological theories is mostly episodic rather than systematic, is being raised, and the study of this phenomenon is carried out mostly in the context of progressive models of social order, including democracy. It is proposed to use the concept of «social reductionism» as a qualification characteristic of totalitarian societies. It is emphasized that interdisciplinary studies of totalitarianism are relevant in today’s world, as the use of totalitarian methods in the management of public life sometimes takes place in societies and countries of the XXI century. The issue of analysis of the problems of totalitarian society, which in sociological theories is mostly episodic rather than systematic, is being raised, and the study of this phenomenon is carried out mostly in the context of progressive models of social order, including democracy. It is proposed to use the concept of «social reductionism» as a qualification characteristic of totalitarian societies. It is concluded that the common denominator of the repressive influence of totalitarian society on man is the transformation of the individual into a part of the mass, as well as the generation of unalterable social conformism, subjugation and intolerance. It is proved that the formation and development of a totalitarian society is a process of minimizing human opportunities for self-realization in society, as the total nationalization of all spheres of public life and the dominance of a single political party makes a person completely dependent on the current government.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦИАЛЬНЫЙ СТАТУС ИНСТИТУТА МЕСТНОГО САМОУПРАПВЛЕНИЯ КАК ИНДИКАТОР ДЕМОКРАТИЧНОСТИ ОБЩЕСТВА
    (2012) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    В данной статье рассматривается социальный статус самоуправления на локальном уровне, выявляется специфика его организации, определяется роль института местного самоуправления как показателя степени демократического развития общества.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІАЛЬНО-БІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
    (2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    У статті висвітлено соціально-біологічні передумови формування суб’єктів громадянського суспільства з акцентом уваги на те, що антропокультурний вимір сучасних філософських парадигм у контексті розбудови вітчизняного громадянського суспільства потребує розгляду людської природи з урахуванням її бінарної – біологічної та соціальної – сутності. Вихідним пунктом роботи є гіпотеза про необхідність в умовах розбудови громадянського суспільства враховувати біологічно-соціальну природу людини. Автор ставить за мету визначення напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами та отримує власну автономію шляхом боротьби за соціальне визволення й духовне піднесення. Уточнено поняття «громадянське суспільство», яке визначається автором як символічне поле, розгалужена мережа соціальних інститутів, практик і цінностей, що охоплює комплекс основних соціальних характеристик і параметрів суспільного життя.
  • Thumbnail Image
    Item
    ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»
    (2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.
    В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.
  • Thumbnail Image
    Item
    ФІЛОСОФІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
    (2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    У статті розглядаються проблеми функціонування місцевого самоврядування в громадянському суспільстві у форматі консолідації інтересів окремо взятої особистості з інтересами суспільства і держави; висвітлюються філософські аспекти співробітництва громадянського суспільства і місцевого самоврядування у контексті соціально-політичної взаємодії в інтересах як окремої особистості, так й суспільства узагалі; проаналізовано специфіку влади самоврядних територій; узагальнені соціальні аспекти взаємозв'язку і взаємовпливу громадянського суспільства та місцевого самоврядування.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
    (2012) Костючков, С. К.
    Розглядаються проблеми утвердження толерантності, як базової характеристики індивіда-члена громадянського суспільства. Автор зосереджує увагу на комплексі чинників, які продукують інтолерантность в сучасному українському суспільстві, визначає можливі шляхи їх редукції або усунення.
  • Thumbnail Image
    Item
    Структурні особливості та системні якості громадянського суспільства: соціологічна інтерпретація
    (2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    На основі дослідження громадянського суспільства як соціальної системи з певними відносинами та зв'язками, сформульовано специфічні закони, що встановлюють сутнісні зв’язки між структурними елементами, з яких побудована соцієтальна конструкція; проаналізовані аспекти співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
    (2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    В статье рассматриваются проблемы функционирования местного самоуправления в формате консолидации интересов отдельно взятой личности с интересами общества и государства; проанализирована специфика власти самоуправляемых территорий; обобщены социальные аспекты взаимосвязи и взаимовлияния гражданского общества и местного самоуправления.