Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ
    (2015) Костючков, С. К.
    У статті розглядаються загальні проблеми сучасної системи освіти, а також роль філософії освіти в процесі конструктивного й продуктивного розуміння напрямів і контенту розвитку освітньої системи. Автор акцентує увагу на розгляді сучасного суспільства освіти як такого соціального інститута, у якому реалізується право кожної людини, як унікальної біосоціальної одиниці. Підкреслено, що необхідність ґрунтовного, комплексного філософського розгляду стану сучасної системи освіти зумовлена не тільки чинниками політичного, економічного, культурного або соціального змісту, але й потребами самої філософії. Автор зауважує, що базовою характеристикою сучасної вітчизняної філософії освіти в її практичному форматі є послідовне, комплексне й системне з’ясування і дослідження передумов, закономірностей і особливостей розвитку та ймовірних наслідків кризових явищ в освітній системі. Проаналізовано підходи до визначення статусу філософії освіти. Наголошується на тому, що сучасний етап розвитку суспільства актуалізує необхідність філософського підходу до освіти, як до базового механізму репродукції суспільного інтелекту. Автор робить висновок, згідно із яким третє тисячоліття висуває людству нові, актуальні в умовах сьогодення завдання, вирішення яких вимагає розробки принципово нових концепцій, підходів і стратегій в галузі системи освіти.
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СУЧАСНОГО СВІТУ
    (2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    У статті досліджено основні напрями трансформації, реформування, координування системи освіти відповідно до вимог сучасного світу. Відзначається, що практично в усіх країнах світу національна система освіти розглядається як найважливіший фактор, що визначає добробут, безпеку і прогрес держави та суспільства. Стверджується, що необхідність глибинної трансформації, реформування, координування системи освіти із вимогами сучасного світу є невідворотною даниною глобалізованому світовому простору. Зроблено висновок про потужний потенціал інноваційної діяльності в системі освіти, який на сучасному етапі суспільного розвитку в силу певних причин – політичних, економічних, соціальних, культурних – розкрито далеко не повністю.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особенности формирования свойств, признаков и качеств человека политического: биополитическая интерпретация
    (2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    В статье рассматриваются вопросы биополитических исследований поведения человека на основе генетической и средовой детерминации его биосоциальных характеристик, исследуется роль наследственности и условий среды с акцентом на то, что поведение человека формируется вследствие их комбинированного воздействия, осложненного взаимодействием и взаимовлиянием генов и среды. Особое внимание уделено процессу политической социализации личности и явлениям толерантности/интолерантности, как продуктам социального взаимодействия. Подчеркивается, что что политическая социализация личности – бивалентный, двунаправленный процесс воздействия государства и общества на индивида с целью интеграции его в существующую систему политических отношений, сознательного восприятия самим индивидом политических норм, ценностей, установок. Указано на важность биополитического аспекта политической социализации, что предполагает достаточно высокую автономию личности в процессе выбора политических позиций, их произвольную замену, а также возможность руководствоваться в этом процессе внутренними, иногда бессознательными, предпочтениями и убеждениями. Сделан вывод о том, что специфика современной биополитики видится в ее сконцентрированном интересе к проблемам общества, связанным как с политическими, социальными и экономическими условиями существования человека, так и с его биологической природой. This article discusses the biopolitical studies of human behavior on the basis of genetic and environmental determination of its biosocial characteristics, examines the role of heredity and environmental conditions, with emphasis on the fact that human behavior is formed as a result of their combined influence, complicated interaction and interference of genes and environment. Particular attention is given to the process of political socialization of the individual and the phenomena of tolerance / intolerance, as a product of social interaction. It is emphasized that the political socialization of the person - a bivalent, bidirectional process of influence of the state and society to the individual in order to integrate it into the existing system of political relations, conscious perception by the individual political norms, values, attitudes. It stressed the importance of biopolitical aspect of political socialization that involves relatively high autonomy of the individual in the selection process of political positions, their random substitution, as well as the ability to be guided in this process internal, sometimes unconscious preferences and beliefs. The conclusion is that the specificity of modern biopolitics is seen in her concentrated interest in the problems of society, related both to the political, social and economic conditions of human existence, and with its biological nature.
  • Thumbnail Image
    Item
    БІОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІМПЛІКАЦІЇ БІОЛОГІЧНОГО І СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ
    (2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.
    У статті розглядаються проблеми визначення та сфери інтересів біополітики як інтегрованої сукупності антропо-біологічного та гуманітарно-соціологічного підходів до розуміння природи людини. Наголошується на взаємопроникненні біологічного та соціально-філософського знання у контексті біополітичного вчення. Автор акцентує увагу на необхідності гуманізації усіх сфер громадського життя, презумпції самоцінності людини та актуальності політичних заходів стосовно модернізації глибини й змісту матеріальних й духовних потреб у процесі людського буття.