Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item Структура переживання самотності(2016) Олейник, Н. О.Стаття присвячена емпіричній перевірці запропонованої теоретичної моделі переживання самотності (модель функціонує на основі чотирьох компонентів: когнітивного, емоційного, поведінкового та мотиваційно-вольового). Результати факторного аналізу підтвердили висунуту теоретичну модель переживання самотності в тому аспекті, що особливості переживання самотності залежать від функціонування всіх чотирьох компонентів. Єдина робота компонентів переживання самотності (як цілісного, системного явища) забезпечує підготовчу, оцінну, регулятивну та стимулюючу функції. Статья посвящена эмпирической проверке предложенной теоретической модели переживания одиночества (модель функционирует на основе четырех компонентов: когнитивного, эмоционального, поведенческого и мотивационно-волевого). Результаты факторного анализа подтвердили выдвинутую теоретическую модель переживания одиночества в том аспекте, что особенности переживания одиночества зависят от функционирования всех четырех компонентов. Единая работа компонентов переживания одиночества (как целостного, системного явления) обеспечивает подготовительную, оценочную, регулятивную и стимулирующую функции. Тhe article is devoted to empirical testing of the proposed theoretical model of the experience of loneliness (the model operates on the basis of four components: cognitive, emotional, behavioral, and motivational-volitional). The results of factor analysis confirmed the theoretical model put forward experiences of loneliness in the sense that the characteristics of the experience of loneliness depends on the functioning of the four components. The single components of the experience of loneliness (as a holistic system of phenomena) provides preparatory, evaluative, regulatory and stimulating functions.Item ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ(2016) Олейник, Н. О.; Oleynik, N. O.Стаття присвячена дослідженню феномену самотності. Труднощі визначення та інтерпретації сутності переживання самотності пояснюються певною суперечністю в теоретичному усвідомленні самотності як психічного феномену. Визначено що самотність не завжди проявляється в негативному аспекті розвитку особистості. Часто самотність може слугувати необхідною умовою самовдосконалення особистості. Звісно самотність може супроводжуватися характерними негативними емоціями, почуттями та станами, та все ж таки людині просто необхідно в певних ситуаціях знаходити нові, чи зміцнювати старі точки внутрішнього опору, переорієнтовуватися, перебудовувати систему значимих цілей, переключатися на інші сфери самореалізації (наприклад, творчість, зміна професійного статусу). Термін «самотність» в даному контексті розглядається як категорія переживання. На основі принципів та категоріального апарату системного підходу самотність розглядається як єдина, цілісна система; цілісність якої забезпечується тим, що переживання самотності функціонує на основі взаємодії таких компонентів, як когнітивний (забезпечує функції уявлення про переживання самотності і сприйняття себе як суб'єкта; складається з таких механізмів як ідентифікація і відокремлення), емоційний (забезпечує функції емоційної оцінки та особливості прийняття-неприйняття власних переживань), поведінковий (забезпечує дії на певні переживання; реалізується в таких механізмах, як, ізоляція, відчуження і усамітнення) та мотиваційно-вольовий (комплекс мотивів і вольових дій щодо переживання; складається з таких механізмів як, самоактуалізація та деперсоналізація). На основі теоретичної моделі переживання самотності був проведений факторний аналіз з метою виокремлення мінімального числа узагальнених факторів, які відображають найбільш значимі характеристики досліджуваного об’єкта.