Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
2 results
Search Results
Item Strengthening of student youth’s mental health using play sports(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.Item SELF-EFFICACY OF FUTURE ATHLETES WITH DIFFERENT LEVELS OF PSYCHOLOGICAL SAFETY(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Halian, I.; Savchuk, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Галян, І. М.; Савчук, О. А.The article examines the relationship between self-efficacy and psychological safety in future athletes. The purpose is to determine the characteristics of self-efficacy of future athletes with different levels of psychological safety. An empirical study was conducted in a sample of students of the faculty of physical education and sports. The following psychodiagnostic methods were used: “Psychological safety of the educational environment” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Results.The correlation between the level of general self-efficacy and the parameters of psychological security is established. This is, first, with the parameters of psychological security of the educational environment that affect self-rating, self-esteem (р < .05); second, with satisfaction with the level and quality of interpersonal relationships with mentors and other participants (р < .05). It is proved that the indicators of psychological safety of the individual, specifically, which are related to the awareness of their ability to control the events of the world, i.e. the level of self-control, and are interrelated with the level of general self-efficacy. It is proposed to optimize the parameters of psychological safety, which will increase the level of self-efficacy of athletes in the following aspects: 1) Development of readiness for psychologically safe interaction between the subjects of the educational process (motivational aspect); 2) Modeling of psychologically safe educational environment at the university (organizational aspect); 3) Development of communicative competence as the ability to communicate effectively (communicative aspect); 4) Creating conditions that are aimed at self-realization of personal resources, maintaining a positive image of “Self” (self-rating aspect). The obtained results can be operationalized in the psychological and tactical training of future athletes. Статтю присвячено вивченню взаємозв’язку між самоефективністю та психологічною безпекою у майбутніх спортсменів. Метою є визначення особливостей самоефективності майбутніх спортсменів з різним рівнем психологічної безпеки. Проведено емпіричне дослідження у вибірці студентів факультету фізичного виховання та спорту. Застосовано психодіагностичні методики: “Психологічна безпека освітнього середовища” (I. A. Baeva, 2011), “World Assumptions Scale” (R. Janoff-Bulman, 1989), “Generalized self-efficacy scale” (R. Schwarzer, M. Jerusalem, 1992; adapted by V. Romeka, 1996). Результати. Встановлено взаємозв’язок між рівнем загальної самоефективності та параметрами психологічної безпеки: по-перше, із параметрами психологічної безпеки освітнього середовища, що впливають на самооцінку, самоповагу особистості (р < .05); по-друге, із задоволеністю рівнем та якістю міжособистісних стосунків з наставниками та іншими учасниками (р < .05). Доведено, що показники психологічної безпеки особистості, а саме, які пов’язані із усвідомленням своєї здатності контролювати події навколишнього світу, тобто з рівнем самоконтролю, а також взаємопов’язані з рівнем загальної самоефективності особистості. Запропоновано оптимізацію параметрів психологічної безпеки, які сприятимуть підвищенню рівня самоефективності спортсменів у таких аспектах: 1) Розвиток готовності до психологічно безпечної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу (мотиваційний аспект); 2) Моделювання психологічно безпечного освітнього середовища в університеті (організаційний аспект); 3) Розвиток комунікативної компетентності як здатності до ефективного спілкування (комунікативний аспект); 4) Створення умов, які спрямовані на самореалізацію ресурсів особистості, підтримку позитивного образу “Я” (самооцінний аспект). Отримані результати можуть бути операціоналізовані у психологічній і тактичній підготовках майбутніх спортсменів.