Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
5 results
Search Results
Item The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the value-sense sphere and life position(2020) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.The aim of the article – theoretical and practical approaches in the study of professional and emotional burnout of the teachers in the context of the interrelation of their value-sense sphere and existential sensation. The concepts of “professional and emotional burnout” are analyzed from a modern point of view, but they are based on the known theories of H. Maslach and N. Vodopianova. It is noted that burnout in the broadest context, as a state of psycho-emotional and motivational exhaustion, is caused by the imbalance of expenditures and resources of professional activity, which affects the value-motivational basis of the regulation of behavior and leads to a long-term decrease in human efficiency in his or her vital sphere of life. To determine the relationship between expressiveness of professional burnout and peculiarities of value-sense orientations, a complex of methods and techniques has been used, such as standardized questionnaire “Professional burnout” (N. Vodopianova and O. Starchenkova), Questionnaire of Life Orientations (O.Korzhova), The Schwartz Theory, The Existence Scale (A. Längle, K. Orgler), Subjective Alienation Questionnaire (S. Maddi, in the adaptation of Ye. Osin), Maddi’s Vitality Test, The Coping Test (R. Lazarus and S. Folkman) , methods of correlation and factor analysis. The results of the research. It was determined that the acceptance and denial of a number of educators’ values are significantly related to the symptoms of burnout - they can be their diagnostic markers, causes or effects. In general, burnout of teachers is accompanied by the desire for inner harmony, the attitude to health and safety as the leading principles of life, the strengthening of hedonistic attitudes, the desire for novelty. The correlation analysis has been conducted, which establishes that the existential fullness of life directly correlates with the level of personal and professional achievements of teachers and is a factor that counteracts burnout. The expressiveness of burnout, on the contrary, correlates with manifestations of selfalienation and loss of sensation in different areas of life. In conclusions, it was proved that there are common strategies of life, which regulate the relationships of professional burnout and value-sense orientations of employees and heads of secondary schools, such as exhaustion by selfimprovement; hyperhedonism; freedom of thoughts and actions; humanistic position; correspondence to social expectations. Мета статті - розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного та емоційного вигорання педагогів в контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери та екзистенційного сенсу. Поняття «професійного та емоційного вигорання» аналізуються з сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач та Н. Водоп’янової. Зазначається, вигорання в найбільш широкому контексті – як набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат та ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності. Для визначення взаємозв'язку між виразністю професійного вигорання і особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів та методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп'янової та О. Старченкової), опитувальник життєвих орієнтацій (О.Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб'єктивного відчуження (С. Мадді, адаптація Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу. Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення ряду ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов'язано з симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. В цілому вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров'я і безпеки як провідним життєвим принципам, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни. Проведено кореляційний аналіз, який встановлює, що екзистенційна наповненість життям прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є фактором, що протидіє вигоранню. Виразність вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах. У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв'язок професійного вигорання і ціннісно-смислових орієнтацій працівників і керівників загальноосвітніх шкіл: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням. Цель статьи – рассмотреть теоретические и практические подходы в исследовании профессионального и эмоционального выгорания педагогов в контексте взаимосвязи их ценностно-смысловой сферы и экзистенционального смысла. Понятие «профессионального и эмоционального выгорания» анализируются с современных позиций, но опираются на известные теории Х. Маслач и Н. Водопьяновой. Отмечается, что выгорание в самом широком контексте – это как приобретенное состояние психоэмоционального и мотивационного истощения, вызванного дисбалансом расходов и ресурсов профессиональной деятельности, затрагивающей ценностно-мотивационные основы регуляции поведения, и приводит к длительному снижению эффективности человека в значимой для него сфере жизнедеятельности. Для определения взаимосвязи между выраженностью профессионального выгорания и особенностями ценностно-смысловых ориентаций был использован комплекс методов и методик: стандартизированный опросник «Профессиональное выгорание» (Н. Водопьяновой и Е. Старченковой), опросник жизненных ориентаций (Е. Коржовой), методика Ш. Шварца, шкала экзистенции (А. Лэнгли, К. Орглер), опросник субъективного отчуждения (С. Мадди, адаптация Э. Осина), тест жизнестойкости С. Мадди, копинг-тест (Р. Лазаруса и С. Фолкмана), методы корреляционного и факторного анализа. Результаты исследования. Выяснено, что признание и отрицание ряда ценностных ориентиров педагогов значимо связано с симптомами выгорания – они могут быть их диагностическими маркерами, причинами или последствиями. В целом выгорания у педагогов сопровождается стремлением к внутренней гармонии, отношением к здоровью и безопасности как ведущим жизненным принципам, усилением гедонистических установок, стремлением к новизне. Проведен корреляционный анализ, который устанавливает, что экзистенциальная наполненность жизнью прямо коррелирует с уровнем личных и профессиональных достижений педагогов и, очевидно, является фактором, противодействующим выгоранию. Выразительность выгорания, наоборот, коррелирует с проявлениями самоотчуждения и потерей смысла в различных жизненных сферах. В выводах доказано наличие общих стратегий жизнетворения, регулирующих взаимосвязь профессионального выгорания и ценностносмысловых ориентаций у педагогов и руководителей общеобразовательных школ: истощение самосовершенствованием; гипергедонизм; свобода мыслей и поступков; гуманистическая позиция; соответствие социальным ожиданиям.Item ЭМПИРИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ИССЛЕДОВАНИЯ АВТОБИОГРАФИЧЕСКОГО СТРЕССА(2019) Тавровецкая, Н. И.; Тавровецька, Н. І.В статье представлены результаты эмпирического исследования восприятия и интерпретации жизненных событий украинцами как травмирующих. Проводиться анализ и интерпретация результатов значимых событий на основе разработанных анкет. Представленные результаты – есть отображение значимости жизненных событий человека, их иерархия.Item ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БАЗИСНИХ ПЕРЕКОНАНЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ КРИЗ(2019) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N. I.У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» аналізуються з когнітивної, соціальної, екзистенційної позиції. Зазначається, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи буде залежите від життєстійкості людини, від рівня порушення смислових зв'язків в структурі життєвого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізована концепція базисних переконань Р. Янофф-Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навколишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини і її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісного розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психічної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя. Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів та методик: метод структурованого діагностичного інтерв’ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіографії, закрита анкета «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях та Шкала базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф-Бульман). З’ясовано рівень біографічного стресу у житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаючи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та технічні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально-політичні потрясіння, військовий конфлікт. Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас, позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу. В статье рассмотрены теоретические и практические подходы в исследовании базисных убеждений личности в контексте преодоления жизненных кризисов. Понятие «базисные убеждения» анализируется с когнитивной, социальной, экзистенциальной позиции. Отмечается, что травматическое стрессовое событие – это опыт острого и внезапного столкновения убеждений человека с реальностью, и ход кризиса будет зависеть от жизнестойкости человека, от степени нарушения смысловых связей в структуре жизненного мира личности, что есть основой смысл потери. Проанализирована концепция базисных убеждений Р. Янофф-Бульман, которая объясняет, каким образом индивид конструирует свои представления об окружающем мире и собственном «Я». Базисные убеждения – это необходимая внутренняя опора в меняющейся реальности, они способствуют психической стабильности человека и его успеху в жизни, а также являются важным условием личностного развития. Но базовые убеждения меняются под влиянием психической травмы, ведь экстремальный отрицательный опыт резко противоречит описанной концепции жизни. Для определения уровня и содержания автобиографического стресса был использован комплекс методов и методик: метод структурированного диагностического интервью («Значимые жизненные события») для получения общей картины положительной и отрицательной событийности автобиографии, закрытая анкета «Список стрессовых событий» с оценкой значимости их влияния на эмоциональном, когнитивном и поведенческом уровнях и шкала базисных убеждений «World Assumptions Scale» (Р. ЯноффБульман). Выяснено уровень биографического стресса в жизни современных украинцев, который представлен широким диапазоном кризисных ситуаций, включая тяжелые. Имеет высокий уровень представленности стрессовых событий, носящих всеобщий характер: природные и технические катастрофы, неоднократные экономические кризисы, социальнополитические потрясения, военный конфликт. Проведен корреляционный анализ, который доказывает, что чем больше жизнь человека насыщенна стрессовыми событиями, тем меньше оценки он ставит значимости их влияния на собственные эмоции, когниции и поведение, и тем в меньшей степени демонстрирует способность преодолевать кризисы путем личностного роста. Сделан вывод, что насыщенность жизни кризисными событиями негативно сказывается на базисных убеждениях о доброжелательности мира и людей, и в то же время положительно коррелирует с убеждением о контролируемости окружающего мира. The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic connections in the structure of the an individual's life world, which is the basis of loss within the meaning. The concept of R. Janoff-Bulman’s basic beliefs is analyzed, which explains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which promotes the mental stability of a man and his success in life, and is also an important condition for personal development. But the basic beliefs change under the influence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept. A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic interviews («Significant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the significance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Janoff-Bulman). The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is determined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most difficult ones. Representation of stressful events of all-embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, sociopolitical upheavals and military conflict. A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the significance of their influence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively affects the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world.Item СТРУКТУРНІ СКЛАДОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ОСОБИСТОСТІ(2016) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N.В статті автор розглядає структурні характеристики життєвого шляху особистості, як фундаментальної категорії психології особистості. У аналізі теоретико-емпіричних підходів категорія життєвого шляху конкретизується в таких психологічних феноменах, як: життєві цілі, життєві події, життєві стратегії, життєві ситуації, життєві позиції, життєві програми та життєві домагання. В результаті огляду сучасних підходів щодо визначення життєвого шляху, у статті зазначена необхідність розглядати його як складну, системно-понятійну, багатомірну категорію, що передбачає розкриття індивідуальності людини у структурних характеристиках життя. В статье автор рассматривает структурные характеристики жизненного пути личности, как фундаментальной категории психологии личности. В процессе анализа теоретико-эмпирических подходов категория жизненного пути конкретизируется в таких психологических феноменах, как: жизненные цели, жизненные события, жизненные стратегии, жизненные ситуации, жизненные позиции, жизненные программы и жизненные притязания. В результате обзора современных подходов к определению жизненного пути, в статье отмечена необходимость рассматривать его как сложную, системно-понятийную, многомерную категорию, которая предполагает раскрытие индивидуальности человека в структурных характеристиках жизни. The article deals with actual problem of Theoretical Psychology – chronological structuring the life path of the individual. Traced the structural characteristics of personality life path as a fundamental category of personality psychology, specified in such psychological phenomena as life goals, life events, life strategies, life situations, life attitudes, life program and life aspirations. Designated following structural characteristics of life. One of the basic concepts of psychology of the life path is the category of "life strategy" – a permanent coordination of the personality and character and way of the life, building life anew on the basis of their individual capabilities and data and those acquired in life.Item ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ ЖИТТЄВА ПОЗИЦІЯ ОСОБИСТОСТІ(2016) Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.; Tavrovetska, N. I.У статті наведено результати теоретичного аналізу дефініції «життєва позиція» особистості, проаналізовані різні підходи вчених до змісту та структури «життєвої позиції». Висвітлюються питання становлення життєвої позиції в онтогенезі. Життєва позиція розглядається як інтеграційна характеристика людини в її самоздійсненні. В статье представлены результаты теоретического анализа дефиниции «жизненная позиция» личности, проанализованы разные теоретические подходы к содержанию и структуре «жизненной позиции». Раскрываются вопросы становления жизненной позиции в онтогенезе. Жизненная позиция рассматривается как интегративная характеристика человека в его самостановлении. Presented results of the theoretical analysis of the definition "life position" of individual in the article, analyzed different approaches of scientists to the content and structure of the "life position" too. Highlighted issues of becoming a vital position in ontogenesis. Life position is seen as integration characteristic of human selfrealization.