Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
28 results
Search Results
Item ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ(2022) Тавровецька, Н. І.Методичні вказівки і рекомендації (до семінарських, практичних робіт та самостійної роботи для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти) спеціальності 053 Психологія розроблено з метою допомоги та надання вектору до самостійної роботи здобувачів вищої освіти відповідно до освітньої програми «Психологія». Методичні рекомендації складаються з навчальної програми курсу, переліку практичних завдань, видів та форм самостійної роботи та тестових завдань, списку рекомендованої літератури. Засвоєння освітньої компоненти «Психофізіологія» є підґрунтям для здобувачів вищої освіти у засвоєнні інших базових дисциплін та фундаментальній професійної підготовки психологів. Запропоновані методичні вказівки і рекомендації спрямовані на здобувачів спеціальності 053 Психологія, а також можуть бути використані здобувачами вищої освіти за спеціальностями 014 Середня освіта, 017 Фізична культура і спорт, 091Біологія.Item ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Олейник, Н. О.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти /освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.Item ЗБІРНИК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки(2022) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Мойсеєнко, В. В.; Олейник, Н. О.; Попович, І. С.; Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.Навчально-програмне видання є збірником навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки. Перелік навчальних дисциплін/освітніх компонент увідповіднено згідно затвердженої освітньо-професійної програми Психологія підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Основою розробки та оформлення навчальної програми є: Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Ліцензійні умов провадження освітньої діяльності (постанова КМУ від 30 грудня 2015 №1187 (в редакції постанови КМУ від 24 березня 2021 №365)) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2021-п#Text), Статут Херсонського державного університету, Положення про навчально-методичний комплекс дисципліни кафедри Херсонського державного університету, Положення про організацію освітнього процесу в Херсонському державному університеті. До розробки навчальних програм залучені кваліфіковані фахівці кафедри психології. Навчальні програми містять вступ, у якому визначено предмет та міждисциплінарні зв’язки, що відображають роль та значення навчальної дисципліни/освітньої компоненти в професійній підготовці психолога, означені професійні компетентності та програмні результати навчання, розкрито основний зміст навчальної дисципліни/освітньої компоненти, надано перелік рекомендованої літератури, зазначені обсяг та форма підсумкового контролю, визначені засоби діагностики успішності навчання. Збірник навчальних програм з циклу професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за ОП Психологія/спеціальності 053 Психологія/галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки розрахований на викладачів, здобувачів усіх рівнів вищої освіти, психологів, наукових співробітників у галузі соціально-поведінкових наук та суміжних дисциплін.Item Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри(2021) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Каленчук, В. О.; Кікінежді, О. М.; Кізь, О.; Круглов, К.; Мельникова, С.; Моргун, В.; Заика, В.; Сергет, І. В.; Тавровецька, Н. І.; Урсуленко, О. Б.; Kovalova, O.; Varina, H.; Попович, І. С.; Шебанова, В. І.; Шевченко, С.; Варіна, Г. Б.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Крупник, Г. А.В період змін, трансформацій, мінливості, нестабільності та криз, в яких перебуває сучасна людина, особливо загострюються питання конструювання майбутнього. У такі періоди особистості складно вибудовувати перспективу власного життя, оскільки необхідно володіти новим репертуаром стратегій і ресурсів. Тому не викликає сумніву актуальність колективної монографії «Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри», оскільки сьогодні як ніколи гостро постає питання розвитку і пошуку нових психологічних ресурсів особистості, які дозволяють їй ефективно долати життєві і суспільні кризи. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я в та соціального захисту населення, а також усім, хто небайдужий до сучасних проблем людини і суспільства. Наукове видання: українською, англійською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за грамотність, правильність фактів і посилань, що подається в колективній монографії, несуть автори.Item КРОС-КУЛЬТУРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЖИВАННЯ ОБСЦЕННОЇ ЛЕКСИКИ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ(2020) Тавровецька, Н. І.; Шебанова, В. І.; Tavrovetska, N.; Shebanova, V.Мета дослідження – визначити психологічні особливості вживання обсценної лексики молоддю різних країн з відмінними культурними та мовними традиціями. В контексті соціально-психологічного підходу вживання нецензурної лайки є індикатором напруження у суспільстві та індивідуальноособистісних криз. Процедура дослідження. Впродовж 2018–2019 рр. було проведене онлайнопитування 518 респондентів віком 16–20 років. Розроблена анкета (Google Форма) містила 15 питань щодо використання нецензурної лайки в різних комунікативних ситуаціях. Здійснений порівняльний аналіз п’яти національних вибірок з різними передумовами формування мовленнєвої культури: Україна, Росія, Польща, США та країни Азії. Результати. Національну специфіку мають не тільки зовнішні форми обсценної лексики, але й внутрішні, психологічні реакції, які супроводжують таке спілкування. Принципове неприйняття брудної лайки продемонстрували респонденти з країн Азії. Найбільш толерантне сприйняття ненормативної лексики виявлене в Росії та Польщі. В Україні загальне негативне ставлення висловили 43.7% опитаних, особливо гостро українці сприймають лихослів’я на власну адресу. Молоді американці більш негативно ставляться до обсценної лексики взагалі (як до явища), але досить терпимі до її використання стосовно себе. За частотою та характером вживання нецензурної лайки українська вибірка більш подібна до американської та польської, ніж до російської. У висновках сформульовано типологію вживання обсценної лексики, обумовлену соціокультурними особливостями різних країн; виділені характерні риси української вибірки, де на основі кримінально-вульгаризованої мови відбуваються процеси формування демократичного суспільства та відродження національної ідентичності. Запропоновані заходи щодо соціальної регуляції мовної норми та запобігання поширенню обсценної лексики в молодіжному середовищі. The purpose of the research is to determine the psychological peculiarities of the use of obscene language by young people from different countries with different cultural and linguistic traditions. In the context of the socio-psychological approach, the use of profanities is an indicator of tension in society and individual-personal crises. Research procedure. During 2018–2019, 518 respondents aged 16–20 were surveyed online. The questionnaire (Google Form) developed contained 15 questions about using foul language in various communication situations. Five national samples with different backgrounds of speech culture formation were analyzed: Ukraine, Russia, Poland, USA, and Asian countries. The results obtained show that not only external forms of obscene language have a national specificity, but also internal, psychological reactions that accompany such communication. The respondents from Asian countries showed their fundamental rejection of obscenities. The most tolerant perception of foul language was revealed in Russia and Poland. In Ukraine, 43.7% of those surveyed expressed a general negative attitude, but the Ukrainians perceive profanity towards themselves especially seriously. Young Americans are more negative about obscene language in general (as a phenomenon), but they are quite tolerant of using it as to themselves. In terms of frequency and nature of using foul language, the Ukrainian sample is more similar to American and Polish ones than to the Russian sample. Conclusions. A typology of the use of obscene language due to the socio-cultural characteristics of different countries has been formulated in the conclusions. The characteristic features of the Ukrainian sample are highlighted, where, based on criminal-vulgarized language, the processes of formation of the democratic society and revival of the national identity take place. Measures on the social regulation of a language norm and prevention of spreading obscene language in the youth environment have been proposed. Цель исследования – определить психологические особенности употребления обсценной лексики молодежью стран с различными культурными и языковыми традициями. В контексте социально-психологического подхода употребление нецензурной брани является индикатором напряжения в обществе и индивидуально-личностных кризиссом. Процедура исследования. В течение 2018–2019 гг. был проведен онлайнопрос 518 респондентов в возрасте 16–20 лет. Анкета (Google Форма) содержала 15 вопросов касательно использования нецензурной брани в различных коммуникативных ситуациях. Проведен сравнительный анализ пяти национальных выборок с различными предпосылками формирования речевой культуры: Украина, Россия, Польша, США и страны Азии. Результаты свидетельствуют о том, что национальную специфику имеют не только внешние формы обсценной лексики, но и внутренние, психологические реакции, сопровождающие такое общение. Принципиальное неприятие сквернословия продемонстрировали респонденты из стран Азии. Самое толерантное восприятие ненормативной лексики обнаружено в России и Польше. В Украине общее негативное отношение выразили 43.7% опрошенных, особенно остро украинцы воспринимают брань в свой адрес. Молодые американцы более негативно относятся к обсценной лексики вообще (как к явлению), но довольно терпимы к использованию ее по отношению к себе. По частоте и характеру использования нецензурной брани украинская выборка ближе к американской или польской, чем к российской. В выводах сформулирована типология употребления обсценной лексики, обусловленная социокультурными особенностями различных стран; перечислены характерные черты украинской выборки, где на основе уголовновульгаризированной речи происходят процессы формирования демократического общества и возрождения национальной идентичности. Предложены меры по социальной регуляции языковой нормы и предотвращению распространения обсценной лексики в молодежной среде.Item ЗАСТОСУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВІЗУАЛЬНО-НАРАТИВНОГО ПІДХОДУ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ДОПОМОЗІ ОСОБИСТОСТІ(2018) Шебанова, В. І.; Тавровецька, Н. І.; Shebanova, V. І.; Tavrovetska, N. I.У статті акцентовано увагу на застосуванні інструментарію візуальнонаративного підходу при наданні психологічної допомоги особистості. Показано, що наративний підхід наразі широко застосовуються фахівцями щодо розв’язання різноманітного спектру психологічних проблем особистості, нормалізації психологічного стану особистості у кризових і травматичних ситуаціях. Реалізація наративного підходу здійснюється завдяки створенню усних та письмових текстів під час надання психологічної допомоги. Поєднання вербального творчого продукту з метафоричними асоціативними картами, фотографіями, листівками, малюнками, мандалами тощо дозволяє виокремлювати візуально-наративний підхід. «Тексти» як відгук на візуальні стимули (асоціативні карти, фотографії, малюнок, мандалу та ін.) можуть бути будь-якого характеру (біографічного або фантазійного) та будь-якого стилю (проза, римовані та неримовані вірші, казки, особисті історії, есе та ін.). В одному варіанті візуальний ряд може бути первинними, а тексти вторинними. При цьому «текстом» може бути просто розгорнутий коментар учасника групи (клієнта) або творчий авторський текст, який складає клієнт. В іншому варіанті, навпаки, первинними можуть бути тексти, а до них потім добираються візуальні стимули, які теж у подальшому описуються та аналізуються в їхньому зв’язку з реальною життєвою історією клієнта. Презентовано основні положення та принципи наративного підходу. Наведені етапи наративної психотерапії: екстерналізації проблеми (дистанціювання «проблеми» від людини); конструювання (реконструювання) – критичний аналіз ідей, які були некритично засвоєні, тобто свого роду «розпакування» або «контекстуалізацію». Показано, що наративний підхід розглядається як: – засіб розвитку особистісних особливостей, досягнення ідентичності; – форма усвідомлення особистого досвіду; – засіб організації особистісного майбутнього і самоконституювання; метод аналізу міжпоколінної історії або корекційний сімейний психотерапевтичний метод. Зроблений акцент на особливій цінності даного підходу як ефективного засобу психологічної самодопомоги. The article focuses on the application of a visual-narrative approach in providing psychological assistance to personality. It is shown that the narrative approach is now widely used by specialists, in solving a wide range of psychological problems of personality, in normalization of a psychological state of personality in crisis and traumatic situations. The implementation of the narrative approach is done through the creation of oral and written texts while providing psychological assistance. The combination of a verbal creative product with metaphorical associative maps, photographs, leaflets, illustrations, mandalas, etc., allows us to distinguish the visual and narrative approach. «Texts» as a response to visual stimuli (associative maps, photographs, illustration, mandalas, etc.) can be of any character (biographical or imaginative) and any style (prose, rhymed and unrhymed verses, tales, personal stories, essays, etc.). In one version, the visual series may be primary, and the texts are secondary. In this case, «text» can be simply a detailed comment of the group member (client) or a creative author’s text, which is made by the client. In another version, on the contrary, the texts can be primary, and then they receive visual stimuli, which are also further described and analyzed in their connection with the real life story of the client. The main points and principles of the narrative approach are presented. The stages of narrative psychotherapy are given: externalization of the problem (distancing the «problem» from a person); design (reconstruction) – a critical analysis of ideas that were uncritically learned that is, a kind of «unpacking» or «contextualization». It is shown that the narrative approach is considered as: – a means of the development of personality traits, the achievement of identity; – a form of awareness of personal experience; – a means of organizing a personal future and selfconstitution; the method of intergenerational history analysis or correctional family psychotherapeutic method. The emphasis is placed on the special value of this approach as an effective means of psychological self-help. В статье акцентировано внимание на применении инструментария визуально-нарративного подхода при оказании психологической помощи личности. Показано, что нарративный подход широко применяется специалистами для решения широкого спектра психологических проблем личности, нормализации психологического состояния личности в кризисных и травматических ситуациях. Реализация нарративного подхода осуществляется благодаря созданию устных и письменных текстов во время оказания психологической помощи. Сочетание вербального творческого продукта с метафорическими ассоциативными картами, фотографиями, открытками, рисунками, мандалами и т.п. позволяет выделить визуально-нарративный подход. «Тексты», как отклик на визуальные стимулы (ассоциативные карты, фотографии, рисунок, мандалу и др.) могут быть любого характера (биографического или фантазийного) и любого стиля (проза, рифмованные и нерифмованные стихи, сказки, личные истории, эссе и др.). В одном варианте визуальный ряд может быть первичными, а тексты вторичными. При этом «текстом» может быть просто развернутый комментарий участника группы (клиента) или творческий авторский текст, который составляет клиент. В другом варианте, наоборот, первичными могут быть тексты, а к ним потом добираются визуальные стимулы, которые тоже в дальнейшем описываются и анализируются в их связи с реальной жизненной историей клиента. Представлены основные положения и принципы нарративного подхода. Показаны этапы нарративной психотерапии: экстернализации проблемы (дистанцирование «проблемы» от человека) конструирования (реконструкции) – критический анализ идей, которые были некритически усвоенные, то есть своего рода «распаковки» или «контекстуализация». Обосновывается, что нарративный подход рассматривается как: средство развития личностных особенностей, достижения идентичности; форма осознания личного опыта; средство организации личностного будущего и самоконструирования; метод анализа межпоколенной истории или коррекционный семейный психотерапевтический метод. Сделан акцент на особой ценности данного подхода как эффективного средства психологической самопомощи.Item TRANSFORMATION OF BASIC BELIEFS OF THE PERSONALITY DURING THE LIFE CRISIS PERIOD(2019) Tavrovetska, N. I.; Тавровецька, Н. І.Item AN EMPIRICAL STUDY OF PROFESSIONAL EXHAUSTION AND LIFE POSITION OF EDUCATIONAL PRINCIPLE STAFF AND DIRECTORSHIP(2019) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.Item The relationship of professional burnout of the teachers with the peculiarities of the value-sense sphere and life position(2020) Tavrovetska, N.; Тавровецька, Н. І.; Тавровецкая, Н. И.The aim of the article – theoretical and practical approaches in the study of professional and emotional burnout of the teachers in the context of the interrelation of their value-sense sphere and existential sensation. The concepts of “professional and emotional burnout” are analyzed from a modern point of view, but they are based on the known theories of H. Maslach and N. Vodopianova. It is noted that burnout in the broadest context, as a state of psycho-emotional and motivational exhaustion, is caused by the imbalance of expenditures and resources of professional activity, which affects the value-motivational basis of the regulation of behavior and leads to a long-term decrease in human efficiency in his or her vital sphere of life. To determine the relationship between expressiveness of professional burnout and peculiarities of value-sense orientations, a complex of methods and techniques has been used, such as standardized questionnaire “Professional burnout” (N. Vodopianova and O. Starchenkova), Questionnaire of Life Orientations (O.Korzhova), The Schwartz Theory, The Existence Scale (A. Längle, K. Orgler), Subjective Alienation Questionnaire (S. Maddi, in the adaptation of Ye. Osin), Maddi’s Vitality Test, The Coping Test (R. Lazarus and S. Folkman) , methods of correlation and factor analysis. The results of the research. It was determined that the acceptance and denial of a number of educators’ values are significantly related to the symptoms of burnout - they can be their diagnostic markers, causes or effects. In general, burnout of teachers is accompanied by the desire for inner harmony, the attitude to health and safety as the leading principles of life, the strengthening of hedonistic attitudes, the desire for novelty. The correlation analysis has been conducted, which establishes that the existential fullness of life directly correlates with the level of personal and professional achievements of teachers and is a factor that counteracts burnout. The expressiveness of burnout, on the contrary, correlates with manifestations of selfalienation and loss of sensation in different areas of life. In conclusions, it was proved that there are common strategies of life, which regulate the relationships of professional burnout and value-sense orientations of employees and heads of secondary schools, such as exhaustion by selfimprovement; hyperhedonism; freedom of thoughts and actions; humanistic position; correspondence to social expectations. Мета статті - розглянути теоретичні та практичні підходи у дослідженні професійного та емоційного вигорання педагогів в контексті взаємозв’язку їх ціннісно-смислової сфери та екзистенційного сенсу. Поняття «професійного та емоційного вигорання» аналізуються з сучасних позицій, але спираються на відомі теорії Х. Маслач та Н. Водоп’янової. Зазначається, вигорання в найбільш широкому контексті – як набутий стан психоемоційного та мотиваційного виснаження, спричинений дисбалансом витрат та ресурсів професійної діяльності, що зачіпає ціннісно-мотиваційні основи регуляції поведінки та призводить до тривалого зниження ефективності людини в значущій для неї сфері життєдіяльності. Для визначення взаємозв'язку між виразністю професійного вигорання і особливостями ціннісно-смислових орієнтацій було використано комплекс методів та методик: стандартизований опитувальник «Професійне вигорання» (Н. Водоп'янової та О. Старченкової), опитувальник життєвих орієнтацій (О.Коржової), методика Ш. Шварца, шкала екзистенції (А. Ленглі, К. Орглер), опитувальник суб'єктивного відчуження (С. Мадді, адаптація Є. Осіна), тест життєстійкості С. Мадді, копінг-тест (Р. Лазаруса і С. Фолкман), методи кореляційного і факторного аналізу. Результати дослідження. З’ясовано, що визнання та заперечення ряду ціннісних орієнтирів педагогів значуще пов'язано з симптомами вигорання – вони можуть бути їх діагностичними маркерами, причинами або наслідками. В цілому вигорання у педагогів супроводжується прагненням до внутрішньої гармонії, ставленням до здоров'я і безпеки як провідним життєвим принципам, посиленням гедоністичних установок, прагненням до новизни. Проведено кореляційний аналіз, який встановлює, що екзистенційна наповненість життям прямо корелює з рівнем особистих і професійних досягнень педагогів і, очевидно, є фактором, що протидіє вигоранню. Виразність вигорання, навпаки, корелює з проявами самовідчуження і втратою сенсу в різних життєвих сферах. У висновках доведено наявність загальних стратегій життєтворення, які регулюють взаємозв'язок професійного вигорання і ціннісно-смислових орієнтацій працівників і керівників загальноосвітніх шкіл: виснаження самовдосконаленням; гіпергедонізм; свобода думок і вчинків; гуманістична позиція; відповідність соціальним очікуванням. Цель статьи – рассмотреть теоретические и практические подходы в исследовании профессионального и эмоционального выгорания педагогов в контексте взаимосвязи их ценностно-смысловой сферы и экзистенционального смысла. Понятие «профессионального и эмоционального выгорания» анализируются с современных позиций, но опираются на известные теории Х. Маслач и Н. Водопьяновой. Отмечается, что выгорание в самом широком контексте – это как приобретенное состояние психоэмоционального и мотивационного истощения, вызванного дисбалансом расходов и ресурсов профессиональной деятельности, затрагивающей ценностно-мотивационные основы регуляции поведения, и приводит к длительному снижению эффективности человека в значимой для него сфере жизнедеятельности. Для определения взаимосвязи между выраженностью профессионального выгорания и особенностями ценностно-смысловых ориентаций был использован комплекс методов и методик: стандартизированный опросник «Профессиональное выгорание» (Н. Водопьяновой и Е. Старченковой), опросник жизненных ориентаций (Е. Коржовой), методика Ш. Шварца, шкала экзистенции (А. Лэнгли, К. Орглер), опросник субъективного отчуждения (С. Мадди, адаптация Э. Осина), тест жизнестойкости С. Мадди, копинг-тест (Р. Лазаруса и С. Фолкмана), методы корреляционного и факторного анализа. Результаты исследования. Выяснено, что признание и отрицание ряда ценностных ориентиров педагогов значимо связано с симптомами выгорания – они могут быть их диагностическими маркерами, причинами или последствиями. В целом выгорания у педагогов сопровождается стремлением к внутренней гармонии, отношением к здоровью и безопасности как ведущим жизненным принципам, усилением гедонистических установок, стремлением к новизне. Проведен корреляционный анализ, который устанавливает, что экзистенциальная наполненность жизнью прямо коррелирует с уровнем личных и профессиональных достижений педагогов и, очевидно, является фактором, противодействующим выгоранию. Выразительность выгорания, наоборот, коррелирует с проявлениями самоотчуждения и потерей смысла в различных жизненных сферах. В выводах доказано наличие общих стратегий жизнетворения, регулирующих взаимосвязь профессионального выгорания и ценностносмысловых ориентаций у педагогов и руководителей общеобразовательных школ: истощение самосовершенствованием; гипергедонизм; свобода мыслей и поступков; гуманистическая позиция; соответствие социальным ожиданиям.Item УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО ФЕНОМЕН ЛЮБОВІ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ(2019) Кравців, В. В.; Тавровецька, Н. І.Мета: емпірично дослідити уявлення сучасної молоді про психологічний зміст категорії «любові», залежно від рівня їх духовності. Методи дослідження: теоретичні методи: (синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «любові»; емпіричні методи: авторська анкета «Любов – це…», багатовимірний опитувальник «Мотивація кохання» (В. Ф. Моргуна); методика визначення духовного потенціалу та дослідження психологічних механізмів духовного розвитку «Духовний потенціал особистості – 2» (Е. О. Помиткіна); методика виявлення рівня свідомості та сформованості духовної ціннісної орієнтації особистості «Здійснення бажань» (Е. О. Помиткіна); методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Теоретичний аналіз огляду сучасних психологічних досліджень категорій: «любов» і «духовність» дав змогу прийти до наступного висновку, що явища «любові» і «духовності» можна вивчати не тільки за їх якостями, а і з аспекту уявлень про них, і як невіддільні компоненти в структурі особистості і життя людини. Досліджено уявлення молоді про явище любові залежно від рівня розвитку духовності. Опитуваними стали 46 осіб, серед яких 26 жіночої статі і 20 чоловічої; з них 8 з високим рівнем духовного розвитку, 35 з середнім і 3 з низьким. Висновки. Дослідження виявило позитивні показники, хоч статистичної значущості не було виявлено, але вивчення самого феномена «любові» не можна на цьому вважати завершеним, через багатокомпонентність самого феномену і викликану цим складність дослідження. При дослідженні явища любові і духовності зі сторони уявлень молоді виявлено: статеві відмінності уявлень про любов, особливості уявлень сучасної молоді про майбутнього шлюбного партнера, відмінності уявлень щодо змісту закоханості та кохання, про зміни в структурі особистості у залежності від рівня розвитку в ній духовності, про духовність як особистісний аспект в соціальному контексті сучасності. Здійснено інтерпретацію отриманих результатів дослідження, що дала змогу свідчити про те, що аспект у тлумаченні любові як «духовність» та її рівень не впливають на результати. To empirically examine the ideas of modern youth about the psychological content of the category of "love", depending on the level of their spirituality. Methods: Theoretical methods: (synthesis, comparison, modeling, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of "love"; empirical methods: author's questionnaire "Love is ...", multidimensional questionnaire "Motivation of love" (VF Morgun); methodology for determining spiritual potential and research of psychological mechanisms of spiritual development "Spiritual potential of personality - 2" (EA Pomitkin); the method of revealing the level of consciousness and the formation of the spiritual value orientation of the personality "Realization of desires" (EA Pomitkin); methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. Theoretical analysis of the review of modern psychological studies of categories: "love" and "spirituality" made it possible to come to the following conclusion that the phenomena of "love" and "spirituality" can be studied not only in terms of their qualities, but also in terms of their ideas, and how component components in the structure of personality and human life. The conception of youth on the phenomenon of love, depending on the level of spiritual development, is investigated. The respondents were 46 people, including 26 women and 20 men; 8 of them with high levels of spiritual development, 35 with medium and 3 with low. Conclusions. The study found positive indicators, although no statistical significance was revealed, but the study of the phenomenon of "love" cannot be considered complete because of the complexity of the phenomenon and the complexity of the study. In the study of the phenomenon of love and spirituality from the side of the ideas of youth revealed: gender differences of ideas about love, features of presentday youth about the future spouse, differences of ideas about the content of love and love, changes in the structure of personality depending on the level of development in her spirituality spirituality as a personal aspect in the social context of the present. The results of the study were interpreted, which showed that the aspect in the interpretation of love as "spirituality" and its level do not affect the results.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »