Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри
    (2021) Блинова, О. Є.; Бабатіна, С. І.; Каленчук, В. О.; Кікінежді, О. М.; Кізь, О.; Круглов, К.; Мельникова, С.; Моргун, В.; Заика, В.; Сергет, І. В.; Тавровецька, Н. І.; Урсуленко, О. Б.; Kovalova, O.; Varina, H.; Попович, І. С.; Шебанова, В. І.; Шевченко, С.; Варіна, Г. Б.; Казібекова, В. Ф.; Крупник, І. Р.; Крупник, Г. А.
    В період змін, трансформацій, мінливості, нестабільності та криз, в яких перебуває сучасна людина, особливо загострюються питання конструювання майбутнього. У такі періоди особистості складно вибудовувати перспективу власного життя, оскільки необхідно володіти новим репертуаром стратегій і ресурсів. Тому не викликає сумніву актуальність колективної монографії «Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри», оскільки сьогодні як ніколи гостро постає питання розвитку і пошуку нових психологічних ресурсів особистості, які дозволяють їй ефективно долати життєві і суспільні кризи. Монографія буде корисна для науковців, викладачів психології, практичних психологів, аспірантів і студентів, а також фахівців, які працюють у галузі охорони здоров'я в та соціального захисту населення, а також усім, хто небайдужий до сучасних проблем людини і суспільства. Наукове видання: українською, англійською та російською мовами. Всю моральну, правову та етичну відповідальність за грамотність, правильність фактів і посилань, що подається в колективній монографії, несуть автори.
  • Item
    Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine
    (2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.
    The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).
  • Item
    ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ МІСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ АДАПТАЦІЮ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2020) Урсуленко, О. Б.; Блинова, О. Є.; Ursulenko, О. В.; Blynova, O. Ye.
    Мета : з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття «міська ідентичність». У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою «селян», які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти.
  • Item
    МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2020) Урсуленко, О. Б.; Ursulenko, О. В.
    У психологічному знанні існує об’єктивна необхідність розуміння феномену міської ідентичності з метою поглиблення наукового психологічного знання про сутність цього поняття, а також з практичною метою регулювання міграційних процесів, зокрема, освітньої міграції. Оскільки міський простір є важливим компонентом соціального середовища, то параметри міської ідентичності, міра її цілісності, інтегрованості, або, навпаки, суперечливості та внутрішньої конфліктності, є чинником підтримання психологічного благополуччя особистості. Мета: встановити взаємозв’язок між рівнем сформованості міської ідентичності та психологічним благополуччям у міської та сільської студентської молоді. Методи. Застосовано «Шкалу ідентифікації з містом» М. Lalli, яка містить п’ять семантичних блоків: зовнішня цінність міста, загальна прив’язаність, зв’язок з минулим, сприйняття близькості, цілепокладання; «Шкалу психологічного благополуччя» К. Ріфф в адаптації Т. Д. Шевелєнкової, П. П. Фесенко. Опитувальник складається із шести основних шкал: позитивні стосунки з іншими, автономія, управління оточенням, особистісне зростання, мета у житті, самоприйняття. В емпіричному дослідженні взяли участь студенти денної форми навчання, серед них виділено «міських» (батьки проживають у місті) та «сільських» (батьки проживають у селі, студенти мешкають у гуртожитку університету). Результати та висновки. З’ясовано, що цілісність, інтегрованість міської ідентичності є важливим показником підтримання психологічного благополуччя особистості. Визначено відмінності у рівні прояву міської ідентичності між міськими студентами та сільськими студентами, особливо це стосується таких компонентів як, загальна прив’язаність до міста та зв’язок з минулим. Встановлено взаємозв’язки між міською ідентичністю та показниками психологічного благополуччя, що свідчить про вплив позитивного емоційного ставлення до міста на позитивні стосунки з іншими, здатність керувати своїм оточенням, самоприйняття, бачення саме у місті своєї подальшої життєвої траєкторії, тобто студенти сприймають міське середовище як потенціал, що забезпечує можливість професійно-особистісного розвитку. In the psychological knowledge, there is an objective necessity of understanding the phenomenon of urban identity with the purpose of deepening scientific psychological knowledge about the essence of this concept, as well as for the practical purpose of regulating migration processes, particularly educational migration. Since the urban space is an important component of the social environment, then the parameters of urban identity, the measure of its wholeness, integrity, or, on the contrary, contradiction and internal conflict, are a factor of maintaining the psychological well-being of the individual. The aim: to establish the interconnection between the level of formation of urban identity and the psychological well-being among urban and rural student youth. Methods. "The identification scale with the city" by M. Lalli has been applied, which contains five semantic blocks: the external value of the city, general affection, connection with the past, perception of affinity, goal setting; "The scale of psychological well-being" K. Riff in the adaptation of T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko. The questionnaire consists of the six main scales: positive relationships with others, autonomy, environmental management, personal growth, the purpose in life, self-acceptance. The empirical study involved full-time students, the “urban” (parents live in the city) and the “rural” (parents live in the village) have been distinguished among them, the students live in the university dormitory. Results and conclusions. It has been found out that the wholeness and integrity of urban identity are an important indicator of maintaining the psychological well-being of the individual. The differences in the level of manifestation of urban identity between urban students and rural students were identified, especially it concerns such components as general affection for the city and connection with the past. It has been established the interconnections between urban identity and the indicators of psychological well-being, that testifies to the influence of a positive emotional attitude to the city on positive relationships with others, the ability to manage their environment, self-acceptance, the vision namely in the city of their further life trajectory, that is, the students perceive the urban environment as the potential that provides an opportunity for professional and personal development.