Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item ТРУДОВА ТА ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК ЕЛЕМЕНТИ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnikova, I. V.У статті досліджено взаємозв’язок між культурним капіталом і трудовою соціалізацією випускників вищих навчальних закладів. Автор зауважує, що вивчення проблеми обґрунтовується за трьома концептуальними напрямами: соціокультурними суб’єктивно-ціннісними теоріями, концепціями освіти розвитку культури, теоріями культурного капіталу. Зазначено, що в сучасних умовах навчальні заклади реалізують соціокультурну функцію, спрямовану на формування соціально значущого культурного потенціалу індивідів. Тому навчальні заклади виступають як соціальні системи, моделі суспільства, що допомагає акторам набути моральні принципи, соціальні норми, навички спілкування. В статье исследована взаимосвязь между культурным капиталом и трудовой социализацией выпускников высших учебных заведений. Автор отмечает, что изучение проблемы обосновывается по трем концептуальными направлениями: социокультурным субъективно-ценностным теориям, концепциях образования развития культуры, теориях культурного капитала. Отмечено, что в современных условиях учебные заведения реализуют социокультурную функцию,направленную на формирование социально значимого культурного потенциала индивидов. Следовательно, учебные заведения выступают в роли социальных си- стем, моделей общества, которое помогает актерам получить моральные принципы, социальные нормы, навыки общения. This article attempts to explore the relationship between cultural capital and labor socialization of graduates of higher educational institutions. The author notes that research problems grounded on three conceptual areas: socio-cultural subjective and value theories, the concept of cultural education, theory of cultural capital. It is noted that in the present conditions schools implement socio-cultural function aimed at developing a socially significant cultural potential of individuals. Hence schools act as social systems model of society that helps actors to acquire moral principles, social norms, communication skills.Item ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядаються питання професійної соціалізації студентської молоді та проблеми тлумачення цього поняття у соціальних науках. Зазначено, що категорія «професіоналізація» досить часто використовується в науковій літературі щодо аналізу проблем професій і професійної діяльності, де розглядається в якості певного стану особистості. Автор звернула увагу на завдання вищої школи щодо формування середовища для професійної соціалізації студентської молоді. В статье рассматриваются вопросы профессиональной социализации студенческой молодежи и проблемы толкования этого понятия в социальных науках. Указано, что категория «профессионализация» довольно часто используется в научной литературе по анализу проблем профессий и профессиональной деятельности, где рассматривается в качестве определенного состояния личности. Автор обратил внимание на задачи высшей школы по формированию среды для профессиональной социализации студенческой молодежи. The article deals with the professional socialization of students and problems of interpretation of this concept in the social sciences. It is noted that the category of “professionalization” is often used in the literature dealing with analysis of problems of professions and professional activities, and sees them as a particular state of the individual. The author drew attention to the problem of universities regarding formation of environment for professional socialization of students.Item СОЦІАЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглянуто питання соціального виключення студентської молоді у процесі професійної соціалізації. Зауважено, що вікова дискримінація, відчуження, маргіналізація як складові процесу соціального виключення виявляються в різних формах відторгнення молоді від суспільства, що зумовлює появу відторгнутих суспільством, виключених груп молоді з низьким рівнем соціального походження (низько статусні й соціально непривілейовані групи, соціально знедолені, соціально нетипові). Підкреслено, що виключення розглядається в двох формах: як процес (молодіжна контркультура, групи ризику) і як соціальний статус, становище виключеної групи. Незважаючи на те, що виключення молоді зовсім не є метою суспільства, вектор соціальних перетворень, державна політика і діяльність соціальних інститутів від освіти до зайнятості можуть бути несвідомо спрямовані у бік обмеження прав і можливостей цієї соціально-демографічної групи. В статье рассматриваются вопросы социального исключения студенческой молодежи в процессе профессиональной социализации. Указано на то, что возрастная дискриминация, отчуждение, маргинализация, имеющиеся в качестве составляющих процесса социального исключения и проявляющиеся в различных формах отторжения молодежи от общества, приводят к появлению отторгнутых обществом, исключенных групп молодежи с низким уровнем социального происхождения (низко статусные и социально непривилегированные группы, социально обездоленные, социально нетипичные). Подчеркивается, что исключение рассматривается в двух формах: как процесс (молодежная контркультура, группы риска) и как социальный статус, положение исключенной группы. Несмотря на то, что исключение молодежи отнюдь не является целью общества, вектор социальных преобразований, государственная политика и деятельность социальных институтов от образования к занятости могут быть бессоз- нательно направлены в сторону ограничения прав и возможностей этой социально- демографической группы. The article deals with the issue of social exclusion students the process of professional socialization. Specified that age discrimination, exclusion, marginalization available as part of the process of social exclusion and are found in various forms of exclusion of young people from society, which leads to the emergence of society excluded excluded groups of young people from low social background (low social status and underprivileged groups socially disadvantaged, social custom). It is noted that the dialectical relationship trends of integration and domination of one over the other governed by a system of social norms and cultural values, the values of which in terms of post modernization is much weaker. The above is especially felt in the workplace. This leads to contradictions regarding social integration of Ukrainian youth at work. The author emphasizes that the exclusion is seen in two forms: as a process (youth counterculture, risk) and as social status, position excluded groups. Despite the fact that the exclusion of young people is not a public purpose, the vector of social change, public policy and social institutions activities from education to employment may not be consciously directed towards limiting the rights and opportunities of socio-demographic groups.Item КУЛЬТУРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК ОСНОВА ТРУДОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглянуто культурну соціалізацію молоді як основу трудової та професійної соціалізації. Зазначено, що в Україні соціокультурні зміни носили штучний характер у процесі ринкової трансформації. Наголошено на тому, що процеси культурної соціалізації нерозривно пов’язані із процесами трудової та професійної соціалізації. Відзначено шість аідходів дослідницької характеристики поняття “культурна соціалізація”, втім трудова, професійна соціалізація, розглянута в контексті міждисциплінарного підходу, зобов’язує виділити як мінімум три основні параметри значущості процесу формування особистості. В статье рассматривается культурная социализация молодежи как основа трудовой и профессиональной социализации. Указано, что в Украине социокультурные изменения носили искусственный характер в процессе рыночных трансформаций. Отмечено, что процессы культурной социализации неразрывно связаны с процессами трудовой и профессиональной социализации. Высказано мнение, что исследовательская характеристика понятия культурной социализации выражается шестью подхо- дами, а трудовая, профессиональная социализация, рассматриваемая в контексте междисциплинарного подхода, обязывает выделить как минимум три основных параметра значимости процесса формирования личности. The article deals with cultural socialization of young people as the basis of labor and professional socialization. It is noted that in Ukraine sociocultural changes were artificial in the process of market transformation. Emphasized that the processes of cultural socialization is inextricably linked with the workplace and professional socialization. The author suggests that research cultural socialization characteristics of the concept expressed by six approaches, and labor, professional socialization, considered in the context of a multidisciplinary approach obliges provide at least three basic parameters of the importance of the process of identity formation. Within the analysis of cultural socialization as the basis for employment and professional socialization methodological principles of research. The author comes from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization only aspects related to labor interaction. Everything mentioned leads to the need to analyze the processes of cultural trans formation and cultural development from the perspective of modern methodological pas radyhm. Theories of socialization consider youth as a special social game-pu, sprmozhnu not only and not so much the subject, but the subject of the socialization process that has its own will, acting in freedom of choice and responsibility for their actions and deeds, trying realize themselves within the contradictions between their own needs and opportunities that there are certain ci in a particular society. This fact always makes time is tragic youth-tion essentially generates constant conflicts “Parents and Children”, “individual and society”.