Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Filters

2014 - 2019202020 - 20221

Settings

Author: search.filters.author.Шапошникова, І. В.

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • No Thumbnail Available
    Item
    ТОТАЛІТАРНА ЛЮДИНА В УМОВАХ СУСПІЛЬНОГО РЕДУКЦІОНІЗМУ: СОЦІОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
    (2022) Костючков, С. К.; Шапошникова, І. В.; Kostiuchkov, S.; Shaposhnikova, I.V.
    У статті представлено соціологічну інтерпретацію буття тоталітарної людини в умовах суспільного редукціонізму, характерного для тоталітарного суспільства. Зазначається, що сучасною соціологією переосмислюється зміст таких категорій як «суспільство», «справедливість», «прогрес» тощо; цим покладено початок новим підходам до аналізу політичних режимів, як одного з визначальних чинників дослідження структурної організації суспільного життя та соціальних трансформацій. Підкреслюється, що міждисциплінарні дослідження тоталітаризму є в умовах сучасності актуальними, оскільки застосування тоталітарних методів у процесі керування громадським життям подекуди мають місце в суспільствах і державах ХХІ століття. Актуалізується питання щодо аналізу проблематики тоталітарного суспільства, який у соціологічних теоріях має переважно епізодичний, ніж систематичний характер, причому дослідження вказаного феномену здійснюється здебільшого в контексті розгляду прогресивних моделей суспільного устрою, зокрема – демократії. В якості кваліфікаційної характеристики тоталітарних суспільств запропоновано застосувати поняття «суспільний редукціонізм». Акцентовано увагу на альтернативі тоталітарному суспільству – громадянському суспільстві, яке пропонується досліджувати міждисциплінарно – у філософсько-світоглядному, соціально-політичному та у культурно-історичному вимірах. Репресивна колективна відповідальність за результати функціонування тоталітарного суспільства знищила проблематику суспільної та особистої моралі, внаслідок чого почалися процеси руйнації відповідальної, мислячої, самостійної особистості та поступового знищення її як соціального феномена. Зроблено висновок про те, що загальним знаменником репресивного впливу тоталітарного суспільства на людину постає перетворення особистості в частинку маси, а також генерування безальтернативного соціального конформізму, підкорення та інтолерантності. Доведено, що становлення і розвиток тоталітарного суспільства є процесом мінімізації можливостей людини самореалізуватися в соціумі, оскільки тотальне одержавлення всіх сфер суспільного життя й домінування єдиної політичної партії робить людину абсолютно залежною від діючої влади. The article presents a sociological interpretation of the existence of a totalitarian man in the conditions of social reductionism, characteristic of a totalitarian society. It is noted that modern sociology rethinks the content of such categories as «society», «justice», «progress», etc.; this marked the beginning of new approaches to the analysis of political regimes, as one of the determining factors in the study of the structural organization of social life and social transformations. It is emphasized that interdisciplinary studies of totalitarianism are relevant in today’s world, as the use of totalitarian methods in the management of public life sometimes takes place in societies and countries of the XXI century. The issue of analysis of the problems of totalitarian society, which in sociological theories is mostly episodic rather than systematic, is being raised, and the study of this phenomenon is carried out mostly in the context of progressive models of social order, including democracy. It is proposed to use the concept of «social reductionism» as a qualification characteristic of totalitarian societies. It is emphasized that interdisciplinary studies of totalitarianism are relevant in today’s world, as the use of totalitarian methods in the management of public life sometimes takes place in societies and countries of the XXI century. The issue of analysis of the problems of totalitarian society, which in sociological theories is mostly episodic rather than systematic, is being raised, and the study of this phenomenon is carried out mostly in the context of progressive models of social order, including democracy. It is proposed to use the concept of «social reductionism» as a qualification characteristic of totalitarian societies. It is concluded that the common denominator of the repressive influence of totalitarian society on man is the transformation of the individual into a part of the mass, as well as the generation of unalterable social conformism, subjugation and intolerance. It is proved that the formation and development of a totalitarian society is a process of minimizing human opportunities for self-realization in society, as the total nationalization of all spheres of public life and the dominance of a single political party makes a person completely dependent on the current government.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2017) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
    У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовано особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді. В статье рассматривается проблема социологической оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автор освещает результаты проведенного социологического исследования общих показателей оценки культурного капитала. Проанализированы особенности оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автором разработаны специфические показатели оценки культурного капитала студенческой молодежи. The author of the article examines the problem of sociological estimation of cultural capital of young people. An author lights up the results of the conducted sociological research of general indexes of estimation of cultural capital. The features of estimation of cultural capital of student young people are analysed. An author is develop the specific indexes of estimation of cultural capital of student young people.
  • Thumbnail Image
    Item
    ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА
    (2017) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, И. В.
    У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовані особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді.
  • Thumbnail Image
    Item
    FEATURES OF CONSUMPTION IN THE EDUCATION MARKET (ON THE EXAMPLE OF PROFESSIONAL IDENTITY OF STUDENTS OF BORDER AREAS)
    (2017) Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.
    The article considers issues concerning the consumption in the market of educational services, professional development of students of border areas in terms of the socio-economic transformation of society. Factors of professional selection in the formation of human capital are determined. During the formation of the human capital of a new type a situation occurs in which young people exercise their professional choices based on an unsteady occupational structure, the lack of employment guarantees and the need to compete in labour market. The above imposes a significant imprint on the logic of professional choice. However, the most significant social processes that transform the professional choice of modern Ukrainian youth are as follows: Firstly, the strengthening of social differentiation, the emergence of the «rich» and «poor». By way of consolidation of these relations in society, a financial situation becomes an influential factor in determining the level of aspirations, educational and professional intentions, life strategies of young people. Secondly, hopping popularity of new professions and specialities that serve the market economy (manager, advertising specialist, lending professional, banker), which is partly connected with the social attention to entrepreneurship. Thirdly, the formation of adjustment for active personal identity of a young man, independent choice of professional activity and investment in obtaining a profession. The relevant processes are peculiar not only to young people who first get education, but also people oriented on constant retraining. However, such a situation increases the risk of errors of the subject concerning the vocational choice, and thus the risk of material losses. Fourthly, the lack of central planning and system of graduates’ redistribution complicates the employment of young specialists, which negatively affects the process of career guidance, but also enhances its value, because the right career choices based on individual abilities significantly increases the chances of effective competition. Fifthly, the lack of priority sectors of the national economy development, the crisis of leading industries, underfunding of areas of science, culture, education. Sixthly, acquiring a new status, although not official, by certain territories. We mean the zone of anti-terrorist operation (ATO) and those bordering on them; the border areas with temporarily occupied Crimea, the so-called «gray zone», from which young people go into higher education in educational institutions of Ukraine. Seventhly, the activation of the process of academic mobility, when students from border areas actively participate in international educational programs and projects and, therefore, complete their education in neighbouring countries, in particular in the Republic of Poland. As it turned out, the behaviour of young people when making decision about the education, there are also irrational elements: emotionality, focus mainly on «fashionable» specialties excluding trends in the labour market, desire to get only a diploma, but no specific knowledge, passive attitude toward studying, attempts to find a job away from regions that have become unattractive because of their proximity to the borders of the zone ATO and the Crimea, even to leave the country. Moreover, we know that many graduates do not work in the specialty, or have no idea about the specifics of the received specialty that does not allow them to effectively occupy a niche in the labour market. In this context, the increase in the total cultural capital of the society, which will provide the transformation of value-normative structure of its members in accordance with the realities of social development, is gaining importance. The last thesis is particularly relevant in the area of labour activity. The results of the author’s empirical sociological study aimed at identifying features of social and professional orientations, intentions, plans of students as human capital of the border Kherson region are given. У статті розглянуто питання, що стосуються споживання на ринку освітніх послуг, професійного розвитку студентів прикордонних районів, з погляду соціально- економічної трансформації суспільства. Визначено фактори професійного відбору у формуванні людського капіталу. У процесі формування людського капіталу нового типу виникає ситуація, коли молоді люди реалізують свій вибір, заснований на нестійкій професійній структурі, відсутності гарантій зайнятості та необхідності конкурувати на ринку праці. Проте, найбільш значущі соціальні процеси, які трансформують професійний вибір сучасної української молоді, полягають у такому: посилення соціальної диференціації, поява «багатих» і «бідних»; зростання популярності таких професій і спеціальностей, які забезпечують потреби ринкової економіки (менеджер, спеціаліст з реклами, банкір), що певною мірою пов’язано із соціальною увагою до підприємництва; відсутність централізованого планування й системи перерозподілу випускників ускладнює праце- влаштування молодих фахівців, що негативно впливає на процес профорієнтації. Представлені результати емпіричного соціологічного дослідження автора, спрямовані на виявлення особливостей соціальної та професійної орієнтації, намірів, планів студентів як людського капіталу прикордонної Херсонської області. В статье рассматриваются вопросы, касающиеся потребления на рынке образовательных услуг, профессионального развития студентов приграничных районов, с точки зрения социально-экономических преобразований общества. Определены факторы профессионального отбора в формировании человеческого капитала. В процессе формирования человеческого капитала нового типа возникает ситуация, когда молодые люди реализуют свой выбор, основанный на неустойчивой профессиональной структуре, отсутствии гарантий занятости и необходимости конкурировать на рынке труда. Однако, наиболее значимые социальные процессы, которые трансформируют профессиональный выбор современной украинской молодежи, заключаются в следующем: усиление социальной дифференциации, появление «богатых» и «бедных»; рост популярности профессий и специальностей, обеспечивающих потребности рыночной экономики (менеджер, специалист по рекламе, банкир), что отчасти связано с социальным вниманием к предпринимательству; отсутствие централизованного планирования и системы перераспределения выпускников затрудняет трудоустройство молодых специалистов, негативно влияет на процесс профориента- ции. Представлены результаты эмпирического социологического исследования автора, направленные на выявление особенностей социальной и профессиональной ориентации, намерений, планов студентов как человеческого капитала пограничной Херсонской области.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    ФАКТОРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.
    У статті автор висвітлює результати проведеного дослідження теоретичних підходів до визначення факторів професійної орієнтації студентської молоді. Виявлено основні підходи до виділення факторів професійної орієнтації. Визначено передумови функціонування факторів професійної орієнтації. Автором досліджено вплив факторів макро- і мікросередовища на процес професійної орієнтації. Обґрунтовано, що ефективна професійна орієнтація можлива лише за достатньо високого рівня особистісного розвитку молодої людини, що передбачає розвиток позитивного ставлення до себе як до професіонала, саморозвиток особистісних можливостей і ставлення до себе як суб’єкта свого життя, здатного робити вибір, керуючись власними цілями і цінностями. В статье автор освещает результаты проведенного исследования теоретических подходов к определению факторов профессиональной ориентации студенческой молодежи. Выявлены основные подходы к пони- манию факторов профессиональной ориентации. Определены предпосылки функционирования факторов профессиональной ориентации. Автором исследовано влияние факторов макро- и микросреды на процесс профессиональной ориентации. Обоснованно, что эффективная про- фессиональная ориентация возможна лишь при достаточно высоком уровне личностного развития молодого человека, который предусматривает развитие позитивного отношения к себе как к профессионалу, саморазвитие личностных возможностей и отношение к себе как индивиду, способному сделать выбор, руководствуясь собственными целями и ценностями. The author enlightens the results of undertaken study on the theoretical approaches to the determination of factors of professional orientation of student youth. The basic approaches to the factors of professional orientation are found out. Pre-conditions of functioning of factors of professional orientation are defined. The influence of factors of macro and microenvironments on the process of professional orientation is investigated by the author. It is proved that an effective professional orientation is possible only for the person with high level of personal development that promotes development of positive attitude towards himself as a professional and independent development of personal abilities and attitude towards himself as an individuality who is able to make a choice based on his own aims and values.
  • Thumbnail Image
    Item
    ТРУДОВА ТА ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ МОЛОДІ ЯК ЕЛЕМЕНТИ КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ
    (2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnikova, I. V.
    У статті досліджено взаємозв’язок між культурним капіталом і трудовою соціалізацією випускників вищих навчальних закладів. Автор зауважує, що вивчення проблеми обґрунтовується за трьома концептуальними напрямами: соціокультурними суб’єктивно-ціннісними теоріями, концепціями освіти розвитку культури, теоріями культурного капіталу. Зазначено, що в сучасних умовах навчальні заклади реалізують соціокультурну функцію, спрямовану на формування соціально значущого культурного потенціалу індивідів. Тому навчальні заклади виступають як соціальні системи, моделі суспільства, що допомагає акторам набути моральні принципи, соціальні норми, навички спілкування. В статье исследована взаимосвязь между культурным капиталом и трудовой социализацией выпускников высших учебных заведений. Автор отмечает, что изучение проблемы обосновывается по трем концептуальными направлениями: социокультурным субъективно-ценностным теориям, концепциях образования развития культуры, теориях культурного капитала. Отмечено, что в современных условиях учебные заведения реализуют социокультурную функцию,направленную на формирование социально значимого культурного потенциала индивидов. Следовательно, учебные заведения выступают в роли социальных си- стем, моделей общества, которое помогает актерам получить моральные принципы, социальные нормы, навыки общения. This article attempts to explore the relationship between cultural capital and labor socialization of graduates of higher educational institutions. The author notes that research problems grounded on three conceptual areas: socio-cultural subjective and value theories, the concept of cultural education, theory of cultural capital. It is noted that in the present conditions schools implement socio-cultural function aimed at developing a socially significant cultural potential of individuals. Hence schools act as social systems model of society that helps actors to acquire moral principles, social norms, communication skills.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦІОКУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ: СПІВВІДНОШЕННЯ ТРАДИЦІЙ ТА НОВАЦІЙ
    (2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.
    У статті піднято проблему співвідношення традицій та новацій у процесі соціокультурних трансфор мацій. Автор звертає увагу на три основні параметри значущості процесу формування особистості: параметр суспільної орієнтації, параметр осмислення соціалізації як соціокультурного явища, параметр культурологічного значення соціалізації. Натомість новітнє теоретичне положення щодо становлення «порядку через хаотичну стійкість» дозволить більш точно пояснити складну взаємодію між суспільством та молоддю, яка проходить процес соціалізації. Її основний орієнтир, який не сприймається традиційною педагогікою, - керований хаос - припускає наявність стабільного еволюційного розвитку і біфуркацій (моментів вибору). Автор при цьому виходить із логіки міждисциплінарного дослідження та з того, що культурна соціалізація охоплює всі аспекти соціального життя індивіда, у той час як професійна та трудова соціалізація тільки аспекти, пов’язані із трудовою взаємодією. При цьому на продуктивний стан людини суттєво впливають психофізіологічні аспекти, такі як безумовні рефлекси і психофізіологічні якості та стани, котрими може бути описано поведінку індивідів. Відповідно для збалансування системи «людина-виробництво», або «людина-машина» має місце вплив психофізіологічних чинників та індивідуальних якостей того, хто працює, оскільки відхилення від базового значення (помилки на виробництві, нещасні випадки, або, навпаки, суттєві покращення виробничого процесу) є наслідком зіткнення якостей людини з особливостями конкретної професійної діяльності. Однак самі ці якості є результатом дії культурного чинника, який у контексті забезпечення продуктивності праці відіграє принципово важливу роль. Висловлено думку, що трудова і професійна соціалізація по суті являють собою глибоке сприйняття норм та цінностей, котрі неформально узгоджують характер спільної діяльності людей під час трудового процесу. The article raised the problem of balance of tradition and innovation in the social and cultural transformations. The author draws attention to the importance of three key parameters of the process of identity formation, social orientation parameter, parameter of socialization understanding as a socio and cultural phenomenon, setting the value of cultural socialization. Instead, the latest theoretical position on the formation of «order through chaotic resistance» would more accurately explain the complex interaction between society and young people, which is the process of socialization. Its main landmark is not considered in traditional pedagogy - controlled chaos - requires a stable evolutionary development and bifurcations (points selection). By thus we obtained from the logic of interdisciplinary research and the fact that cultural socialization covers all aspects of social life of the individual, while professional and occupational socialization are the only aspects related to labor interaction. Thus, the productive human condition is significantly affecting to physiological aspects, such as unconditioned reflexes and physiological quality and condition, which can be described by the behavior of individuals. According to balance the system «man-production» or «man-machine» is a physiological impact factors and individual as someone who works as a deviation from the baseline value (errors at work, accidents, or, conversely, significant improvement of the production process) is the result of a collision human qualities specific to that particular profession. However, most of these qualities are the result of cultural factors in the context of ensuring that productivity plays a crucial role. Suggested that labor and professional socialization essentially are the deep perception of norms and values which informally agree with common people nature during the labor process.