Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
5 results
Search Results
Item СОЦІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2017) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовано особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді. В статье рассматривается проблема социологической оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автор освещает результаты проведенного социологического исследования общих показателей оценки культурного капитала. Проанализированы особенности оценки культурного капитала студенческой молодежи. Автором разработаны специфические показатели оценки культурного капитала студенческой молодежи. The author of the article examines the problem of sociological estimation of cultural capital of young people. An author lights up the results of the conducted sociological research of general indexes of estimation of cultural capital. The features of estimation of cultural capital of student young people are analysed. An author is develop the specific indexes of estimation of cultural capital of student young people.Item ОЦІНКА КУЛЬТУРНОГО КАПІТАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА(2017) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, И. В.У статті розглядається проблема соціологічної оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автор висвітлює результати проведеного соціологічного дослідження загальних показників оцінки культурного капіталу. Проаналізовані особливості оцінки культурного капіталу студентської молоді. Автором розроблено специфічні показники оцінки культурного капіталу студентської молоді.Item ФАКТОРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті автор висвітлює результати проведеного дослідження теоретичних підходів до визначення факторів професійної орієнтації студентської молоді. Виявлено основні підходи до виділення факторів професійної орієнтації. Визначено передумови функціонування факторів професійної орієнтації. Автором досліджено вплив факторів макро- і мікросередовища на процес професійної орієнтації. Обґрунтовано, що ефективна професійна орієнтація можлива лише за достатньо високого рівня особистісного розвитку молодої людини, що передбачає розвиток позитивного ставлення до себе як до професіонала, саморозвиток особистісних можливостей і ставлення до себе як суб’єкта свого життя, здатного робити вибір, керуючись власними цілями і цінностями. В статье автор освещает результаты проведенного исследования теоретических подходов к определению факторов профессиональной ориентации студенческой молодежи. Выявлены основные подходы к пони- манию факторов профессиональной ориентации. Определены предпосылки функционирования факторов профессиональной ориентации. Автором исследовано влияние факторов макро- и микросреды на процесс профессиональной ориентации. Обоснованно, что эффективная про- фессиональная ориентация возможна лишь при достаточно высоком уровне личностного развития молодого человека, который предусматривает развитие позитивного отношения к себе как к профессионалу, саморазвитие личностных возможностей и отношение к себе как индивиду, способному сделать выбор, руководствуясь собственными целями и ценностями. The author enlightens the results of undertaken study on the theoretical approaches to the determination of factors of professional orientation of student youth. The basic approaches to the factors of professional orientation are found out. Pre-conditions of functioning of factors of professional orientation are defined. The influence of factors of macro and microenvironments on the process of professional orientation is investigated by the author. It is proved that an effective professional orientation is possible only for the person with high level of personal development that promotes development of positive attitude towards himself as a professional and independent development of personal abilities and attitude towards himself as an individuality who is able to make a choice based on his own aims and values.Item ПРОФЕСІЙНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ(2015) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглядаються питання професійної соціалізації студентської молоді та проблеми тлумачення цього поняття у соціальних науках. Зазначено, що категорія «професіоналізація» досить часто використовується в науковій літературі щодо аналізу проблем професій і професійної діяльності, де розглядається в якості певного стану особистості. Автор звернула увагу на завдання вищої школи щодо формування середовища для професійної соціалізації студентської молоді. В статье рассматриваются вопросы профессиональной социализации студенческой молодежи и проблемы толкования этого понятия в социальных науках. Указано, что категория «профессионализация» довольно часто используется в научной литературе по анализу проблем профессий и профессиональной деятельности, где рассматривается в качестве определенного состояния личности. Автор обратил внимание на задачи высшей школы по формированию среды для профессиональной социализации студенческой молодежи. The article deals with the professional socialization of students and problems of interpretation of this concept in the social sciences. It is noted that the category of “professionalization” is often used in the literature dealing with analysis of problems of professions and professional activities, and sees them as a particular state of the individual. The author drew attention to the problem of universities regarding formation of environment for professional socialization of students.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті подано результати проведеного автором соціологічного дослідження особливостей соціально-професійних орієнтацій студентської молоді. Зауважено, що праця почала сприйматись молоддю як інструментальна цінність – «джерело доходу». Дана установка відображає формування нової «ринкової» трудової й споживацької етики. Така етика не містить, на наш погляд, принципового негативу, однак її формування як цілісного культурного явища (феномену) вимагає певного проміжку часу, більш тривалого, ніж той, що пройшов з часів набуття незалежності України. Автор зазначила, що під час трудової соціалізації, як і в процесі соціалізації загалом, головного значення набуває навчання соціальним ролям – імітація, завдяки їй індивід «вбирає» у себе загальні цінності в процесі спілкування зі «значущими» іншими, у результаті чого наслідування загальноприйнятим нормативним стандартам стає частиною його мотиваційної структури, його потребою. Натомість професійна дія має бути більш свідомою та ґрунтуватися на постійному прагненні до вдосконалення виконуваних функцій, що створює певні незручності (та навіть загрози) для успіхів у професійній соціалізації. У професійному середовищі ситуація може різко змінюватися, особливо коли відбуваються суттєві соціальні трансформації: починає руйнуватися «кристал звичаю», зумовлюючи розглянуті недоліки «мімесіса». Виникає нестійка рівновага, коли руйнування традицій призводить до невизначеності у свідомості і діях людей. Зна- чною проблемою є порушення гармонії між традицією й інновацією і (як наслідок) між тими соціальними ресурсами (поколіннями людей), які їх відтворюють. В статье представлены результаты проведенного автором социологического исследования особенностей социально-профессиональных ориентаций студенческой молодежи. Замечено, что труд начал восприниматься молодежью как инструментальная ценность – «источник дохода». Данная установка отражает формирование новой «рыночной» трудовой и потребительской этики. Такая этика не содержит, на наш взгляд, принципиального негатива, однако ее формирование, как целостного культурного явления (феномена), требует определенного времени, более длительного, чем то, что прошло со времен получения независимости Украины. Автор отметила, что во время трудовой социализации, как и в процессе социализации в целом, главное значение приобретает обучение социальным ролям – имитация, благодаря ей индивид «вбирает» в себя общие ценности в процессе общения со «значимыми» другими, в результате чего подражания общепринятым нормативным стандартам становится частью его мотивационной структуры, его потребностью. Зато профессиональное действие должно быть более сознательным и основываться на постоянном стремлении к совершенствованию выполняемых функций, что создает определенные неудобства (и даже угрозы) для успехов в профессиональной социализации. В профессиональной среде ситуация может резко меняться, особенно когда происходят существенные социальные трансформации: начинает разрушаться «кристалл обычая», вызывая рассмотренные недостатки «мимесиса». Возникает неустойчивое равновесие, когда разрушение традиций приводит к неопределенности в сознании и действиях людей. Значительной проблемой является нарушение гармонии между традицией и инновацией и (как следствие) между теми социальными ресурсами (поколениями людей), их воспроизводят. The article presents the results of a sociological study author features social and professional orientations of students. Noted that work began perceived by young people as instrumental value – «source of income». This setting reflects the formation of a new «market» of labor and consumer ethics. This does not include ethics, in our view, a fundamental negativity, but its formation as a holistic cultural phenomenon (phenomenon) requires a period of time longer than the one that took place since independence Ukraine. The author noted that during labor socialization as a process of socialization in general, the main importance is learning social roles – imitation, through her individual «absorbs» a common value in the communication process with «significant» other, resulting in imitation common regulatory standards becomes part of the motivational structure of its request. Instead, professional performance should be more conscious and based on a constant quest to improve function, which creates some discomfort (and even threats) for success in professional socialization. In a professional environment can dramatically change the situation, especially when there are significant social transformation, begins to break down «crystal habit», causing considered flaws «mimesis». There is a delicate balance when the destruction of traditions leads to uncertainty in the minds and actions of people. A major problem is a violation of the harmony between tradition and innovation, and (consequently) between the social resources (generations of people) that they reproduce.