Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
44 results
Search Results
Item ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІВРОБІТНИКІВ(2019) Круглов, К. О.; Блинова, О. Є.; Kruglov, К. О.; Blynova, O. Ye.Статтю присвячено дослідженню ролі та значення соціального капіталу у психологічному благополуччі співробітників організації. Мета: вивчення впливу соціального капіталу на психологічне благополуччя співробітників організації. Методи. «Психологічне благополуччя особистості» К. Ріфф в адаптації Т. Шевелєнкової та П. Фесенко за шістьма шкалами: цілі у житті, позитивні стосунки з іншими, особистісне зростання, управління середовищем, самоприйняття, автономія. Для вимірювання соціального капіталу як певної сукупності ресурсів, які людина може отримати від своєї соціальної мережі, застосовано методику «Опитувальник виміру індивідуального соціального капіталу» Р.Стили (Styla) в адаптації І. Семків. Результати. Психологічне благополуччя визначаємо як переживання та стани, що вказують на повноту самореалізації людини в конкретних життєвих умовах. Соціальний капітал розуміємо як соціальну мережу людини, яка заснована на емоційно позитивних довірчих стосунках, та впливає на покращення рівня психологічної комфортності особистості. Встановлено, що найбільшу кількість кореляційних взаємозв’язків серед шкал соціального капіталу, має «Соціально-професійний ресурс». Такі результати показують безпосередню залежність особистісного зростання від наявності у людини роботи, самореалізованості у професії, продуктивного спілкування з колегами по роботі, можливості розширення власної соціальної мережі, яка ґрунтується на стосунках довіри та взаємодопомоги. Констатовано, що шкала «Продуктивні вміння» забезпечує більшу автономію особистості, тобто самостійність та незалежність респондента, здатність самостійно регулювати власну поведінку, яка спирається на власні можливості та здібності у вибудовуванні стратегії своєї поведінки та визначенні вектору свого життя. Висновки. Найбільш вираженими ресурсами соціального капіталу у досліджуваної групи співробітників організації є «соціально-професійний ресурс», «продуктивні вміння», «емоційний ресурс». Встановлено взаємозв’язки між ресурсами соціального капіталу особистості та показниками психологічного благополуччя. The article is dedicated to the study of the role and importance of the social capital in the psychological welfare of employees of the organization. The aim: the study of the social capital influence on the psychological welfare of employees of the organization. Methods. "Psychological welfare of the individual" by K. Riff in the adaptation of T. Shevelenkova and P. Fesenko by six scales: goals in life, positive relationships with others, personal growth, environment management, selfacceptance, autonomy. To measure the social capital as a certain set of resources that a person can get from his or her social network, the method "The questionnaire for measuring the social capital of the individual" by P. Styla in the adaptation of I. Semkiv was applied. Results. The psychological welfare is defined as experiences and states that point to the completeness of self-realization of a person in specific living conditions. The social capital is understood as a person's social network, which is based on emotionally positive, trusting relationships and affects the improvement of the psychological comfort level of an individual. It has been established that the largest number of correlated relationships among the social capital scales has the "socio-professional resource". Such results show the direct dependence of personal growth on one's job availability, professional self-realization, productive communication with colleagues at work, ability to expand own social network, which is based on relationships of trust and mutual assistance. The fact is that the "productive skills" scale provides greater autonomy of the individual, that is, independence and self-sufficiency of the respondent, the ability to independently regulate his or her behaviour, which relies on one's capabilities and abilities in building the strategy of behaviour and determining the vector of one's life. Conclusions. The most significant resources of the social capital in the studied group of employees of the organization are "socio-professional resource", "productive skills", "emotional resource". It was found that there are interconnections between the social capital resources of the individual and the indicators of his or her psychological welfare.Item ЦЕННОСТНЫЕ ОРИЕНТАЦИИ СОТРУДНИКОВ С РАЗНЫМ СОЦИАЛЬНЫМ СТАТУСОМ В ОРГАНИЗАЦИИ(2019) Блинова, Е. Е.; Круглов, К. А.; Blynova, O. Ye.; Kruglov, K. O.; Блинова, О. Є.В статье представлены результаты эмпирического исследования ценностных ориентаций сотрудников с разным социальным статусом в организации. Обоснована актуальность проблемы, дано обоснование понятия «социальный статус» в психологии и социологии. Показано, что существуют различия в иерархии ценностей сотрудников с низким и высоким социальным статусом в организации, в частности, «конформизм» и «безопасность» занимают более высокий иерархический уровень у сотрудников с низким социальным статусом; у сотрудников с высоким статусом наиболее значимыми являются ценности «самостоятельность», «универсализм», «достижения», что свидетельствует об активной жизненной позиции, стремлении к успеху, умении ставить цель и достигать ее. The results of empirical investigation of value orientations of employees with different social status within an organization are presented in the article. The actuality of the problem is justified, the justification of the notion ‘social status’ in psychology and sociology is presented. It is demonstrated that there exist differences between value hierarchies of employees with higher and lower social status, particularly, ‘conformism’ has higher hierarchical position for employees with lower social status; for employees with higher social status the major positions are occupied by ‘independence’, ‘universalism’, ‘achievements’, proving to their active life position, striving for success, ability to set goals and achieve it.Item THE PSYCHOLOGICAL FACTORS OF DETERMINATION OF THE LABOUR MIGRANTS' ADAPTATION STRATEGIES IN THE COUNTRY OF EMPLOYMENT(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.The article deals with the problem of the psychological factors of determination of the adaptation strategies of the Ukrainian labor migrants abroad. On the basis of the empirical research, it has been proved, that such strategies of acculturation of the labor migrants in a foreign cultural environment, such as integration and assimilation, contribute to resolving the crisis of the personal and social identity; the strategy of marginalization leads to an intensification of the crisis. An important factor in preserving of the Ukrainian labor migrants' professional identity is the employment abroad by their specialty at a permanent work, that provides the opportunities for professional growth, satisfaction with their own self-realization, awareness of professional perspectives. In turn, a greater probability of getting a permanent work abroad and satisfaction with work are determined by the following personal qualities of the labor migrants: internality, self-control, conscientiousness, organization, responsibility, extraversion, openness to experience.Item PSYCHOLOGYCAL PROVISION OF PROCESSES MODERNIZATION OF METALLURGICAL PRODUCTION MANAGEMENT(2018) Blynova, O. Ye.; Sheviakoy, O. V.; Блинова, О. Є.Purpose: The creation of an ergonomic methodical approach to the processes modernization of metallurgical production management, which involves a human factor at the difficult man-machine system development and exploitation and the realization degree estimation of ergonomic requirements on the different stages of operator`s activity planning. Methodology: An analytical model of the organization of the research works devoted to the ergonomic modernization of man-machine systems was developed. Searching and purpose-oriented investigations on the different stages of man-machine system development and exploitation were modelled from the sketchy projection till the exploitation of the system. Theoretical, system analytical and experimental methods were used. Findings: The results of processes ergonomic modernization of metallurgical production management were discussed in two countries under new economic (market) conditions. The factors, which define the tension in rolling-mill operator`s activity, were exposed. Some recommendations on modernization of the existing technology and labor organization were formulated.Item THE RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF EXPECTING A VICTORY IN MEN MINI-FOOTBALL TEAMS(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Nosov, P. S.; Kovalchuk, Z. Ya.; Piletska, L. S.; Berbentsev, V. I.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Галина; Носов, Павло; Ковальчук, Зоряна; Ковальчук, Любомира; Бербенцев, ВікторThe use of content-analysis with the encoding matrix and factor analysis allowed conducting research of the mental states of mini-football players who won in competitions (n=128). Regulation of sporting activities is done through the understanding and control of sportsmen’s mental states. The realization of mental states by their coaches affects the choice of the game guidelines and strategy, determines the content characteristics of tactical and technical training. The principal goal of the research is to examine the mental states of expecting a victory in men mini-football. The research methods: tests with standardized questionnaires, content analysis and factor analysis. The major factor in this structure is F-1 “value and sense self-regulation of a victory” (19.04%), correlated with F-2 “pragmatic self-regulation of a victory” (rs=.424; p≤.01) and F-3 “convergence of a victory” (rs=.362; p≤.01). The findings of the research can be of use to coaches, sporting directors, for those dealing with training, for managers of minifootball and football clubs and also for the researchers in the area of psychology mini-football and psychology sports. Використання контент-аналізу з кодувальною матрицею та факторним аналізом дозволило провести дослідження психічних станів гравців міні-футболу, які виграли у змаганнях (n = 128). Регулювання спортивної діяльності здійснюється через розуміння та контроль психічних станів спортсменів. Реалізація психічних станів їх тренерами впливає на вибір ігрових настановлень та стратегії, визначає змістові характеристики тактикотехнічної підготовки. Основна мета дослідження – вивчити психічні стани очікування перемоги в чоловічому міні-футболі. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, контент-аналіз та факторний аналіз. Основним фактором у цій структурі є F-1 «саморегулювання цінності та почуття перемоги» (19.04%), співвіднесене з F-2 «прагматичною саморегуляцією перемоги» (rs = .424; p≤.01 ) і F-3 «конвергенція перемоги» (rs = .362; p≤.01). Результати дослідження можуть бути корисними для тренерів, спортивних директорів, для тих, хто займається тренуванням, для керівників міні-футболу та футбольних клубів, а також для дослідників у галузі психології міні-футболу та психології спорту.Item Modern research of the representatives of psychological sciences(2019) Blynova, O. Ye.; Bystrova, Yu. O.; Halian, I. M.; Kikinezhdi, O. M.; Блинова, О. Є.Item Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.Item Research of Relationship between the Social Expectations and Professional Training of Lyceum Students studying in the Field of Shipbuilding(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Aleksieieva, M.; Nosov, P. S.; Zavatska, N.; Smyrnova, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Алексєєва, М. І.; Носов, П. С.; Завацька, Н. Є.; Смирнова, О. О.Social expectations are important regulators of vocational training of lyceums of shipbuilding vocational schools. The aim is to study the relationship of social expectations and professional training of lyceum-shipbuilders (n = 251). The most significant relationships of expectations and investigated variables at the level (p≤.01) are established. The program for optimization of development and psycho-correction in the form of the elective “Expected result” is implemented. The efficiency of the developed program has been experimentally confirmed. The ways of improvement and development perspectives are proposed. Соціальні очікування є важливими регуляторами навчально-професійної підготовки ліцеїстів суднобудівних професійно-технічних училищ. Метою є дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і професійної підготовки ліцеїстів-суднобудівельників (n=251). Встановлено найбільш значущі взаємозв’язки очікувань і досліджуваних змінних на рівні (p≤.01). Впроваджено програму оптимізації розвитку та психокорекції у формі факультативу «Очікуваний результат». Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕЧНІСТЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ЧИННИК ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ(2019) Ільницька, І. А.; Блинова, О. Є.; Ilnitska, I. А.; Blynova, O. Ye.Статтю присвячено проблемі соціально-психологічної безпечності освітнього середовища закладу вищої освіти як чиннику позитивного психологічного клімату студентської групи. Актуальність обґрунтовано через розуміння психологічної комфортності та захищеності освітнього середовища університету як вагомої умови особистісного розвитку студентської молоді. Визначено зміст та структуру категорій «соціально-психологічна безпечність освітнього середовища» та «соціальнопсихологічний клімат». Мета. з’ясування впливу соціально-психологічної безпечності освітнього середовища на психологічний клімат студентської групи. Методи. Для проведення емпіричного дослідження застосовано методики: «Психологічна безпечність освітнього середовища» І. О. Баєвої; «Оцінка рівня психологічного клімату колективу» А. М. Лутошкіна. Обробка даних відбувалась за допомогою порівняльного аналізу (критерій кутового перетворення Фішера). Результати. З’ясовано, що між групами студентів з різним рівнем оцінки соціально-психологічної безпечності освітнього середовища закладу вищої освіти існують відмінності за ознаками соціальнопсихологічного клімату. Отримані статистично значущі відмінності стосуються всіх компонентів соціально-психологічного клімату групи – когнітивного (знання та поінформованість про інших членів групи); емоційного (ставлення до інших членів групи та до групи в цілому), поведінкового (реальні дії, спрямовані на спільну працю, спільні зусилля у досягненні мети). Визначено, що перебування у психологічно безпечному освітньому середовищі детермінує високий рівень позитивності соціальнопсихологічного клімату студентської групи, що, у свою чергу, впливає на задоволеність змістом навчальної діяльності, на психологічне благополуччя учасників освітнього процесу. Констатовано, що психологічна безпечність освітнього середовища є умовою, що забезпечує позитивний особистісний розвиток всіх учасників освітнього процесу. Інтегральними показниками психологічної безпечності освітнього середовища є показники задоволеності міжособистісними відносинами, почуття захищеності у міжособистісних відносинах як з викладачами, так і з іншими студентами, гармонійність цих стосунків, референтна значущість освітнього середовища для суб’єкта. The article is devoted to the problem of socio-psychological safety of the educational environment of higher education institution as a factor of the positive psychological climate of the student group. Topicality is substantiated by understanding the psychological comfort and the protection of the educational environment of the university as a significant condition for the personal development of student youth. In this article, the content and structure of the categories “socio-psychological safety of the educational environment” and “sociopsychological climate” were determined. Objective. Clarification of the influence of socio-psychological safety of the educational environment on the psychological climate of the student group. Methods. For conducting empirical research: the method of “Psychological safety of the educational environment” by I.O. Baieva; the method of “Assessment of the level of the psychological climate of the group” by A.M. Lutoshkin were used. Data processing was done using a comparative analysis (Fisher's corner transformation criterion). Results. It is found out that between groups of students with different levels of assessment of social and psychological safety of the educational environment of the institution of higher education there are differences on the basis of socio-psychological climate. The obtained statistically significant differences concern all components of the sociopsychological climate of the group - cognitive (knowledge and awareness of other members of the group); emotional (attitude towards other members of the group and the group as a whole), behavioral (real actions aimed at joint work, joint efforts in achieving the objective). It is determined that staying in a psychologically safe educational environment determines the high level of positivity of the socio-psychological climate of the student group which in turn affects the satisfaction with the content of educational activities, the psychological well-being of the participants in the educational process. It is stated that psychological safety of the educational environment is a condition that ensures positive personality development of all participants in the educational process. Integral indicators of psychological safety of the educational environment are indicators of satisfaction with interpersonal relations, a feeling of safety in interpersonal relations with teachers and with other students, the harmony of these relationships and the reference significance of the educational environment for the subject.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ(2016) Блинова, О. Є.; Blynova, O. Ye.Статтю присвячено обґрунтуванню соціально-психологічних засад адаптації внутрішньо переміщених осіб. Визначено психологічну складову адаптації вимушених переселенців. Показано, що адаптація є стресогенним процесом, внаслідок чого відбуваються зміни особистісного плану, зниження самооцінки, рівня домагань, ламання стереотипів, ціннісних орієнтацій та соціальних установок. Констатовано, що спеціально сформоване психологічно комфортне середовище, організоване з урахуванням специфіки соціальних проблем і психологічного стану мігрантів, здатне пом’якшити виникаючі складнощі соціокультурної адаптації, сприяти інтеграції мігрантів до приймаючої спільноти. Статья посвящена обоснованию социально-психологических основ адаптации внутренне перемещенных лиц. Рассмотрена психологическая составляющая адаптации вынужденных переселенцев. Показано, что адаптация является стрессогенным процессом, вследствие чего наблюдаются личностные изменения, снижение самооценки, уровня притязаний, ломка стереотипов, ценностных ориентаций и социальных установок. Определено, что специально сформированная психологически комфортная среда, организованная с учетом специфики социальных проблем и психологического состояния мигрантов, способна смягчить возникающие трудности социокультурной адаптации, способствовать интеграции мигрантов в принимающий социум. The article is devoted to substantiation of social-psychological principles of adaptation internally displaced persons in modern conditions of Ukrainian society. It is shown that adaptation is a stressful process, as a result, there are changes of personality, reduced self-estimation, level of aspiration, breaking of stereotypes, value orientation and social adjustment. The adaptation of forced migrants to the changing conditions of life is defined as the restructuring of psychological traits of personality, behavior and activities of the subject under adaptation in response to the new social environment, and changing the social environment itself when satisfying adaptive needs of forced migrants for their complete mutual activity and development. Analyzed psychological problems and mental disorders of forced migrants; it is shown that they have complex nature and affect all major areas of personality: emotional, cognitive, behavioral, motivational -demanded, communicative. Stated that specially formed psychologically comfortable environment, organized with accounting of specific social problems and psychological state of migrants, can alleviate arising difficulties of sociocultural adaptation, to promote the integration of migrants in the host community. Prospects for further research is to develop a comprehensive program of social and psychological support adaptation of forced migrants. It is shown that the solution of this problem is characterized by social significance and helps stabilize the socio-economic situation in the host regions.