Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item INVESTIGACIÓN DE LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS PARTICIPANTES DEL BULLYING EN EL ESPACIO EDUCATIVO(2022) Popovych, I.; Zavatska, N.; Bozoyan, M.; Vorobel, M.; Blyskun, O.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Завацька, Н. Є.; Бозоян, М. А.; Воробель, М. М.; Блискун, О. О.; Кленіна, К. В.El objetivo del presente artículo es argumentar teóricamente e investigar empíricamente las orientaciones valorativas de los participantes del bullying en el espacio educativo. Se argumentaron teóricamente las características psicológicas del fenómeno del bullying tras las orientaciones valorativas de sus participantes. Como método, se describieron las bases metodológicas de la investigación empírica utilizando herramientas válidas de psicodiagnóstico. Se confirmó que todos los participantes del bullying, excepto sus observadores pasivos, tienen una orientación valorativa de “pasar bien el tiempo, descansar”, lo que evidencia la interrelación entre la “situación estresante” del bullying y el “agotamiento físico, moral” (p≤ .05). Para las víctimas y testigos que los ayudaban, la orientación valorativa predominante es la “ayuda y misericordia hacia los demás”, y para el acosador, “alto estatuto social” y “gobernar a la gente” (p≤.05). En conclusión, los resultados empíricos obtenidos y la argumentación teórica contribuyen a la operacionalización de la solución de tareas educativas en la escuela; la implementación de los resultados obtenidos en el trabajo preventivo, correccional de desarrollo reducirá la prevalencia y el nivel de efectos perjudiciales del bullying sobre los sujetos del espacio educativo influyendo en sus orientaciones valorativas. The aim of this paper is to present theoretical substantiation and empirical research on value orientations of bullying participants in educational space. The study theoretically substantiates psychological characteristics of the phenomenon of bullying in the dimension of value orientations of its participants. As methodology, this paper outlines methodological foundations of the empirical research using valid psycho-diagnostic instruments. It was determined that the value orientation “pleasant pastime, rest” prevails in all the bullying participants, except the passive witnesses, that proves the correlation of “stressful situation” of bullying with “physical and moral fatigue” (p ≤ .05). The dominating value orientation of the victims and witnesses who helped them is “help and mercy to other people”, and the orientations “high social status” and “people management” are characteristic of the bullers (p ≤ .05). In conclusion, the study generalizes that the obtained empirical results and theoretical substantiation will contribute to operationalization of solving educational problems at schools; implementation of the obtained results into prophylactic and correction-development work will reduce the spread and the level of a negative effect of bullying on the entities of educational space through the impact on their value orientations. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій учасників булінгу в освітньому просторі. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості явища булінгу у вимірах ціннісних орієнтацій його учасників. Надано авторське визначення поняття “шкільний простір”. Матеріали і методи: Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що у всіх учасників булінгу, крім пасивних спостерігачів, провідною є ціннісна орієнтація “гарне проведення часу, відпочинок”, що є свідченням взаємозв’язку “стресовості ситуації” булінгу з “фізичним і моральним виснаженням” (p≤.05). Для жертв та свідків, які їм допомагали, превалюючою ціннісною орієнтацією є “допомога та милосердя до інших”, для булера – “високий соціальний статус” та “управління людьми” (p≤.05). Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичне обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань у школі; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу знижуватиме поширення та рівень згубного впливу булінгу на суб’єкти освітнього простору через спрямованість на їх ціннісні орієнтації.Item PSYCHOLOGICAL SEMANTIC PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CONFORMISM IN THE MEASUREMENT OF VALUE ORIENTATIONS(2021) Popovych, I. S.; Blyskun, O.; Hulias, I.; Shcherbyna, V.; Batasheva, N.; Aleksieieva, M.; Chala, T.; Попович, І. С.; Блискун, О. А.; Гуляс, І. А.; Щербина, В. Ю.; Баташева, Н. І.; Алєксєєва, М. І.; Чала, Т. І.The aim is to theoretically substantiate and empirically study the psychological semantic parameters of conformism of adolescence and to establish the relationship with values. Value orientations as an important regulatory mechanism of personality behavior are revealed. Conformism is interpreted through social desirability as the individual’s desire for positive and constructive interaction, exchange with society, during which the individual obeys the latter, presenting himself in a favorable light. It is noted that young people often change their values under the pressure of “significant others” and society, presenting themselves in a favorable light, implementing conformal behavior. It is established that conformism correlates with value orientations (p<.01; p<.05). It is noted that respondents with a high level of conformism are characterized by a change in values under the influence of the environment and people with low levels – this trend is not observed. It has been studied that in adolescence there is a shift in the orientation of the individual from focusing on other people to focusing on their own meanings and values. It is determined that a person with a high level of conformism can neglect his own values, and therefore change his own behavior, which can be regarded as a “challenge to the environment”. It is offered to apply the received empirical results in training and to implement in educational and professional preparation of students-psychologists. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів конформізму в юнацькому віці та встановлення взаємозв’язку з цінностями. Розкрито ціннісні орієнтації як важливий регулятивний механізм поведінки особистості. Зазначено, що часто молоді люди зраджують своїм цінностям під тиском “значущих інших” та соціуму, представляючи себе у вигідному світлі, реалізуючи конформну поведінку. Встановлено, що конформізм корелює з ціннісними орієнтаціями (p<.01; p<.05). Зазначено, що респондентам з високим рівнем конформізму властива зміна цінностей під впливом оточення, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Досліджено, що у юності відбувається зміщення спрямованості особистості від орієнтації на інших людей до орієнтації на власні сенси і цінності. Визначено, що особа з високим рівнем конформізму може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик оточенню”. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТИВНОГО СОЦІАЛЬНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ СПІВРОБІТНИКІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ(2020) Круглов, К. О.; Блискун, О. О.; Kruglov, K.; Blyskun, O.Метою дослідження є визначення особливостей суб’єктивного соціального благополуччя молодих співробітників в організації. Методи: аналізування та узагальнення результатів наукових досліджень; «Опитувальник параметрів суб’єктивного соціального благополуччя» (Т. В. Данильченко); методи математичної обробки даних, зокрема, порівняльний аналіз за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Констатовано, що психологічне благополуччя є умовою, чинником та, водночас, критерієм успішної адаптації співробітника в організації. Визначено, що стан благополуччя створює сприятливі позитивні міжособистісні відносини, можливість спілкуватися, отримувати позитивні емоції, задовольняти потребу людини у цьому, тому переважно мова йде про суб’єктивне соціальне благополуччя. Висновки. Виявлено відмінності у проявах показників суб’єктивного соціального благополуччя між групою молодих працівників, які перебувають у процесі трудової адаптації, та більш досвідченими співробітниками, які мають більший стаж роботи, а саме, за параметрами: соціальна помітність, соціальна дистантність, соціальне схвалення, соціальні переконання (р < 0.05), тобто молоді співробітники вважають недостатньою свою соціальну значущість, соціальний престиж та авторитетність з погляду інших осіб; вони відчувають іноді соціальну ізольованість, відчуженість, незадоволеність соціальними стосунками; працююча молодь в оцінках своїх особистісних та професійних якостей переважно орієнтується на сторонні думки колег, керівництва, водночас, має позитивні уявлення про якості, чесноти інших осіб та справедливість та контрольованість світу. Отримані дані є корисними для роботи з адаптації молодих працівників в організації. The aim of the study is to determine the peculiarities of the subjective social well-being of young employees in the organization. Methods: analysis and generalization of scientific research results; "The questionnaire of parameters of subjective social well-being" (T.V. Danylchenko); methods of mathematical data processing, the comparative analysis by means of Fisher's angular transformation criterion, in particular. Results. It has been stated that psychological well-being is a condition, factor, and, at the same time, a criterion of successful adaptation of an employee in the organization. It has been determined that the state of well-being creates favorable positive interpersonal relationships, a possibility to communicate, get positive emotions, satisfy a person's need for that; therefore, it is mostly about subjective social well-being. Conclusions. Some differences have been revealed in the manifestations of the indicators of subjective social well-being between a group of young workers in the organization, who are in the process of labor adaptation, and more experienced employees, who have more work experience: social noticeability, social remoteness, social approval, social beliefs (p <0.05), that is, young employees consider their social significance insufficient, social prestige and authority from the point of view of other people; they sometimes feel social isolation, alienation, dissatisfaction with social relations; working youth, in assessing their personal and professional qualities, is mainly guided by the extraneous opinions of colleagues, directorship, and, at the same time, has positive ideas about qualities, virtues of other people, justice and positiveness of the world. The obtained data are useful for work on the adaptation of young employees in the organization.Item Research of the Motivational Mental States of Future Bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports in the Educational Process(2020) Popovych, I. S.; Halian, O.; Bokhonkova, Y.; Serbin, I.; Buhaiova, N.; Blyskun, O.; Yaremchuk, V.; Попович, І. С.; Галян, О.; Бохонкова, Ю.; Сербін, Ю.; Бугайова, Н.; Блискун, О.; Яремчук, В.The purpose of the article is to research the motivational mental states of future bachelors of the Faculty of Physical Education and Sports, majoring in “Secondary Education (Physical Education)” and “Physical Education and Sports”. Motivational mental states are important regulators of educational, professional, sports, competitive activity of bachelors. Educators’ understanding of motivational mental states makes it possible to operationalize the tasks of educational and professional training of future Physical Education teachers and professional athletes. The research represents tests with standardized questionnaires and factor analysis of bachelor’s motivational mental states (n=232). The structure of motivational mental states is determined by factor analysis. Factor 1 “Cognitive ego-motivation” (24.28%) and Factor 3 “Analytical and synthetic” (9.99%) were found to be the main ones. The results obtained may be of interest to the heads of sports educational establishments that organize the educational process of bachelors, coaching staff, athletic directors, anyone involved in the education and training of bachelors-teachers of Physical Education, bachelors-athletes, as well as researchers of psychology and physical education. El objetivo del artículo es estudiar los estados mentales motivacionales de futuros licenciados de la Facultad de Educación Física y Deportes, que estudian en las especialidades “Educación Secundaria (Cultura Física)” y “Cultura Física y Deportes”. Los estados mentales motivacionales son los reguladores importantes de la actividad educativa, profesional, deportiva y competitiva de los licenciados. La comprensión del profesorado de los estados mentales motivacionales les permite operacionalizar la solución de los objetivos de la preparación educativa profesional de futuros profesores de educación física y deportistas profesionales. El estudio presenta los tests con cuestionarios estandartizados y el análisis factorial de los estados mentales motivacionales de licenciados (n=232). El análisis factorial determinó la estructura de los estados mentales motivacionales. Se estableció que el principal es el Factor 1 ”Ego-motivación cognitiva" (24.28%) y el Factor 3 “Motivación analítica de síntesis” (9.99%). Los resultados obtenidos pueden ser interesantes para los jefes de instituciones educativas deportivas que organizan el proceso educativo de licenciados, el equipo de entrenadores, los directores deportivos y para todos los que están relacionados con la formación y el entrenamiento de licenciados-profesores de educación física, licenciadosdeportistas, así que para los investigadores de la psicología de educación física y deportes. Метою статті є дослідження мотиваційних психічних станів майбутніх бакалаврів факультету фізичного виховання та спорту, які навчаються за спеціальностями “Середня освіта (Фізична культура)” і “Фізична культура і спорт”. Мотиваційні психічні стани є важливими регуляторами навчально-професійної, спортивної, змагальної діяльності бакалаврів. Розуміння освітянами мотиваційних психічних станів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань навчально-професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання і професійних спортсменів. Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз мотиваційних психічних станів бакалаврів (n=232). Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів. Встановлено, що основним є Factor 1 “Когнітивне его-мотивування” (24.28%) і Factor 3 “Аналітико-синтезне мотивування” (9.99%). Отримані результати можуть бути цікаві керівникам спортивних навчальних закладів, що організовують освітній процес бакалаврів, тренерському штабу, спортивним директорам, всім, хто має відношення до навчання і тренування бакалаврів-вчителів фізичного виховання, бакалаврів-спортсменів, а також дослідникам психології фізичного виховання і спорту.