Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item THE RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF EXPECTING A VICTORY IN MEN MINI-FOOTBALL TEAMS(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Nosov, P. S.; Kovalchuk, Z. Ya.; Piletska, L. S.; Berbentsev, V. I.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Галина; Носов, Павло; Ковальчук, Зоряна; Ковальчук, Любомира; Бербенцев, ВікторThe use of content-analysis with the encoding matrix and factor analysis allowed conducting research of the mental states of mini-football players who won in competitions (n=128). Regulation of sporting activities is done through the understanding and control of sportsmen’s mental states. The realization of mental states by their coaches affects the choice of the game guidelines and strategy, determines the content characteristics of tactical and technical training. The principal goal of the research is to examine the mental states of expecting a victory in men mini-football. The research methods: tests with standardized questionnaires, content analysis and factor analysis. The major factor in this structure is F-1 “value and sense self-regulation of a victory” (19.04%), correlated with F-2 “pragmatic self-regulation of a victory” (rs=.424; p≤.01) and F-3 “convergence of a victory” (rs=.362; p≤.01). The findings of the research can be of use to coaches, sporting directors, for those dealing with training, for managers of minifootball and football clubs and also for the researchers in the area of psychology mini-football and psychology sports. Використання контент-аналізу з кодувальною матрицею та факторним аналізом дозволило провести дослідження психічних станів гравців міні-футболу, які виграли у змаганнях (n = 128). Регулювання спортивної діяльності здійснюється через розуміння та контроль психічних станів спортсменів. Реалізація психічних станів їх тренерами впливає на вибір ігрових настановлень та стратегії, визначає змістові характеристики тактикотехнічної підготовки. Основна мета дослідження – вивчити психічні стани очікування перемоги в чоловічому міні-футболі. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, контент-аналіз та факторний аналіз. Основним фактором у цій структурі є F-1 «саморегулювання цінності та почуття перемоги» (19.04%), співвіднесене з F-2 «прагматичною саморегуляцією перемоги» (rs = .424; p≤.01 ) і F-3 «конвергенція перемоги» (rs = .362; p≤.01). Результати дослідження можуть бути корисними для тренерів, спортивних директорів, для тих, хто займається тренуванням, для керівників міні-футболу та футбольних клубів, а також для дослідників у галузі психології міні-футболу та психології спорту.Item Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.