Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item RESEARCH OF INTERDEPENDENCE OF VARIABLES AND FACTOR STRUCTURE OF MASTERS’ READINESS FOR INNOVATIVE PEDAGOGICAL ACTIVITY(2020) Popovych, I. S.; Tsiuniak, O.; Pyslar, A. B.; Lialiuk, G.; Bondarenko, V.; Kovtun, O.; Los, O.; Цюняк, О. П.; Пислар, А. Б.; Лялюк, Г. М.; Бондаренко, В. А.; Ковтун, О. А.; Лось, О. М.; Попович, І. С.The purpose of the empirical study is to establish the interdependence of variables and build a factor structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity. The pedagogical conditions for forming the readiness of future masters to innovate in the process of training are characterized. Research methods: theoretical analysis and generalization, test methods with standardized questionnaires, factor analysis. The structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity is determined by factor analysis. The structure of masters’ readiness for innovative pedagogical activity combined four main factors (73.92%). It was found that the main one is F2 “cognitive readiness” (9.38%), which is positively correlated with F1 “motivational-activity readiness” (rs=.123; p≤.01), F3 “sense-vitality readiness” (rs=.204; p≤.01) and F4 “procedural readiness” (rs=.141; p≤.01). It is stated that scientific received facts give an objective understanding of the subject of the research. The received knowledge is expedient to be operationalized in the training of masters. Метою емпіричного дослідження є дослідження взаємозалежності змінних і побудова факторної структури готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності. Магістерський рівень вищої освіти є важливим етапом навчально-професійної підготовки фахівців на якому здобувач формує компетенції, спрямовані на якісну організацію управління змінами в освітньому процесі. Обґрунтовано та охарактеризовано педагогічні умови формування готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності в процесі професійної підготовки. Методи дослідження: теоретичне аналізування і узагальнення, тестові методики зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз. Факторним аналізом визначено структуру готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності. Встановлено найбільш значущі взаємозалежності змінних і досліджуваних взаємозв’язків на статистично достовірному рівні (p≤.01; p≤.05). Структура готовності магістрів до інноваційної педагогічної діяльності об’єднала чотири основні фактори (73.92%). Встановлено, що основним є F2 “когнітивна готовність” (9.38%), який позитивно взаємопов’язаний з F1 “мотиваційно-діяльнісна готовність” (rs=.123; p≤.01), F3 “сенсо-життєва готовність” (rs=.204; p≤.01) і F4 “процесуальна готовність” (rs=.141; p≤.01). Констатовано, що отримані наукові факти дають об’єктивне розуміння предмету дослідження. Здобуті знання доцільно операціоналізувати у навчально-професійну підготовку магістрів.Item SOCIOCULTURAL METRICS OF THE PERSONAL PARADIGM OF ORPHANS’ UPBRINGING IN PEDAGOGICAL THEORY AND PRACTICE OF UKRAINE(2020) Popovych, I. S.; Laliuk, G.; Aleksieieva, M.; Popovych, A; Bondarenko, V.; Kovtun, O.; Tsiuniak, O.; Попович, І. С.; Лялюк, Г. М.; Алексєєва, М. І.; Попович, А. О.; Бондаренко, В. А.; Ковтун, О. А.; Цюняк, О. П.The purpose of the article is to outline and analyze the sociocultural metrics of paradigm of orphans’ upbringing in Ukraine. The philosophical and educational methodology for the formation and development of a new paradigm in the context of social change is proposed. The methodological basis of the research was the analysis, systematization and generalization of ideas, concepts, definitions, approaches, provisions for understanding the upbringing of orphans, features of the development of care-educational activity in Ukrainian and foreign pedagogical theory. The authors propose the definition of “care-educational activity” and analyze the main approaches to the definition of care-educational activity. “Care-educational activity” is considered as a purposeful, appropriately planned set of actions and activities of a social educator, a psychologist, tutors, in order to provide for the basic needs of orphans and children deprived of parental care. Emphasis is placed on the vital needs, favorable conditions for the comprehensive development of the individual, the needs of normalizing the mental state of the orphan and the actualization of the immediate development’s area. The importance of the social situation, establishing relations with the environment, socialization, social readaptation and reintegration in the society are outlined. Метою статті є окреслення та аналізування соціокультурних вимірів парадигми виховання дітей-сиріт в Україні. Запропоновано філософсько-освітню методологію становлення та розвитку нової парадигми у контексті соціальних змін. Методологічну основу дослідження склали аналізування, систематизація та узагальнення ідей, концепцій, дефініцій, підходів, положень розуміння виховання дітей-сиріт, особливостей розвитку опікунсько-виховної діяльності в українській та зарубіжній педагогічній теорії. Запропоновано авторське визначення поняття “опікунсько-виховна діяльність”, проаналізовано основні підходи до поняття опікунсько-виховної діяльності. “Опікунсько-виховна діяльність” розглянута як цілеспрямований, відповідним чином спланований комплекс дій та заходів соціального педагога, психолога, вихователів, з метою забезпечення основних потреб дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Акцентовано увагу на вітальних потребах, сприятливих умовах для всебічного розвитку особистості, потребах нормалізування психічного стану сироти і актуалізації зони найближчого розвитку. Окреслено значущість соціальної ситуації, налагодження стосунків з оточенням, соціалізації, соціальної реадаптації й реінтеграції в соціумі.