Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
6 results
Search Results
Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2025) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.Тhe purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”.In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико- типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ХЕРСОНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В 1912–1916 РР.(2025) Михайленко, Г.; Черемісін, О.; Cheremisin, O.; Mykhaylenko, H.Стаття являє собою археографічну публікацію архівних документів, що окреслюють земельну політику Хер- сонського громадського управління на початку XX ст. Метою дослідження є введення до наукового обігу комп- лексу документів, які висвітлюють управлінські рішення Херсонської міської думи та управи щодо експлуатації міських земель. Методологічну основу роботи становить археографічний підхід, що передбачає наукове опра- цювання, систематизацію та коментування архівних матеріалів. Основний зміст становлять документи з фонду 4 Державного архіву Херсонської області, які ілюструють механізми регулювання землекористування, підходи до оренди, продажу та обліку земель у межах міста. У публікації репрезентовано службове листування, протоколи засідань, земельні контракти, ухвали думи та управи, які відображають ключові аспекти земельної політики, зокрема: порядок надання в оренду міських земель, облік і ревізія земельного фонду, врегулювання відносин з орендарями, встановлення ставок орендної плати, боротьба з самовільним зайняттям земель, а також ініціа- тиви щодо модернізації міської земельної власності. Окрему увагу приділено документам, що стосуються змін у земельній політиці в умовах Першої світової війни, зокрема, мобілізації ресурсів і використання їх військо- вими. Публікація супроводжується науковим апаратом, який включає коментарі, пояснення термінів та інститу- цій, а також вказівки на місця зберігання і реквізити документів. У висновках наголошено на значущості опри- люднення матеріалів для розуміння практичної діяльності органів місцевого самоврядування у сфері земельної політики в умовах передвоєнного та воєнного періоду початку ХХ ст. Представлені документи можуть стати основою для подальших досліджень соціально-економічної історії Півдня України, зокрема, уточнити особли- вості муніципального управління міста Херсон. This article presents an archaeographic publication of archival documents that outline the land policy of the Kherson local self-government in the early 20th century. The aim of the study is to introduce into scholarly circulation a set of documents reflecting the administrative decisions of the Kherson City Duma and the municipal board regarding the management and use of urban land. The methodological foundation of the research is an archaeographic approach, which involves the scholarly processing, systematization, and annotation of archival materials. The main content consists of documents from Fund 4 of the State Archive of the Kherson Region, illustrating mechanisms of land-use regulation, approaches to land leasing, sales, and inventory within the city limits. The publication includes official correspondence, minutes of meetings, land contracts, and decisions of the Duma and the board, which reveal key aspects of land policy, including the procedures for leasing urban land, land inventory and audits, regulation of relations with tenants, determination of rental rates, prevention of unauthorized land use, and initiatives aimed at modernizing municipal land ownership. Particular attention is given to documents related to changes in land policy during World War I, especially concerning resource mobilization and their use by the military. The publication is supplemented with scholarly apparatus that includes commentary, explanations of terms and institutions, and references to the storage locations and catalog details of the documents. The conclusion highlights the importance of these materials for understanding the practical activities of local self-government bodies in the field of land policy during the prewar and wartime periods of the early 20th century. The documents presented here can serve as a foundation for further research into the socio-economic history of southern Ukraine, particularly clarifying the features of municipal governance in the city of Kherson.Item УРБАНІСТИЧНІ ВИМІРИ ОКУПАЦІЙНОЇ ДІЙСНОСТІ: ХЕРСОНСЬКИЙ ДОСВІД ПОВСЯКДЕННОГО ПОРТРЕТУВАННЯ(2025) Михайленко, Г.; Черемісін, О.; Mykhaylenko, H.; Cheremisin, O.Мета дослідження – вивчити особливості окупації на прикладі Херсона під час широкомасштабної росій- сько-української війни у березні–листопаді 2022 р. Методологічною основою дослідження стали такі методи: аналізу, синтезу, спостереження, фронтиру, локальної історії, повсякденності, усної історії. Основні резуль- тати дослідження. 1 березня 2022 р. Херсон став першим обласним центром, захопленим з початку широко- масштабної російської агресії, та третім з початку російсько-української війни у 2014 р., тимчасова окупація якого тривала 8 місяців і 10 днів до 11 листопада 2022 р. Досліджуваний період характеризується захопленням обласного центра Херсон і перебування його у тимчасовій окупації російських військ. У статті робиться спроба на повсякденному рівні зрозуміти й окреслити особливості перебування Херсона в окупації. У ході дослідження запропонована періодизація тимчасової окупації міста з поділом на три періоди: 1) трансформаційний (бере- зень – кінець травня 2022 р.); 2) інтеграційний (кінець травня – початок жовтня 2022 р.); 3) реструктуризаційний (початок жовтня – початок листопада 2022 р.). Кожен етап мав свою специфіку та особливі контури повсякден- ного сприйняття ходу військового конфлікту, мав свої межі і внутрішню логіку, що відбивалось на моральному сприйнятті цивільним населенням ходу військової кампанії та очікування визволення. У ході роботи були виявлені особливі характеристики кожного періоду та обґрунтовані переходи з одного періоду в інший. Запропоновано ставитись до окупації Херсона як до особливого типу окупаційної практики російського режиму. Дослідження доповнено повсякденними практиками життя місцевого населення як на основі усних історичних відомостей, так і на основі рефлексії особистого перебування в тимчасово окупованій зоні. Висновки. У висновках визна- чені хронологічні межі та особливості окупації на прикладі Херсона. Запропонований і обґрунтований поділ тимчасової окупації Херсона на три періоди. Доведено нездійсненність планів агресора щодо інкорпорації Хер- сона до складу російської федерації і провальність штучної «новоросійської» теорії. The research purpose is to examine specificity of occupation exemplified by Kherson during the full-scale Russian- Ukrainian war in March–November 2022. Methodological foundations of the study involve such methods as analysis, synthesis, observation, frontier, local history, everyday life and oral history. Main research results. On March 1, 2022 Kherson became the first regional center occupied after the beginning of the full-scale Russian aggression and the third one – after the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014. Its temporary occupation had lasted 8 months and 10 days by November 11, 2022. The examined period is characterized by capturing the regional center Kherson and its being occupied temporarily by Russian armed forces. The research makes an attempt to comprehend and outline specificity of Kherson’s being under occupation in everyday life aspects. The study suggests a periodization of the city’s temporary occupation divided into three periods: 1) transformational (March – the end of May, 2022); 2) integrational (the end of May – the beginning of October, 2022); 3) restructuring (the beginning of October – the beginning of November, 2022). Each stage had its own specificity and special contours of everyday perception of the war conflict, had its boundaries and internal logic that reflected on civilians’ psychological perception of the course of the war campaign and their expectations of liberation. The research finds out special characteristics of each period and substantiates transitions from one period to another. It suggests considering occupation of Kherson as a special type of the Russian regime’s occupation practice. The study also involves depiction of the local population’s everyday life based on oral history information and personal reflections of staying in the temporarily occupied zone. Conclusions. The conclusions determine chronological boundaries and specificity of occupation exemplified by Kherson. The research suggests and substantiates division of Kherson’s temporary occupation into three periods. The study proves impossibility to realize the aggressor’s plans concerning incorporation of Kherson into Russian federation and failure of the artificial «novorossia» territory.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2025) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.; Cheremisin, O.; Mykhailenko, G.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно півден- ноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх за- писок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації пів- денноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання циві- лізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виник- нення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в краї- ни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літе- ратури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток За- хідної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбу- вались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілі- заційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної ре- альності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінно- стях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з од- нієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значи- мості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was agrowing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emer- gence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «trav- elers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign vis- itors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract atten- tion to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The con- clusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among for- eigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2022) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно південноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх записок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації південноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання цивілізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виникнення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в країни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток Західної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбувались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілізаційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної реальності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінностях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з однієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значимості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was a growing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emergence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «travelers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign visitors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract attention to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The conclusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among foreigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.