Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
5 results
Search Results
Item КОНСТРУЮВАННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В КІНЦІ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ.(2021) Черемісін, О. В.; Варнавська, І. В.; Cheremisin, O. V.; Varnavska, I. V.У статті розглядається складний процес формування децентралізованого самовряду- вання наприкінці XVIII – початку XX ст. У статті аналізуються загальні тенденції роз- витку самоврядування у досліджуваний період, організаційні механізми діяльності, процедура реформування згідно з Міськими положеннями 1870 р. і 1892 р., процедура виборів та склад виборців, ідеї, теорії та положення щодо автономізації органів самоврядування на початку XX ст. згідно із програмними положеннями політичних партій. Відзначається, що до 1917 р. на території України діяльність децентралізованої системи самоврядування принесла багато позитивних зрушень. Саме органи самоврядування мали більшу мотивацію в розвитку місцевої економіки, інженерно-технічної інфраструктури та покращенні рівня життя місцевого населення. Існуюча більше сотні років думська модель самоврядування з початку свого існування стикнулася з проблемами самодіяльності, а згодом з недоліком громадської ініціативи. Але з часом громадськість усвідомила, які потужні можливості надає децентралізоване самоврядування. Згодом народжувалися ідеї, які стали розглядати громадську діяльність на благо городян як важливу й актуальну для себе. У висновках зазначено, що підсумки діяльності муніципалітетів дійсно були вражаючими, але їх можна оцінювати як суперечливі й неоднозначні. Міське самоврядування сприяло формуванню цивільної самосвідомості городян, уявлень про особистість, міської ідентичності, міського та регіонального патріотизму, спільності всіх жителів міста незалежно від їх соціального стану; і це надало, нехай і обмежену, можливість набути управлінський досвід, долучитися до влади. Громадськість об’єктивно була зацікавлена в посиленні свого впливу в органах міської влади з метою зорієнтувати муніципалітети на вирішення житлово-комунальних проблем, покращити умови побутового життя. Article analyzes the general trends in the development of self-government in the period under study, organizational mechanisms of activity, the procedure for reforming according to the city regulations of 1870 and 1892, the election procedure and the composition of voters, ideas, theories and provisions on the autonomy of self-government bodies at the beginning of the XX century according to the program provisions of political parties. It is noted that until 1917 on the territory of Ukraine, the activities of the decentralized self-government system have brought many positive developments. It was the self-government bodies that were more motivated to develop the local economy, engineering and technical infrastructure and improve the standard of living of the local population. The Duma model of self-government, which has existed for more than a hundred years, initially faced problems of amateur activity, and later with a lack of public initiative. But over time, the public has realized what powerful opportunities decentralized self-government provides. Over time, ideas were born that began to consider public activities for the benefit of citizens as important and relevant for themselves. The conclusions indicate that the results of the municipalities' activities were indeed impressive, but they can be assessed as contradictory and ambiguous. City self-government contributed to the formation of civil consciousness of citizens, ideas about personality, urban identity, urban and regional patriotism, community of all residents of the city, regardless of their social status; and this provided, albeit limited, an opportunity to gain managerial experience, to join the authorities. The public was objectively interested in strengthening its influence in city authorities in order to orient municipalities to solve housing and communal problems and improve living conditions.Item РОЛЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МОДЕРНІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОГО ПРОСТОРУ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ.(2021) Черемісін, О. В.; Варнавська, І. В.; Cheremisin, O. V.; Varnavska, I. V.Стаття присвячена участі органів міського громадського управління в модернізації інже- нерно-технічного комплексу в містах південноукраїнського регіону протягом другої половини ХІХ століття – початку XX століть. Основна увага приділена модернізації інженерно-технічного розвитку міст Півдня України, але паралельно відбуваються порівняння із іншими регіонами держави з метою визначення особливостей місцевого управління південноукраїнського регіону. У статті зроблена спроба аналізу ролі міського самоврядування у модернізації інженерно-технічного простору, тому увага акцентована на модернізації благоустрою, промислових закладів, портових споруд, участі самоврядування в оновленні освітлення, каналізації, водогонів, електрифікації, телефонізації, трамваїзації та інших проектів, пов’язаних із міським життєвим простором. Увага звернена на виникнення нових промислових міст у зв’язку із процесом модернізації, розвиток фабрично-заводського комплексу. Акцент на процесі перекваліфікації міст південноукраїнського регіону із суто аграрних на промислові та оцінка наскільки для них процес модернізації приніс позитивні або негативні наслідки. У висновках зазначено, що до нового модернізаційно-урбаністичного життя увійшли лише ті міста Півдня України, які використали необхідний потенціал, який вимагав капіталістичний час. Прокладаючи залізниці, модернізуючи порти, міста Півдня України отримали нові умови існування, які значно перевищували показники інших регіонів держави. Порівняно із іншими регіонами України, Росії, Білорусії, Прибалтики самоврядування Півдня України демонструвало приклади позитивного прикладу нових модернізаційних можливостей. Якщо пік модернізації на Півдні припав на другу половину XIX ст., то в інших регіонах він лише розпочався на початку XX ст. Тому Південь України значно у вищих розмірах використав нові можливості модернізації. This article is devoted to the participation of the local governing bodies in modernization of the engineering-technical facilities in the South Ukrainian region during the second half of the 19th and early 20th centuries. The main focus is on the modernization of the cities in the South of Ukraine, but in parallel the comparison with other regions of the state is happening in order to determine the specifics of the local governing in other southern Ukrainian region. The article attempts to analyze the role of the local government in modernization of engineering-technical space, so the attention is focused on the modernization of landscaping industrial enterprises, sanitation, electrification, telephonization, tramwayization and other projects, related to the spheres of life. The attention is paid to the emergence of new industrial cities in connection with the modernization, the development of the factory complex. The emphasis is placed on the process of retraining cities in the Southern Ukrainian region from a purely agricultural to industrial and assess how much for them the process of modernization has brought positive and negative effects. In the conclusions indicated that in new modernized urban life entered only those cities in the Southern Ukraine that used the necessary potential that required the times of capitalism. By laying railroads and modernizaning ports, the cities of the Southern Ukraine have received new conditions of existence, which significantly exceeded the indicators of the other regions of the country. In comparison with other regions of Ukraine, Russia, Belorussia and Baltic states, the self-government of the Southern Ukraine demonstrated positive examples of new modernization opportunities. If the peak of modernization in the South of Ukraine came in the second half of the 19th century, in other regions it only began in the early 20th century. Therefore, the South of Ukraine used the new opportunities to a much greater extent.Item MUNICIPAL INTEGRATION OF SOUTHERN UKRAINE JEWS AT THE END OF THE XVIII – THE BEGINNING OF THE XX CENTURIES: SETTLEMENT, MODERNIZATION AND PARTICIPATION IN SELF-GOVERNMENT(2019) Cheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.The article is dedicated to the research of Jewish population conditions in southern towns of Ukraine during the end of the XVIII – beginning of the XX centuries. Jewish population constituted a substantial part of southern towns’ population during the studied period. That is why the participation of the Jews in cultural, national and municipal life of southern Ukrainian towns is analyzed. Employment of the Jews in towns is characterized, too. The South of Ukraine from a legal point of view of the Russian Empire was marked as a limit for Jewish settlement, so the details of their participation in self-government are analyzed. The problem of the Jews’ participation in urbanization and modernization of the Southern Ukraine region is studied taken separately. Demographic changes in a part of Jewish population and in regard to their correlation in municipal councils are also characterized. The conclusions are made concerning the role of the Jews in urbanization of the Southern Ukraine region and their activity in municipal self-government.Item THE DIALECTICS OF THE AUTHORITY AND MORALITY ON THE SOUTH OF UKRAINE AT THE END OF 18TH, THE EARLY 20TH CENTURIES(2018) Cheremisin, O. V.; Herasymenko, M.; Черемісін, О. В.This article is dedicated to the investigation of the fundamental philosophical values which lead the activity of the self-government deputies in the Southern Ukraine region. A complex and ambiguous process of the new socio-cultural reality formation took place at the end of 18th century. The South of Ukraine is considered as the frontier area where the modern Western European, family- protective Ukrainian and bureaucratic Russian traditions come into cross-cultural collaboration. Their close intermingling and contact provided a basis for shaping the new philosophy, the system of values, stereotypes, mentality and awareness of the local elites. The South of Ukraine became a modern region. That enabled to understand the further necessity to intensify the process of decentralization, democratization and autonomization of the local government. The conclusion has been done as to the values the present day politicians should adopt.Item MODERN DECENTRALIZATION OF LOCAL SELF-GORVENMENT IN UKRAINE: SOURCES AND PERSPECTIVESOF DEVELOPVENT (REGIONAL ASPECT)(2018) Cheremisin, O. V.; Черемісін, О. В.A complex process of reforming local self-government bodies on decentralization principles is taking place in today’s circumstances of building the Ukrainian State. It will eventually provide real development of the regions; the finances will not be redistributed between the center and periphery, but will be stored in communities for their economic development, education and healthcare purposes. Ukrainian regions had similar experience of decentralization in the past. The present article is dedicated to interpreting the results of it on the terrains of the south-Ukrainian region during the end of the 18th and the beginning of the 19th centuries. The author studies the causes, the development and the decline of decentralization policy as well as the attitude to it from the part of the local elite. The attempt has also been made to answer the question: why the decentralization policy failed in the Russian Empire and what values decentralization policy should be based on.