Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item DEVELOPMENT OF INTELLIGENT IDENTIFIER OF MARINE NAVIGATOR SUSTAINABLE STRESS(2022) Cherniavskyi, V.; Nosov, P.; Koretsky, O.; Popovych, I. S.; Попович, І. С.Item The research on anticipation of vessel captains by the space of Kelly’s graph(2020) Nosov, P.; Popovych, I. S.; Zinchenko, S.; Cherniavskyi, V.; Plokhikh, V.; Nosova, H.; Носов, П.; Попович, І. С.; Зінченко, С.; Чернявський, В.; Плохіх, В.; Носова, Г.The paper examines the issue of identifying anticipation of ship captains in critical situations. The purpose of the study is to develop a fundamentally new formal approach to create a map of captains’ negative anticipation in order to prevent disastrous consequences on maritime transport caused by a human factor. To achieve the purpose of the study the following steps were taken: we examined the principles of the systemic approach conforming to the concept of the methodology of an individual’s expectations and the levels of formalization; determined the components of an elementary formal and mathematical system within the framework of the approach under study; formulated the order of structural principles of creating the model of an individual’s anticipation in the form of axioms. The experiment using the maritime navigation simulator Transas navigation simulator NTPRO 5000 made it possible to present a captain’s behavior as Kelly’s graph allowing us to identify the points of manifestation of his anticipation. The research also determined the correlation of these points and changes in technical parameters of the trajectory of a ship route confirming the research hypothesis. El artículo está dedicado al problema de identificación de la anticipación del capitán del barco en situaciones críticas. El propósito del artículo es desarrollar un enfoque formal fundamentalmente nuevo para la formación de un mapa de anticipación negativa de los capitanes para evitar consecuencias catastróficas en el transporte marítimo debido al factor humano. Para lograr este objetivo, se hizo lo siguiente: se consideraron los principios del enfoque sistémico, acordes con la metodología de expectativas sociales del individuo y los niveles de formalización; se determinaron los componentes de un sistema elemental formal y matemático; se formó el orden de los principios estructurales de la formación del modelo de anticipación de la personalidad en forma de axiomas. El experimento realizado con el uso del simulador de navegación marítima Transas navigation simulator NTPRO 5000 permitió representar el comportamiento del capitán en el grafo de Cayley e identificar los puntos de manifestación de su anticipación. Fue determinada la correlación de estos puntos con respecto a cambios en los parámetros técnicos de la trayectoria del barco, confirmando la hipótesis del estudio. Статтю присвячено проблемі ідентифікації антиципації капітана судна в критичних ситуаціях. Мета статті полягає в розробці принципово нового формального підходу для формування карти негативної антиципації капітанів з метою запобігання катастрофічним наслідкам на морському транспорті з вини людського фактора. Для досягнення мети статті були зроблені наступні кроки: розглянуті принципи системного підходу узгоджуються з концепцією методології соціальних очікувань особистості та рівнями формалізації; визначено складові елементарної формальної і математичної системи в рамках досліджуваного підходу; сформований порядок структурних принципів формування моделі антиципації особистості у вигляді аксіом. Проведений експеримент з застосування морського навігаційного симулятора Transas navigation simulator NTPRO 5000 дозволив уявити поведінку капітана у вигляді графа Келі дозволяє ідентифікувати точки прояви його антиципації. В ході дослідження також було визначено кореляція цих точок щодо змін технічних параметрів траєкторії руху корабля, що підтверджує гіпотезу дослідження.Item Research of psychophysiological features of response to stress situations by future sailors(2020) Shevchenko, R.; Cherniavskyi, V.; Zinchenko, S.; Palchynska, M.; Bondarevich, S.; Nosov, P.; Popovych, I. S.; Шевченко, Р.; Чернявський, В.; Зінченко, С.; Пальчинська, М.; Бондаревич, C.; Носов, П.; Попович, І. С.The purpose of the article is to study the dominant coping-strategy of the personality and indicators of well-being, activity and mood of junior and senior cadets-sailors; holding a comparative analysis of psychophysiological changes after a long voyage. The following methods were used: observation, conversation, methodology “Indicator of coping-strategies”, methodology “Wellbeing-activity-mood”. It is defined that the leading coping-strategy for junior cadets is the search for social support and for senior cadets – avoiding problems. Comparative characteristics of the indicators of well-being, activity and mood demonstrates a decrease after cadets’ long-term floating practice indicators of well-being, health complaints; an increase of activity indicators, as the need to be more energetic in finding solutions to life’s problems. A decrease of mood indicators was recorded in respondents as an indicator of dissatisfaction with oneself. It has been substantiated that the value of the study is the identification of the connection between the elements of maladjustment and the fact of being in a long voyage. The need for further research of psychophysiological parameters, behavioral models of future sailors is indicated. The prospects for the study of psychophysiological parameters of a cadet-sailor are indicated, taking into account the type of his professional duties. El objetivo del artículo es estudiar la estrategia dominante de afrontamiento y los indicadores de bienestar, actividad, estado de ánimo de cadetes navales de los primeros y últimos cursos; realizar el análisis comparativo de cambios psicofisiológicos después de un largo crucero. Los métodos utilizados: observación, conversación, metodología “Indicador de estrategias de afrontamiento”, metodología “Bienestar-actividad-estado de ánimo”. Se determinó que la estrategia principal de afrontamiento de los cadetes de primeros cursos es la búsqueda de apoyo social y de los últimos es la evitación de problemas. La característica comparativa de indicadores de bienestar, actividad y estado de ánimo demuestra la disminución de indicadores de bienestar de cadetes después de larga práctica de navegación; el aumento de los indicadores de actividad como necesidad de ser más enérgicos en la búsqueda de soluciones de problemas de la vida, la disminución de indicadores del estado de ánimo como indicador de la insatisfacción de sí mismos. Se argumentó que el valor de la investigación es la identificación de la relación entre los elementos de inadaptación y la navegación duradera. Se indicó la necesidad y las perspectivas de los estudios posteriores de parámetros psicofisiológicos, modelos de comportamiento de futuros navegantes tomando en cuenta sus deberes profesionales. Мета статті полягає у вивченні домінуючої копінг-стратегії особистості і показників самопочуття, активності і настрою у курсантів-моряків молодших і старших курсів; проведенні порівняльного аналізу психофізіологічних змін після тривалого рейсу. Використано методи: спостереження, бесіда, методика “Індикатор копінг-стратегій”, методика “Самопочуття-активність-настрій”. Безумовно, що провідною копінг-стратегією у курсантів молодших курсів є пошук соціальної підтримки, а у курсантів старших – уникнення проблем. Порівняльна характеристика показників самопочуття, активності і настрою демонструє зниження у курсантів після тривалої плавпрактики показників самопочуття, скарги на здоров’я; підвищення показників активності, як необхідність бути енергійніше в пошуку вирішення життєвих проблем. Зафіксовано в респондентів зниження показників настрою, як індикатора невдоволення собою. Обґрунтовано, що цінністю дослідження є встановлення зв’язку елементів дезадаптації з фактом перебування в тривалому плаванні. Вказано на необхідності подальших досліджень психофізіологічних параметрів, поведінкових моделей майбутніх моряків. Зазначено перспективи дослідження психофізіологічних параметрів курсанта-моряка з урахуванням виду його професійних обов’язків.