Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item RESEARCH OF YOUNG FEMALE HANDBALL PLAYERS’ SELF-ACTUALIZING MENTAL STATES(2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Lialiuk, G.; Chopyk, R.; Karpenko, Ye.; Melnyk, Yu.; Попович, І. С.The purpose is to establish the interdependence of self-actualization characteristics and to develop the factor structure of self-actualization mental states in young female handball players. Methods. Valid psychodiagnostic methods that have been validated in a number of sports studies were employed; targeted surveillance using standard protocol forms; factor analysis of lowering the proportionality of self-actualization elements using the ANOVA method; and Spearman correlation (rs). Results. The study’s methodological basis was the view of personality as an open, dynamic, self-organizing, and self-developing system. The psychological patterns of youth sports achievements are described. The parameters for young female handball players’ self-actualization have been established. The self-actualizing mental states factor structure is built. F1 “Search for Self- Actualization” (25.943%), F2 “Self-Motivation” (21.948%), F3 “Temporal Incongruence” (14.737%), F4 “World Perception” (9.221%) and F5 “Attitude to Cognition” (4.453%) were identified as the five factors (76.312%). F1 and F2 were discovered to be the most consistently loaded with self-regulatory components. F1 and F2 have the strongest correlation (p≤.05; p≤.01). F3 “Temporal Incongruence” was identified as the most harmful dominating self-actualizing mental state. Total concentration on the future and the objective narrows the attention of young female handball players to the outcome while disregarding the quality of the process, which has a detrimental impact on overall performance. Conclusions. It is experimentally defined and proved that the study’s findings should be implemented in the training and rehabilitation of young female handball players. Selfactualizing mental states that have been established and defined are a hidden resource of good sports performances in female handball players. The coaching staff’s discovery of the prevalent self-actualizing mental states of female handball players provides a tactical advantage over the opponent. It should be emphasized that the combination of procedural component and outcome reveals the athlete’s psychological development and leads to the attainment of consistently excellent performance.Item EMOTIONAL QUOTIENT IN THE STRUCTURE OF MENTAL BURNOUT OF ATHLETES(2022) Popovych, I. S.; Halian, I.; Pavliuk, M.; Kononenko, A.; Hrys, A.; Tkachuk, T.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Павлюк, М. М.; Кононенко, А. О.; Грись, А. М.; Ткачук, Т. Л.The study presents a correlation analysis of factors and theoretical arguments of the established empirical facts that make up the content of emotional (intelligence) quotient of athletes (n = 125). The purpose is an empirical study of emotional quotient in the structure of mental burnout of athletes at the stage of preparation and participation in competitions; establishing the interconnection of psychological content parameters of emotional quotient with personal qualities and levels of emotional burnout. Research methods: correlation analysis, valid and reliable test methods with standardized questionnaires. Results. An empirical study of the role of emotional quotient in the emergence and reduction of mental burnout of athletes has shown a number of features. It is noted that the psychological semantic parameters of emotional quotient combined the emotional, cognitive and motivational components of the individual. Athletes with higher emotional quotient have been found to have realistic self-esteem, optimal levels of personal anxiety, an internal locus of control, and constructive motivation. It is demonstrated that the less athletes understand their own feelings, the worse they perceive other people’s emotions, and the more often they are exposed to mental burnout. A negative correlation was found between emotional exhaustion and the level of empathy (r = -.210; p <.05) and emotional awareness (r = -.187; p <.05). It is proved that the better developed empathy and awareness of emotions (own and others), the lower the level of mental burnout. Significant differences were established between male and female athletes in terms of “Empathy” (p ≤ .01), “Managing one’s own emotions” (p ≤ .01) and “Recognizing other people's emotions” (p ≤ .01). It was found that a high level of self-esteem and the level of pretension, the absence of contradictions between them contributes to the development of athletes’ self-confidence. Conclusions. It is grounded that men are better at controlling their own emotions, and women have a higher level of empathy. Understanding the essence of emotional quotient and mental burnout determines the solution of problems of athletes’ professional training. Дослідження представляє кореляційне аналізування факторів та теоретичне обґрунтування встановлених емпіричних фактів, що складають зміст емоційного інтелекту спортсменів (n = 125). Метою є емпіричне дослідження емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів на етапі підготовки та участі у змаганнях; встановлення взаємозв’язків психологічних змістових параметрів емоційного інтелекту з особистісними якостями та рівнями емоційного вигорання. Методи дослідження: кореляційний аналіз, валідні і надійні тестові методики зі стандартизованими анкетами. Результати. Емпіричне дослідження ролі емоційного інтелекту в появі та знижені психічного вигорання у спортсменів засвідчило низку особливостей. Зазначено, що психологічні змістові параметри емоційного інтелекту поєднали емоційні, когнітивні і мотиваційні складові індивіда. Встановлено, що спортсмени з більш високим емоційним інтелектом володіють реалістичною самооцінкою, оптимальним рівнем особистісної тривожності, внутрішнім локусом контролю та конструктивною мотивацією. Показано, чим менше спортсмени розуміють власні почуття, тим гірше вони сприймають емоції інших людей, і тим частіше піддаються психічному вигорянню. З’ясовано від’ємний кореляційний зв’язок між емоційним виснаженням і рівнем емпатії (r = -.210; р < .05) та емоційною обізнаністю (r = -.187; р < .05). Доведено, що чим краще розвинена емпатія і усвідомлення емоцій (своїх і чужих), тим нижчий рівень психічного вигорання. Констатовано достовірні відмінності між спортсменами-чоловіками і спортсменами-жінками за показниками “Емпатія” (p ≤ .01), “Управління власними емоціями” (p ≤ .01) і “Розпізнавання емоцій інших людей” (p ≤ .01). З’ясовано, що високий рівень самооцінки і рівень домагань, відсутність суперечностей між ними сприяє розвитку в спортсменів впевненості у власних силах. Висновки. Обґрунтовано, що чоловіки краще керують власними емоціями, а жінки – володіють вищим рівнем емпатії. Розуміння суті емоційного інтелекту та психічного вигорання операціоналізує вирішення завдань професійної підготовки спортсменів.