Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Author: search.filters.author.Hoi, N.Subject: search.filters.subject.psychological health

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    CORRELATION BETWEEN JUNIORS’ MENTAL HEALTH PARAMETERS AND SPORTS MOTIVATION
    (2024) Kurova, A.; Popovych, I. S.; Zablotskyi, A.; Bazyka, Y.; Poleshchuk, L.; Hoi, N.; Los, O.; Попович, І. С.
    o explore the relationship between mental health parameters and sports motivation among junior athletes. Methods: The research sample included junior athletes aged 15–19 who trained regularly and pursued sports as a means of professional self-realization. An equal number of male (n = 32; 50.00%) and female athletes (n = 32; 50.00%) were selected. The sample maintained a balance between individual and team sports, with n = 32 (50.00%) participants from individual sports and n = 32 (50.00%) from team sports. Descriptive statistics for the sample were as follows: M = 18.12; SD = ±2.97; Me = 18.00. The parameters of mental health, the level of juniors’ positive mental health and health status, and groups of intrinsic and extrinsic motives were measured with valid and reliable psycho-diagnostic tools. Standard coefficients were used to establish statistical significance. Results. Two athletes’ profiles were created: a three-dimensional profile of mental health and a profile of sports motivation. Eighteen significant correlations between the parameters of groups of intrinsic and extrinsic motives and the mental health of athletes were established (p ≤ .050; p ≤ .010; p ≤ .001), three of them being inverse. The motive of skill development has the strongest correlations with an internal locus of control over health, positive mental health, and health status. The comparative matrix allowed for identifying the superiority of Group 1 (a high level of the parameters of mental health) in four pairs of dimensions: positive mental health and positive emotions; an internal locus of control and skill development; positive mental health and skill development; health status and skill development. No significant difference was found in the level of health status (Group 1 > 38.00 ≤ 1 Group 2) in the parameter “demotivation”. Discussion and conclusions. It was substantiated that systematic work on oneself, which manifests in self-improvement of technical and practical skills, allows purposeful and hard-working junior athletes to achieve remarkable sports results. The motives of learning new things and positive emotions with four direct correlations each are the most dependent ones. There is a caveat that junior athletes’ health status as a complex state of physical, emotional, and mental well-being may weaken sports motivation. It was recommended that the results obtained should be considered by administrators, coaches, psychologists, and managers of sports institutions who work with junior athletes
  • No Thumbnail Available
    Item
    Strengthening of student youth’s mental health using play sports
    (2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.
    The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.