Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Author: search.filters.author.Hrys, A.Subject: search.filters.subject.mental health

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    PRE-COMPETITION EXPECTATION PROFILES AMONG JUNIOR ATHLETES IN THE CONTEXT OF ALTERED SPORTING CONDITIONS
    (2023) Popovych, I. S.; Kosmii, M.; Hrys, A.; Hoi, N.; Dyhun, I.; Hoian, I.; Nosov, P.; Попович, І. С.
    The primary aim of this research was to empirically examine and substantiate the of various pre-competition expectations exhibited by junior athletes, particularly in light of altering conditions within a sporting contest.The study involved a cohort of adolescents (n=267) (Мe=16; М=16.32; SD=±1.71). The participants were representatives of team sports such as football and volleyball, as well as individual sports such as artistic gymnastics and track and field. The empirical investigation focused on junior athletes enrolled in an educational training course at two sports schools: “LSSCY Enerhetyk” in Lviv, Ukraine and “SSSYOR №1” in Ivano- Frankivsk, Ukraine. Methods. Psychodiagnostic tools were employed to gauge the content parameters of both expectations and the concept of a safe competition space. Standard coefficients were applied to discern statistically significant correlations within the collected data. The categorization of pre-competition expectations was accomplished through the application of k-means clustering. Results. This research established statistically significant correlations cognitive, emotional and behavioral components of psychological safety and expectation parameters underscoring the pivotal influence of both the competition space and pre-competition expectations on actual competitive performance. The delineation of five distinct precompetition expectation types emerged: real (RTE), active analytical (AATE), moderate (MTE), passive moderate (PMTE) and unreal (UTE). The findings provided robust evidence supporting that RTE, AATE and MTE constitute favorable expectation types, contributing positively to desired outcomes. In contrast, PMTE and UTE were identified as negative types, exhibiting a detrimental impact on achieving desirable results. Notably, the study demonstrated and substantiated the heightened risk associated with PMTE establishing it as the most perilous type of expectation for athletes engaged in competitive activities. Discussion and conclusions. This study revealed a significant negative correlation, particularly the cognitive component of psychological safety (CC), with expected status (ESA). This finding underscores the increased risk associated with this psychological configuration because it promotes a closed convergent position with subsequent distancing. Such a psychological state, coupled with a diminished awareness of competition activity (ACA), consistently leads to tactical errors in both offensive and defensive actions among athletes. These errors, in turn, disrupt team interaction and hinder the execution of a game plan. It was generalized that the identified precompetition expectation types among junior athletes, especially under altering sporting conditions, carry a distinctive scientific novelty. Moreover, these findings can be practically operationalized in the realm of educational training preparation.
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY
    (2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.
    Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.