Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Author: search.filters.author.Huzar, V.Subject: search.filters.subject.mental state

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS
    (2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.
    The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.
  • No Thumbnail Available
    Item
    INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
    (2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
    The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.