Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item THE UNIVERSE AS AN AESTHETIC SYMBOLISM OF POSTMODERNITY(2022) Костючков, С.; Шапошникова, І.; Юріна, Ю.; Форостян, А.; Кузнєцов, С.; Kostiuchkov, S.; Shaposhnykova, I.; Yurina, Y.; Forostian, A.; Kuznetsov, S.У статті розкриваються філософсько-світоглядні, естетично-аксіологічні аспекти розгляду Всесвіту як символічного феномена епохи постмодерну. Автори наголошують на тому, що аналіз краси, як базової категорії естетики, потребує з’ясування її сукупної природи залежно від індивідуальних та суспільних смислових характеристик реальності. Одним із ключових моментів такого аналізу автори вбачають його метафізичну проблематику – безпосередній вихід конструктивної емоції в сферу трансцендентального, а саме – погляд Людини на Всесвіт з позиції вічності. Своєчасність і необхідність розгляду проблеми символічного контексту Всесвіту є очевидною в умовах третього тисячоліття, реалії якого ставлять під сумнів сам факт збереження живої природи на Землі. В умовах усвідомлення фінальності земного буття, його примарності й прогресувальної стохастичності, на тлі ампліфікації есхатологічного контексту, людина епохи постмодерну демонструє розчарування в швидкоплинному, насиченому небезпеками і ризиками земному житті. У філософській традиції символ виконує роль чистої «самості», не пов’язаної з власним моментом буття об’єкта: символічна картина світу не відповідає реальності, відтак – символи знаходять «прихисток» у сфері віртуального. Доведено, що для сучасної людини Всесвіт є об’єктом не тільки наукового, технологічного, але й філософського, культурологічного розгляду, він синтезує для людини в органічну єдність об’єкт наукової зацікавленості, символ естетичного задоволення та джерело формування відповідних образів і архетипів. The article reveals the philosophical, worldview, aesthetically-axiological aspects of considering the universe as a symbolic phenomenon of the postmodern era. It is emphasized that the analysis of beauty, as the basic category of aesthetics, needs to find out its aggregate nature, depending on the individual and social semantic characteristics of reality. One of the key points of such an analysis is its metaphysical problematic – the direct emergence of constructive emotion into the realm of the transcendental, namely, the view of Man from the Universe from the standpoint of eternity. The timeliness and necessity of considering the problem of the symbolic context of the universe is obvious in the context of the third millennium, the realities of which call into question the very fact of conservation of wildlife on Earth. In the minds of assimilating the finality of the earthly boot, its primarity of progressive stochasticity, in the midst of the amplification of the eschatological context, the people of the era of postmodernity are demonstrating the development of the fastflowing, hardened nonsense. In the philosophical tradition, the symbol is the role of a pure "selfness", not tied to the powerful moment of the object: the symbolic picture does not reflect reality, as it is - the symbol of knowing the "refair" in the sphere of the virtual. It is proved that for the modern man the Universe is the object of not only scientific, technological, but also philosophical, cultural studies, it synthesizes for the unity of the object of scientific interest, a symbol of aesthetic pleasure and a source of formation of appropriate images and archetypes.Item ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2021) Костючков, С. К.; Волошин, О.; Kostiuchkov, S.; Voloshyn, О.Метою статті є аналіз процесу формування філософської культури майбутніх соціальних працівників в умовах сучасного українського закладу вищої освіти. Акцент робиться на тому, що філософська культура виявляє індивідуальність людини, унікальні риси її особистості, рівень потреб та джерела їх задоволення, формує та сприяє розвитку здатності переживати глибокі почуття, що викликають дивовижні явища природи, а також безсмертні творіння людського розуму різних часів та різних цивілізацій. Методологія дослідження визначається підходом, що спирається на принципи об’єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, що дозволило забезпечити обґрунтованість і достовірність наукових результатів. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні ефективних шляхів формування філософської культури майбутніх соціальних працівників педагогічними засобами викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін. Встановлено, що наявною є смислова й змістовна демаркація двох основних підходів до використання поняття «філософська культура» в освітніх стратегіях сучасної системи освіти: ціннісно-емоціонального, що виражається формуванням гуманістичного начала людини та прагматично-раціонального, згідно з яким зміст філософської «озброєності» людини, її світоглядна орієнтованість визначається суто прагматичними цілями. В статті висвітлено загальний стан викладання філософських і соціально-гуманітарних дисциплін із урахуванням того, що сьогодні у вітчизняних закладах вищої освіти філософські та соціально-гуманітарні дисципліни нерідко стають вибірковими освітніми компонентами, що матиме в майбутньому негативні наслідки не тільки для якогось конкретного напряму професійної підготовки, але й для всієї системи вищої освіти. Автори роблять висновок, що філософська культура потребує певного філософського досвіду осягнення світу; без якого процес формування філософської культури стає нонсенсом, перетворюється на нісенітницю, її призначення стає незрозумілим, а відтак – безглуздим. Наголошено на тому, що підвищення значущості філософської культури значно підсилюється не тільки вітчизняними контекстами, але й світовими інтеграційними процесами, які обумовлюють більш високі вимоги до професійної комунікації, а також нові запити, теоретичні знання та практичні навички – це слугуватиме запорукою досягнення успіху в подальшій професійної діяльності соціального працівника. The purpose of the article is to analyze the process of formation of the philosophical culture of future social workers in the modern Ukrainian institution of higher education. Emphasis is placed on the fact that philosophical culture reveals the individuality of man, the unique features of his personality, the level of needs and sources of their satisfaction, forms and promotes the ability to experience deep feelings that evoke amazing natural phenomena and immortal creations of human minds of different times and different civilizations. The research methodology is determined by the approach based on the principles of objectivity and integrity, as well as a set of general philosophical, general scientific and special research methods, which allowed to ensure the validity and reliability of scientific results. The scientific novelty lies in the theoretical substantiation of effective ways of forming the philosophical culture of future social workers by pedagogical means of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines. It is established that there is a semantic and meaningful demarcation of two main approaches to the use of the concept of «philosophical culture» in educational strategies of the modern education system: value-emotional, expressed by the formation of humanistic principles and pragmatic-rational, according to which the content of philosophical «armament», its worldview is determined by purely pragmatic goals. The article highlights the general state of teaching philosophical and socio-humanitarian disciplines, taking into account the fact that today in domestic institutions of higher education philosophical and socio-humanitarian disciplines often become selective educational components, which will have negative consequences not only for a particular area of training. but also for the whole system of higher education. The authors conclude that philosophical culture requires a certain philosophical experience of understanding the world; without which the process of formation of philosophical culture becomes nonsense, turns into nonsense, its purpose becomes incomprehensible, and therefore – meaningless. It is emphasized that the increasing importance of philosophical culture is significantly enhanced not only by domestic contexts, but also by global integration processes, which lead to higher requirements for professional communication, as well as new demands, theoretical knowledge and practical skills. activities of a social worker.Item БІОПОЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ВЛАДНИХ СТРУКТУР НА МАСИ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.Мета дослідження полягає у висвітленні проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя; крім цього – в аналізі поняття маси і природи масових явищ у проблемній площині філософської антропології. Наукова новизна. Автором розкрито сутність прогресуючої контрадикції між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Показано, що опозиція «індивідуальне – групове» демонструє необхідність активного розгляду метаксичної природи людини як свого роду якісної характеристики, що проявляється в буттєвому просторі індивідуального та групового. Обґрунтовано, що біополітичний вплив / контроль владних політичних структур відносно маси виявляє себе в трансформації ціннісної ієрархії, модернізуючи, рекомбінуючи або девальвуючи традиційно усталені системи цінностей. Висновки. Без осмислення в площині філософської антропології історична роль мас виглядає суто характеристикою біосоціальних особливостей, які проявляються масою в цілому або індивідом, як функціональної одиниці маси, котра має ознаки трансферабельності. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме цих біологічних характеристик, включаючи й поведінкові прояви. Роль технологій впливу в кризові моменти функціонування системи може бути вельми значущою, в одному аспекті їх можна розглядати як технології антикризового управління, що сприяють гармонізації суспільства, деескалації соціальної напруги, а в іншому – потенціювати потужні деструктивні процеси, якщо соціальна система під загрозою дестабілізації та зростання рівня хаотизації, евентуальності та стохастичності. The purpose of the study is to highlight the problem of the impact of power structures on the masses, given that the nature of such impact in modern conditions has a clear biopolitical basis; in addition - in the analysis of the concept of mass and the nature of mass phenomena in the problematic context of philosophical anthropology. Scientific novelty: the author reveals the essence of a progressive contradiction between a man whose capabilities, as a representative species of Homo sapiens, are biologically limited, and a human community that sees no boundaries in its information and technological expansion. It is shown that the opposition "individual - group" demonstrates the need for active consideration of the metaxic nature of man as a kind of qualitative characteristic, manifested in the living space of the individual and group. It is substantiated that the biopolitical impact / control of the power political structures on the mass manifests itself in the transformation of the value hierarchy, modernizing, recombining or devaluing traditionally established value systems. It is concluded that, without thinking in the plane of philosophical anthropology, the historical role of the masses seems to be purely a characteristic of the biosocial features that manifest themselves in mass as a whole or in the individual, as a functional unit of mass that has signs of transferability. The influence of the political system on a person's biological characteristics can be adequately perceived and understood on the basis of scientific research on these biological characteristics, including behavioral manifestations.