У статті розглядаються проблеми визначення та сфери інтересів біополітики як інтегрованої сукупності антропо-біологічного та гуманітарно-соціологічного підходів до розуміння природи людини. Наголошується на взаємопроникненні біологічного та соціально-філософського знання у контексті біополітичного вчення. Автор акцентує увагу на необхідності гуманізації усіх сфер громадського життя, презумпції самоцінності людини та актуальності політичних заходів стосовно модернізації глибини й змісту матеріальних й духовних потреб у процесі людського буття.
