Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item Features of the psychoemotional state of internally displaced families from the war zone(2020) Shevchenko, R.; Kaafarani, A.; Aliieva, T.; Piletska, L.; Radul, I.; Klepar, M.; Popovych, I. S.; Шевченко, Р.; Каафарані, А.; Алієва, Т.; Пілецька, Л.; Радул, І.; Клепар, М.; Попович, І. С.The article is devoted to the issues of psycho-emotional reaction due to emergency situations. The features of the influence of the nature of emotional expression, the presence of anxiety and depression on the somatic state of children and adolescents in conditions of internally displacement from the war zone are considered. The purpose of a research is to study the impact factors of the parental model of psycho-emotional coping with stress on the somatic state of children and, as a result, the formation of disorders of the psychosomatic spectrum. To study the psycho-emotional state of parents, we used depression questionnaires, health questionnaires “PHQ-9” and “GAD-7”, and the “Multidimensional Scale of Perceived Social Support” (“MSPSS”) methodology, which made it possible to identify factors in the formation of emotional disorders. To analyze the general somatic status of children from internally displaced families and being treated in the departments of gastroenterology, the questionnaire “BFB-K” was used. The results of the research showed the presence of a relationship between the psychoemotional state of parents and children, as one of the factors in the formation of psychosomatic complaints of children and the development of somatic aggravation of the condition. El artículo está dedicado a los problemas de la reacción psicoemocional debido a las situaciones de emergencia. Se examina las particularidades de la influencia de la naturaleza de manifestaciones emocionales, de la ansiedad y la depresión en el estado somático de los niños y adolescentes en condiciones de desplazamiento forzado de la zona de operaciones militares. El objetivo del trabajo es estudiar los factores de la influencia del modelo parental del dominio psicoemocional del estrés en el estado somático de los niños y, como resultado, la formación de trastornos del espectro psicosomático. Para estudiar el estado psicoemocional de los padres, se utiliza los cuestionarios de depresión, de estado de salud “PHQ-9” y “GAD-7”, y la metodología “Escala de percepción de apoyo social” (“MSPSS”), que permiten identificar los factores de la formación de trastornos emocionales. Para analizar el estado somático general de los niños de familias desplazadas que están bajo tratamiento en las unidades de gastroenterología, se utiliza el cuestionario “BFB-K”. Los resultados del estudio demuestran la interrelación entre el estado psicoemocional de los padres y sus hijos, como uno de los factores de la formación de quejas psicosomáticas de los niños y el agravamiento del estado somático. Статтю присвячено питанням психоемоційного реагування внаслідок надзвичайних ситуацій. Розглянуто особливості впливу характеру емоційних проявів, наявності тривоги і депресії на соматичний стан дітей і підлітків в умовах вимушеного переміщення із зони бойових дій. Мета дослідження у вивченні чинників впливу батьківської моделі психоемоційного подолання стресу на соматичний стан у дітей і, як наслідок, формування порушень психосоматичного спектру. Для вивчення психоемоційного стану батьків були використані опитувальники депресії, анкети стану здоров’я (“PHQ-9”) і (“GAD-7”), методика “Шкала сприйняття соціальної підтримки” (“MSPSS”), які дозволили встановити фактори формування порушень емоційної сфери . Для аналізу загальносоматичного статусу дітей з сімей вимушено переміщених, що знаходяться на лікуванні у відділеннях гастроентерології використовувався опитувальник “BFB-K”. Результати дослідження показали наявність взаємозв’язку психоемоційного стану батьків і дітей, як одного з факторів формування психосоматичних скарг у дітей і розвитку соматичного обтяження стану.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN EXISTENTIAL ANXIETY AND THE SENSE OF PERSONALITY’S EXISTENCE(2020) Popovych, I. S.; Kononenko, О.; Kononenko, А.; Stynska, V.; Kravets, N.; Piletska, L.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Кононенко, О.; Кононенко, А.; Стинська, В.; Кравець, Н.; Пілецька, Л.; Блинова, О. Є.The purpose of the empirical study is to establish relationships between existential anxiety and the sense of personality’s existence (n=60). It is noted that anxiety is the most important element of human existence, the natural reaction of man to uncertainty. A fundamental analysis of the meaning of human existence is presented. The correlation between existential anxiety and the sense of personality’s existence (p≤.05; p≤.01) has been empirically investigated and established, which substantially supplemented the existing knowledge of the studied phenomena. The relationship between the level of the Self-estimation of Personal Anxiety (SPA) and the level of General Awareness of Life (GAL) is established and described. The presence of high feedback correlation (-.829; p≤.01) was statistically confirmed. The results of the study are summarized and the assumption is made that the awareness of life is a sign of human mental health. It is noted that a high level of anxiety should be considered as a higher possibility of revealing the potential purpose of a person. It is emphasized that living and experiencing one’s existence means learning about the purpose in the world that does not guarantee its comprehension. Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язків екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (n=60). Зазначено, що тривога найважливіший елемент людського існування, закономірна реакція людини на невизначеність. Подано фундаментальне аналізування сенсу існування людини. Емпірично досліджено і встановлено кореляційні взаємозв’язки екзистенційної тривоги та сенсу існування особистості (p≤.05; p≤.01), що суттєво доповнило існуючі знання про досліджувані феномени. Встановлено та описано взаємозв’язок рівня самооцінки особистісної тривожності (СОТ) та рівня загальної осмисленості життя (SGL). Статистично підтверджено наявність високого зворотного кореляційного взаємозв’язку (-.829; p≤.01). Підсумовано результати дослідження і висловлено припущення, що осмисленість життя є ознакою психічного здоров’я людини. Зазначено, що високий рівень тривожності необхідно розглядати, як в вищій мірі можливість розкриття потенційного сенсу людини. Акцентовано, що проживати та відчувати своє існування означає пізнати сенс в світі, який не гарантує його осмислення.