Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC(2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.Item RESEARCH OF RELATIONSHIP OF FUNCTIONAL-ROLE POSITIONS (EGO-STATES) WITH INDICATORS OF FUTURE SPECIALISTS’ INDEPENDENCE(2021) Popovych, I.; Pavliuk, M.; Sirant, N.; Zhigarenko, I.; Serhieienkova, O.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Сірант, Н. П; Жигаренко, І. Є.; Сергєєнкова, О. П.Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язку функціонально-рольових позицій (его-станів) із іншими показниками самостійності майбутніх фахівців; встановлення рівня прояву функціональних его-станів. Функціональні его-стани є важливими елементами формування самостійності як системної якості майбутнього фахівця. Методи дослідження: проєктивні методики, психодіагностичні методики з валідними шкалами, авторська методика “Опосередкована самооцінка самостійності” (“ОСС”) та авторська анкета “Переконання про самостійність” (“ППС”). Результати. Встановлено, що чим важливіша для респондентів цінність самостійності, тим більше вони орієнтовані на врахування фактичних можливостей і автономну дію на основі об’єктивних даних (его-стан “Дорослий”), а також на контроль, керування, критику щодо інших людей (“его-стан “Родитель-контролер”). Встановлено, чим більш автономні респонденти, то менш вони співзалежні, і навпаки. Співзалежність та протизалежність пов’язані значуще позитивно. Висновки. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних закономірностей становлення самостійності майбутнього фахівця. Здобуті знання доцільно застосовувати у тренінгових технологіях. The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (egostates) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect selfassessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.