Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF FUTURE SPECIALISTS IN A SOCIONOMIC AREA UNDER LOCKDOWN AND MARTIAL LAW: COMPARATIVE ANALYSIS(2022) Popovych, I. S.; Machynska, N.; Yaremchuk, N.; Korniat, V.; Kurinna, V.; Попович, І. С.The aim of the study is to perform comparative analysis of dominating psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law. A verification strategy is suggested for examining psycho-emotional states. The research used participant observation, valid and reliable psycho-diagnostic instruments, factor analysis, coefficients of empirical data reliability. It was established that in the comparison of the selected complex of psychological content parameters Group 1 (under lockdown) and Group 2 (under martial law) there are no significant differences. Two factor structures of the respondents’ psycho-emotional states were created: one of them – during the ongoing COVID-19 pandemic (59.91%) and the other – during the martial law (69.89%). It was found out that the obtained data on psycho-emotional states during the lockdown and the martial law are essentially different that did not allow determining or disproving significant differences by means of statistical coefficients. The study substantiated that the established empirical facts are characterized by scientific novelty which should be taken into consideration by organizers of educational and professional training for specialists in a socionomic area. Метою статті є порівняльне аналізування домінуючих психоемоційних станів майбутніх фахівців соціономічного профілю в умовах локдауну і воєнного стану. Розроблено констатувальну стратегію дослідження психоемоційних станів. Застосовано включене спостереження, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, факторне аналізування, коефіцієнти достовірності емпіричних даних. Констатовано, що у порівнянні підібраного комплексу психологічних змістових параметрів Групи 1 (під час локдауну) і Групи 2 (під час воєнного стану), немає достовірних відмінностей. Побудовано дві факторні структури психоемоційних станів респондентів: одну – під час прогресування пандемії COVID-19 (59.91%) і другу – під час воєнного стану(69.89%). Констатовано, що отримані психоемоційні стани під час локдауну і воєнного стану є якісно відмінними, що не дозволило за допомогою статистичних коефіцієнтів встановити чи спростувати достовірні відмінності. Обґрунтовано, що встановлені емпіричні факти мають наукову новизну, яку доцільно взяти до уваги організаторам навчально-професійної підготовки фахівців соціономічного профілю.Item RESEARCH OF READINESS OF TEACHERS OF RURAL SECONDARY SCHOOLS FOR INNOVATIONS(2022) Popovych, I. S.; Semenov, O.; Semenova, N.; Zavatska, N.; Kovalchuk, Z.; Zavatskyi, Y.; Попович, І. С.The purpose is to establish the interdependence of key parameters and construct a factor structure of teachers’ readiness to reform and deploy innovative technologies in rural secondary schools. Research methods: ANOVA factor analysis with reduction of factor proportions, standard valid and reliable psychodiagnostics methods, statistical reliability coefficients. Results. The factor structure ensures the following main factors (73.92%). It has been found that the main are “MARI” (F1) (52.56%) and “CRI” (F2) (9.28%), which are interconnected with “SLRI” (F3) (p≤.01) and F4 “PRI” (F4) (p≤.01). Conclusions. It has been stated that the obtained scientific facts give an objective understanding of the subject of research and its determinants. The curriculum for the initiative to modernize education in rural areas is composed of established scientific facts and argumentation of the results obtained. It was noted that results will allow to operationalize the educational and professional training of future specialists in order to prepare them for modernization of training and teaching. Мета – встановити взаємозалежність ключових параметрів та побудувати факторну структуру готовності педагогів до реформування та впровадження інноваційних технологій у сільській загальноосвітній школі. Методи дослідження: факторний аналіз ANOVA з метою зменшення співрозмірності чинників, стандартні валідні та надійні психодіагностичні методи, статистичні коефіцієнти достовірності. Результати. У факторній структурі відображено такі основні фактори (73.92%). Встановлено, що основними є “MARI” (F1) (52.56%) та “CRI” (F2) (9.28%), які взаємопов’язані з “SLRI” (F3) (p≤.01) та “PRI”(F4) (p≤.01). Висновки. Встановлено, що отримані результати дають об’єктивне розуміння предмету дослідження та його детермінант. Встановлені наукові факти та обґрунтування отриманих результатів складає зміст для програми модернізації освіти на селі. Зазначено, що результати дозволять операціоналізувати освітньо-професійну підготовку майбутніх спеціалістів з метою їх готовності до модернізації навчання та викладання.Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.