Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item PSYCHOLOGICAL SEMANTIC PARAMETERS OF ADOLESCENTS’ CONFORMISM IN THE MEASUREMENT OF VALUE ORIENTATIONS(2021) Popovych, I. S.; Blyskun, O.; Hulias, I.; Shcherbyna, V.; Batasheva, N.; Aleksieieva, M.; Chala, T.; Попович, І. С.; Блискун, О. А.; Гуляс, І. А.; Щербина, В. Ю.; Баташева, Н. І.; Алєксєєва, М. І.; Чала, Т. І.The aim is to theoretically substantiate and empirically study the psychological semantic parameters of conformism of adolescence and to establish the relationship with values. Value orientations as an important regulatory mechanism of personality behavior are revealed. Conformism is interpreted through social desirability as the individual’s desire for positive and constructive interaction, exchange with society, during which the individual obeys the latter, presenting himself in a favorable light. It is noted that young people often change their values under the pressure of “significant others” and society, presenting themselves in a favorable light, implementing conformal behavior. It is established that conformism correlates with value orientations (p<.01; p<.05). It is noted that respondents with a high level of conformism are characterized by a change in values under the influence of the environment and people with low levels – this trend is not observed. It has been studied that in adolescence there is a shift in the orientation of the individual from focusing on other people to focusing on their own meanings and values. It is determined that a person with a high level of conformism can neglect his own values, and therefore change his own behavior, which can be regarded as a “challenge to the environment”. It is offered to apply the received empirical results in training and to implement in educational and professional preparation of students-psychologists. Метою є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів конформізму в юнацькому віці та встановлення взаємозв’язку з цінностями. Розкрито ціннісні орієнтації як важливий регулятивний механізм поведінки особистості. Зазначено, що часто молоді люди зраджують своїм цінностям під тиском “значущих інших” та соціуму, представляючи себе у вигідному світлі, реалізуючи конформну поведінку. Встановлено, що конформізм корелює з ціннісними орієнтаціями (p<.01; p<.05). Зазначено, що респондентам з високим рівнем конформізму властива зміна цінностей під впливом оточення, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Досліджено, що у юності відбувається зміщення спрямованості особистості від орієнтації на інших людей до орієнтації на власні сенси і цінності. Визначено, що особа з високим рівнем конформізму може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик оточенню”. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2020) Popovych, I. S.; Shevchenko, А.; Moraga Gálvez, L.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item VALUE ATTITUDES OF STUDENT YOUTH TO PHYSICAL CULTURE AND SPORTS AS FACTORS IN THEIR ASPIRATION FOR SUCCESS(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Tkach, T.; Serhet, I.; Semenova, N.; Semenov, O.; Блинова, О. Є.; Попович, І. С.; Ткач, Т. В.; Сергет, І. В.; Семенова, Н. І.; Семенов, О. С.The purpose is to determine the value attitudes of student youth to physical culture and sports and its influence on the quality of volitional self-regulation of behavior and aspiration for success. An empirical study was conducted among students who are not majoring in physical education. Psychodiagnostic techniques have been applied: original questionnaire to find out the level of students’ physical and sports activity; the method of “Style of self-regulation of behavior” (Morosanova & Konoz, 2000); “The need for achievement” test-questionnaire (Orlov, 1998). Results. A statistically significant interconnection was established between the parameters of self-regulation of one’s behavior, namely: “Planning”, “Evaluation of results”, “Flexibility”, “Independence”, and the need for success among student youth (p < .01). The correlation between the level of students’ physical and sports activity and their aspiration for success was established (p < .01). Differences between groups of students with high and low levels of physical and sports activity by the variables of selfregulation of behavior – “Planning” (p < .05), “Evaluation of results” (p < .05), “Flexibility” (p < .05), “Independence” (p < .05) were clarified. It proves that awareness of physical culture as a value influences volitional qualities of students’ personality and their level of aspiration for success. It is established that students’ attitude to physical culture as a value is an effective factor in the formation of a healthy lifestyle, intellectual abilities, their own “Self”, as well as professionally important qualities. Метою є визначення ціннісного ставлення студентської молоді до фізичної культури і спорту та його впливу на якості вольової саморегуляції поведінки та прагнення до успіху. Проведено емпіричне дослідження серед студентів нефізкультурних спеціальностей. Застосовано психодіагностичні методики: авторська анкета для з’ясування рівня фізкультурно-спортивної активності студентів; методика “Стиль саморегуляції поведінки” (Morosanova & Konoz, 2000); тест-опитувальник “Потреба у досягненні” (Orlov, 1998). Результати. Встановлено статистично значущий взаємозв’язок між параметрами саморегуляції власної поведінки, а саме, “Планування”, “Оцінка результатів”, “Гнучкість”, “Самостійність”, та потребою у досягненні успіху у студентської молоді (р < .01). Встановлено взаємозалежність між рівнем фізкультурно-спортивної активності студентів та їх прагненням до успіху (р < .01). З’ясовано відмінності між групами студентів з високим та низьким рівнем фізкультурно-спортивної активності за параметрами саморегуляції поведінки – “Планування” (р < .05), “Оцінка результатів” (р < .05), “Гнучкість” (р < .05), “Самостійність” (р < .05), що доводить, що усвідомлення фізичної культури як цінності впливає на вольові якості особистості студентів та рівень їх прагнення до успіху. Встановлено, що ставлення студентів до фізичної культури як до цінності є дієвим чинником формування здорового способу життя, інтелектуальних здібностей, власного “Я”, а також професійно-важливих якостей.Item SENSORY REGULATION OF FUTURE TEACHERS IN A SITUATION OF UNCERTAINTY(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Burlakova, I. A.; Serbin, Iy. V.; Toba, M. V.; Buhaiova, N. M.; Bokhonkova, Yu. A.; Попович, І. С.; Галян, І. М; Галян, О. І.; Бурлакова, І. А.; Сербін, Ю. В.; Тоба, М. В.; Бугайова, Н. М.; Бохонкова, Ю. О.The aim is an empirical study of the sensory regulation of future teachers in a situation of uncertainty (n=153). A Four-factor structure of sensory regulation (67.139%) was formed: F1, “Value-sensory evaluation of the situation” (31.774%), F2, “Super situationality of evaluation” (18.936%), F3, “Reducing the emotional situation” (9.536%) and F4, “Positive understanding of the situation” (6.893%). Understanding the structure of sensory regulation will help future teachers to control their mental state in a situation of uncertainty. Сенсова регуляція зумовлює організацію поведінки особистості в ситуації невизначеності. Сенсова регуляція базується на життєвих цінностях та сенсах, сприяє аналізуванню власного життєвого сценарію. Метою є емпіричне дослідження сенсової регуляції майбутніх педагогів у ситуації невизначеності (n=153). Побудовано чотирьохфакторну структуру сенсової регуляції (67.139%): F1 “Ціннісно-сенсова оцінка ситуації” (31.774%), F2 “Надситуативність оцінки” (18.936%), F3 “Зниження емоційності ситуації” (9.536%) і F4 “Позитивне осмислення ситуації” (6.893%). Розуміння структури сенсової регуляції допоможе майбутніми педагогам регулювати свій психічний стан в ситуації невизначеності.