Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
4 results
Search Results
Item CORRELATION BETWEEN PERSONALITY TRAITS OF YOUNG ATHLETES AND THEIR LEVEL OF SELF- EFFICACY(2023) Halian, I.; Popovych, I. S.; Hulias, I.; Serbin, Iy.; Vyshnevska, O.; Kovalchuk, Z.; Pyslar, A.; Попович, І. С.The purpose is to examine a correlation of personality traits of young athletes with different levels of selfefficacy components (n=114). We assume that self-efficacy of young athletes depends on their personality traits. However, there are differences in the research participants with high and low levels of self-efficacy. Research methods: correlation and cluster analyses, valid psycho-diagnostic methods, coefficients for finding statistical differences. The research conducted in Ukraine under conditions of martial law allowed obtaining significant scientific results. Results. The study looks at self-efficacy as an important component of professional training for young athletes. It substantiates the structure of self-efficacy and reveals the essence of its components: “subject activity” (SAS) and “interpersonal communication” (ICS). The research identifies a statistically significant correlation (p<.05; p<.01) of self-efficacy with personality traits of young athletes. It confirms statistically significant differences in the young athletes of Group 1 and Group 2 by scale SAS (t = 29.445, p=.000); Group I and Group II by scale ICS (t = 5.453, p=.000). The study lists traits which are equally important for the formation of self-efficacy by two components, namely: a high level of the development of sociability (R = .279, p<0.01; R = .477, p<.01); even-temperedness (R = .262, p<.01; R = .195, p<.05) and openness (R = .215, p<.05; R = .195, p<.05) and a low level of neuroticism (R = -.393, p<.01; R = -.281, p<.01); depressiveness (R = -.287, p<.01; R = -.192, p<.05) and emotional lability (R = -.454, p<.01; R = -.284, p<.01). At the same time, masculinity is important for subject activity (SAS) (R = .319, p<.01), and extraversion is important for interpersonal communication (ICS) (r = .394, p<.01). Conclusions. The obtained results show one of the methods for operationalization of the problem-solving process in professional training for athletes. Understanding of the role of personality traits in increasing self-efficacy will help trainers develop the process of preparing young athletes for competitions successfully, taking into consideration the features of their selfawareness, form their mental toughness and constructive aggression in sports. The research on self-efficacy is promising in the context of improving professional skills of young athletes.Item RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF ANXIETY OF FOURTH-GRADERS IN SECONDARY SCHOOLS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC(2022) Popovych, I.; Kokorina, Y.; Pyslar, A.; Palchynska, M.; Pavliuk, M.; Raіevska, Y.; Torop, K.; Попович, І. С.; Кокоріна, Ю. Є.; Пислар, А. Б.; Пальчинська, М. В.; Павлюк, М. М.; Раєвська, Я. М.; Тороп, К. С.The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (ΣD = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education. Метою статті є дослідження психологічної структуру, змінних і взаємозалежності факторів психічних станів тривожності учнів молодшого шкільного віку під час прогресування пандемії COVID-19. Теоретично обґрунтовано психологічні чинники виникнення шкільної тривожності і страхів. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження, враховано поєднання психологічних та фізіологічних змістових параметрів феномену. Застосовано валідний психодіагностичний інструментарій. Досліджено факторним аналізом ANOVA структуру психічних станів тривожності учнів, яку склали п’ять основних факторів F1-F5 (∑D=76.371; V=20.005). Встановлено, що основним є психічний стан F1 “Шкільна тривожність” (D=38.029; V=9.962), який взаємопов’язаний з психічним станом F4 “Самореалізаційна тривожність” (D=9.711; V=2.544) (rs=-.443; p≤.01) і психічним станом F2 “Емоційно-експресивна тривожність” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). Встановлено і обґрунтовано, що психічний стан F5 “Ізоляційно-фізіологічна тривожність” (D=4.529; V=1.186) є суїцидонебезпечними. Узагальнено, що отримані емпіричні результати та теоретичні обґрунтування сприятимуть операціоналізації вирішення навчально-виховних завдань в молодшому шкільному віці; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальна роботу, знижуватиме тривожність і впливатиме на формування адекватної поведінку учнів четвертих класів закладів середньої освіти.Item RESEARCH ON THE RELATIONSHIP BETWEEN EXCESSIVE USE OF SOCIAL MEDIA AND YOUNG ATHLETES’ PHYSICAL ACTIVITY(2021) Hudimova, A.; Popovych, I.; Savchuk, O.; Lіashko, V.; Pyslar, A.; Hrys, A.; Гудімова, А. Х.; Попович, І. С.; Савчук, О. А.; Ляшко, В. В.; Пислар, А. Б.; Грись, А. М.Social media have an ambivalent effect on the physical activity of young athletes. The purpose is to establish the relationship between young athletes’ psychological disorders through the excessive use of social media. The main task was to analyze whether there is a deviation from training, which increases time spent on social media. Research methods. The study is based on the results of anonymous valid psychodiagnostic tools submitted to Google Forms and statistical analysis. Physical activity of young athletes (N = 110) aged 16 to 21 years was assessed on the scales of diagnostic tests, parameters of physical activity, time spent online, feelings of loneliness, and sleep disorders due to excessive use of social media during the global pandemic. Results. It was found that during quarantine, young athletes prefer to displace bad thoughts and distract from training for spending too much time on social media applications (rs = .202; p ≤ .05). It was stated that young athletes experience negative emotions due to the situation with the coronavirus, which leads to the increased time spent on social media, which is a kind of coping strategy (rs = .340; p ≤ .01). As a result of uncontrolled use of social media and reduced parameters of physical activity, competitive performance during the lockdown, young athletes face sleep disorders (rs = - .277; p ≤ .01) and manifestations of depression (rs = .430; p ≤ .01). Conclusions. It is empirically established and theoretically substantiated that there are causal links to excessive use of social media due to reduced parameters of physical activity. The decreased physical activity provokes an exacerbation of loneliness, training regimen, and recovery. It is noted that the “mask of the active user” encourages manifestations of depression, displacement of feelings, and problems, which leads to a decrease in the psychological well-being of young athletes. Соціальні мережі здійснюють амбівалентний вплив на фізичну активність юних спортсменів. Метою дослідження є встановлення взаємозв’язку між психологічними розладами юних спортсменів через надмірне використання соціальних мереж. Основним завданням було проаналізувати, чи є відхилення від тренувань, що збільшує кількість часу проведення у соцмережах. Методи. Дослідження ґрунтується на результатах анонімного валідного психодіагностичного інструментарію, поданого у Google Forms та статистичного аналізування. Фізична активність юних спортсменів (N = 110) у віці від 16 до 21 року оцінювалося за шкалами діагностичних тестів, параметрів фізичної активності, часом перебування в мережі, почуттям самотності та порушеннями сну через надмірне використання соціальних мереж під час глобальної пандемії. Результати. Встановлено, що під час карантину юні спортсмени віддають перевагу витісненню поганих думок та відволіканню від тренувань за проведенням надмірної кількості часу за додатками соцмереж (rs = .202; p ≤ .05). Констатовано, що юні спортсмени відчувають негативні емоції через ситуацію з коронавірусом, що призводить до збільшення витрат часу на соціальні мережі, що є своєрідною копінг-стратегією (rs = .340; p ≤ .01). У результаті неконтрольованого використання соціальних мереж та зниження параметрів фізичної активності, змагальної результативності під час локдауну юні спортсмени стикаються з порушеннями сну (rs = - .277; p ≤ .01) та проявами депресивності (rs = .430; p ≤ .01). Висновки. Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що мають місце причинно-наслідкові зв’язки надмірного використання соціальних мереж через зниження параметрів фізичної активності. Зниження фізичної активності провокує загострення почуття самотності, порушення режиму тренування та відновлення. Зазначено, що “маска активного користувача” спонукає до проявів депресивності, витіснення переживань та проблем, що призводить до зниження психологічного благополуччя юних спортсменів.Item RESEARCH OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PERFECTIONISM AND FEELINGS OF LONELINESS OF YOUTHS(2021) Popovych, I.; Blynova, O.; Kostenko, T.; Nesin, Y.; Fedorova, O.; Chaban, O.; Pyslar, A.; Блинова, О. Є.; Костенко, Т. М.; Несін, Ю. М.; Федорова, О. В.; Чабан, О. В.; Пислар, А. Б.; Попович, І. С.Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку перфекціонізму та почуття самотності осіб юнацького віку. Обґрунтовано новий погляд на сучасну реальність з її постійними змінами та підвищеними вимогами до функціонування особистості в суспільстві. Зауважено, що такий погляд провокує масове формування і поширення перфекціонізму і самотності. Зазначено, що з кожним днем все більше осіб, особливо юнацького віку, страждають від недосконалості цього світу та почуття відірваності від інших. Встановлено, що особи юнацького віку значною мірою схильні до перфекціонізму, орієнтованого на себе (p<.01). Виражений високий рівень почуття самотності зафіксовано у n=18 досліджуваних. Звернуто увагу на те, що сумніви у власних діях та стурбованість помилками неминуче провокують почуття самотності. Зроблено акцент на важливих напрямках актуалізації емпіричних результатів з метою розвитку конструктивного перфекціонізму. Зазначено, що отримані результати доцільно операціоналізувати в навчально-професійну підготовку студентів-психологів. The purpose of the study is a theoretical substantiation and empirical study of the psychological content parameters of the relationship between perfectionism and feelings of loneliness in youth. A new view of modern reality with its constant changes and increased requirements for the functioning of the individual in society has been substantiated. It is noted that such a view provokes the mass formation and spread of perfectionism and loneliness. It is noted that every day more and more people, especially young people, suffer from the imperfections of this world and the feeling of isolation from others. It has been established that socially conditioned perfectionism, concern for mistakes, doubts about one's own actions and self-criticism have a positive significant connection with the feeling of loneliness in youth (p<.01). However, rigid perfectionism and self-centered perfectionism are inversely related to feelings of loneliness. It was found that young men are largely prone to self-centered perfectionism (p<.01). A pronounced high level of loneliness was observed in n=18 subjects. Attention has been drawn to the fact that doubts about one's own actions and concern for mistakes inevitably provoke feelings of loneliness. Emphasis has been placed on important areas of actualization of empirical results in order to develop constructive perfectionism. It has been noted that the results obtained should be operationalized in educational and professional training of students-psychologists.n