Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Author: search.filters.author.Semenov, O.Subject: search.filters.subject.educational process

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH OF READINESS OF TEACHERS OF RURAL SECONDARY SCHOOLS FOR INNOVATIONS
    (2022) Popovych, I. S.; Semenov, O.; Semenova, N.; Zavatska, N.; Kovalchuk, Z.; Zavatskyi, Y.; Попович, І. С.
    The purpose is to establish the interdependence of key parameters and construct a factor structure of teachers’ readiness to reform and deploy innovative technologies in rural secondary schools. Research methods: ANOVA factor analysis with reduction of factor proportions, standard valid and reliable psychodiagnostics methods, statistical reliability coefficients. Results. The factor structure ensures the following main factors (73.92%). It has been found that the main are “MARI” (F1) (52.56%) and “CRI” (F2) (9.28%), which are interconnected with “SLRI” (F3) (p≤.01) and F4 “PRI” (F4) (p≤.01). Conclusions. It has been stated that the obtained scientific facts give an objective understanding of the subject of research and its determinants. The curriculum for the initiative to modernize education in rural areas is composed of established scientific facts and argumentation of the results obtained. It was noted that results will allow to operationalize the educational and professional training of future specialists in order to prepare them for modernization of training and teaching. Мета – встановити взаємозалежність ключових параметрів та побудувати факторну структуру готовності педагогів до реформування та впровадження інноваційних технологій у сільській загальноосвітній школі. Методи дослідження: факторний аналіз ANOVA з метою зменшення співрозмірності чинників, стандартні валідні та надійні психодіагностичні методи, статистичні коефіцієнти достовірності. Результати. У факторній структурі відображено такі основні фактори (73.92%). Встановлено, що основними є “MARI” (F1) (52.56%) та “CRI” (F2) (9.28%), які взаємопов’язані з “SLRI” (F3) (p≤.01) та “PRI”(F4) (p≤.01). Висновки. Встановлено, що отримані результати дають об’єктивне розуміння предмету дослідження та його детермінант. Встановлені наукові факти та обґрунтування отриманих результатів складає зміст для програми модернізації освіти на селі. Зазначено, що результати дозволять операціоналізувати освітньо-професійну підготовку майбутніх спеціалістів з метою їх готовності до модернізації навчання та викладання.
  • Thumbnail Image
    Item
    RESEARCH OF THE DOMINANT PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF UNIVERSITY LECTURERS DURING THE PROGRESSION OF THE COVID-19 PANDEMIC
    (2021) Popovych, I.; Semenov, O.; Skliaruk, A.; Sotnikova, K.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Склярук, А. В; Сотнікова, К. К.; Семенова, Н. І.
    The aim of the article was empirical research of the dominant psycho-emotional states of university lecturers during the progression of the COVID-19 pandemic. The article is devoted to an empirical study of the factor structure and the prevailing correlations between the psycho-emotional states of the respondents. Valid empirical methods with standardized questionnaires were used: the dominant coping strategy research method, the test of differentiation of emotional states, and the anxiety research method. The study’s empirical picture constructed. Psycho-emotional states were qualitatively interpreted, states were distinguished, and semantic psychological parameters were defined. The factor structure of the dominant psycho-emotional states of university lecturers was determined. The psycho-emotional state of F1 “Isolated activity”, which had the most intercorrelations and had the most significant (p≤.01) correlation with F4 “Pragmatic avoidance” (.344), was found to have the greatest factor load. It was empirically established and theoretically substantiated that the structure, variables, and interdependence of the factors of dominant psycho-emotional states were important components in solving issues of lecturers’ professional activity. It was noted that the findings may be useful for university administrations and pedagogical psychology researchers. Метою статті було емпіричне дослідження домінуючих психоемоційних станів викладачів закладів вищої освіти під час прогресування пандемії COVID-19. Стаття присвячена емпіричному дослідженню факторної структури та превалюючих взаємозв’язків психоемоційних станів респонденів. Застосовано валідні емпіричні методи зі стандартизованими анкетами: методика дослідження домінуючих копінг-стратегій, тест диференціювання емоційних станів і методика дослідження тривожності. Побудовано емпіричну картину дослідження. Якісно інтерпретовано психоемоційні стани, виокремлено один стан від іншого, окреслено змістові психологічні параметри. Визначено факторну структуру домінуючих психоемоційних станів викладачів закладів вищої освіти. Встановлено, що найбільше факторне навантаження отримав психоемоційний стан F1 “ізольована активність”, який має найбільше взаємозв’язків, і має найбільш значуще (p≤.01) співвідношення з F4 “прагматичне уникнення” (.344). Емпірично встановлено і теоретично обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів домінуючих психоемоційних станів є важливими складовими у вирішенні завдань професійної діяльності викладачів. Зазначено, що результати можуть бути корисні адміністраціям університетів, дослідникам педагогічної психології.