Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
Search Results
Item Strengthening of student youth’s mental health using play sports(2022) Popovych, I.; Hoi, N.; Koval, I.; Vorobel, M.; Semenov, O.; Semenova, N.; Hrys, A.; Попович, І. С.; Гой, Н. В.; Коваль, І. А.; Воробель, М. М.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. І.; Грись, А. М.The purpose of the article is to theoretically substantiate and empirically establish that health-preserving technologies, such as play sports, may improve the mental health of student youth. Respondents were first-year students who, on their initiative, participated in a university program to implement health technologies, regularly attending sectional trainings in play sports (males – football; females – volleyball). The ascertaining stage of the experimental study was attended by n = 122 respondents aged 18 to 20 years (M = 18.6), and the formative stage was attended by n = 72 respondents. Football EGF (n = 24) and volleyball EGV (n = 12) were formed as experimental groups, and football CGF (n = 24) and volleyball CGV (n = 12) as control groups. Research methods: analysis, generalization; targeted observation using data recording protocols; valid methods with standard questionnaires. Results. It was revealed that respondents’ psychological well-being (PW), which was measured in the coordinates of positive self-esteem (.227; p≤.01), the general mood background (.321; p≤.01) and the life satisfaction index (.301; p≤.01), was a predictor of mental health. Psychological well-being (PW) was shown to have the greatest statistically significant correlation (p≤.05; p≤.01) with the self-regulation and life satisfaction characteristics of student youth. The parameters “Self-acceptance” (р˂.01), “Psychological wellbeing” (р˂.01), “Life Satisfaction Index” (р˂.01), “Evaluation of Performance” (р˂.01), “Integral Level of SelfRegulation” (р˂.01) showed positive significant changes in both experimental groups (EGF – football, EGV – volleyball). It is emphasized that positive changes in students’ self-perception of themselves are, in our opinion, the most important positive changes that affect the general mood (.223; p≤.01) and is one of the most important parameters of mental health of respondents. Conclusions. It is generalized that regular training and competitions of student youth in football (males) and volleyball (females) during the academic year, contribute to statistically significant changes in mental health parameters. The implemented practice is an effective health-preserving technology that should be applied in college and higher education institutions’ instructional processes. Метою статті є теоретичне обґрунтування і емпіричне встановлення, що здоров’язбережувальні технології засобами ігрових видів спорту, здатні зміцнити психічне здоров’я студентської молоді. Респондентами є студенти першого року навчання, які за власною ініціативою беруть участь в університетській програмі реалізації здоров’язбережувальних технологій, регулярно відвідуючи секційні тренування з ігрових видів спорту (хлопці – футбол; дівчата – волейбол). На констатувальному етапі експериментального дослідження взяло участь n=122 респонденти, віком від 18 до 20 років (M=18.6), на формувальному n=72. Створено дві експериментальні групи: футбольну EGF (n=24) і волейбольну EGV (n=12) та дві контрольні групи: футбольну CGF (n=24) і волейбольну CGV (n=12). Методи дослідження: аналізування, узагальнення; цілеспрямоване спостереження з протоколами для фіксування даних; валідні методики зі стандартними бланками анкет. Результати. З’ясовано, що психологічне благополуччя (PW) респондентів є предиктором психічного здоров’я, яке знаходиться у координатах позитивної самооцінки (.227; p≤.01), загального фону настрою (.321; p≤.01) та індексу задоволеності життям (.301; p≤.01). Констатовано, що психологічне благополуччя (PW) має найбільше статистично значущих зв’язків (p≤.05; p≤.01) з параметрами саморегуляції і задоволеності життям студентської молоді. Встановлено позитивні значущі зміни у обох експериментальних групах (EGF – футбольній, EGV – волейбольній) у параметрах: “Самоприйняття” (р˂.01), “Психологічне благополуччя” (р˂.01), “Індекс Задоволеності Життям” (р˂.01), “Оцінка Результатів Діяльності” (р˂.01), “Інтегральний Рівень Саморегуляції” (р˂.01). Акцентовано, що позитивні зміни самосприйняття студентською молоддю себе вважаємо найважливішими позитивними змінами, які впливають на загальний фон настрою (.223; p≤.01) і є одним з найважливіших параметрів психічного здоров’я респондентів. Висновки. Узагальнено, що регулярні тренування і змагання студентської молоді з футболу (хлопці) і волейболу (дівчата) впродовж навчального року, сприяють статистично значущим змінам у параметрах психічного здоров’я. Впроваджена практика є ефективною здоров’язбережувальною технологією, яку доцільно імплементувати у освітній процес закладів вищої та середньої освіти.Item Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions(2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.