Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
3 results
Search Results
Item FEATURES OF CONSUMPTION IN THE EDUCATION MARKET (ON THE EXAMPLE OF PROFESSIONAL IDENTITY OF STUDENTS OF BORDER AREAS)(2017) Shaposhnykova, I. V.; Шапошникова, І. В.; Шапошникова, И. В.The article considers issues concerning the consumption in the market of educational services, professional development of students of border areas in terms of the socio-economic transformation of society. Factors of professional selection in the formation of human capital are determined. During the formation of the human capital of a new type a situation occurs in which young people exercise their professional choices based on an unsteady occupational structure, the lack of employment guarantees and the need to compete in labour market. The above imposes a significant imprint on the logic of professional choice. However, the most significant social processes that transform the professional choice of modern Ukrainian youth are as follows: Firstly, the strengthening of social differentiation, the emergence of the «rich» and «poor». By way of consolidation of these relations in society, a financial situation becomes an influential factor in determining the level of aspirations, educational and professional intentions, life strategies of young people. Secondly, hopping popularity of new professions and specialities that serve the market economy (manager, advertising specialist, lending professional, banker), which is partly connected with the social attention to entrepreneurship. Thirdly, the formation of adjustment for active personal identity of a young man, independent choice of professional activity and investment in obtaining a profession. The relevant processes are peculiar not only to young people who first get education, but also people oriented on constant retraining. However, such a situation increases the risk of errors of the subject concerning the vocational choice, and thus the risk of material losses. Fourthly, the lack of central planning and system of graduates’ redistribution complicates the employment of young specialists, which negatively affects the process of career guidance, but also enhances its value, because the right career choices based on individual abilities significantly increases the chances of effective competition. Fifthly, the lack of priority sectors of the national economy development, the crisis of leading industries, underfunding of areas of science, culture, education. Sixthly, acquiring a new status, although not official, by certain territories. We mean the zone of anti-terrorist operation (ATO) and those bordering on them; the border areas with temporarily occupied Crimea, the so-called «gray zone», from which young people go into higher education in educational institutions of Ukraine. Seventhly, the activation of the process of academic mobility, when students from border areas actively participate in international educational programs and projects and, therefore, complete their education in neighbouring countries, in particular in the Republic of Poland. As it turned out, the behaviour of young people when making decision about the education, there are also irrational elements: emotionality, focus mainly on «fashionable» specialties excluding trends in the labour market, desire to get only a diploma, but no specific knowledge, passive attitude toward studying, attempts to find a job away from regions that have become unattractive because of their proximity to the borders of the zone ATO and the Crimea, even to leave the country. Moreover, we know that many graduates do not work in the specialty, or have no idea about the specifics of the received specialty that does not allow them to effectively occupy a niche in the labour market. In this context, the increase in the total cultural capital of the society, which will provide the transformation of value-normative structure of its members in accordance with the realities of social development, is gaining importance. The last thesis is particularly relevant in the area of labour activity. The results of the author’s empirical sociological study aimed at identifying features of social and professional orientations, intentions, plans of students as human capital of the border Kherson region are given. У статті розглянуто питання, що стосуються споживання на ринку освітніх послуг, професійного розвитку студентів прикордонних районів, з погляду соціально- економічної трансформації суспільства. Визначено фактори професійного відбору у формуванні людського капіталу. У процесі формування людського капіталу нового типу виникає ситуація, коли молоді люди реалізують свій вибір, заснований на нестійкій професійній структурі, відсутності гарантій зайнятості та необхідності конкурувати на ринку праці. Проте, найбільш значущі соціальні процеси, які трансформують професійний вибір сучасної української молоді, полягають у такому: посилення соціальної диференціації, поява «багатих» і «бідних»; зростання популярності таких професій і спеціальностей, які забезпечують потреби ринкової економіки (менеджер, спеціаліст з реклами, банкір), що певною мірою пов’язано із соціальною увагою до підприємництва; відсутність централізованого планування й системи перерозподілу випускників ускладнює праце- влаштування молодих фахівців, що негативно впливає на процес профорієнтації. Представлені результати емпіричного соціологічного дослідження автора, спрямовані на виявлення особливостей соціальної та професійної орієнтації, намірів, планів студентів як людського капіталу прикордонної Херсонської області. В статье рассматриваются вопросы, касающиеся потребления на рынке образовательных услуг, профессионального развития студентов приграничных районов, с точки зрения социально-экономических преобразований общества. Определены факторы профессионального отбора в формировании человеческого капитала. В процессе формирования человеческого капитала нового типа возникает ситуация, когда молодые люди реализуют свой выбор, основанный на неустойчивой профессиональной структуре, отсутствии гарантий занятости и необходимости конкурировать на рынке труда. Однако, наиболее значимые социальные процессы, которые трансформируют профессиональный выбор современной украинской молодежи, заключаются в следующем: усиление социальной дифференциации, появление «богатых» и «бедных»; рост популярности профессий и специальностей, обеспечивающих потребности рыночной экономики (менеджер, специалист по рекламе, банкир), что отчасти связано с социальным вниманием к предпринимательству; отсутствие централизованного планирования и системы перераспределения выпускников затрудняет трудоустройство молодых специалистов, негативно влияет на процесс профориента- ции. Представлены результаты эмпирического социологического исследования автора, направленные на выявление особенностей социальной и профессиональной ориентации, намерений, планов студентов как человеческого капитала пограничной Херсонской области.Item ЗМІНИ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКИХ РЕАЛІЙ(2015) Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті проаналізовано взаємозв’язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р. Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню. The article analyzes the relationship during the formation of human and professional values of students in the process of social interaction with the immediate environment over a period of a young man getting education. The author examines R. Inhelhart’s hypothesis about a radical change of values, S. Flanagan’s attitudes of the existence of not one but two values planes in the public mind, identifies a number of problems that affect the young people integration into social structures and processes. Attention is paid to the fact that the processes of social postmodernization also enhances differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Given this, it is necessary to talk about the need to overcome dezintegrating trends and out of the conflict within specific social groups (firstly in between-generational sence). Analyzing thoughts T. Parsons, it’s stated that we can not speak about the integrative processes in this case, because the state of integration requires a comfortable conflict-free relations within the social system, the main essential characteristics which recognized «stability» and «social order». Designated by us social processes contrary deepen conflicts in the social system (due to decreased demand for labor in the crisis economies, which include the economy of Ukraine). This lack of integration makes impossible for the youth to compete at the labor market. So obviously there are (or should be) other relatively conflict-free forms of social interaction, social integration to work and labor socialization. Thus the processes of social postmodernization also enhance differentiation, which further exacerbates the problem of labor socialization and integration. Also it becomes important to maintain the integrity and stability of society as a whole by searching system-forming integrative social mechanisms. Obviously the deficit labor (which became a deficit due to the economic crisis) can not be such resources. Therefore, handling the inevitable social conflicts (conflicts) should act the main determinant of stabilization. It notes that generally responsible for unsuccessful integration processes rely on social institution of education that does not create sufficient conditions for the implementation of young people professional opportunities (gives low-quality knowledge, does not provide a good practice, etc.), prevents its fulfillment, thus contributing to its social exclusion.Item СОЦІАЛЬНЕ ВИКЛЮЧЕННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2014) Шапошникова, І. В.; Шапошникова, І. В.; Shaposhnykova, I. V.У статті розглянуто питання соціального виключення студентської молоді у процесі професійної соціалізації. Зауважено, що вікова дискримінація, відчуження, маргіналізація як складові процесу соціального виключення виявляються в різних формах відторгнення молоді від суспільства, що зумовлює появу відторгнутих суспільством, виключених груп молоді з низьким рівнем соціального походження (низько статусні й соціально непривілейовані групи, соціально знедолені, соціально нетипові). Підкреслено, що виключення розглядається в двох формах: як процес (молодіжна контркультура, групи ризику) і як соціальний статус, становище виключеної групи. Незважаючи на те, що виключення молоді зовсім не є метою суспільства, вектор соціальних перетворень, державна політика і діяльність соціальних інститутів від освіти до зайнятості можуть бути несвідомо спрямовані у бік обмеження прав і можливостей цієї соціально-демографічної групи. В статье рассматриваются вопросы социального исключения студенческой молодежи в процессе профессиональной социализации. Указано на то, что возрастная дискриминация, отчуждение, маргинализация, имеющиеся в качестве составляющих процесса социального исключения и проявляющиеся в различных формах отторжения молодежи от общества, приводят к появлению отторгнутых обществом, исключенных групп молодежи с низким уровнем социального происхождения (низко статусные и социально непривилегированные группы, социально обездоленные, социально нетипичные). Подчеркивается, что исключение рассматривается в двух формах: как процесс (молодежная контркультура, группы риска) и как социальный статус, положение исключенной группы. Несмотря на то, что исключение молодежи отнюдь не является целью общества, вектор социальных преобразований, государственная политика и деятельность социальных институтов от образования к занятости могут быть бессоз- нательно направлены в сторону ограничения прав и возможностей этой социально- демографической группы. The article deals with the issue of social exclusion students the process of professional socialization. Specified that age discrimination, exclusion, marginalization available as part of the process of social exclusion and are found in various forms of exclusion of young people from society, which leads to the emergence of society excluded excluded groups of young people from low social background (low social status and underprivileged groups socially disadvantaged, social custom). It is noted that the dialectical relationship trends of integration and domination of one over the other governed by a system of social norms and cultural values, the values of which in terms of post modernization is much weaker. The above is especially felt in the workplace. This leads to contradictions regarding social integration of Ukrainian youth at work. The author emphasizes that the exclusion is seen in two forms: as a process (youth counterculture, risk) and as social status, position excluded groups. Despite the fact that the exclusion of young people is not a public purpose, the vector of social change, public policy and social institutions activities from education to employment may not be consciously directed towards limiting the rights and opportunities of socio-demographic groups.