Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Author: search.filters.author.Yaremchuk, N.

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    RESEARCH ON THE TYPES OF FUTURE TEACHERS’ SELF-REALIZATION UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT
    (2024) Popovych, I. S.; Yaremchuk, N.; Yakovleva, S.; Kariyev, A.; Sadykova, A.; Kulbida, S.; Попович, І. С.
    Aim. Empirical research and theoretical suEstantiation of the types of self realisation of future teachers who did an educational-professional training course under conditions of a digital educational environment. Investigating the types of self-realisation and estaElishing statistically signi¿cant correlations with the research parameters of edu- cational-professional training for future teachers will allow ¿nding important scienti¿c facts that will possess novelty and Ee of scienti¿c interest for organisers of educational and scienti¿c activities in a digital educational environment. Methods. 7he representative sample involved students of the ¿nal years of peda- gogical educational programmes of Bachelor’s and Master’s studies. Methodological foundations of the research are the main statements of the concepts of self-realisation, self-actualisation and self-regulation in educational activity. Results. Spearman (rs correlation coef¿cient allowed us to ¿nd that ³value orienta- tions´, ³time competence´, ³cognitive needs´ and ³creativity of activity´ are the most important and dependent parameters. k-means clustering allowed identifying four types of self-realisation ³9alue-oriented self-realisation´ ³7emporal self-realisation´ ³Passive self-realisation´ and ³Pragmatic self-realisation´. It e[plained that high e[- ternal negative motivation in the type of passive self-realisation is not directly related to the process and results of educational-professional activity, Eut only reÀects future teachers’ attitude towards it. It was highlighted that future teachers with a value-ori- ented type of self-realisation are ready to devote themselves to pedagogical activity and consider it to Ee the meaning of their life. Conclusion. It was recommended that the estaElished empirical facts possessing cognitive value, scienti¿c and theoretical novelty should Ee implemented in creation and improvement of a digital educational environment.
  • Thumbnail Image
    Item
    PSYCHO-EMOTIONAL STATES OF FUTURE SPECIALISTS IN A SOCIONOMIC AREA UNDER LOCKDOWN AND MARTIAL LAW: COMPARATIVE ANALYSIS
    (2022) Popovych, I. S.; Machynska, N.; Yaremchuk, N.; Korniat, V.; Kurinna, V.; Попович, І. С.
    The aim of the study is to perform comparative analysis of dominating psycho-emotional states of future specialists in a socionomic area under lockdown and martial law. A verification strategy is suggested for examining psycho-emotional states. The research used participant observation, valid and reliable psycho-diagnostic instruments, factor analysis, coefficients of empirical data reliability. It was established that in the comparison of the selected complex of psychological content parameters Group 1 (under lockdown) and Group 2 (under martial law) there are no significant differences. Two factor structures of the respondents’ psycho-emotional states were created: one of them – during the ongoing COVID-19 pandemic (59.91%) and the other – during the martial law (69.89%). It was found out that the obtained data on psycho-emotional states during the lockdown and the martial law are essentially different that did not allow determining or disproving significant differences by means of statistical coefficients. The study substantiated that the established empirical facts are characterized by scientific novelty which should be taken into consideration by organizers of educational and professional training for specialists in a socionomic area. Метою статті є порівняльне аналізування домінуючих психоемоційних станів майбутніх фахівців соціономічного профілю в умовах локдауну і воєнного стану. Розроблено констатувальну стратегію дослідження психоемоційних станів. Застосовано включене спостереження, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, факторне аналізування, коефіцієнти достовірності емпіричних даних. Констатовано, що у порівнянні підібраного комплексу психологічних змістових параметрів Групи 1 (під час локдауну) і Групи 2 (під час воєнного стану), немає достовірних відмінностей. Побудовано дві факторні структури психоемоційних станів респондентів: одну – під час прогресування пандемії COVID-19 (59.91%) і другу – під час воєнного стану(69.89%). Констатовано, що отримані психоемоційні стани під час локдауну і воєнного стану є якісно відмінними, що не дозволило за допомогою статистичних коефіцієнтів встановити чи спростувати достовірні відмінності. Обґрунтовано, що встановлені емпіричні факти мають наукову новизну, яку доцільно взяти до уваги організаторам навчально-професійної підготовки фахівців соціономічного профілю.