Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
39 results
Search Results
Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2025) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.Тhe purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”.In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико- типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ХЕРСОНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В 1912–1916 РР.(2025) Михайленко, Г.; Черемісін, О.; Cheremisin, O.; Mykhaylenko, H.Стаття являє собою археографічну публікацію архівних документів, що окреслюють земельну політику Хер- сонського громадського управління на початку XX ст. Метою дослідження є введення до наукового обігу комп- лексу документів, які висвітлюють управлінські рішення Херсонської міської думи та управи щодо експлуатації міських земель. Методологічну основу роботи становить археографічний підхід, що передбачає наукове опра- цювання, систематизацію та коментування архівних матеріалів. Основний зміст становлять документи з фонду 4 Державного архіву Херсонської області, які ілюструють механізми регулювання землекористування, підходи до оренди, продажу та обліку земель у межах міста. У публікації репрезентовано службове листування, протоколи засідань, земельні контракти, ухвали думи та управи, які відображають ключові аспекти земельної політики, зокрема: порядок надання в оренду міських земель, облік і ревізія земельного фонду, врегулювання відносин з орендарями, встановлення ставок орендної плати, боротьба з самовільним зайняттям земель, а також ініціа- тиви щодо модернізації міської земельної власності. Окрему увагу приділено документам, що стосуються змін у земельній політиці в умовах Першої світової війни, зокрема, мобілізації ресурсів і використання їх військо- вими. Публікація супроводжується науковим апаратом, який включає коментарі, пояснення термінів та інститу- цій, а також вказівки на місця зберігання і реквізити документів. У висновках наголошено на значущості опри- люднення матеріалів для розуміння практичної діяльності органів місцевого самоврядування у сфері земельної політики в умовах передвоєнного та воєнного періоду початку ХХ ст. Представлені документи можуть стати основою для подальших досліджень соціально-економічної історії Півдня України, зокрема, уточнити особли- вості муніципального управління міста Херсон. This article presents an archaeographic publication of archival documents that outline the land policy of the Kherson local self-government in the early 20th century. The aim of the study is to introduce into scholarly circulation a set of documents reflecting the administrative decisions of the Kherson City Duma and the municipal board regarding the management and use of urban land. The methodological foundation of the research is an archaeographic approach, which involves the scholarly processing, systematization, and annotation of archival materials. The main content consists of documents from Fund 4 of the State Archive of the Kherson Region, illustrating mechanisms of land-use regulation, approaches to land leasing, sales, and inventory within the city limits. The publication includes official correspondence, minutes of meetings, land contracts, and decisions of the Duma and the board, which reveal key aspects of land policy, including the procedures for leasing urban land, land inventory and audits, regulation of relations with tenants, determination of rental rates, prevention of unauthorized land use, and initiatives aimed at modernizing municipal land ownership. Particular attention is given to documents related to changes in land policy during World War I, especially concerning resource mobilization and their use by the military. The publication is supplemented with scholarly apparatus that includes commentary, explanations of terms and institutions, and references to the storage locations and catalog details of the documents. The conclusion highlights the importance of these materials for understanding the practical activities of local self-government bodies in the field of land policy during the prewar and wartime periods of the early 20th century. The documents presented here can serve as a foundation for further research into the socio-economic history of southern Ukraine, particularly clarifying the features of municipal governance in the city of Kherson.Item УРБАНІСТИЧНІ ВИМІРИ ОКУПАЦІЙНОЇ ДІЙСНОСТІ: ХЕРСОНСЬКИЙ ДОСВІД ПОВСЯКДЕННОГО ПОРТРЕТУВАННЯ(2025) Михайленко, Г.; Черемісін, О.; Mykhaylenko, H.; Cheremisin, O.Мета дослідження – вивчити особливості окупації на прикладі Херсона під час широкомасштабної росій- сько-української війни у березні–листопаді 2022 р. Методологічною основою дослідження стали такі методи: аналізу, синтезу, спостереження, фронтиру, локальної історії, повсякденності, усної історії. Основні резуль- тати дослідження. 1 березня 2022 р. Херсон став першим обласним центром, захопленим з початку широко- масштабної російської агресії, та третім з початку російсько-української війни у 2014 р., тимчасова окупація якого тривала 8 місяців і 10 днів до 11 листопада 2022 р. Досліджуваний період характеризується захопленням обласного центра Херсон і перебування його у тимчасовій окупації російських військ. У статті робиться спроба на повсякденному рівні зрозуміти й окреслити особливості перебування Херсона в окупації. У ході дослідження запропонована періодизація тимчасової окупації міста з поділом на три періоди: 1) трансформаційний (бере- зень – кінець травня 2022 р.); 2) інтеграційний (кінець травня – початок жовтня 2022 р.); 3) реструктуризаційний (початок жовтня – початок листопада 2022 р.). Кожен етап мав свою специфіку та особливі контури повсякден- ного сприйняття ходу військового конфлікту, мав свої межі і внутрішню логіку, що відбивалось на моральному сприйнятті цивільним населенням ходу військової кампанії та очікування визволення. У ході роботи були виявлені особливі характеристики кожного періоду та обґрунтовані переходи з одного періоду в інший. Запропоновано ставитись до окупації Херсона як до особливого типу окупаційної практики російського режиму. Дослідження доповнено повсякденними практиками життя місцевого населення як на основі усних історичних відомостей, так і на основі рефлексії особистого перебування в тимчасово окупованій зоні. Висновки. У висновках визна- чені хронологічні межі та особливості окупації на прикладі Херсона. Запропонований і обґрунтований поділ тимчасової окупації Херсона на три періоди. Доведено нездійсненність планів агресора щодо інкорпорації Хер- сона до складу російської федерації і провальність штучної «новоросійської» теорії. The research purpose is to examine specificity of occupation exemplified by Kherson during the full-scale Russian- Ukrainian war in March–November 2022. Methodological foundations of the study involve such methods as analysis, synthesis, observation, frontier, local history, everyday life and oral history. Main research results. On March 1, 2022 Kherson became the first regional center occupied after the beginning of the full-scale Russian aggression and the third one – after the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014. Its temporary occupation had lasted 8 months and 10 days by November 11, 2022. The examined period is characterized by capturing the regional center Kherson and its being occupied temporarily by Russian armed forces. The research makes an attempt to comprehend and outline specificity of Kherson’s being under occupation in everyday life aspects. The study suggests a periodization of the city’s temporary occupation divided into three periods: 1) transformational (March – the end of May, 2022); 2) integrational (the end of May – the beginning of October, 2022); 3) restructuring (the beginning of October – the beginning of November, 2022). Each stage had its own specificity and special contours of everyday perception of the war conflict, had its boundaries and internal logic that reflected on civilians’ psychological perception of the course of the war campaign and their expectations of liberation. The research finds out special characteristics of each period and substantiates transitions from one period to another. It suggests considering occupation of Kherson as a special type of the Russian regime’s occupation practice. The study also involves depiction of the local population’s everyday life based on oral history information and personal reflections of staying in the temporarily occupied zone. Conclusions. The conclusions determine chronological boundaries and specificity of occupation exemplified by Kherson. The research suggests and substantiates division of Kherson’s temporary occupation into three periods. The study proves impossibility to realize the aggressor’s plans concerning incorporation of Kherson into Russian federation and failure of the artificial «novorossia» territory.Item ОБРАЗ РОСІЯН У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.(2025) Михайленко, Г. М.; Mykhaylenko, H.Мета дослідження – вивчити образ росіян, що переселилися на територію Південної України, на основі тра- велогів мандрівників кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Методологічною основою дослідження стали такі методи, як аналіз, синтез, а також методи фронтиру та локальної історії. Основні результати дослідження. Саме наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. відбулися великі геополітичні зміни в південно-східному регіоні Європи: південні території України були інкорпоровані російською імперією. Ця подія призвела до пере- селення російськомовного населення до південноукраїнського регіону та його колонізації з метою долучення нових земель до загальноросійського життєвого простору. Завдяки адресній державній підтримці росіяни засе- лили значні території Півдня України. Такі територіально-політичні трансформації знаходили відклик у багатьох візитерів до південноукраїнського регіону. Ці епохальні зміни змусили багатьох росіян та іноземців описувати перебіг трансформацій у своїх подорожніх записках та оцінювати їх значимість. Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. регіон відвідували представники дворянства та купецтва, вчені та звичайні мандрівники, які залишили по собі велику кількість подорожніх записок, що стали цінним ресурсом для відтворення образу росіян у південноукраїнському регіоні досліджуваного періоду. У своїх описах відвідувачі діляться особистими враженнями від побаченого, тож подібний матеріал не можна знайти в інших видах історичних джерел, що формувалися у межах органів російської адміністрації або піддавалися цензурі. Однією з тем травелерів є зма- лювання життя росіян на нових територіях. Центральне місце в записках посідає побут і характер переселенців з російських губерній, що мешкали на Півдні України. Висновки. У результаті дослідження вдалося виявити від- мінності в описах і оцінках характеру і способу життя росіян іноземними і російськими мандрівниками в дослі- джуваний період часу. Загалом, образ росіян висвітлювався на фоні протиставлення фундаментальних категорій еліта/народ, свобода/рабство, нація/народ. The purpose of the research is to study the image of Russians who moved to the territory of Southern Ukraine on the basis of the travelogues of the late 18th – the first half of the 19th century. The methodological foundation of the research comprises such methods as analysis, synthesis, and also the frontier method and the method of local history. The main research results. It was the end of the 18th – the first half of the 19th century, when substantial geopolitical changes occurred in the south-eastern region of Europe: the southern territories of Ukraine were incorporated by the Russian Empire. This event caused migration of the Russian-speaking population to the south-eastern region and its colonization aimed at incorporation of the South of Ukraine in the general Russian life space. Due to the targeted support of the government, Russians occupied substantial territories of the South of Ukraine. Such territorial-political transformations resonated in many visitors of the Southern Ukrainian region. These epochal changes made many Russians and foreigners describe the courseo f transformations in their travel notes and appreciate their significance. In the late 18th – the first half of the 19th century the region was visited by representatives of nobility and merchants, scientists and ordinary travelers who left a large number of travel notes which became a valuable resource for depicting the image of Russians in the south-eastern region of the investigated period. In their travel notes, the visitors shared their personal impressions of their experiences, and similar materials cannot be found in other types of historical sources which were compiled under control of the Russian legislative bodies or were censored. One of the themes of the travelogues was depiction of the life of Russians in the new territories. The central subject of the travel notes was everyday life and character of migrants from Russian gubernias, living in the South of Ukraine. Conclusions. The research findings allowed identifying differences in the descriptions and evaluations of the character and the life style of Russians by foreign and Russian travelers in the investigated period. On the whole, the image of Russians was depicted against the background of opposing the fundamental categories – elite/common people, freedom/slavery, nation/ common people.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2025) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.; Cheremisin, O.; Mykhailenko, G.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно півден- ноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх за- писок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації пів- денноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання циві- лізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виник- нення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в краї- ни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літе- ратури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток За- хідної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбу- вались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілі- заційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної ре- альності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінно- стях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з од- нієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значи- мості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was agrowing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emer- gence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «trav- elers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign vis- itors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract atten- tion to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The con- clusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among for- eigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2022) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно південноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх записок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації південноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання цивілізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виникнення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в країни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток Західної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбувались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілізаційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної реальності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінностях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з однієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значимості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was a growing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emergence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «travelers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign visitors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract attention to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The conclusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among foreigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.Item ХАБАРНИЦТВО В ДІЯЛЬНОСТІ САМОВРЯДУВАННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ XIX СТ.(2021) Черемісін, О. В.; Варнавська, І. В.; Cheremisin, O. V.; Varnavska, I. V.У статті аналізується достатньо актуальна проблема хабарництва в органах місцевого самоврядування на Півдні України XIX століття. Міста південноукраїнського регіону були засновані наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Таким чином держава прагнула перевести важелі фінансування із центру на міста та полегшити собі управління регіонами імперії. Влада створила підґрунтя для формування «нових» муніципальних відносин на принципах децентралізації, основні ідеї якої повинні були привести до модернізації, муніципалі зації, капіталізації. За ідеями нового життя необхідно було розгорнути жваві торгівельні відносини, тобто створити необхідні умови для купецтва та перетворити його на міських господарів, які здатні розвивати міста на принципах самоутримання. Своєю чергою міські громади мали перетворитись на муніципальну владу, а міські стани – на буржуазію. Але, на жаль, модернізація і ідеї «нового життя» не усунули такі негативні явища, як корупція та хабарництво. В «новому житті» Півдня України воно набуло нових форм і масштабів. Проблемність хабарництва в діяльності міського самоврядування Півдня України залишається не достатньо вивченою проблемою з огляду на незадовільний стан джерельної бази. Збереглось не дуже багато формулярних списків громадських обранців. Так, наприклад, у них була відведена спеціальна графа, в якій зазначалося, чи бере людина хабар. У деяких ця графа заповнена не була, а у деяких залишився запис, що хабарів не брав. В життєписах муніципальних діячів є певні згадки про подібні явища. Збереглись поодинокі скарги, в яких значилося, що депутати і канцеляристи хабарі беруть і в дуже великих розмірах. Тих, хто відмовлявся сплачувати хабарі, ув’язнювали, жорстоко били та ставилися до них, як до злочинців. У висновках зазначено, що масштаби хабарництва в органах самоврядування на території південноукраїнського регіону у досліджуваний період досягли високих розмірів. The paper analyzes a very topical problem of bribery in the local self-government bodies in the South of Ukraine in the 19th century. The towns and cities of the Southern Ukrainian region were founded in the late 18th – the early 19th centuries. The government tried to shift the mechanisms of financing from the center to towns and cities and make it easier to manage the regions of the Empire. The government made a foundation for the formation of “new” municipal relations on the principles of decentralization, whose main ideas had to lead to modernization, municipalization and capitalization. The ideas of “new life” implied the realization of active trade relations, the merchants had to create appropriate conditions and become local masters capable of developing towns and cities on the principles of self-support, i.e. transforming town and city communities into municipal authorities, and town and city estates – into bourgeoisie. Unfortunately, modernization and the ideas of «new life» did not eliminate such negative phenomena as corruption and bribery. They acquired new forms and scope in the “new life” of the South of Ukraine. Bribery in the activity of the local selfgovernment in the South of Ukraine has not been studied thoroughly yet because of the unsatisfactory state of the database. There are few service lists of public elected representatives. For instance, there was a special column containing indicating whether a person took bribes. In some cases, this column was not filled, but some columns contained the information that a person did not accept bribes. In the biographies of municipal figures there is information about such phenomena. There are some complaints indicating that deputies and clerks took bribes and huge ones. Those who refused to offer bribes were imprisoned, beaten severely and treated as criminals. The conclusions emphasize that the scope of bribery in the self-government bodies in the territory of the Southern Ukrainian region was very large in the period under studyItem ОБРАЗ ЄВРЕЇВ В МІСЬКОМУ ПРОСТОРІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ МАНДРІВНИКІВ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2020) Черемісін, О. В.У даній статті характеризується образ міських євреїв Півдня України в подорожніх путівниках як російських, так і іноземних мандрівників наприкінці XVIII – XIX ст. Саме в цей час на території південноукраїнського регіону відбулись значні геополітичні зміни у зв’язку з інкорпорацією краю до складу Російської імперії. Наслідком цих процесів стало будівництво нових міст та колонізація земель представниками багатьох національностей. У тому числі, в містах Півдня України оселилося багато єврейського населення, для яких була встановлена межа осілості. З`явилося багато бажаючих особисто оцінити геополітичні зміни на Півдні України як серед російського населення, так й поміж іноземців. Саме в досліджуваний час край відвідали представники російської та іноземної аристократії, науковці, бізнесмени, комерсанти та прості люди, які залишили значну кількість подорожніх путівників, що стали одним із головних джерел з історії урбаністичних студій Півдня України. У своїх путівниках мандрівники ділилися не тільки загальними враженнями від побаченого, але й дрібними спостереженнями, які не зустрічаються в офіційних статистичних даних. Однією з головних тематик записок мандрівників став побут різних національностей, які проживали в містах Півдня України. Центральне місце в цих описах займають єврейські мешканці як одна з найбільших груп населення південноукраїнського регіону. У своїх описах мандрівники достатньо повно змалювали ритм життя та побут євреїв в містах Півдня України, охарактеризували їх заняття, образ життя, заняття, мрії та сподівання, комерційні та лихварські справи тощо. У результаті проведеного дослідження вдалося виявити розбіжності в описах іноземних та російських мандрівників щодо образу міських євреїв Півдня України протягом досліджуваного періоду. The paper characterizes the image of urban Jews of the South of Ukraine in the travel guide books of Russian and foreign travelers in the late 18th – 19th centuries. At that time considerable geopolitical changes caused by the incorporation of the region into the Russian Empire occurred on the territory of Southern Ukraine. Construction of new towns and colonization of the territories by the representatives of many nationalities were consequences of these processes. Many Jewish people with a determined limit of settlement inhabited the towns of the South of Ukraine as well. Among the Russian citizens and the foreigners there were many people willing to estimate the geopolitical changes in the South of Ukraine personally. At the time under study the region was visited by the representatives of Russian and foreign aristocrats, scientists, businessmen, merchants and ordinary people who left a great number of travel guide books being one of the main sources on the history of urban studies about the South of Ukraine. In their travel guide books the travelers shared not only general impressions about the things they saw, statistics, information about the historical past of the region, but also minor observations, which could not be found in the official statistical data. One of the main themes of the travelers’ notes was the mode of life of different nationalities living in the towns of the South of Ukraine. The central place in these descriptions is taken by the information about Jewish dwellers as one of the biggest groups of the population of Southern Ukrainian region. In their descriptions the travelers quite thor oughly depicted the rhythm and mode of life of Jews in the towns of the South of Ukraine. They described their occupation, daily routines, hopes and expectations, commercial and usury business etc. The results of this research allowed identifying divergences in the descriptions of the foreign and Russian travelers concerning the image of urban Jews in the South of Ukraine of the period under study.Item СТРУКТУРА ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В МІСТАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ПРОТЯГОМ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.(2020) Черемісін, О. В.; Варнавська, І. В.; Cheremisin, O. V.; Varnavska, I. V.Стаття присвячена проблемам землеволодіння та землекористування в південноукраїнських містах протягом кінця XVIII – першої половини XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних методів (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний). Наукова новизна полягає в тому, що на основі різноманітної джерельної бази уточнено процес земле відводу та землекористування в містах південноукраїнського регіону. Наголошується на тому, що Південь України мав багато особливостей і це якісно вирізняло його з-поміж інших регіонів імперії. Міста південноукраїнського регіону були великими землевласниками і могли використовувати земельні ресурси для перерозподілу на соціальні проєкти. У дослідженні акцентовано на формах і структурі землеволодіння та землекористування. Так, земельний міський фонд розподілявся таким чином: кількість вигінної землі перевищувала кількість інших видів земельної власності, оброчні землі становили удвічі меншу частку, другорядні позиції (в кількісному та прибутковому планах) займали землі під виноградниками, городами, садибами, фруктовими садами, баштанами. У роботі прослідковано, скільки прибутків отримували органи міського самоврядування за використання земельних ресурсів, а також наскільки раціонально міські думи їх перерозподіляли між видами витрат. Звернено увагу на різницю між прибутковими статтями з використання земельної власності та іншими видами прибутків. Наприклад, показаний досить значний розрив між земельними прибутками та доходами з промисловості. У висновках наголошено на ефективності використання земельних ресурсів. Наголошено на тому, що самоврядування мало величезні земельні ресурси й не вело власного господарства, окрім здачі в оренду міських земель, не проводилась активна політика в розробці різних перспективних проєктів, не модернізовувались різні галузі господарства, не збільшувались темпи врожайності з десятини землі тощо. The article deals with the issues of land tenure and land use in southern Ukrainian cities at the end of XVIII – the first half of the XIX centuries. The research methodology is based on the following principles: scientific, historical, verification, author credibility, Frontier thesis, human measurability and regionalism. It also uses general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systematic) methods. The novelty consists of the fact that the author specifies the process of land acquisition and land use in southern Ukrainian cities using various scientific and historical resources. The author emphasises that the South of Ukraine had a lot of unique features which differentiated it from other regions of the empire. The cities of southern Ukraine were huge landowners and could use land resources for replotting on social projects. The research highlights the forms and structure of land tenure and land use. The city land bank was divided as follows: the quantity of pasture land was bigger than other types of land ownership, quit-rent land was less than half, the minor (quantitatively and profitably) was lands for vineries, paddocks, farms, gardens, melon fields. The article shows what profit was received by the local self-government authorities for land resources as well as how reasonably land resources were distributed among different expenses. The author also pays attention to the difference between revenues from land use and other types of revenues. For instance, there is a rather significant gap between land use and industry revenues. The conclusion points out the efficiency of land resources use. The author comes to conclusion that local self-government authorities had huge land resources but did not conduct any economic activity. Except renting local land they did not provide any strategies to develop promising projects, did not improve any sectors of economy, did not increase yield capacity, etc.