Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248

Browse

Filters

2022 - 20252

Settings

Start date: 2022Subject: search.filters.subject.reflection

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    DISPOSITIONAL DETERMINANTS OF MENTAL TENSION IN FUTURE COACHES
    (2025) Halian, I.; Popovych, I.; Mykhailyuk, I.; Halian, A.; Kononenko, A.; Kruglov, K.; Hoian, I.; Попович, І. С.
    he aim of the study was to examine the level of mental tension experienced by future coaches–athletes and how it is influenced by emotional exhaustion and professional orientation, with a sample size of 100 participants. Methods: The study used validated psycho-diagnostic tools, descriptive statistics, normality tests (Kolmogorov– Smirnov and Shapiro–Wilk), regression analysis, effect size measurement (Cohen's d), and statistical significance coefficients. Results: Using the Mann–Whitney test on the Psychological Stress Scale (PSM-25), significant differences in mental tension were found between future coaches of different specializations and genders (p < .01; d = −1.252). Significant differences were identified in occupational burnout components measured by the Maslach Burnout Inventory – Educators Survey (MBI-ES): Emotional exhaustion (p < .01; d = −0.904), depersonalization (p < .01; d = −0.454), and reduced personal accomplishment (p < .01; d = −0.666). Professional orientation was evaluated using the Bass Orientation Inventory, revealing significant effects in personal orientation (p < .01; d = −0.951) and task orientation (p < .01; d = 0.774). Multiple regression analysis was applied to forecast causal relationships between mental tension, emotional exhaustion, and professional orientation in future coaches-athletes of different specializations. Independent variables include the following indicators of the test “MBI-ES”: emotional exhaustion (EE), depersonalization (Dp), reduction in personal achievements (RPA), and “Bass Orientation Inventory”: рersonal orientation (PO), task orientation (TO), collectivist orientation (CO). Regression analysis results allowed us to create a model that accounts for a fairly large share of predictors in determining the dependent variable (R2 = .773, p = .001). The predictor “emotional exhaustion” with β = 3.111, SE = .230, t = 13.544, and p = .000 has the largest share in the model. The share of this predictor in the model is 43.6 %. The predictor “task orientation” with β = -3.240, SE = .326, t = -9.948, and p = .000 shows a negative effect on mental tension. The share of this predictor in the model is 23.3%. The predictor “depersonalization” with a negative effect on the variability of the dependent variable (β = -1.252, SE = .338, t = -3.703, p = .000) has the smallest share in the model. The share of this predictor in the model is 3.24%. Discussion and conclusions: It was found that future female coaches-athletes generally demonstrate higher levels of psychological stress, emotional exhaustion, and depersonalization compared to boys. At the same time, male coaches-athletes are more prone to reflection and less prone to reduction in personal achievements. Emotional exhaustion is a key predictor of mental tension in coaches-athletes, which is corroborated by regression analysis results. Task orientation and depersonalization are the predictors that negatively affect the variability of the dependent variable. Research into future coaches-athletes’ behavior in extreme situations depending on their personality structure, types of sports, professional experience, and level of sports mastery seems promising.
  • No Thumbnail Available
    Item
    INTERDEPENDENCE OF EMOTIONALITY, ANXIETY, AGGRESSIVENESS AND SUBJECTIVE CONTROL IN HANDBALL REFEREES BEFORE THE BEGINNING OF A GAME: A COMPARATIVE ANALYSIS
    (2022) Popovych, I. S.; Kurova, A.; Koval, I.; Kazibekova, V.; Maksymov, M.; Huzar, V.; Попович, І. С.; Курова, А. В.; Коваль, І. А.; Казібекова, В. Ф.; Максимов, М. В.; Гузар, В. М.
    The purpose of the article is to conduct empirical research on interdependence of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game; perform comparative analysis of the obtained parameters of referees with different categories and identify significant dynamic changes. The study substantiates and characterizes anxiety, aggressiveness and subjective control as important features of referees’ activity, affecting objectivity of results. Research methods: retrospective critical analysis of scientific literature, psycho-diagnostic testing, purposeful observation, comparative analysis using Student’s t-test, Pearson’s R correlation analysis. The study outlines the primary methodological postulates and technology for measuring parameters of the phenomena under study. Results. The study presents a graphical structure of subjective control of handball referees by qualification categories. Pearson’s (r) correlation analysis allowed determining interdependence of the parameters under study. Positive significant correlations were identified: between emotional stability and internality in the area of achievements (r=.286; p≤.01); between emotional stability and internality in labor relations (r=.278; p≤.01). Negative significant correlations were registered: between internality in the area of achievements and the parameters of aggressiveness: between inclination towards direct physical aggression (r=-.185; p≤.05) and the level of impulsiveness (r=-.268; p≤.01); between self-estimation of reactive anxiety and internality in labor relations (r=-.178; p≤.05). The study substantiates that the identified list of significant correlations proves that a respondent’s achievement of a higher level of qualification requires mobilization of their neural and mental efforts, a high level of subjective self-control and self-regulatory capability. Conclusions. The study emphasizes that the identified correlations of the key individual psychological characteristics of handball referees before the beginning of a game are important scientific facts in the context of the research on referees’ activity. It generalizes that the acquired knowledge should be operationalized into professional qualification upgrade programs for training referees in team sports. The study highlights that the obtained scientific facts can be useful for subjects of competition process, researchers in sport psychology. Метою статті емпіричне дослідження взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри; порівняльне аналізування отриманих параметрів суддів різних категорій і встановлення значущих динамічних змін. Обґрунтовано та охарактеризовано тривожність, агресивність і суб’єктний контроль як важливі властивості суддівської діяльності, які впливають на об’єктивність результату. Методи дослідження: ретроспективне критичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні тестові методики, цілеспрямоване спостереження, порівняльне аналізування з застосування t-критерію Ст’юдента, кореляційне аналізування r-Пірсона. Окреслено методологічні вихідні положення і технологію виміру параметрів досліджуваних феноменів. Результати. Графічно побудовано структуру суб’єктного контролю суддів з гандболу за кваліфікаційними категоріями. Кореляційним аналізом r-Пірсона встановлено взаємозалежність досліджуваних параметрів. Констатовано позитивні значущі взаємозв’язки: Емоційна Стійкість з інтернальністю в сфері досягнень (r=.286; p≤.01); Емоційна Стійкість з інтернальністю в трудових відносинах (r=.278; p≤.01). Зафіксовано негативні значущі взаємозв’язки: інтернальність у сфері досягнень з параметрами агресивності: Схильність до прямої фізичної агресії (r=-.185; p≤.05) і Рівень нестриманості (r=-.268; p≤.01); самооцінки реактивної (ситуативної) тривожності з інтернальністю в трудових відносинах (r=-.178; p≤.05). Обґрунтовано, що встановлений перелік значущих взаємозв’язків є підтвердженням того, що досягнення респондентом чергового рівня кваліфікації вимагає від нього мобілізації нервово-психічних зусиль, високого рівня суб’єктного контролю і саморегуляційної спроможності. Висновки. Зазначено, що встановлені взаємозалежності ключових індивідуально-психологічних якостей суддів з гандболу перед початком гри є важливими науковими фактами у контексті дослідження суддівської діяльності. Узагальнено, що здобуті знання доцільно операціоналізувати у професійні програми підвищення кваліфікації для підготовки суддів командних видів спорту. Акцентовано, що отримані наукові факти можуть бути корисними для суб’єктів змагального процесу, дослідників психології спорту.