Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/248
Browse
18 results
Search Results
Item МОЛОДІЖНІ РУХИ ЯК СУБ’ЄКТ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ(2010) Черкашина, Т. О.В статті висвітлюються основні чинники мотивації участі молодіжних рухів в суспільних та політичних перетвореннях держави, розглядаються задачі та деякі функції молодіжних рухів в суспільно-політичних процесах, причини та мотиви об’єднання молоді в громадські організаціїВ статье раскрываются основные факторы мотивации участия молодежных движений в общественных и политических изменениях страны, рассматриваются задачи и некоторые функции молодежных движений в общественно-политических процессах, причины и мотивы объединения молодежи в общественные организации. The article highlights the main factors motivating the participation of youth movements in social and political transformations of the state, considered the problem and some of the features of youth movements in social and political processes, causes and motives of youth associations in the NGOItem СОЦИАЛЬНЫЙ СТАТУС ИНСТИТУТА МЕСТНОГО САМОУПРАПВЛЕНИЯ КАК ИНДИКАТОР ДЕМОКРАТИЧНОСТИ ОБЩЕСТВА(2012) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.В данной статье рассматривается социальный статус самоуправления на локальном уровне, выявляется специфика его организации, определяется роль института местного самоуправления как показателя степени демократического развития общества.Item СОЦІАЛЬНО-БІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2017) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті висвітлено соціально-біологічні передумови формування суб’єктів громадянського суспільства з акцентом уваги на те, що антропокультурний вимір сучасних філософських парадигм у контексті розбудови вітчизняного громадянського суспільства потребує розгляду людської природи з урахуванням її бінарної – біологічної та соціальної – сутності. Вихідним пунктом роботи є гіпотеза про необхідність в умовах розбудови громадянського суспільства враховувати біологічно-соціальну природу людини. Автор ставить за мету визначення напрямів формування нового, громадянського типу особистості, який характеризує особливу кваліфікацію людини, котра прагне оволодіти вищими родовими силами та отримує власну автономію шляхом боротьби за соціальне визволення й духовне піднесення. Уточнено поняття «громадянське суспільство», яке визначається автором як символічне поле, розгалужена мережа соціальних інститутів, практик і цінностей, що охоплює комплекс основних соціальних характеристик і параметрів суспільного життя.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»(2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.Item ФІЛОСОФІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються проблеми функціонування місцевого самоврядування в громадянському суспільстві у форматі консолідації інтересів окремо взятої особистості з інтересами суспільства і держави; висвітлюються філософські аспекти співробітництва громадянського суспільства і місцевого самоврядування у контексті соціально-політичної взаємодії в інтересах як окремої особистості, так й суспільства узагалі; проаналізовано специфіку влади самоврядних територій; узагальнені соціальні аспекти взаємозв'язку і взаємовпливу громадянського суспільства та місцевого самоврядування.Item ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНАНТА РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2012) Костючков, С. К.Розглядаються проблеми утвердження толерантності, як базової характеристики індивіда-члена громадянського суспільства. Автор зосереджує увагу на комплексі чинників, які продукують інтолерантность в сучасному українському суспільстві, визначає можливі шляхи їх редукції або усунення.Item Структурні особливості та системні якості громадянського суспільства: соціологічна інтерпретація(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.На основі дослідження громадянського суспільства як соціальної системи з певними відносинами та зв'язками, сформульовано специфічні закони, що встановлюють сутнісні зв’язки між структурними елементами, з яких побудована соцієтальна конструкція; проаналізовані аспекти співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства.Item СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.В статье рассматриваются проблемы функционирования местного самоуправления в формате консолидации интересов отдельно взятой личности с интересами общества и государства; проанализирована специфика власти самоуправляемых территорий; обобщены социальные аспекты взаимосвязи и взаимовлияния гражданского общества и местного самоуправления.Item РОЛЬ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ(2015) Костючков, С. К.У статті розглядаються загальні проблеми сучасної системи освіти, а також роль філософії освіти в процесі конструктивного й продуктивного розуміння напрямів і контенту розвитку освітньої системи. Автор акцентує увагу на розгляді сучасного суспільства освіти як такого соціального інститута, у якому реалізується право кожної людини, як унікальної біосоціальної одиниці. Підкреслено, що необхідність ґрунтовного, комплексного філософського розгляду стану сучасної системи освіти зумовлена не тільки чинниками політичного, економічного, культурного або соціального змісту, але й потребами самої філософії. Автор зауважує, що базовою характеристикою сучасної вітчизняної філософії освіти в її практичному форматі є послідовне, комплексне й системне з’ясування і дослідження передумов, закономірностей і особливостей розвитку та ймовірних наслідків кризових явищ в освітній системі. Проаналізовано підходи до визначення статусу філософії освіти. Наголошується на тому, що сучасний етап розвитку суспільства актуалізує необхідність філософського підходу до освіти, як до базового механізму репродукції суспільного інтелекту. Автор робить висновок, згідно із яким третє тисячоліття висуває людству нові, актуальні в умовах сьогодення завдання, вирішення яких вимагає розробки принципово нових концепцій, підходів і стратегій в галузі системи освіти.Item РОЛЬ НОВИХ БІОПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ І ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОДУКУВАННЯ АБО МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K .У представленій статті автором розглядається роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Наголошується, що біополітика в умовах сьогодення слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й методологічним та практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, в освітній сфері суспільного життя. Висловлено думку стосовно того, що у біополітичному аспекті адекватна вимогам сучасності освіта розуміється не тільки як засіб пізнання та засвоєння оточуючого світу, як інструмент вдосконалення адаптаційного механізму на особистісному (індивідуальному), соціальному (популяційному), загальнолюдському (видовому) рівнях, але значно ширше – як джерело продукування цивілізаційних сенсів духовного й фізичного буття. Автор підкреслює, що освіту можна розглядати як первинний соціальний тренінг вихідної природи людини, спосіб її удосконалення для цілей виробничого споживання, як інструмент обмеженого генерування суб’єктності.